Уряд без комплексів: яким стане новий курс Чехії
Після 16-годинного пленарного засідання новий чеський уряд, до якого увійшли політичний рух ANO та соціал-демократи, отримав довіру парламенту завдяки підтримці депутатів-комуністів.
Тепер Чехія має повноцінний уряд, проте яким він буде? Урядова декларація окреслює активну роль Чехії в ЄС та НАТО, але чи буде новий кабінет послідовним у цьому курсі?
І як довго протримається коаліція, що колись уже давала тріщину?
Складний вибір есдеків
Найдовший період за всю новітню історію Чехії — 264 дні з моменту проведення парламентських виборів — знадобився главі переможного руху ANO та олігархові Андрею Бабішу, щоб уряд під його головуванням отримав довіру Палати депутатів Чехії.
Спочатку Бабіш не дуже й намагався домовлятися із опонентами - йому як великому бізнесмену та лідеру персоналістського політичного проекту хотілось очолити однопартійний уряд. За підтримки президента Чехії Мілоша Земана він отримав таку можливість, утім у січні 2018 р. кабінет меншості руху ANO під час голосування за довіру не зміг заручитись підтримкою жодної іншої партії.
Відтак новому прем'єр-міністру довелось шукати партнерів серед 8 інших політичних сил. Першою перешкодою для співпраці стало розслідування фінансової махінації, яку фірма, наближена до холдингу "Агроферт" Бабіша, здійснила для отримання дотації ЄС на побудову рекреаційного центру. У розслідуванні лідер руху ANO є підозрюваною особою, тому 4 правоцентристські політсили — Громадянсько-демократична партія, Християнсько-демократична партія, TOP 09 та рух "Старости й незалежні", — а також лівоцентристська Чеська піратська партія відмовились бути співучасниками формування уряду, який очолить підслідний прем’єр.
Натомість рух ANO не захотів пропонувати на посаду голови уряду іншу кандидатуру. Тож для переможного руху ANO залишились варіанти кооперації з політичними суб’єктами, що не були категоричними в питанні слідства над головою уряду — з Чеською соціал-демократичною партією, Комуністичною партією Богемії та Моравії або антиміграційною й євроскептичною партією "Свобода й пряма демократія" (СПД).
Альянс із соціал-демократами для руху ANO не був новим — дві партії вже були в коаліції протягом 2014 — 2017 років.
Зрештою Бабіш навчився перегравати свого коаліційного партнера вже тоді, хоча соціал-демократи були домінантою тогочасного уряду. Після минулорічних парламентських виборів чеські есдеки вийшли значно ослабленими, тому співпраця з ними в ситуації значно сильнішого впливу руху ANO стала для Андрея Бабіша хорошим варіантом.
Соціал-демократи отримали рекордно малі 7,3% голосів, опинились між Сціллою та Харібдою, обираючи між співпрацею з рухом ANO, з яким вони пройшли непросте співурядування, та невиразним місцем в опозиції. Зважаючи на ідейні розбіжності в партії, новий лідер соціал-демократів Ян Гамачек та його перший заступник Їржі Зімола прагнули здобути легітимність на участь у формуванні уряду, тому винесли це питання на загальнопартійний референдум.
58,5% його учасників підтримали альянс руху ANO та соціал-демократів за підтримки комуністів. Отримавши кредит довіри членської бази, керівництво Чеської соціал-демократичної партії погодилось на входження у нову коаліцію.
Однак суперечки серед політичних верхів соціал-демократів не припинились, а деякі авторитетні партійці продовжили висловлювати незгоду: фракція соціал-демократів у Сенаті виступила проти альянсу з рухом ANO, екс-лідер партії та колишній прем’єр-міністр Богуслав Соботка здав парламентський мандат, а екс-міністр внутрішніх справ Мілан Хованец заявив, що не голосуватиме за підтримку нового уряду.
Впливовий празький осередок соціал-демократів захвилювався, коли президент Земан відмовився призначити їхнього репрезентанта депутата Європарламенту Мірослава Похе на посаду міністра закордонних справ через відмінні погляди на питання міграції та критику останніх жорстких дій Ізраїлю щодо палестинських протестувальників. Лояльний до президента прем’єр не наполіг на затвердженні Похе.
Таким чином виникла нестандартна й нестабільна конфігурація уряду, в якій лідер соціал-демократів і міністр внутрішніх справ Ян Гамачек тимчасово виконує також функцію міністра закордонних справ. Соціал-демократи наразі не хочуть відступатись від кандидатури Похе, але способів вирішення цієї суперечки небагато.
З комуністичиним вітанням
У процесі переговорів про формування нового уряду ядро команди Бабіша залишили урядовці, що допомагали руху ANO зберігати репутацію модернізаційного й проєвропейського. Міністр юстиції Роберт Пелікан, який дав старт низці прогресивних правових реформ, і міністр закордонних справ Мартін Стропніцький, прихильник важливості ЄС та НАТО для Чехії, вирішили складовою нового уряду не бути. Міністриню оборони Карлу Шлехтову, яка вказувала на корупцію в державних військових закупівлях, не запросив до нового кабінету сам прем’єр.
Проблеми з персональним складом уряду на цьому не завершились. У дипломній роботі нової міністрині юстиції, номінантки руху ANO Татяни Малої було виявлено плагіат, і вона після жвавого обговорення казусу в політикумі та медіа подала у відставку. В останню хвилину їй на заміну було призначено правника Яна Кнєжінека. Деяка невиразність нових міністрів підверджує послаблення в риториці руху ANO акценту на реформах та інноваціях.
Показовий момент -
президент Земан призначив новий уряд, який у парламенті мав спиратись на голоси депутатів-комуністів, 27 червня, в день пам’яті жертв комунізму.
Комуністична партія Богемії та Моравії проходила до парламенту на всіх виборах у історії незалежної Чехії, але завжди була в ізоляції, тож її повернення до впливової позиції в політичному житті та ціна підтримки нею нового уряду дуже непокоять парламентську опозицію та ліберально-демократичні кола громадянського суспільства.
Як соціал-демократи, так і рух ANO раніше наголошували, що не співпрацюватимуть з комуністами. Чеська соціал-демократична партія, що в 1948 р. була примусово включена в Комуністичну партію Чехословаччини, на своєму з’їзді 1995 р. ухвалила постанову з забороною співробітництва з Комуністичною партією Богемії та Моравії. Хоч частина соціал-демократів з 2015 р. закликає до перегляду цієї заборони, а кооперація з комуністами й так часом відбувається на регіональному рівні, в центральних політичних інституціях альянс з комуністами донедавна залишався для соціал-демократів табу.
Втім керівництво партії продовжує вдавати відсторонення від комуністів, адже формально соціал-демократи жодної угоди з комуністами не мають; підтримка останніми нового уряду прописана в їхньому договорі з рухом ANO.
При цьому сам Бабіш неодноразово заявляв, що з Комуністичною партією співпрацювати не хоче й не уявляє поєднання програмних пріоритетів свого руху та комуністів. Однак уже через 10 місяців основні вимоги комуністів враховано в декларації нового уряду.
Рух ANO зобов’язався зважати на позицію комуністів у питаннях соціального забезпечення, захисту природних ресурсів (зі збереженням їх у власності держави або регіональної влади) та оподаткування церковної власності, повернутої після 1989 року. Урядова коаліція та комуністи не зобов’язані підтримувати всі законодавчі пропозиції один одного, але водночас не мають блокувати їх. У процесі переговорів комуністи прагнули послабити формулювання урядової декларації щодо чеських військових місій за кордоном, але зазнали поразки.
При цьому комуністична партія не має в уряді своїх міністрів, але отримала чимало посад у парламентських комітетах і комісіях, а також матиме певний вплив на кадрові призначення в урядових структурах і державних підприємствах.
Нова Чехія?
В урядовій декларації рух ANO та соціал-демократи наголосили на модернізації армії Чехії та збільшенні її фінансування для забезпечення активної ролі збройних сил у військовій співпраці держав ЄС та в НАТО. Серед пріоритетів визначено реформування сил швидкого реагування ЄС та залучення чеської оборонної промисловості в спільні військові дослідження.
Європейська політика нового уряду розгортатиметься в річищі центральноєвропейського бачення ЄС. Рух ANO та соціал-демократи виступають проти застосування санкцій до держав-членів, що відступили від уявлень інституцій ЄС про суть певних політик.
Новий уряд переконаний, що рішення про прийняття біженців має залишатись у виключній компетенції держав-членів, а спільні зусилля ЄС пропонує сконцентрувати на захисті зовнішніх кордонів. Окрім цього, уряд не намагатиметься найближчим часом перейти на євро. Водночас теза про те, що ЄС має регулювати менше процесів, але ефективніше, наближає позицію нового уряду до Нідерландів, Австрії та держав Північної Європи.
Співпрацю з Україною новий уряд визначає пріоритетною в контексті відносин зі Східним партерством ЄС.
Прем’єр Андрей Бабіш, виконувач обов’язків міністра закордонних справ Ян Гамачек та запропонований соціал-демократами на цю посаду Мірослав Похе зауважували шкоду для торгівлі від санкцій ЄС проти Росії та їхню неефективність, але розуміють їх значення для вияву незгоди з політикою Росії. Хоч роль прихильних до Росії президента Мілоша Земана та комуністів посилилась, вони навряд чи зможуть суттєво впливати на зовнішню політику уряду, зокрема на його позицію щодо України та Росії.
Втім, складна історія співпраці між рухом ANO й соціал-демократами підживлюють взаємну недовіру, тим паче, що попереду дискусії щодо бюджету на 2019 р. та ймовірні кадрові зміни в урядових інституціях. А це означає, що у випадку великої суперечки між коаліційними партнерами рух ANO може вдатись до голосів комуністів або антиміграційної СПД.
Проведене в червні для публічного Чеського телебачення опитування громадської думки показало, що група тих, хто проблематизує підтримку уряду комуністами, є меншою, ніж група тих, кому така підтримка не заважає (49% та 42% відповідно).
Тож опозиція має шукати додаткові пункти для критики дій влади, виходячи за звичні тези про посилення комуністів або можливу співпрацю прем’єра Бабіша з державною службою безпеки за доби комуністичної Чехословаччини.
Автор: Борис Зайцев,
аналітик Центру міжнародних досліджень
Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка