Курс на енергоефективність: "три Е" українсько-німецьких відносин
Торік Україна і Німеччина святкували 25-річний ювілей дипломатичних відносин. У листопаді 2017 року посольство у співпраці з "Європейською правдою", Києво-Могилянською академією і регіональним бюро "Діалог Східна Європа" Фонду ім. Фрідріха Еберта оголосило конкурс есе "25 років разом. Що далі?". Переможців конкурсу було оголошено 6 березня.
"Європейська правда" як співорганізатор цього змагання публікує частину текстів, що брали участь у конкурсі. Першими ми опублікували матеріали про політичні та культурні зв'язки країн. Тож тепер настав час поговорити й про економічні стосунки, зокрема у сфері енергозбереження.
* * * * *
Впродовж останніх чотирьох років перед Україною постали виклики, які так чи інакше потрібно долати. Особливо відчутно загострились проблеми у сферах так званої "трійки Е" (економіки, енергетики та екології).
Звичайно, швидше та простіше вирішити дані проблеми у співпраці з країнами, які попередили їх виникнення або ж перетворили проблеми у можливості для покращення вказаних вище сфер.
Федеративна Республіка Німеччина є однією з таких країн.
Переживши об’єднання, ФРН стала економічним "локомотивом" ЄС, лідером у впровадженні й використанні альтернативних джерел енергії та прикладом раціонального користування енергетичними ресурсами. Незважаючи на складну ситуацію в нашій державі,
Німеччина продовжує допомагати Україні, залишаючись чи не основним інвестором у питанні фінансування розвитку енергоефективності.
Дана обставина дозволяє зробити висновок про зацікавленість німецького бізнесу в посиленні співпраці з Україною у питанні розвитку вказаної сфери. При цьому виникають логічні запитання:
Які чинники в даний час гальмують процес розвитку відносин?
Як довго проіснує ця співпраця?
Які кроки має здійснити Україна для того, щоб подолати існуючі перешкоди та вивести двосторонню співпрацю на якісно новий рівень?
Ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, уряд нашої держави взяв зобов’язання щодо вдосконалення політики енергоефективності, а посилення енергетичного тиску на Україну з боку Російської Федерації, погіршення стану економіки та існуючий темп використання вугілля в енергетиці вказує на те, що відносини між ФРН та Україною будуть лише посилюватись та матимуть довгостроковий характер.
Водночас слід наголосити, що відчутними чинниками, які не дозволяють ефективно розвиватись відносинам між двома країнами, є:
Недосконалість вітчизняного законодавства | Відсутність фінансових механізмів для залучення інвестицій | Низький рівень співпраці у галузі науки та технологій |
Існуюче податкове, митне та екологічне законодавство не дозволяє здійснювати в повному обсязі розвиток галузей, спрямованих на використання альтернативних джерел енергії | Відсутність податкових пільг та гарантій України щодо повернення іноземних коштів унеможливлюють створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату для розвитку енергоефективності | Існуюча кількість спільних наукових проектів та комунікаційних платформ у сфері енергетики та збереження енергії не дозволяють успішно реалізовувати сферу енергоефективності |
Існуюча ситуація показує, що основні кроки, які необхідно зробити України для подолання існуючих та мінімізації появи нових перешкод у співпраці з ФРН, полягають в наступному:
- Внесенні змін до Податкового та Митного кодексів та відновлення пільг для підприємств, основний вид діяльності яких полягає у виробленні альтернативних джерел енергії та устаткування для них;
- Створенні спільних україно-німецьких підприємств для швидкого розвитку сфери енергоефективності держави та інтеграції до енергетичного простору ЄС;
- Посиленні прозорості сектора енергетики шляхом запровадження підзвітності уряду і компаній щодо використання коштів, наданих для розвитку енергозберігаючих технологій;
- Стимулюванні населення до раціонального використання ресурсів та модернізації житла шляхом підвищення обізнаності у навчальних закладах, через ЗМІ та громадські організації.
І хоча поліпшення відносин між Україною та ФРН дасть змогу покращити становище нашої держави, не варто забувати, що початок будь-яких змін, і в сфері раціонального використання енергетики також, варто починати з себе. Так, як це зробили громадяни Німеччини.