Гра з "фашизмом": чому Угорщина підвищує ставки у тиску на Україну

П'ятниця, 22 лютого 2019, 18:05 — , Європейська правда
Фото: diepresse.com

Між офіційною Угорщиною та нинішньою владою України немає і не очікується контакту, тож Будапешт виступає за зміну влади в Україні. Ці тези – відверто образливі для Києва – торік вже лунали від угорських урядовців, та останні кілька місяців було таке собі перемир’я.

Цього тижня все повернулося і додалася ще гостріша теза: угорський уряд тепер називає український освітній закон "напівфашистським".

Чому Будапешт зважився вивести конфлікт на наступний виток?

Для цього є кілька причин, і це – не лише календарне наближення виборів.

По-перше, угорці зараз упевнені, що мінімум один, а може, й обидва представники України, з якими у них не склався діалог, підуть з політичного олімпу.

По-друге, в останні місяці Верховна рада дає потужні козирі противникам нашої держави. Дарма що парламент схвалив зміни до Конституції щодо НАТО – у той самий час він багато чого робить для руйнування довіри України та НАТО (так, не лише Рада; є свідчення, що закарпатські спецслужби, до яких є маса запитань, також повернулися до небезпечної гри на загострення, але це - тема окремої статті).

І по-третє, угорці почули від американців сигнали про те, що США не стоятимуть у цьому конфлікті виключно на українському боці, зважаючи на дії Києва (передусім депутатів), які в угорському питанні є далекими від адекватності.

Підготовлений експромт

"Україна в даний час має уряд, який топче права меншин, який прийняв напівфашистський закон про освіту".

Це – слова Гергея Гуйяша, одного із найближчих до Віктора Орбана посадовців. Він обіймає посаду "міністра офісу прем’єра", а фактично часто виступає як речник Орбана для угорських ЗМІ. Те, що він заявив - звісно ж, виходить за межі логіки та пристойності, його слова вже отримали реакцію з боку українського МЗС.

Та водночас цікавішим є те, як з’явилася ця заява.

У четвер Гуйяш дав прес-конференцію, що була в основному присвячена конфлікту між урядом Угорщини та Єврокомісією. Запитання про Україну на ній поставило інтернет-видання PestiSrácok.hu, і хоча воно "вибивалося" з головної теми, та не стало несподіваним для урядовця – той мав заготовлену вкрай жорстку відповідь.

Повідомивши про нібито "напівфашистські" рішення України, Гуйяш наголосив, що претензії до Києва не обмежуються сферою освіти: "У нас є і ще серйозніші проблеми".

100 тисяч вірних Угорщині: історія та приховані деталі паспортного скандалу на Закарпатті

Ще один сигнал від урядовця – те, що ці проблеми напевно будуть вирішені, щойно зміниться влада в Україні. З нею, за словами урядовців, діалогу немає – а от із майбутньою Будапешт планує домовитися. Точніше, "вірить у таку домовленість".

"Незважаючи на те, що в Угорщині діє проукраїнський уряд, в Україні уряд є антиугорським і таким, що протидіє усім нацменшинам та порушує права усіх нацменшин", – пояснив він.

Ще пару слів про PestiSrácok.

Угорські експерти зараховують його до найлояльніших до уряду і кажуть, що воно нерідко бере участь в інформаційних операціях влади. Українською темою PestiSrácok загалом не дуже цікавиться. Навіть цього разу, отримавши доволі змістовну відповідь на своє запитання, журналіст цього сайту навіть не зробив окремої новини та згадав про вибори в Україні лише у загальному повідомленні про відносини Угорщини та ЄС.

Схоже, що запитання про Україну це видання поставило на прохання офісу Орбана. А отже, можна бути певним, що крок до загострення конфлікту був свідомим рішенням угорського прем’єра.

Особиста відраза

Зазвичай іноземні політики уникають втручання у вибори за кордоном і не роблять заяв про підтримку чи непідтримку того чи іншого кандидата.

І не лише через те, що це суперечить Віденській конвенції про дипломатичні зносини. Радше, річ у небажанні спалювати мости навіть з тими, хто напевно програє – хто знає, чи не переможе нинішній аутсайдер на наступних виборах.

Угорщина також чітко дотримується цього правила.

Та вибори в Україні стали винятком.

Будапешт поставив хрест на співпраці з чинними лідерами України і публічно про це оголосив. Заяви про це лунали вже від кількох посадовців з "близького кола" Віктора Орбана.

Як пояснюють джерела "Європейської правди" в Угорщині, Орбан визначив "політиків нон грата". Причина – те, що вони нібито порушили домовленості та, на думку угорського прем’єра, "кинули" його.

Першим є президент Петро Порошенко.

Їхній конфлікт тягнеться від саміту Європейської народної партії на Мальті в березні 2017 року, де Орбан і Порошенко мали тривалі переговори, які обидва політики спершу вважали успішними – але, як з’ясувалося, обидва помилялися. Оточення Орбана запевняє, що він почув від українського колеги кілька обіцянок щодо прав угорської меншини, кожну з яких Порошенко згодом порушив.

Зокрема, нібито український лідер пообіцяв зберегти права угорців на освіту рідною мовою.

Натомість українські джерела наполягають, що угорці неправильно зрозуміли слова Порошенка і той не давав конкретних обіцянок щодо конкретних норм законів, а йшлося про більші можливості для українських угорців. Як вважають учасники з української сторони, Орбан почув те, що хотів почути, а не те, що було реально сказано.

Та цим конфлікт не вичерпався. Угорці кажуть, що Порошенко порушив також подальші обіцянки про виконання рекомендацій "Венеціанки" щодо зміни закону про освіту (лідери двох держав коротко перетнулися на саміті НАТО). А ще в Будапешті пригадують зневажливі, на їхню думку, заяви президентського радника Костянтина Єлісєєва...

Деякий час Будапешт робив ставку на іншого представника влади – Володимира Гройсмана, але зараз і він викликає негативні емоції. Угорці кажуть, що Гройсман не виконав домовленості, досягнуті під час свого візиту до Будапешта восени 2016 року. Ініціативи щодо співпраці, навіть щодо угорської допомоги Україні, просто загубилися в документообігу на Грушевського, обурювалися угорські співрозмовники ЄП.

Як наслідок, угорський лідер вирішив відійти від правил. На співпраці з нинішньою владою поставлено хрест. Та й у Будапешті чудово розуміють, що як мінімум один із цих двох політиків, а ймовірно, й обидва, "не переживуть" циклу виборів 2019 року.

Допомога з Вашингтона?

10 днів тому до Угорщини прибув держсекретар США Майкл Помпео. Історична подія для Орбана, який робить ставку на підтримку світових лідерів, і особливу ставку робить саме на США.

Відомо, що під час цієї зустрічі вони говорили зокрема і про Україну. І є чимало непрямих свідчень того, що США в останні місяці почали потроху змінювати позицію щодо українсько-угорської суперечки.

На щастя, не йдеться про безумовну підтримку угорської позиції, але, на жаль, безумовна підтримка України так само лишилася у минулому.

Ще на початку місяця до угорських журналістів потрапили фрагменти дипломатичного листування між МЗС та угорським посольством у США. У цих депешах ідеться про те, що Штати пообіцяли Угорщині тиснути на Київ щодо мови меншин.

Окремо підкреслено, що позиція США поволі змінюється.

"У випадку України американська сторона тепер погоджується з позицією Угорщини щодо націоналістичного ставлення України та небезпечного прецеденту, який може створити її закон про освіту", – зазначає документ.

За словами одного з джерел ЄвроПравди, до публікації угорських ЗМІ не потрапили фрази американців про те, що і Угорщина має зняти вето із зустрічей Україна-НАТО.

Руйнівна Верховна рада

Головну проблему в цьому питанні нині створює український парламент, дії якого, на переконання Заходу, не мають жодного обґрунтування.

"Європейська правда" писала про цю проблему неодноразово. Йдеться про точкові правки до закону "Про освіту", які мають продовжити на три роки перехідний період для угорських, румунських та польських шкіл.

100 тисяч вірних Угорщині: історія та приховані деталі паспортного скандалу на Закарпатті

Це – одна з двох головних рекомендацій Венеціанської комісії, виконання яких знімає претензії щодо того, що освітній закон не відповідає нормам європейського права для представників цих меншин. Схвалення цих норм від України вимагають усі – і українське Міносвіти (яке інакше не буде здатне виконати чинний закон), і Угорщина, і друзі України на Заході.

А головне – те, що аргументів проти цих змін немає!

В експертній спільноті з цього приводу – повна одностайність. Минулої осені "Європейська правда" публікувала статтю з детальними поясненнями, чому Верховна рада має схвалити нові правки до закону "Про освіту".

От тільки на парламент це не вплинуло.

Найсумніше – те, що тим самим Верховна рада підважує відносини України з НАТО.

США вже почали змінювати ставлення до України з угорського питання. Альянс – на черзі. Річ у тім, що ухвалення цих змін є також частиною Річної національної програми Україна-НАТО.

Через небажання ухвалити їх Україна порушує РНП – і заразом руйнує довіру до себе. Але кого це цікавить, коли на носі вибори? У цей період можна внести зміни до Конституції про те, що ми йдемо до НАТО і ЄС – але вкрай складно ухвалити те, що потрібно для реального зближення з ними. Такими є закони сучасної української політики.

От тільки тим самим ми даруємо Орбану додаткові підстави доводити у Брюсселі, що співпраця з Києвом не є можливою. 

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: