НАТО готує відповідь на морську агресію РФ: репортаж зі штаб-квартири Альянсу

Середа, 5 грудня 2018, 16:03 — , Європейська правда, Брюссель
Фото: nbcnews.com

Україна знову стала провідним питанням у НАТО.

Глава українського МЗС Павло Клімкін взяв участь у міністерській зустрічі в Брюсселі, причому навіть Угорщина не стала це блокувати – щоправда, засідання пройшло в особливому форматі, який дозволив Будапешту стверджувати, що "заборона на Україну" зберігається.

Ще два тижні тому, коли в Альянсі остаточно домовилися про цю зустріч, Україну згадували як "одне з багатьох питань у порядку денному". Та все змінилося після обстрілу українських кораблів і захоплення моряків поблизу Керченської протоки.

Окреме засідання Північноатлантичної ради за участі глав МЗС України та Грузії було присвячене реакції на загострення ситуації у Чорноморському регіоні.

В НАТО серйозно налаштовані перейти від "глибокого занепокоєння" до конкретних відповідей на дії Росії.

Росії немає виправдань

Альянс вперше відреагував на морську агресію РФ ще в день загострення, у неділю 25 листопада, закликавши Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів на Азовському морі відповідно до міжнародного права.

Після захоплення українських моряків і кораблів офіційна реакція НАТО доповнилася вимогою про їхнє негайне звільнення.

Цього тижня в НАТО підтвердили свою позицію і заявили, що Росія не мала жодних правових підстав для застосування військової сили біля Керченської протоки.

Читайте також
"Це війна, гаряча війна!": у Держдепі виклали своє бачення нової хвилі російської агресії

"Немає виправдань використанню сили з боку Росії. Ми закликаємо РФ звільнити українських моряків", – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг за день до засідання, пообіцявши, що союзники надішлють Росії чіткий заклик не використовувати анексію Криму та нелегальне будівництво Керченського мосту для того, щоб не пускати українські кораблі до Азовського моря.

Про необхідність спільної відповіді заявляли і у Держдепі США, назвавши дії Росії "неприйнятним актом агресії".

"Ми сконцентровані на співмірній і єдиній відповіді в рамках Альянсу", – сказав журналістам високопосадовець Держдепу.

Чого хоче Україна?

Президент Петро Порошенко минулого тижня закликав НАТО відправити кораблі в Азовське море, а командувач ВМС Збройних сил України Ігор Воронченко заявив про необхідність закрити прохід через Босфорську протоку для російських військових кораблів.

Чи є можливим закриття Босфору – окреме питання, до нього повернемося нижче. Та чи варто чекати на прибуття військової допомоги – кораблів союзників?

Генсек НАТО у відповідь на всі запитання про ймовірність відправлення кораблів на Азов говорив "про посилення морської присутності у Чорному морі". Три країни НАТО мають вихід до Чорного моря (Болгарія, Румунія і Туреччина), і Альянс дійсно приділяє цьому регіону багато уваги.

У Румунії вже створена нова багатонаціональна бригада, працює місія повітряної поліції, кораблі НАТО цього року пробули в Чорному морі 120 днів у порівнянні із 80 днями минулого року.

Звучить добре, але є один нюанс: усі ці заходи НАТО вживало ще до інциденту в Керченській протоці. Тож якими будуть нові кроки?

Очевидно, що НАТО не відправлятиме кораблі в Азовське море.

Як мінімум – через те, що на це потрібна згода РФ, а її напевно не буде.

На ситуацію із закриттям Босфору Альянс взагалі не може вплинути. "Щодо Босфору: НАТО не може це коментувати, це національна справа і справа спеціальної міжнародної конвенції", – заявила представниця НАТО, яка опікується у Альянсі питаннями України та Росії.

Війна як передумова

Судноплавство через Босфор і Дарданелли дійсно регулюється спеціальним документом – Конвенцією Монтре 1936 року, що відновила суверенітет Туреччини над цими протоками.

Конвенція дозволяє торговим суднам усіх без винятку країн вільний прохід із Середземного до Чорного моря як у мирний, так і у воєнний час. Стосовно військових кораблів існує різний режим для чорноморських і нечорноморських держав.

Чорноморські держави, до яких належить і Росія, можуть проводити через протоки в мирний час свої військові кораблі будь-якого класу, лише повідомивши про такий намір турецьку владу. Москва постійно цим користується, відправляючи, наприклад, військові кораблі до Сирії.

А от для військових кораблів нечорноморських держав введені значні обмеження щодо тоннажу і класу кораблів.

Загальний тоннаж військових суден нечорноморських держав у Чорному морі не повинен перевищувати 30 тисяч тонн і їм дозволено залишатися в Чорному морі не більше 21 дня. Для прикладу, американський есмінець USS Carney, який у серпні заходив у Чорне море, має водотоннажність 6630 тонн, тобто одночасно в регіоні можуть знаходитися не більше чотирьох кораблів такого класу.

Конвенція передбачає можливість підвищення загального тоннажу кораблів до 45 тисяч тонн у разі збільшення ВМС чорноморських країн.

Туреччина має право дозволяти або забороняти прохід через протоки будь-яких військових кораблів у разі участі у війні, або якщо вона вважатиме, що їй безпосередньо загрожує війна. Під час війни, в якій вона не бере участі, протоки повинні бути закриті для проходу військових суден будь-якої воюючої держави.

Отже, Туреччина не може просто так заборонити прохід російських військових суден через Босфор: для цього вона має заявити про безпосередню загрозу з боку Росії або ж Росія офіційно має бути у стані війни з Україною.

Ні того, ні іншого зараз немає.

Крім того, Ердоган навряд чи стане псувати стосунки з Путіним, у якого купує системи ППО на кілька мільярдів доларів. І НАТО навряд чи зможе натиснути на Туреччину – як не вдалося це, зокрема, у питанні закупівлі тих самих систем.

Від заяв до дій

На щастя, це не означає, що реакції НАТО не буде.

"Ми розробимо колективну відповідь, щоб продемонструвати Росії, що така поведінка просто неприйнятна", – заявив держсекретар США Майк Помпео після засідання з Україною, наголосивши на єдності всіх 29 країн-членів у цьому питанні.

Одним із кроків може стати спільне патрулювання кораблів НАТО, України та Грузії в акваторії Чорного моря. Принаймні про це говорили в кулуарах.

Глава МЗС України Павло Клімкін підтвердив, що частину нових заходів оголосять вже найближчим часом, причому йдеться про і без того значне посилення військової присутності НАТО в Чорноморському регіоні. Як у межах, передбачених конвенцією Монтре, так і поза ними - силами чорноморських держав-членів НАТО.

"Важливо, що всі наші союзники не тільки засуджують агресію Росії, але й проводять важливі дискусії про те, що ми маємо зробити, щоб не залишатися тільки в рамках заяв, якими б сильними вони не були", - сказав він.

Заяви від них дійсно пролунали у Брюсселі. Зокрема, глава МЗС Чехії сказав, що дії Росії підривають європейську безпеку, а його німецький колега закликав Москву негайно звільнити захоплених моряків.

Втім, дехто із союзників продовжує ускладнювати роботу України з Альянсом.

Йдеться про Угорщину, яка тривалий час блокує засідання Комісії Україна-НАТО на високому рівні.

Читайте також
Несподівані друзі та байдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці

Угорський міністр Петер Сійярто заявив про підтримку територіальної цілісності України, але знову повторив, що Будапешт не зніме своє вето, "поки Україна не припинить систематичні порушення прав угорської громади".

Щоби обійти це обмеження, Україна на міністерській зустрічі запропонувала НАТО встановити новий формат співпраці у Чорному морі, до якого увійшли би всі держави-члени Альянсу плюс Україна та Грузія. Йдеться про формат, схожий на той, який НАТО використовує зі Швецією та Фінляндією, що не входять до Альянсу. Обидві країни посилили військову співпрацю з НАТО у Балтійському морі на тлі агресії Росії і активно беруть участь у натівських навчаннях.

Власне, саме цей формат дозволив обійти угорське вето та зібрати міністерську зустріч цього тижня.

Та чи буде він затверджений офіційно, наразі незрозуміло.

У НАТО ще не надали відповідь на українську пропозицію, але наголосили: в будь-якому разі всі існуючі програми практичної підтримки України збережуться, але тепер додатково буде зроблений акцент на розвитку військово-морських сил.

"Зараз обговорюється, наприклад, розвиток ВМС України, а також Академії ВМС в Одесі, яка переїхала з анексованого Криму", - зазначив один із офіційних представників НАТО.

Столтенберг, підсумовуючи зустріч, підкреслив, що спеціальне засідання за участі України та Грузії у ньому саме по собі є сильним сигналом для Росії.

Однак без подальших практичних дій Москва може дуже швидко забути про це "послання".

Тож НАТО має невідкладно перетворити свої наміри на реальні кроки, доки Росія не взяла Азовське море під повний контроль.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди",

з Брюсселя (Бельгія)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.