"Ми поважаємо зброю": швейцарці сперечаються з антитерористичними директивами ЄС

Середа, 30 січня 2019, 16:30 —
Фото: aargauerzeitung.ch

Під тиском Євросоюзу парламент і уряд Швейцарії мають намір незабаром ще більш посилити законодавство, що регулює порядок зберігання і придбання особистої стрілецької зброї. Любителі мисливської та спортивної стрільби не мають наміру здаватися – і отримали першу перемогу.

Чому швейцарці досі не перестріляли один одного?

Зараз в Швейцарії у приватних руках – понад 2,5 млн одиниць рушниць, гвинтівок і пістолетів.

Одного разу американський письменник і есеїст Джон Макфі спитав себе: якщо швейцарські солдати зберігають зброю вдома і якщо в країні діє загальний військовий обов'язок, то чому швейцарці досі ще один одного не перестріляли?

І сам знайшов лаконічну відповідь: "Тому що це заборонено".

Трохи менш серйозне розслідування феномена швейцарської тотальної озброєності спробувала провести американська сатирична вечірня телепрограма The Daily Show.

Журналіст Майкл Коста поїхав до Швейцарії подивитися на те, як тут організовані регулярні тренувальні стрільби, з тим щоб на практиці познайомитися з тутешньою культурою зброї.

На стрільбах журналіст зустрів Самюеля Шміда, який на початку 2000-х років обіймав посаду міністра оборони Швейцарії. На приблизно таке ж запитання (як ви тут все ще живі з такою кількістю зброї на руках і чому в Швейцарії кількість жертв від вогнепальних поранень близьке до нуля?) колишній член федерального кабінету міністрів відповів теж досить лапідарно: "Річ у тім, що ми поважаємо зброю. І саме тому у нас з нею немає проблем".

Той факт, що швейцарські військовослужбовці, які відслужили встановлений термін і пішли в запас, зберігають свою штатну зброю вдома, за кордоном викликає постійне зацікавлення, змішане із захватом і здивуванням.

Можна собі лише уявити, як дивувалися туристи в колишні "стабільні" роки холодної війни, помітивши підлітків у джинсах, на мопедах, але при цьому зі штурмовою гвинтівкою за плечима: а тим часом саме так раніше й виглядали по суботах члени локальних аматорських стрілецьких об'єднань, які прямували на чергові навчальні стрільби.

Протягом останніх десятиліть образ швейцарського солдата, "громадянина зі зброєю", який завжди готовий захистити свою країну, був найяскравішим доказом (не зовсім точної) тези про те, що в Швейцарії, мовляв, немає армії, тому що вона сама по собі – суцільна армія.

Але потім повіяв "вітер змін" – армія, яка тоді у Швейцарії налічувала понад півмільйона військовослужбовців при загальній кількості населення в 6 млн осіб, видавалася більше не потрібною, історично "застарілою".

 

Демілітаризація Швейцарії

Чи справді стрільба з пневматики викликає агресію, чи, навпаки, вона вчить молодих швейцарців справжньої громадянської відповідальності?

На референдумі, щоправда, народ відкинув ідею повного і остаточного розпуску національних збройних сил, та все ж третина громадян проголосувала за таку перспективу.

Політичне керівництво країни взялося за голову і запустило процес перманентної армійської реформи.

У Швейцарії можна мати особисту зброю, але для цього спочатку необхідно отримати дозвіл. Зробити це нескладно, а часом навіть занадто легко!

Відтоді багато що змінилося. Чисельність збройних сил Швейцарії скоротилася у п'ять разів, а зберігати штурмову гвинтівку вдома якось вже вийшло з моди.

Зараз майже 90% військовослужбовців, які звільняються з лав збройних сил, відмовляються забирати зброю додому.

Для порівняння, ще 2004 року, на початку реалізації військової реформи "Армія XXI", "на гражданку" з особистою зброєю йшли 43% "дембелів", тож на руках у громадян перебувало до 20 тис. штурмових гвинтівок і 20 тис. пістолетів.

Від 2004 року після закінчення дійсної військової служби лише 106 тис. осіб захотіли повернутися додому зі своєю штатною зброєю. Варто враховувати й те, що починаючи з 2010 року резервісти, які бажають забрати свою зброю додому, зобов'язані регулярно брати участь у навчальних стрільбах. Така умова, поза сумнівом, зробила життя з "гвинтівкою під подушкою" менш привабливим.

Проте – увага! – традиційна пристрасть швейцарців до вогнепальної зброї нікуди не зникла.

За даними швейцарської недільної газети NZZ am Sonntag, лише минулого 2018 року влада кантонів видала від 30 до 35 тис. ліцензій на купівлю особистої стрілецької зброї. Таку ліцензію треба отримувати всім, хто хоче придбати пістолет, револьвер або напівавтоматичну стрілецьку зброю.

При цьому, як зазначає газета, кількість фактично придбаних одиниць зброї була від 45 тис. до 55 тис.

Інші журналістські розслідування показали, що останніми роками кількість клопотань, поданих громадянами для отримання права на зберігання і володіння особистою стрілецькою зброєю, зросла досить помітно.

За оцінками газети NZZ am Sonntag, що ґрунтуються на даних федеральних органів влади, а також на актуальних маркетингових дослідженнях, зараз на руках у швейцарців знаходяться від 2,5 до 3 млн одиниць легкої стрілецької зброї.

 

А за даними женевської неурядової організації, цей показник може досягати 3,4 млн одиниць.

І якщо це так, то тоді Швейцарія мала би посідати третє (після США та Ємену) місце в переліку країн з найбільшою кількістю одиниць особистої зброї на душу населення.

Та незабаром усе може змінитися, причому вельми радикально.

Стрілецький референдум

Федеральна рада, уряд Швейцарії і парламент мають намір ще більше посилити законодавство, що регулює порядок придбання і володіння вогнепальною зброєю, привівши його у відповідність із "збройовими" директивами ЄС.

Нещодавно Євросоюз вирішив заборонити вільне володіння напівавтоматичною зброєю. Причиною такого рішення стали теракти в Парижі, що мали місце в листопаді 2015 року.

До категорії "напівавтоматів" належить і вже згадана штурмова гвинтівка, що стоїть на озброєнні швейцарської армії. Як учасник Шенгенської угоди, Конфедерація до кінця травня 2019 року зобов'язана буде повністю перейти на європейське законодавство або принаймні імплементувати його основні принципи.

Берну, однак, вдалося "вибити" для себе кілька поступок.

Зокрема, гвинтівку не класифікуватимуть як заборонену зброю, якщо її власник вирішить залишити її собі після проходження дійсної військової служби. А от в разі подальшого продажу гвинтівки цій особі потрібно отримувати спеціальний дозвіл.

Що ж до осіб, які займаються спортивною стрільбою, то усі вони тепер обов'язково повинні бути членами стрілецького клубу або ж мати документальні докази регулярної участі в навчальних стрільбах.

На думку швейцарських стрілецьких товариств, така реформа все одно заходить надто далеко.

Вони побоюються, що нове законодавство покладе край стрільбі як масовому виду спорту та сприятиме створенню загальної атмосфери недовіри, від якої в першу чергу потерпатимуть саме власники зброї.

Саме тому "Товариство захисту інтересів швейцарських стрільців" виступило з ініціативою проведення загальнонародного референдуму на цю тему.

 
Наочна агітація швейцарського стрілецького об'єднання

Товариство змогло зібрати 125 тис. підписів, які нещодавно передали до Федеральної канцелярії у Берні.

Референдум призначено на 19 травня 2019 року.

А отже, питання збереження унікальної "збройної культури" Швейцарії залежатиме лише від голосів самих швейцарців.

 

SWISSINFO

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.