18 листопада Єврокомісія оприлюднила в Брюсселі переглянуту Європейську політику сусідства (ENP Review). Цей формат встановлює рамки відносин ЄС з 16 країнами-сусідами – і на сході, Євросоюзу, і на півдні.

 Одною з таких держав є Україна.

Та що зміниться для України? Які нові можливості ми матимемо і чи будуть вони взагалі?

Про те, що політика сусідства ЄС потребує змін, в Брюсселі говорили вже давно – це вважається очевидним.

Формат ENP був розрблений ще в 2003, а запущений – в 2004 році.

Однак за останні 12 років в регіоні змінилося... буквально все!

Змінилося у Східній Європі, де в 2009 році стартувало Східне партнерство, а наразі три країни підписали угоди про асоціацію з ЄС.

Змінилося у середземноморських державах, де події так званої "арабської весни" радикально змінили ситуацію, де триває війна в Сирії, а проблема мігрантів з країн-сусідів болюче вдарила по самому Євросоюзу.

Тому зміна формату сусідства справді була необхідною. Але не факт, що стала достатньою.

Схід і Південь разом

Ті, хто чекав, що ЄС нарешті розділять свою політику щодо південних та східних сусідів, буду розчаровані. Ні, не завершили.

"Ми і далі  вважаємо, що спільний рамковий формат для співпраці з нашими східними і південними сусідами – є доброю ідеєю. Просто ми маємо створювати більшу диверсифікацію в межах цієї рамки", - заявила Могеріні, представляючи ENP Review в Європарламенті.

Водночас в Єврокомісії підготували "компенсацію" і стверджують, що кожна країна матиме свої можливості. Навіть за спільної рамкової програми.

Більше того – і Україна, і інші держави отримають право участі у формуванні політики сусідства відносно себе.

Таким чином ЄС страхується – щоби не "нав’язувати" країнам те, на що вони не готові – як це відбулося, приміром, з Азербайджаном, який отримав право, але не мав наміру виконувати план дій візової лібералізації або ж створювати глибоку ЗВТ – за прикладом української.

"Диференціація та спільна власність (участь у формуванні політики) будуть ключовими ознаками політики сусідства", - стверджується в Review.

Відповідальний за Україну єврокомісар Йоганес Ган в інтерв’ю Європейській правді позначив ключові напрямки співпраці з Україною

– виконання Угоди про асоціацію
– реформа держслужби
– відновлення та зростання економіки
– міжлюдські контакти
– енергетика

"Наш оновлений підхід полягає в тому, що ми оберемо декілька сфер, де будуть сконцентровані зусилля ЄС, щоби не розпиляти ресурси на всі сфери одночасно", - пояснив комісар (вовне інтерв’ю читайте на сайті ЄП в четвер, 19 листопада).

Український вектор

Звісно ж, в оновлені політиці сусідства є й прямі згадки про нашу країну.

 "На Сході постійно зростаюча самовпевненість російської зовнішньої політики призвела до порушення українського суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Затяжні конфлікти і далі ускладнюють розвиток регіону", - йдеться на початку документу.

Є кілька пріоритетів ЄНП щодо України, які чітко прописані в ENP Review.

Перш за все – це пріоритет, пов’язаний з угодою про асоціацію, в ЄС готові надавати допомогу для того, щоби ЗВТ запрацювала на практиці, а не лише була "вільною торгівлею на папері".

Увага ЄС прикута і до енергетичної безпеки України – зокрема, Брюссель на рівні установчого документу своєї політики підтримує ідею реверсного постачання газу в України. І це – серйозний важель.

Ще одне нововведення – ідея створити "трастові фонди", що будуть наповнюватися країнами-членами на добровільній засаді, поза межами бюджету ЄС, і допомагати в Україні та Сирії вирішувати конкретні проблеми, спричинені збройним конфліктом.

Водночас жодних інструментів безпекової політики щодо України ЄС не запропонував, і це, можливо, головне розчарування.

Хоча, з іншого боку, Брюссель і не давав таких обіцянок. Більше того, досі в ENP взагалі був відсутній безпековий компонент. Тепер з’явився, але... він не про нас.

"Новий імпульс буде наданий співпраці (ЄС та країн-сусідів) у питаннях, що стосуються спільної безпекової політики ЄС. Щоби підтримати дух партнерства та спільну відповідальність, ЄС – на індивідуальній основі – запрошуватиме країни-партнери до участі в безпекових операціях ЄС, бойових формуваннях ЄС а також до участі у відповідних агенціях – таких як Європейська оборонна ініціатива або Європейський коледж з питань безпеки та оборони", - йдеться в ENP Review.

Як бачите, жодних натяків на миротворчі місії ЄС у документі немає.

Що далі?

Те, що презентоване в Брюсселі в середу – не є останнім словом.

Великим, чи навіть плюсом переглянутої політики сусідства є його масштабованість.

Реальні обриси, масштаби та інструменти співпраці з Україною ще мають бути визначені і залежатимуть від подальших домовленостей.

"ЄС пропонує розпочати в 2016 році нову фазу взаємодії с з партнерами, під ас якої консультуватиметься з ними про природу та фокус партнерства", - йдеться в тексті документа ЄК.

То ж тепер важелі – в руках українського МЗС – чи зможемо ми переконати Брюссель у наших потребах, які часом відрізняються від бачення ЄС. А також, звично, в руках Євросоюзу - чи буде він готовий чути Україну.