Захист не для всіх. Як ЄС хоче змінити правила прихистку українців та що чекає на чоловіків
У червні 2025 року, коли Євросоюз погодився продовжити ще на рік тимчасовий захист для українців у державах ЄС, це рішення супроводжувалося додатковою домовленістю держав-членів. Її не зафіксували у документі, але посадовці говорили про неї відкрито: ЄС був твердо налаштований, що це продовження стане останнім.
За цим задумом, від березня 2027 року перед українцями у ЄС мав постати вибір – чи то повернутися назад в Україну, чи то отримати інший легальний статус перебування в Євросоюзі.
Але минув рік, і ЄС опинився у новій реальності: перехід на інші види дозволів на проживання в українців відбувається дуже повільно, а у країнах ЄС кажуть про небезпеку перевантажити національні системи, якщо звернення по нові дозволи на проживання стануть масовими.
Тож Євросоюз був змушений знову повернутися до питання про нове продовження тимчасового захисту для українців, що знайшли прихисток у ЄС. Джерела "Європейської правди" серед європейських посадовців і дипломатів держав-членів кажуть, що питання про завершення дії захисту вже не стоїть.
Держави-члени ЄС одностайні: захист для українців буде продовжений.
Але його правила можуть змінити. І це, швидше за все, станеться.
Перед державами членами є два варіанти дій.
Перша опція – продовжити тимчасовий захист без змін умов.
Друга – заборонити отримувати тимчасовий захист тим, хто втікає не від війни, а від служби в українському війську. Цю зміну пропонують держави-члени, але так само вона нібито лунала у неофіційних запитах від України.
4 червня Рада ЄС з внутрішніх справ під час робочого ланчу розгляне це питання. Кіпрське головування підготувало для обговорення аналітичний документ "Майбутній правовий статус переміщених осіб з України", в якому описало наявну проблему, ризики та можливі рішення.
Цей документ є непублічним, але "Європейська правда" отримала його копію і пояснює читачам аргументи держав ЄС та варіанти розвитку подій.
4 мільйони українців чекають на рішення
Розмови про те, як довго ЄС буде продовжувати захист для українців, активізуються у ЄС не вперше.
Нагадаємо, Директива про тимчасовий захист, що існувала у праві ЄС вже понад 20 років, була вперше активована на початку березня 2022 року для підтримки українців, що тікали від війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Слово "тимчасовий" у назві цього статусу свідчить, що ЄС ніколи не розглядав його як довгострокове рішення. Початково статус надали на один рік, але далі він щороку продовжувався, зважаючи на те, що війна триває, тож підстави для захисту не зникли.
Утім, від початку 2025 року держави ЄС всерйоз почали дискусію про те, що "тимчасовість" треба замінити іншими механізмами.
Київ не мав щодо цього публічних заперечень. Навпаки, столицями ЄС подорожував тодішній віцепрем’єр та "міністр єдності" Олексій Чернишов (який невдовзі отримав підозру від НАБУ і був звільнений з посади). З його слів виходило, що певною мірою ця позиція ґрунтується на очікуванні, що бойові дії завершаться і будуть підписані мирні угоди.
Реальність виявилася зовсім іншою. Війна триває. Мирні переговори за посередництва США де-факто припинилися.
Не виникло готовності до дій і з боку ЄС.
Попри те, що держави-члени ще у липні 2025 року домовилися про скоординований перехід від загальноєвропейського тимчасового захисту до національних рішень, які б ухвалювала кожна країна самостійно – до практичних рішень так і не дійшло.
Бо йдеться про рішення, яке стосується у буквальному сенсі мільйонів осіб, які живуть і часто навчаються або працюють у ЄС.
За даними кіпрського головування в ЄС, на сьогодні тимчасовим захистом у ЄС користуються 4,33 мільйона переміщених осіб з України. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. На кінець березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту з України відносно населення було найвищим у Чехії (34,8 на 1 000 осіб), випереджаючи Польщу (26,3), Словаччину (26,2) та Кіпр (25,3).
Це – не загальна кількість українців у державах ЄС, а саме ті, хто мають захист за цими правилами. Українцям із тимчасовим захистом дозволено постійно проживати у європейських державах, вони мають право на роботу від першого дня надання цього статусу, навчання тощо – тобто це значно ширші права, ніж мають, скажімо, біженці з інших держав, що просять притулку в державах ЄС.
"Усі продовження зберегли первинний обсяг захисту рішення від березня 2022 року, тоді як останнє продовження включає положення, яке вказує на те, що держави-члени повинні відхиляти запит на отримання посвідки на проживання для тимчасового захисту, якщо очевидно, що особа, про яку йдеться, вже отримала посвідку на проживання для тимчасового захисту в іншій державі-члені", – йдеться в документі.
Перша зміна правил для українців та відмова ЄС від планів
Попри те, що досі статус тимчасового захисту щороку продовжували, з березня 2026 року у ньому вже сталася важлива зміна.
До речі, ця поправка, внесена під час останнього затвердження, широко не обговорювалася в Україні, проте зіграла важливу роль у долях багатьох українців.
У ній йдеться про те, що українці, які вже отримували тимчасовий захист в одній з держав ЄС, не можуть автоматично претендувати на такий само статус в іншій державі ЄС – держава має право відмовити і запропонувати українцю повернутися туди, де він отримав прихисток початково. Зокрема, це вплинуло на тих, хто спочатку (автоматично) отримував захист у прикордонній державі, а потім направлявся у пошуках кращого життя чи для воззʼєднання з родиною вглиб Європейського континенту.
Окрема категорія – українці-нелегали, які перетинали кордон незаконно (наприклад, горами до Румунії) і були змушені "легалізуватися" у румунських прикордонників. Чимало з них прагнули потрапити до Німеччини або інших багатших держав, але з 2026 року почали отримувати там відмову.
Тоді у столицях вважали, що це – короткострокове рішення, бо від березня-2027 статус тимчасового захисту мав зникнути остаточно.
Але досить швидко стало зрозуміло, що реалізувати ці ідеї швидко не вийде.
Одна з причин – те, що війна триває, а українські біженці не поспішають повертатися додому. Але є й інша причина. У столицях з’явилося розуміння, що у разі завершення дії тимчасового захисту багато українців просто подадуть заяви на отримання притулку – тобто підуть за тією стандартною схемою для біженців з інших держав, від Білорусі до Сирії. У цьому разі держави ЄС ризикують отримати колосальне навантаження на систему надання притулку, до чого вони, звісно, не готові.
Тому від планів довелося терміново відмовлятися.
Нагадаємо, лише у липні-2025 держави узгодили підхід до скасування тимчасового захисту. У вересні липневий документ схвалили офіційно, рішенням Ради ЄС. А вже у листопаді представники держав ЄС розглянули прогрес у підготовці до цього кроку і констатували, що успіху немає, а "кількість переходів до інших статусів залишається дуже низькою та нерівномірною в різних державах ЄС".
А навесні 2026 року держави ЄС були змушені визнати, що їхні наміри "не злітають".
Тому на засіданні Ради ЄС з питань внутрішніх справ 6 березня 2026 року відбулося фактично перше обговорення можливості того, щоби всупереч попереднім домовленостям продовжити дію тимчасового захисту для українців, як було з 2022 року. За результатами того обговорення кіпрське головування підготувало аналітичну записку за назвою "Тимчасовий захист – наступні кроки" (також є у розпорядженні "Європейської правди").
"Якщо термін тимчасового захисту закінчиться у березні 2027 року, вразливі групи можуть не встигнути перейти до інших доступних правових статусів у належний час", – ось основне, на чому акцентувалася увага в документі.
Також не були розроблені зрозумілі механізми повернення в Україну та єдине рішення для осіб з особливими потребами.
"Хоча кілька держав-членів розпочали розробку механізмів виходу з тимчасового захисту, багато інших ще не встановили чітких процедур або настанов щодо проживання після дії тимчасового захисту. Цей нерівномірний підхід несе ризик призвести до непослідовного ставлення до переміщених осіб", – наголошувало кіпрське головування.
ЄС готує зміни для чоловіків-українців
Ще у березні більшість держав ЄС в цілому підтримала продовження тимчасового захисту для українців ще на рік. Але щодо деталей почалися дискусії.
Деякі держави-члени ще тоді виступили за запровадження географічних або персональних обмежень. Наприклад – щодо відмови в наданні тимчасового захисту українцям з "безпечних регіонів" або чоловікам призовного віку.
Щодо останнього держави ЄС налаштовані досить серйозно.
Настільки серйозно, що це зараз звучить як найреальніший сценарій.
У документах до засідання Ради ЄС з внутрішніх справ 4 червня 2026 року, які має "ЄвроПравда", кіпрське головування пропонує міністрам розглянути два варіанти дій:
- Продовження тимчасового захисту без змін.
- Продовження тимчасового захисту з обмеженнями – що може передбачати виключення з-під дії Директиви про тимчасовий захист чоловіків призовного віку, "щоб уникнути виснаження української військової сили та заохотити повернення, а також зусилля з відбудови", або осіб, які залишили територію України в обхід правил.
Зважаючи на те, що перший підхід критикують багато столиць, та й політично є потреба показати зміни – другий варіант звучить як основний.
"Додаткова цінність цього підходу полягає в тому, що він зберігає загальну архітектуру рамок тимчасового захисту, відповідає занепокоєнням, висловленим кількома державами-членами, щодо зміни профілю прибульців та необхідності підтримувати зусилля України з відбудови та оборони, а також може сприяти підтримці продовження захисту на рівні ЄС", – йдеться в документі.
В той самий час у ЄС розуміють і потенційні виклики такого рішення.
Насамперед це необхідність дотримання принципу недискримінації, важливого у контексті прав людини. Звучить думка, що проста заборона статусу усім чоловікам, або чоловікам призовного віку, без розгляду індивідуальних обставин, буде дискримінацією за віком і статтю.
Друге застереження, що звучить від столиць – "потенційне посилення тиску на національні системи надання притулку" у разі, якщо чоловіки, отримавши відмову у наданні тимчасового захисту, будуть просто подаватися на притулок в державах ЄС, вказуючи як причину своє небажання воювати й брати в руки зброю. Цю потенційну проблему, як кажуть співрозмовники "Європейської правди", у європейських столицях розуміють, і її обговорення – ще попереду.
Третє застереження – розбіжності у ставленні до втікачів від призову у різних державах ЄС. Десь їх схильні вважати перш за все порушниками закону, а десь популярна думка, що це "пацифісти", яких треба прихистити. У результаті це призведе до додаткового навантаження на системи прийому біженців тих країн, які толерують таку причину втечі з України.
"Та головне занепокоєння з боку держав-членів полягає в тому, як заборона надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку працюватиме на практиці. Чи не переобтяжить це наші органи влади, якщо вони матимуть здійснювати індивідуальні оцінки", – повідомив "ЄвроПравді" один з дипломатів ЄС.
Як це втілять у реальному житті
Зараз у ЄС розглядають варіант рішення, за яким право на тимчасовий захист матимуть лише ті особи, яким Україна дозволяє виїхати за прихистком за кордон відповідно до українського законодавства. "Тож тягар ухвалення рішення покладатиметься фактично на Україну і тим самим також забезпечить, що це відповідатиме інтересам України", – наголосив дипломат.
А доводити відповідність цим критеріям у такому разі має заявник, що подається на тимчасовий захист.
Це означатиме "легальність" надання статусу жінкам, чоловікам поза призовним віком, чоловікам, виключеним з військового обліку, тощо.
Такий підхід, навіть якщо буде затверджений, лишає низку невизначеностей. Наприклад, якщо чоловік призовного віку перетнув кордон ЄС легально для короткострокової поїздки, але порушив правила виїзду. Наприклад, коли йдеться про українців, що виїхали у відрядження або за разовими дозволами (як "волонтери" тощо), а після цього попросили в ЄС тимчасовий захист.
"Питання потенційних проблем з категорією чоловіків, які отримують короткострокові дозволи на виїзд з України, але потім не повертаються, ще не обговорювалося. Такі деталі неминуче виникнуть під час подальшої дискусії щодо застосування нових обмежень", – поділився один з європейських співрозмовників "ЄвроПравди".
Ще один важливий момент: майбутній статус чоловіків, які вже проживають в ЄС під тимчасовим захистом. Поки що неясно, що саме буде написано з приводу цієї категорії українців у пропозиції від Єврокомісії, але більшість опитаних "Європейською правдою" дипломатів заявили, що для таких людей умови перебування в ЄС не зміняться.
Ніхто їх висилати назад в Україну не буде. Незалежно від того, чи був їхній виїзд легальним.
"Ті, хто вже проживає в ЄС і отримав тимчасовий захист раніше, матимуть право лишитися у рамках тимчасового захисту", – переконано запевнив один з дипломатів.
Втім, для повної впевненості у цьому необхідно дочекатися пропозиції Єврокомісії, яка все ж може піти всупереч цій думці, поставивши за мету допомогти українській владі повернути частину чоловіків додому.
Після обговорення питання міністрами внутрішніх справ ЄС 4 червня Європейська комісія має протягом короткого часу підготувати проєкт законодавчої пропозиції щодо умов (чи відсутності додаткових умов) продовження статусу тимчасового захисту для українців ще на рік – до початку березня 2028 року.
Скоріш за все, питання обмеження щодо надання цього статусу чоловікам призовного віку (імовірно, лише тим, хто покинув Україну з порушенням національного законодавства) буде внесене в цю пропозицію.
Більшість опитаних "Європейською правдою" дипломатів кажуть, що їхні держави готові підтримати такий крок – на знак солідарності з українською армією, яка потребує поповнення й підтримки. У Єврокомісії теж кажуть про намір запровадити таке обмеження і впевнені у його юридичному підґрунті. "Якщо ми щось запропонуємо, то можете бути впевнені, це буде мати ідеальну правову базу", – сказав один зі співрозмовників "Європейської правди".
Остаточне ухвалення рішення очікується у липні 2026 року. Проблем з його схваленням не очікується, адже для цього не треба одностайності – достатньо кваліфікованої більшості.
Якщо ж бюрократичні процедури не встигнуть завершити до літньої перерви (відпустки в європосадовців починаються вже з середини липня), то остаточне рішення можуть перенести на вересень 2026 року.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка "Європейської правди" в Брюсселі