Косово побоюється кримського сценарію: балканський варіант гібридної війни

Четвер, 19 січня 2017, 14:21 — , для Європейської правди

Європейський Союз активно працює над розширенням комунікацій між сербами та косоварами і будує в рамках цієї програми мости, відновлюючи пряме автомобільне сполучення між основною частиною Косова та сербськими районами країни.

Один міст вже був (зі скандалом) відкритий на півночі Косова наприкінці минулого року, другий чекає на відкриття в Косовської Митровиці.

З часів війни цей міст через ріку Ібр стояв затворений, і донедавна на ньому ще були барикади. В рамках мирного плану реінтеграції сербського анклаву з центром в Косовської Митровиці до складу Косова міст мав повернути себе статус транспортної артерії, що з’єднує місто та загалом сербську та албанську частини Косова, та стати символом поновлення комунікацій між сербами та албанцями.

20 січня мало бути урочисте відкриття мосту. Але урочистостей не буде.

Хоча роботи з реконструкції об’єкту, що фінансуються Європейським Союзом, майже завершені, на сьогодні будівництво призупинено. Представники ЄС не змогли переконати сербську сторону знести стіну, яку влада північної частини Косовської Митровиці побудувала прямо перед виїздом з мосту.

Спочатку будову позиціонували як підпірну стінку, потім – як відкритий театр на набережній. Але знесення бетонної споруди серби навіть обговорювати відмовляються.

Офіційна влада Косова неодноразово приймала рішення про руйнування стіни, але виконати його силовими методами – це означає спровокувати серйозний конфлікт, і тому ЄС не дає добро Приштині.

Напередодні анонсованої дати відкриття мосту-символу сталася ще одна подія, яка спровокувала нову хвилю протистояння між Белградом та Приштиною.

В пику ідеям і проектам ЄС, влада Сербії започаткувала свій, альтернативний транспортний проект. Після 18 років перерви сербський уряд вирішив відновити пряме залізничне сполучення між сербською столицею та "косовською провінцією".

В День святкування Старого, або Сербського Нового року, з Белграду в Косовську Митровицю урочисто відправився потяг, спеціально закуплений для цього у Росії.

 

Серби прикрасили транспортний засіб мистецькими малюнками та написами (запросивши для цього навіть знаменитого у Сербії художника). Зовні потяг красиво розмалювали у кольори сербського прапору. Зсередини - прикрасили зображенням фресок чотирьох сербських православних монастирів, які знаходяться на території Косова.

А завершили мистецьке оформлення потягу написи "Косово є Сербія" 21 мовою, які величезними літерами вкривають усі вагони поверх трикольорового фарбування.

В якості перших пасажирів до Косова мали відправитися представники сербської влади, журналісти та громадські активісти. Зокрема, Миша Вацич - лідер націоналістичної організації правого толку "Српски народни покрет" 1389".

Рік у назві цього політичного руху означає дату Битви на Косовому полі. 28 червня 1389 року, в день святого Віта (або Відовдан сербською), відбулася вирішальна битва між середньовічною Сербією та Османською імперією. Історія про Косовську битву є фундаментальною для національної ідентичності сербів та сербської державності.

 

Саме завдяки створеному на основі цієї події "Косовському міфу" Косово для Сербії є національної святинею і запорукою величі сербської держави.

Отже, переповнений символами сербський потяг в Сербський Новий рік вирушив у напрямку Косовської Митровиці. Але до пункту призначення він так і не доїхав – зупинившись на останній перед кордоном з Косово сербській станції Рашка.

За даними уряду Сербії, косовські силовики мали намір не допустити потяг, зокрема, заарештувати машиністів та пасажирів.

Як стверджували у Белграді, косовські серби, які очікували прибуття потягу, оточили косовських спецпризначенців. У відповідь косовська влада відправила для посилення 17 бронемашин зі складу спецпідрозділу, хоча, за твердженням влади Сербії, на півночі Косова косовські силовики можуть пересуватися лише за погодженням з миротворчим контингентом НАТО та місцевою (сербською) громадою.

У підсумку сербський прем’єр Александр Вучич вирішив зупинити потяг, "щоб зберегти свободу і життя наших людей".

Звичайні пасажири вимушені були пересідати на автобуси. Вони без проблем доїхали до своїх пунктів призначення. Почесні гості та журналісти залізницею повернулися до Белграда.

Президент Сербії Томіслав Ніколич наступного дня провів у Головному штабі армії Сербії засідання Ради національної безпеки. Події навколо потяга "Белград – Косовська Митровиця", а саме висування косовських спецпризначенців для зустрічі потяга, він розцінив як "знак того, що албанці хочуть війни" та повідомив, що Сербія направить збройні сили в Косово і Метохію, якщо сербське населення провінції перебуватиме під загрозою.

"Ми не хочемо війни, але відправимо армію, якщо це буде необхідно, щоб захистити сербів...

Якщо вони вбиватимуть сербів, ми відправимо армію, ми всі підемо, і я піду, мені не вперше", - заявив Ніколич (наприкінці 1991–1992 року президент Сербії пішов добровольцем до сербського війська).

Войовнича заява сербського президента викликала резонанс по всьому світу, в тому числі у Сербії.

 

Виявилося, що загальні настрої у Сербії не є тотально войовничими. "Сербська громадськість: достатньо було війн!" - це слова зі першої шпальти газети Kurir. "Президент, ви йдіть на війну, нас залиште у мирі. Ще нам не достатньо втрачених життів та переселених людей?" - ці слова винесла на першу сторінку незалежна газета Blic.

Деякі сербські видання надрукували 17 січня величезні матеріали, в яких наводять думки відомих у Сербії людей – політиків, вчених, культурних діячів, які різко критикують заяву Ніколича.

18 січня стало відомо, що проти радикальних висловлювань президента Ніколича виступив сербський прем’єр Вучич, який, за даними ЗМІ, буквально "заборонив" державним діячам робити подібні заяви щодо ситуації в регіоні.

А красивий трикольоровий потяг "Косово є Сербія", що має неабияку культурну цінність, з 19 січня починає курсувати на внутрішньосербській лінії Кралєво – Пожега.

"Задля безпеки пасажирів та робітників залізниці", - повідомила сербський міністр інфраструктури.

"Задля безпеки цілого регіону", - подумала про себе величезна кількість людей у Сербії, Косові та і на усіх Балканах… і не тільки.

Врешті-решт, цього разу до катастрофи не дійшло – сербська армія наразі залишається у казармах. Але чергова спроба налагодити комунікації між сербами та косоварами, як у прямому, транспортному, так і у відносному, соціально-гуманітарному сенсі, виявилася черговою вдалою спробою розпалення ворожнечі та подальшого розділення. І на сьогодні процес мирної реінтеграції сербських районів Косова до складу республіки, який нібито погодили за посередництва ЄС і у Приштині, і у Белграді, виглядає все менш реалістичним.

Хоча війни чекати й не варто, до нормального співробітництва Сербії з "незалежною державою Косово" справа найближчим часом точно не дійде.

Сербську стратегію відносно Косова, в принципі, вправно описала Сербська православна церква – сербський патріарх Іріней в інтерв’ю журналістам 18 січня заявив: "Не дай Боже направимо війська на Косово, але маємо захищати сербів, як вміємо".

Отже, на порядку денному – мирний спротив… або гібридна війна.

"Гібридні російсько-сербські інформаційні війська" вже воюють на повну. 18 січня сербський таблоїд Informer та ціла низка сайтів і сторінок у соцмережах почали активно поширювати новину під заголовком: "Хто нападе на сербів, нападе і на росіян".

З посиланням на анонімне джерело (!) повідомлялося, що нібито Путін заявив про свою підтримку Сербії і Республіки Сербської (у Боснії і Герцеговині) у випадку відкритої агресії. Як зазначається, це послання було спрямовано як до Белграда та Баня-Луки, так і до Тірани та Загреба.

Тим часом президент Косова Хашим Тачі вважає, що Сербія задумала анексувати північну частину Косова, сербський анклав, за такою ж схемою, як Росія анексувала український Крим.

Але чи можлива анексія територій мирним шляхом на Балканах?

 

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець з Чорногорії,
активіст української громади

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua