Проросійський фаворит президентської кампанії в Молдові Ігор Додон був за крок від тріумфу, але сенсаційної перемоги не відбулося.

За підсумками підрахунку майже 99% бюлетенів, лідер Партії соціалістів набирає 48,6% голосів, що робить неминучим другий тур голосування. Через два тижні його єдиним суперником залишиться орієнтована на західний вектор розвитку Майя Санду, кандидат від опозиційної правої партії "Дія і солідарність", яку підтримали 38% виборців.

Для вирішальної перемоги обом кандидатам доведеться поборотися за голоси інших учасників виборів, а також мобілізувати наявні у кожного резерви.

Найбільш дисциплінованими виявилися літні люди.

За інформацією ЦВК Республіки Молдова, кількість тих, хто проголосував склала 1 млн 433 тис. осіб. Найактивнішою категорією населення (29% від числа тих, хто проголосував) стала вікова група 56-70 років. І навпаки,

найбільш пасивними виборцями виявилися молоді люди від 18 до 25 років (10%).

За ходом голосування стежили близько 500 зарубіжних спостерігачів.

Протягом дня час від часу з'являлася інформація про порушення, але грубих серед них не було – йшлося про неправильно опечатані скриньки, про початок голосування пізніше призначеного часу, про продаж спиртного поблизу дільниць.

За словами керівника правозахисної організації Promo-Lex Павла Постике, найсерйозніше порушення сталося в місті Оргеєв, де група людей закликала виборців бойкотувати вибори.

Автором ідеї бойкоту виборів є мер Оргеева Ілан Шор, відомий також як головний фігурант справи про "крадіжку століття", коли з декількох молдовських банків шляхом незаконних операцій вивели близько 1 мільярда доларів. В президентських перегонах взяла участь кандидат від Партії Шора (так і називається) Інна Попенко, яку за тиждень до виборів зняли з дистанції за підкуп виборців, після чого вони обидва закликали прихильників не брати участь у голосуванні.

Навряд чи мер маленького райцентру вплинув на підсумки голосування в межах країни, але явка на виборах у Молдові дійсно виявилася досить низькою – 48,96%.

І це при тому, що в молдовських громадян це була перша за останні 20 років можливість обирати президента прямим голосуванням, а саму ідею прямих виборів глави держави, згідно з останніми опитуваннями, підтримують 85% молдован. Для порівняння: у першому турі виборів президента Молдови в 1996 році явка становила понад 68%. А на останні парламентські вибори в 2014 році прийшли 57,3% виборців.

Як стверджують експерти, настільки низька явка може бути наслідком явно завищеної чисельності виборчих списків – число молдован, які виїхали на заробітки, достеменно не знає ніхто.

Лідери президентських перегонів законність виборів не заперечують і демонструють настрій на перемогу у другому турі.

Ігор Додон

Ігор Додон перший раз вийшов до преси, що зібралася в штабі його партії, коли число оброблених ЦВК бюлетенів перевищило 90% і стало очевидно, що привід для великої радості не трапився – вибори не обійдуться одним туром.

 "У нас є реальні шанси перемогти у другому турі. Гадаю, що наша перемога неминуча. І це повинні розуміти всі", – заявив лідер соціалістів.

Його опонент Майя Санду у своєму виступі перед ЗМІ зробила акцент на неактивній участі молоді, що, за її словами, "затьмарило вибори".

Даний факт вона розцінила як спробу влади "не допустити нове покоління до виборчих скриньок". Це питання єдиний кандидат від проєвропейських сил пообіцяла вирішити до другого туру".

Туманний вислів Санду, схоже, стосувався проблеми великого відтоку молоді з країни, внаслідок чого вирішальний голос залишається у людей старшого покоління, яке меншою мірою підтримує проєвропейський курс розвитку. Втім,

саме мігранти, які голосували на закордонних дільницях, в першу чергу - в Європі, завадили перемозі Додона у першому турі.

Всього за кордоном було відкрито 100 дільниць для голосування, однак їх розподіл по країнах дозволив перетворити голос молдовської діаспори в підтримку проєвропейських кандидатів, в першу чергу, Майї Санду.

Так, на всю Росію, в якій за інформацією ФМС знаходиться близько 500 тис. громадян Молдови, було відкрито 8 дільниць, а в Італії, де за офіційними даними, проживають 150 тис. молдован, працювали 25 дільниць.

Результати голосування відповідали країнам, в яких воно проводилося. Так, на одній з двох московських дільниць з 2049 людей, що взяли участь в голосуванні, Додона підтримали 1057 виборців, Санду – 182. І зовсім протилежна картина в тій же Італії. Дільниця в Мілані: Санду - 1055, Додон – 92. Рим: Санду – 585, Додон – 70. Або, наприклад, Відень: Санду – 349, Додон – 46.

Черга на виборчу дільницю в німецькому Франкфурті. Фото zdg.md

Помітним на цих виборах став і етнічний фактор.

У звітах ЦВК добре видна закономірність: у районах Молдови, де проживає найбільший відсоток національних меншин, яких в республіці прийнято об'єднувати словом "російськомовні", з великим відривом лідирує Ігор Додон.

І навпаки, більш моноетнічні молдовські райони віддали очевидну перевагу Санду та іншим правим кандидатам.

Найбільш красномовним в цьому сенсі стало голосування в Гагаузькій автономії на півдні Молдови, де гагаузьке населення в районах свого компактного проживання становить 85%. Тут лідер соціалістів набрав понад 90% голосів.

З іншого боку, саме в цьому регіоні була відзначена найнижча виборча активність – майже на 10% менше середнього рівня.

"Вотчиною" проросійського кандидата є також північні райони Молдови, де до чверті населення становлять українці. Там Додона підтримали до 60-70% виборців.

Більшість молдовських українців не збентежила заява лідера ПСРМ про те, що Крим – російський півострів.

Як повідомляла "Європейська правда", ці слова прозвучали за 5 днів до виборів на одних з передвиборних дебатів. На запитання ведучого "чий Крим?", Додон коротко відповів: "російський".

На наступний день він уточнив свою резонансну заяву, додавши, що "політик Ігор Додон вважає, що Крим – це Росія, а що буде після 30 жовтня - подивимося".

Як би там не було, в разі обрання, навіть якщо "президент Додон" не буде розділяти всі погляди "політика Додона", відносини з керівництвом України почнуться непросто.

Перемозі Ігоря Додона в першому турі завадила і відсутність єдності на лівому фланзі.

Третє місце отримав безпартійний журналіст Дмитро Чубашенко - кандидат від ще однієї проросійської сили "Наша партія".

Щоб дізнатися приблизний соціологічний портрет прихильника "Нашої партії", достатньо зрозуміти особистість її лідера. Ренато Усатий – це в якомусь роді молдовська версія Владіміра Жириновського. Гримуча суміш популіста і Робін Гуда, який "за бідних" і "за Росію". Цікаво, що лідер цієї партії Ренато Усатий зараз знаходиться в РФ – на батьківщині він оголошений у міжнародний розшук за підозрою в шахрайстві та спробі замаху на вбивство.

Загалом, у другому турі Ігор Додон може розраховувати на переважну більшість цих голосів.

Виходячи з цього, математично остаточна перемога у Додона "в кишені" - 6% голосів кандидата "Нашої партії" дорівнюють голосам інших кандидатів, чиї прихильники напевно підтримають у другому турі Санду.

У такій ситуації основна робота в наступні два тижні буде спрямована на зростання явки в своїх районах.

На користь Майї Санду працює її результат за підсумками першого туру – розрив між кандидатами виявився куди меншим, ніж передбачали соціологи. А значить, шанси на її фінішний ривок існують.

Майя Санду

Якщо ж цього не відбудеться, то Молдова опиниться в ситуації двовладдя, коли президент (декларує курс на зближення з РФ) і уряд (стверджує, що є прозахідним) будуть ідеологічними опонентами.

У такій ситуації з'являються прогнози, що альтернативою перемоги Санду є сценарій Майдану – зокрема, такий сценарій озвучив колишній депутат парламенту від Партії комуністів Молдови Юрій Мунтян.

Цей прогноз активно популяризується в російських ЗМІ. Цілком можливо – для мобілізації електорату Додона.

Хоча підстав для силового сценарію в Молдові немає.

Тим більше, що насправді

перемога Додона не буде означати геополітичний розворот Молдови.

Президент тут має невеликий обсяг повноважень і не може вплинути на зміну курсу країни.

Інша справа, що до парламентських виборів 2018 року Молдова може почати занурюватися в політичну кризу, що не прискорить її рух у Європу (який і без того нешвидкий). А також – погіршить відносини з сусідами, в першу чергу – з Києвом.

А для України особливе значення несе зміна лідерів на правому фланзі Молдови – високий результат нового політика Майї Санду і дуже низька підтримка "євроінтеграторів колишньої хвилі".

Ці вибори знову показали, що європейська риторика вже не є індульгенцією за погане управління і корупцію.

Автор: В'ячеслав Крачун (Кишинів),

для "Європейської правди"