Велика двійка: про що домовились Трамп та Кім Чен Ин

Вівторок, 12 червня 2018, 14:55 — , для Європейської правди

Справді історична подія - попри побоювання, президент США Дональд Трамп зустрівся з лідером КНДР Кім Чен Ином. 

До цього два керманичі обмінювалися образливими словами та погрозами ядерною війною. Втім, ядерна зброя Кім Чен Ина, здатна теоретично досягти континентальної частини Сполучених Штатів, привела Трампа за стіл перемовин. А ще - до цього кроку його спонукало власне его, а також бажання хоч ненадовго втекти від скандалів удома та розслідування Роберта Мюллера.

Що ж, наразі Дональд Трамп має що показати як "перемогу" перед осінніми виборами. 

Але чи має підписаний документ якусь додану вартість чи це лише "саміт для фотографів"? Хто виграв, а хто програв у результаті його проведення?

Від Квебеку до Сінгапуру

У саміту в Сінгапурі склалася непроста доля - його один раз майже скасував Дональд Трамп після того, як Кім Чен Ин занадто жорстко відреагував на авіаційні навчання США та Південної Кореї. Щоправда, за добу він змінив свою думку і поновив здибанку на стару дату - 12 червня.

Почалася підготовча робота з вибору делегації, місця для саміту та інших "побутових дрібниць".

Одночасно гучні події відбувалися в іншій частині світу - у канадському Квебеку. Там зібрався саміт G7, де Трамп потрапив під вогонь критики від своїх союзників через введення тарифів на сталь та алюміній для Канади, Мексики та ЄС.

Напружені перемовини закінчилися тим, що президент США запропонував повернути до складу "сімки" Росію, а вже з літака наказав своїй делегації у Канаді не підписувати загальне комюніке та назвав прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо "слабким". Радник з нацбезпеки взагалі сказав, що Трюдо "всадив ножа нам у спину".

Трамп дуже рано покинув саміт та відразу полетів до Сінгапуру. Тоді стало зрозуміло, що його пріоритети геть відрізняються від інших членів G7...

У місті-державі на нього вже чекав лідер КНДР Ким Чен Ин, який прилетів на орендованому китайському літаку. Кіма супроводжувала потужна делегація - окрім сестри Кім Йо Чжон, там були міністр оборони Но Гван Чоль, голова МЗС Лі Йон Хо, його заступниця-американістка та голова робочої групи Чо Сон Ху, екс-голова військової розвідки Кім Йон Чоль.

З американського боку були присутні держсекретар Майк Помпео, радник з нацбезпеки Джон Болтон, посол на Філіппінах Сун Кім, член ради нацбезпеки Метью Поттінгер, агент ЦРУ по Кореї Ендрю Кім та інші. Із "запрошених гостей" був баскетболіст та особистий друг Кіма Денніс Родман.

 
Кіму влаштували вечірній тур по центру Сінгапура

Трамп зустрічався з командою, прем’єром Сінгапуру Лі Сяньлунем та персоналом посольства США у Сінгапурі. Всі завмерли у передчутті історичної зустрічі зранку.

Втім, у експертів очікування були доволі низькими, і події, які розгорнулися пізніше, лише підтвердили це. Бо не можна за такий короткий час напрацювати серйозні попередні домовленості для підписання. Тому робоча група напрацьовувала їх вже на місці у режимі обмеженого часу та великої напруги.

Багато хто згадував, яке обличчя має справжня Північна Корея і що це досі найбільш репресивна країна світу, де немає поняття про права людини. І хоча Трамп сказав пізніше на прес-конференції, що він говорив із Кімом про цей аспект, не це було головною темою саміту.

Шлях до роззброєння

Офіційна програма почалася із зустрічі двох лідерів один на один, лише з перекладачами. Це був ризикований крок через недосвідченість Трампа.

Існувала серйозна загроза, що він може надати КНДР забагато поступок фактично нізащо. Все крутилося навколо ядерного роззброєння Пхеньяна та того, що США запропонують натомість.

Як казали у Америці, вони вимагали "повного, підтвердженого, незворотного роззброєння". Цікаво, що саме цей термін так і не увійшов до фінального тексту. Трамп пояснив це нестачею часу, хоча по суті американська делегація не змогла його протиснути.

Читайте також
Кінець 70-річної війни: про що домовилися лідери двох Корей

Натомість там з’явилася фраза "денуклеаризація Корейського півострова", яка грає більше на руку КНДР, бо вимагає зняття "ядерної парасолі" з Південної Кореї та Японії. Є доволі серйозне побоювання, що так чи інакше, але Трамп може вдатися до такого кроку, що поставить у небезпечне становище вказані країни, які є союзниками США.

Але, як ми побачили на G7, союзництво для Трампа небагато важить.

Після усіх формальних процедур та розширених засідань був представлений документ лише з 4 пунктів, дуже загальний та розмитий. Там не було нічого про ракетно-ядерну програму КНДР, нічого про конкретні кроки до денуклеаризації. Та ще й посилався він на… Пханмунджомську декларацію. 

Пункт перший: встановлення нових відносин.

Ще до початку саміту пішли чутки у пресі США, що нібито американці готові до відкриття посольства у Пхеньяні та формального визнання режиму Кім Чен Ина, чого молодий диктатор, а також його батько та дід палко прагнули.

Деякі персональні санкції, як кажуть, будуть зняти та Кім зможе більше подорожувати. Наприклад, він вже має запрошення від Путіна на форум у Владивостоку 11-13 вересня.

Пункт другий: мирний режим на Корейському півострові. 

КНДР вже раніше зупинила ракетні запуски та ядерні випробування на невизначений термін.

Утім, це більше через те, що Кім задоволений станом своєї програми та потреби у тестах наразі немає. Пізніше вони можуть повернутися. США, у свою чергу, за словами президента Трампа на прес-конференції, можуть зупинити військові навчання разом із Півднем. Вони, мовляв, провокативні та дуже дорогі.

Насправді це серйозний удар по альянсу із Сеулом, який ризикує залишитися без захисту перед режимом КНДР, який відомий порушенням усіх своїх обіцянок. Дуже небезпечний крок, який також порадує Пекін і, швидше за все, Росію.

 

Пункт третій: докласти зусиль для повної денуклеаризації Корейського півострова.

Найбільш очікуваний пункт, але саме він найбільше розчарував експертів, бо він дуже розмитий, вказує лише на наміри - в оригіналі дипломатично вказано "work towards"  - і не встановлює часові рамки для роззброєння.

Тепер КНДР може маніпулювати Америкою заради скасування захисту для Півдня та Японії.

Мінімальний термін роззброєння - від 6 до 10 років, і це якщо без зривів та з повною верифікацією. Складність кейсу КНДР порівняно, скажімо, з іранським - це те, що перевірки практично нереально проводити. Забагато об’єктів КНДР приховує або навіть взагалі тримає під землею, і ніхто не знає, де вони.

Та навіть те, що Ким відкрито знищив (полігони Пунгері та Ігарі), можна відновити в іншому місці. Тому в експертів дуже багато роботи попереду. Шлях до роззброєння Кореї буде довгим та непростим.

Крім того, КНДР може дізнатися, що США вже вимагають від Японії знизити запаси плутонію, який та використовує для вироблення електроенергії. Утім, Японія - ще одна "спляча" ядерна держава у регіоні. Південна Корея колись мала ядерну зброю від США. А ще є Китай та Росія. Тобто ситуація у Східній Азії продовжить бути напруженою, хоча без навчань та провокацій - набагато спокійніше, ніж минулого року. 

Пункт четвертий: встановити місця загибелі солдат США під час Корейської війни та ідентифікувати тіла та живих полонених.

Це може стати першим кроком до пізнішого підписання миру, хоча ця тема, здається, взагалі не звучала під час саміту. Хоча її теж очікували, неприїзд Мун Чже Ина викреслив її з порядку денного.

Що буде далі?

Звичайно, розмовляти краще, ніж воювати. І те, що США та КНДР почали процес діалогу - дуже добре. Так само добре те, що країни шукають точки дотику після десятиліть взаємної ізоляції та погроз.

Саміт у Сінгапурі - велика перемога Кім Чен Ина, який у свої молоді роки досяг того, чого не змогли його попередники. Він фактично легітимізував свою країну та прокладає шлях до її міжнародного визнання. КНДР ще для багатьох парія, але Кім намагається показати її обличчя як сучасної та відкритої країни. Це, звісно, не скасовує страшних фактів насилля й диктатури та того, що більше 100 тисяч громадян знаходяться у робочих таборах, а за модерновим Пхеньяном життя нагадує середньовіччя.

Обидва лідери відчайдушно бажали саміту, кожен зі своїх причин. Кожен казатиме про перемогу вдома.

Але питання залишаються, і їх багато. Питання риторичні, як щодо туманних намірів відмовитись від ядерної зброї, так і щодо надання віртуальних "гарантій" Кіму та його родині і його режимові. Все це було раніше, в попередніх угодах.

Як це виглядатиме? Наразі майже ніхто не може собі це уявити.

Подальша робота може зблизити обидві сторони, але не варто чекати швидких результатів. Більше того, не виключено, що в результаті умови цього документа ніхто не виконуватиме, а статус-кво збережеться.

Лише час покаже, але це у жодному разі не кінець корейської історії.

Автор: Анатолій Максимов,

журналіст-міжнародник

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.