Парламентські вибори у Чехії завершилися справжньою сенсацією.

Безумовним переможцем стала партія ANO, яка лише вдруге бере участь у перегонах. Партія отримала майже 30% голосів, у півтори рази покращивши свій попередній результат. Виборці проголосували за партію мільярдера Андрея Бабіша попри всі скандали, проблеми у його біографії, і навіть попри кримінальну справу, відкриту проти нього.

Хоча навіть не це стало головною несподіванкою виборів. Нею став провал нинішньої партії влади, соціал-демократів, яка на минулих виборах була лідером із 20,4% голосів, а нині скотилася на шосте  місто із 7,3% підтримки.

Друге місце (11,32%) отримала консервативна та євроскептична партія ODS, заснована екс-президентом Вацлавом Клаусом, а третє – новачок нинішніх виборів, Партія піратів (10,79%). І це – ще один сенсаційний підсумок виборів у Чехії.

Ці дві партії не є відкрито проросійськими, але в обох є політики, що відзначилися заявами про необхідність скасування санкцій проти РФ. Та впритул за ними йдуть сили, які не приховують зв'язків з РФ. Тут, до слова, захований єдиний позитивний результат виборів: падіння рейтингів чеських комуністів. Комуністична партія Чехії та Моравії, проросійська та антиєвропейська, отримала лише 7,76%. Втім, дуже ймовірно, що частину електорату у комуністів забрали інші друзі РФ – ультраправі популісти партії Томіо Окамури SDP, які прийшли до фінішу четвертими із 10,64%.

Та повернемося до нового уряду Чехії, який створять за підсумками виборів.

Нині жодна коаліція неможлива без участі ANO. Саме ця сила, що отримала 78 місць з 200, обиратиме її формат.

Андрей Бабіш не приховує бажання стати прем’єром. Всі його імовірні партнери воліли би обрати керівником уряду іншого, менш "токсичного" політика, але майже трикратний відрив ANO від інших партії парламентського пелотону дає Бабішу серйозні важелі в коаліційних переговорах.

Але чому лідер партії-переможця викликає таке несприйняття чеської політичної еліти?

Ми підготували для вас короткий виклад відомостей про Андрея Бабіша, якого часто називають чеським Дональдом Трампом.

Агент Буреш

Андрей Бабіш народився у Словаччині у номенклатурній родині. Його батько – один із керівників чехословацької зовнішньої торгівлі, зокрема, працював у представництві Чехословацької соціалістичної республіки при ООН. Мати – секретар Інституту марксизму-ленінізму у Братиславі.

Сам Андрей Бабіш довгий час навчався у французьких та швейцарських школах, згодом закінчив Вищу економічну школу у Братиславі та почав працювати у сфері зовнішньої торгівлі.

Із цим періодом пов'язаний один із найгучніших скандалів. Словацький Інститут національної пам'яті оприлюднив данні, за яким Бабіш у 1980-1982 роках був штатним агентом чеської служби безпеки під кодовим ім’ям "Буреш" та, можливо, додатково співпрацював із радянським КДБ.

Сам Бабіш ці звинувачення відкидає, називаючи їх появу політичним замовленням. Його судова суперечка із Інститутом нацпам'яті триває із 2011 року.

У травні Верховний суд Словачини став на його сторону, визнавши інформацію про співпрацю Бабіша із органами недоведеною... але півтора тижня тому це рішення було анульовано Конституційним судом. То ж звинувачення у співпраці з КДБ – знову чинне.

Володар субсидій

У 1992 році Бабіш переїжджає до Праги, а рік потому – засновує холдінг Agrofert. Наразі до холдингу входять близько 200 компаній, головним чином у Чехії та Словаччині. Головні напрямки діяльності Agrofert – сільське господарство та харчова промисловість, а також хімічна промисловість. Також політик володіє мобільним оператором Mobil.cz.

У 2010 році Agrofert отримав державні податкові субсидії на суму 3 млрд крон (за нинішнім курсом – близько 116 млн євро).  А у 2014 році, коли Бабіш був міністром фінансів, держава пробачила Agrofert податковий борг на суму 1,47 млрд крон.

Допомога своєму бізнесу на посаді міністра фінансів не обмежувалася видачею субсідій. Незадовго до виборів був оприлюднений запис телефонних розмов, на якому нібито Бабіш давав доручення податківцям "вбити" перевірками діяльність компанії, яка мала конфлікт із  Agrofert. Втім, цей епізод не отримав продовження у вигляді кримінальної справи.

Є й інші історії, через які Бабіша вважають політиком, готовим використати владу на свою користь. Його звинувачували в ухилянні від сплати податків на цінні папери, у цензурі, у тиску на бізнес-опонентів (про це трохи нижче).

Цього року прем'єр Чехії публічно виматюкав Бабіша, коли той був міністром фінансів і навіть планував відставку всього уряду, аби лише забрати важелі влади у міністра фінансів. Зрештою урядову кризу вирішили – Бабіш пішов з уряду.

Звинувачення у цензурі

Одним із активів Agrofert є медіахолдінг MAFRA, куплений у 2013 році, коли Бабіш вже був у складі уряду. До медіахолдингу серед іншого входять дві найпопулярніші чеські щоденні газети: Lidové noviny та Mladá fronta DNES та один з найпопулярніших у країні новинних сайтів iDNES.cz.

Купівлю медіа представники Agrofert пояснювали виключно бізнесовими інтересами, бажанням отримувати від них прибуток. Втім ці активи досі залишаються збитковими.

Натомість зміна власника викликала протести журналістів, які звинуватили політика у втручанні в роботу редакцій та цензурі. Згодом провідні журналісти, включаючи головного редактора Lidové noviny, залишили видання, заснувавши власне – Echo 24, яке наразі гостро критикує діяльність Бабіша.

У 2014 році податкова, підпорядкована міністру фінансів Бабішу, провела велику перевірку діяльності Echo 24. Втім, жодних зловживань у роботі ЗМІ вона не знайшла, хоча добряче попсувала нерви медійникам. Опоненти Бабіша не мають сумніву, що атака податкової була замовною.

Малий бізнес великого олігарха

Втім, всі згадані припущення про те, що Бабіш використовував податкову для "цькування" конкурентів, зловживав владою для отримання економічних преференцій і тому подібне – лишаються не більше ніж припущеннями. Попри скандальний імідж, політик так і не став головним героєм антикорупційних розслідувань чеської влади за дії в якості міністра фінансів.

Єдина справа, яка дійшла до офіційно висунутого звинувачення, стосується махінацій навколо готельно-конференційного комплексу "Гніздо лелеки" (Čapí hnízdo).

У 2008 році родина Бабіша викупила старовинний маєток, який вирішила переобладнати у люксовий конференц-центр. Суму реконструкції оцінили у 350 млн крон, з яких 50 млн склав... грант Євросоюзу на підтримку малого бізнесу!

Для отримання цих коштів компанію, яка керувала маєтком, вивели зі складу Agrofert та оформили на дітей Бабіша. Решту коштів вони залучили у вигляді кредитів під гарантії того ж Agrofert. Згодом, коли термін моніторингу ЄС завершився, компанія повернулася до складу холдингу.

Така відверта маніпуляція не залишила правоохоронців байдужими.

Важливий момент: окрім самого Андрея Бабіша, звинувачення по цій справі висунуто ще 10 особам, включаючи його сина, доньку та зятя. Вони, на відміну від скандального політика, не матимуть депутатського імунітету після виборів.

Антигерой чеського майдану

Перебування Андрея Бабіша в уряді супроводжувалося й іншими гучними скандалами. На початку, коли прозвучали публічні підозри, що міністр надає податкові преференції власному бізнесу та організовує стеження за журналістами, прем’єр Богуслав Соботка вирішив написати подання про відставку скандального соратника по коаліції.

Однак президент Мілош Земан, діяльність якого "добре" відома українцям, відмовився підписувати це подання (хоча за конституцією мав робити це автоматично), натомість запропонував самому прем’єру звільнити посаду.

Відповіддю на це стали багатотисячні мітинги по всій країні із вимогою про відставку Бабіша. Лише у Празі у протестах взяли участь від 20 до 30 тис осіб.

Сам Бабіш спершу глузував із мітингарів, заявляючи, що має більше фоловерів у соціальних мережах, аніж протестувальників, але зрештою міністр та прем’єр порозумілися: в травні у Чехії призначили нового міністра фінансів, щоб вирішити політичну кризу.

Чи є російський слід?

Пошук "руки Кремля" у передвиборчій програмі ANO – одна з частих тем, що піднімалося його опонентами.

Втім, досі довести такий зв'язок не вдалося. Найбільше, що змогли "викопати" опоненти Бабіша – те, що його юрист раніше представляв інтереси РФ у справах щодо майна колишнього СРСР.

Сам Бабіш досі старанно ухилявся від конкретики щодо своєї позиції у питаннях зовнішньої політики. У партійній програмі ANO пропонується "прагнути до вироблення нової стратегії відносин з Росією, з тим щоб зміцнити архітектуру безпеки в Європі і сприяти розвитку цих відносин". Що це означає – достеменно невідомо. Хоча під час кампанії в партії наголошували, що керуються міжнародним правом, у тому числі – повагою до територіальної цілісності.

Водночас, очевидною є прихильність до Бабіша з боку Мілоша Земана – найбільш проросійського президента у державах-членах ЄС.

Ми вже згадували, що Земан довго відмовлявся підписати подання на звільнення Бабіша. А незадовго до завершення кампанії, коли проти Бабіша висунули кримінальні звинувачення, Земан заявив, що готовий призначити прем’єром лідера партії-переможця, "нехай навіть він перебуватиме у в'язниці".

До слова, вже у січні у Чехії відбудуться президентські вибори, на яких Земан спробує переобратися на другий термін. Перемога ANO може надати скандальному президенту "друге дихання".

Від єврооптимістів у скептики

Які погляди сповідує партія-переможець виборів у Чехії?

Це – непросте питання.

Чеські політологи звертають увагу на зміну ідеології ANO. На вибори 2013 року ця партія йшла як ліберальна, виступаючи проти збільшення податків та акцентуючи увагу на корупції у країні. Більш того, тоді партія виступала за посилення співпраці із ЄС. Та вибори минули, лозунги забулися, а під час перебування на посаді міністра фінансів Бабіш в цілому проводив відносно консервативну фінансову політику, що не викликала протестів ЄС.

Перед нинішніми виборами ANO знову змінила риторику, виступивши проти мігрантів та за збільшення підтримки місцевих виробників. Зокрема, сам Бабіш нині заявляє, що посилення Євросоюзу потрібне насамперед у питання захисту спільного кордону, щоб блокувати прибуття нових мігрантів.

Ще донедавна "ліберальна" ANO несподівано "полівішала" і тепер пропонує розширити бюджетні видатки, витрачаючи їх як на соціальну сферу, так і на армію.

Ця невизначеність у поглядах створює, мабуть, найбільшу загрозу.

По ключових для нас питаннях в ANO відсутня чітка публічна позиція. У керівництві партії є як відверто проросійські політики, так і ті, хто співчувають Україні. Після виборів Бабіш заявив, що його партія є проєвропейською – але мало хто з чеських політичних оглядачів погодиться з такою характеристикою.

А це означає, що по цих питаннях переможець чеських виборів під час формування нового уряду цілком може дослухатися до думки молодших партнерів по коаліції.

Наразі Андрей Бабіш заявив, що не візьме до уряду представників двох відверто проросійських партій, і це – гарний сигнал.  Та за розвитком подій у Чехії варто уважно слідкувати і ми обов’язково будемо це робити.

Слідуйте за оновленнями "Європейської правди", а також за нашим Facebook та Twitter.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"