Правляча польська партія "Право та Справедливість" (ПіС) готує новий гучний скандал. Тепер у польській владі заговорили про необхідність стягнення контрибуцій з Німеччини за збитки, завдані в часи Другої світової війни.

Не можна сказати, що ця тема лише зараз з’явилася у політичному дискурсі Польщі. Навпаки – спікери ПіС, включаючи президента партії Ярослава Качинського, регулярно робили заяви, що Берлін так і не розрахувався з Варшавою за гітлерівську окупацію.

Втім, досі подібні твердження обмежувалися лише констатацією права вимагати ці кошти. Часто їх згадували як доказ того, що Польща не дарма отримує фіндопомогу ЄС - мовляв, насправді європейські гроші є частиною тих коштів, які Німеччина заборгувала Польщі.

Однак тепер ця історія вийшла на новий рівень.

Схоже, що незабаром питання німецьких виплат може бути офіційно поставлене перед Берліном.

Депутат від ПіС Аркадіуш Мулярчик зареєстрував у сеймовому Бюро юридичного аналізу запит, чи "може Польща, відповідно до міжнародного права, вимагати від Німеччини компенсації за втрати, отримані внаслідок німецької агресії часів Другої світової війни".

За словами Мулярчика, вимагання відшкодування збитків є "моральним зобов’язанням" для польських політиків.

Відповідь на цей запит має бути оприлюднено до 11 серпня. Якщо відповідь виявиться позитивною, вона де-факто відкриє двері перед поданням офіційних вимог.

У самій Німеччині поки воліють не коментувати таку делікатну справу, принаймні, до офіційної заяви з Варшави про вимогу репарацій. Хоча заступник офіційного представника німецького уряду вже нагадала, що питання репарацій остаточно врегульовано як на політичному, так і на правовому рівні.

Втім, у правлячій польській партії з таким твердженням навряд чи погодяться. Наголосимо: не варто вважати, що запит до Бюро юридичного аналізу є особистою ініціативою депутата.

Адже польська влада старанно змінює підходи до вшанування річниць, пов'язаних із подіями Другої світової. Це стало особливо помітно 1 серпня, коли країна відзначала чергову річницю Варшавського повстання. Особливістю нинішніх меморіальних заходів стало акцентування відповідальності нинішньої Німеччини за злочини нацистів. 

Антинімецький банер на матчі варшавської "Легії" 2 серпня

Одночасно зі зверненням депутата Мулярчика

низка топ-спікерів від ПіС заявили про неминучість фінансових вимог до Берліна.

В першу чергу, вони мали на меті пояснити, що це питання аж ніяк не є закритим.

"Каменем спотикання" у цьому питанні є офіційна відмову від німецьких репарацій, ухвалена Польщею у серпні 1953 року. Ця відмова, як вважали досі, ставить хрест на можливості витребування коштів від ФРН.

Втім, у польському уряді вважають інакше. На думку міністра оборони Антонія Мацеревича, відмова 1953 року є нечинною.

"Неправда, ніби Польща відмовилося від німецьких репарацій. Насправді це радянська колонія, яка називалася ПНР (Польська народна республіка), відмовилася від цієї частини репарацій", - заявив міністр. Тим більше, додав Мацеревич, ця відмова не була зареєстрована в ООН, що додатково ставить під сумніви її чинність.

Ще один аргумент на користь такої позиції оприлюднило Польське радіо. Вони посилаються на правову експертизу, згідно з якою "декларація від 24 серпня 1953 року не стосувалася ФРН, а стосувалася лише Німецької Демократичної Республіки, і, звичайно, не належала об’єднаній Німеччині", - сказав він.

При цьому у ПіС не озвучують, про який розмір відшкодування може йтися. Єдиний подібний аналіз проводився у 2004 році і стосувався збитків, що понесла Варшава внаслідок її руйнування гітлерівцями.

Цей аналіз було проведено за ініціативи тодішнього мера польської столиці та майбутнього президента Леха Качинського. Розмір збитків було оцінено у $45,3 млрд.

W #Minęła20 Apel do obywateli Niemiec: „Nie zakłamujcie historii! Przeproście Karola Tenderę i inne swoje ofiary” #wieszwięcej pic.twitter.com/CPUyMHZjjz

— TVP Info (@tvp_info) 1 серпня 2017 р.

Варто відзначити, що Польща не є поодинокою в своєму бажанні отримати репарації від Німеччини.

У 2015 році про можливість позову проти Німеччини стосовно виплати репарації заявили у Греції. На відміну від Польщі, там навіть підрахували суму, яку має виплатити Берлін – 278,7 млрд євро.

Невипадково пропісівські юристи навіть говорять про можливість координування своїх дій Польщею та Грецією.

Польська та грецька заяви дійсно мають багато спільного.

У 2015 році заяви про вимоги з’явилися у розпал надскладних переговорів уряду Греції з трійкою кредиторів. Грецький уряд на чолі з Алексісом Ципрасом категорично не хотів йти на кроки зі скорочення бюджетних видатків та шукав будь-які аргументи, які мали переконати ЄС.

Тоді вимоги про репарації супроводжувалися справжньою антинімецькою пропагандистською кампанією – проурядові ЗМІ чи напряму, чи через карикатури підкреслювали подібність нинішньої Німеччини до Третього рейху.

Втім, у 2015 році цей план не спрацював. Німеччина заявила, що питання репарацій остаточно закрите, назвавши вимоги Афін "дурістю". Зрештою, завдяки твердості ЄС (а в першу чергу непоступливості німецького канцлера Ангели Меркель) Греція була вимушена погодитися на вимоги євротрійки.

Ситуація, в якій зараз знаходиться Польща, дещо подібна до грецької. Спроби ПіС прийняти відверто антидемократичний пакет законів про судочинство викликали як протести всередині країни, так і конфлікт із ЄС.

Наразі Євросоюз аналізує єдиний закон з цього пакета, що набрав чинності (два інших були ветовані президентом Анджеєм Дудою), та погрожує накласти на Польщу санкції.

Наслідком цих санкцій може стати заморожування фінансової допомоги ЄС.

І тут доцільно згадати, що у керівництві "ПіС" неодноразово заявляли, що ця допомога – це насправді компенсація Польщі за страждання часів Другої світової.

А відповідно, польське суспільство підводять до висновку, що якщо ЄС не хоче платити репарації таким чином, то Варшава має законне право вимагати їх напряму. Принаймні, таку тезу зараз поширюють проурядові ЗМІ.

Зрештою, скандал навколо німецьких репарацій вкрай потрібен ПіС і з іншої причини – для подолання партійної кризи.

Як відомо, після ветування Анджеєм Дудою двох законопроектів про судову реформу партія опинилася на межі розколу.

За даними польських ЗМІ, у такій ситуації в партії обговорювали можливі дії, що мають відволікти увагу суспільства від конфлікту правлячої партії та президента. Скандал у відносинах із Німеччиною чудово підходить для цієї мети.

А відповідно – у правлячої партії є всі підстави вирішувати питання репарацій максимально публічно та максимально голосно. Невипадково той самий Мацеревич вже заявив, що нащадки "німецьких виродків" не мають права вчити поляків демократії. 

Ближчим часом Єврокомісія може визначитися з необхідністю накладання санкцій проти Польщі. Тож одночасно – Польща зможе офіційно озвучити вимогу про виплату репарацій.

В цьому разі конфлікт всередині Євросоюзу може спалахнути з новою силою.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"