Бухарестський Майдан перед новим викликом: влада йде у контрнаступ

П'ятниця, 24 лютого 2017, 16:30 — , Бухарест, для Європейської правди

Антикорупційні протести тривають у Румунії вже чотири тижні поспіль.

За цей час протестувальники досягли значної перемоги – під тиском вулиці уряд соціал-демократів на чолі із Соріном Гріндяну 5 лютого скасував одіозну постанову, спрямовану на декриміналізацію корупційних статей Кримінального кодексу. Ця постанова й була причиною обурення суспільства. 

Ще одна перемога бухарестського Майдану – площі Вікторії – у відставку був змушений подати ініціатор цієї постанови, міністр юстиції Флорін Йордаке.

Втім, остаточну крапку в цій історії було поставлено лише цього тижня. Тільки після того, як нижня палата парламенту проголосувала за скасування постанови уряду від 31 січня №13 і паралельно затвердила постанову №14 про скасування декриміналізації корупційних статей, що вивела людей на вулиці, можна говорити про остаточне її завершення.

Аналогічне голосування верхня палата провела ще тиждень тому, тому всі чекали на рішення нижньої палати, де у провладної коаліції сформована більшість.

Отже, на перший погляд нібито можна святкувати перемогу. Європа зітхнула з полегшенням – в надії на те, що чергове збурення на своєму сході вдалося швидко подолати.

Західні ЗМІ заявили про перемогу демократії та європейських цінностей завдяки високій свідомості румунського населення та діалогу влади з народом.

Втім, на самій площі Вікторії переможцями себе не відчувають. Попри вимоги про відставку всього Кабінету міністрів, влада на це не погодилась – було ухвалено рішення про заміну лише деяких осіб.

Так, сьогодні чотири нових члени уряду Соріна Гріндяну склали присягу. Це Тудорел Тоадер – міністр юстиції, Міхай Тудосе – міністр економіки, Рована Плумб – європейські фонди та Александру Петреску – міністр бізнес-середовища.

Більш того, події останніх днів свідчать, що уряд готується до реваншу.

 AP Photo

Одноосібний лідер правлячої партії PSD Лівіу Драгня цього тижня провів зустріч із головами селищних рад та мерами малих містечок. На ній було заявлено: нинішнє румунське законодавство у сфері протидії корупції не є добре виписаним, а тому заважає мерам нормально працювати. Адже вони не розуміють, що можна робити, а що ні.

Щоб виправити цю проблему Драгня анонсував чергові зміни законодавства. А ще – заявив про плани підвищити мерам заробітну платню, а головне – заборонити прокуратурі втручатись у їхню діяльність.

Така позиція виглядає досить дивною. Адже навіщо прокуратурі втручатися у роботу чесних мерів?

А враховуючи той факт, що сам Лівіу Драгня був насамперед зацікавлений у декриміналізації корупційних статей, його подальші намагання протягнути такі зміни, проігнорувавши думку людей, не викликають сумнівів.

Постать Лівіу Драгні є доволі одіозною. Для українців найбільш зрозумілим буде порівняння з Віктором Януковичем.

Подібними є як методи формування власної партії і взаємовідносини всередині провладної коаліції, так і історичні паралелі. Зокрема, свою першу судимість пан Драгня отримав у 1988 році, ще за часів Чаушеску, за крадіжку чотирьох мішків пшениці. Після того його було амністовано разом з усіма тими, чий термін ув’язнення був менший за 10 років.

Отже, враховуючи методи роботи лідерів PSD та особисту зацікавленість, можна з упевненістю казати, що румунський котел ще кипітиме.

Активність мітингувальників найближчими днями має показати, чи готові вони реагувати на нові урядові ініціативи. Традиційно протягом тижня протестні рухи в Румунії спадають, а найбільше загострення припадає на вихідні. Новий мітинг із вимогою відставки Кабміну заплановано на неділю. За його чисельністю можна буде сказати, чи є перспектива подальших протестів. 

Фото balkaninsight.com 

Водночас своїх прибічників мобілізує і влада. Проурядовий мітинг заплановано на 25 лютого в містечку Димбовіца.

При цьому уряд отримав несподіваного удару. Позицію нинішнього уряду жорстко розкритикував екс-прем’єр від PSD Віктор Понта (який був змушений піти у відставку в грудні 2015 року саме на тлі корупційних скандалів під тиском вулиці). Він зазначив, що для країни вкрай зле, коли очільник уряду не має власної позиції і виконує лише всі вказівки Лівіу Драгні, порівнявши цю ситуацію з літаком із двома першими пілотами.

Ще більш гостре звинувачення екс-прем'єра – справжній голова уряду повинен мати сміливість і брати на себе відповідальність за свої рішення. В даному ж випадку цапом-відбувайлом зробили міністра юстиції – він навіть зробив заяву, що ця постанова є виключно його власною ідеєю, і ані Драгня, ані прем’єр про неї нічого не знали.

Продовження протестів та розкол у правлячій партії показує – крапку в румунських протестах ставити ще зарано.

Тим часом Національний антикорупційний комітет (DNA) Румунії відзвітував про свою роботу за минулий рік. Серед результатів – остаточне засудження 870 осіб, з яких один європарламентарій, сім депутатів, сенатор, міністр, п’ять президентів окружних рад і двадцять вісім мерів. Запобіжні заходи вжиті на суму 667 млн євро. За рішенням судів щодо конфіскації майна державі повернуто 226 млн євро.

Такі успіхи не можуть не стикатися з опором. І це – ще одна причина, чому протести в Румунії завершаться ще нескоро. 

 

Автор: Марія Колесник,

керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА, 

активіст української громади у Бухаресті 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: