Завдання для всіх: як Україні лобіювати своє членство в ЄС

Четвер, 14 березня 2019, 09:48 — , для Європейської правди

Чи може Україна претендувати на членство в ЄС? Чи це питання доцільніше сформулювати таким чином: що треба зробити, щоб Україна стала повноправним кандидатом на таке членство?

До цих питань підштовхнула дискусія Української лабораторії у Брюсселі, яку нещодавно провів Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.

Відкриття України для ЄС

Якщо ми ставимо на меті подання заявки на членство в Євросоюзі найближчими роками, ми маємо посилити спільну роботу з просування України в ЄС. І починати цю роботу потрібно вже зараз.

Перше, чого ми маємо добитися – це позиціонування України як країни, яка проходить ті самі періоди свого становлення, розвитку та боротьби, які інші країни ЄС пройшли століття або десятиріччя тому.

Ми маємо показати, що ми нічим принципово не відрізняємося від цих країн. Ми боремося з тоталітарним та авторитарним минулим, ми робимо революції і позбавляємося від керівників держави, які нам не подобаються, ми протистоїмо зовнішній агресії, ми воюємо з внутрішніми демонами корупції та недосконалості верховенства права, ми працюємо заради економічного зростання та підвищення добробуту, а у поточному виборчому циклі стикаємося з подібними до країн ЄС проблемами та загрозами.

Інша ідея, яку нам потрібно просувати, полягає в тому, що як майбутній член Україна здатна посилити ЄС.

Україна – не тягар, а здобуток для ЄС.

Її майбутнє членство може принести нову динаміку в європейський проект, надати йому нового сенсу, який би відповідав сучасному історичному завданню відвоювання більшої території свободи на європейському континенті.

Ці думки мають бути поширені не тільки серед тих, хто приймає рішення щодо України в Брюсселі та країнах ЄС, а увійти у дискурс звичайних громадян країн Євросоюзу.

Читайте також
Від "Зе" до Порошенка: що думають команди кандидатів про НАТО, ЄС, Донбас та реформи

На шляху до майбутнього членства України в ЄС потрібна наполеглива спільна праця влади, громадянського суспільства, наукових і культурних кіл, бізнесу та інших ланок українського суспільства. Для цього важливо:

- Зберігаючи внутрішню політичну конкуренцію, об’єднатися назовні заради єдиної цілі. Європейський напрямок розвитку України є життєво необхідним для країни. Політичний консенсус щодо нього має бути втримано і посилено.

- Продовжувати трансформування та демократизацію країни, її очищення від авторитарного минулого та корупційних практик. Не треба навіть повторювати, що це нам потрібно не тільки для євроінтеграції, а й у боротьбі із зовнішньою агресію. 

- Об’єднати інтелектуальні ресурси для вироблення наративу України в ЄС. Потрібна спільна інтелектуальна праця, ідеї та аргументи для підкріплення бачення України як майбутнього члена – здобутку для ЄС.

- Співпрацювати, створювати нові й підтримувати вже існуючі організації і платформи з представлення України в ЄС: від великих проектів та заходів, фахових дискусій, культурних подій до підтримки контактів між людьми, освітніх проектів, обмінів тощо.

- Посилити фінансову та іншу підтримку діяльності з просування України в ЄС. Наразі ця робота здійснюється переважним чином за рахунок міжнародних фондів, хоча це є нашим, а не їхнім обов’язком. 

- Залучити широкий громадський потенціал для вироблення та обговорення практичних кроків, необхідних для досягнення майбутнього членства України в ЄС. Підтримувати людські контакти та всі процеси, які ведуть до зближення громадян України та ЄС.

Нижче декілька пропозицій з реалізації цих важливих завдань, які різні ланки українського суспільства можуть вжити, щоб наблизити час подання заявки на вступ до ЄС.

Роль експертного середовища

Роль незалежного експертного середовища у справі євроінтеграції важко переоцінити. Експерти були одними з перших, хто закинув думку про європейське майбутнє України, вони формували та роз’яснювали європейську ідею в Україні і пояснювали Україну ЄС та світові.

Вони, до речі, стали одними з перших, разом з бізнесом, хто відкрив власне незалежне представництво у Брюсселі у вигляді Офісу.

На шляху до майбутнього членства України в ЄС роботи у експертного середовища тільки побільшає. Саме на нього покладаються функції з розробки наративу України в ЄС, його донесення до різних зацікавлених сторін (від посадовців і тих, хто приймає рішення, до громадян) та роз’яснення процесів, необхідних для набуття членства, всередині країни.

Експертному середовищу також випадає важлива роль зв’язуючої ланки між владою та суспільством України та ЄС в процесі розробки, прийняття та впровадження необхідних для євроінтеграції рішень.

Для найкращого виконання цих функцій українське експертне середовище потребує подальшої консолідації всередині країни, а також посилення співпраці з колегами з ЄС.

Адже коли наратив про можливе членство України буде підхоплений і підкріплений аналізом та діями колег з ЄС, він матиме більший вплив на громадян та тих, хто приймає рішення в ЄС.

Потенціал внеску політичного істеблішменту

Участь радників головних кандидатів у президенти в одній дискусійній панелі під час Лабораторії засвідчила, що, по-перше, така дискусія необхідна, по-друге, що представники кандидатів готові до такої розмови. Про результати цієї дискусії ЄвроПравда писала раніше в окремій публікації.

Поза межами України, презентуючи програмні засади різних кандидатів, їхні представники роблять одну спільну справу – демонструють здатність до дискусії і знаходження точок дотику щодо вироблення візій майбутнього країни.

Така здатність наближує українську політичну систему до системи ЄС, заснованої на принципі пошуку компромісу. Цей потенціал потребує подальшого розвитку і заохочення. Якими б не були протиріччя всередині української політичної системи, потрібно вміти консолідуватися навколо принципових питань. Європейське майбутнє України є саме такою принциповою метою.

Підтримка роботи з просування України в ЄС

Будь-які витрати на просування України в ЄС не можуть бути надмірними і не можуть вважатися нічим іншим, ніж інвестуванням у наше спільне майбутнє.

Найбільший потенціал підтримки має український бізнес. На шляху до членства України в ЄС інтереси бізнесу та суспільства цілком збігаються: майбутнє членство означає нові можливості та розвиток.

Кожна гривня, вкладена у будь-який з аспектів просування членства України в ЄС, повернеться бізнесу в кількаразовому обсязі разом з інвестиціями, доступом до ринків, капіталізацією компаній тощо.

Підтримка просування України в ЄС за рахунок державних коштів є не менш важливою. Така підтримка говоритиме про відповідальність влади, відповідність її дій словам, не кажучи вже про служіння інтересам суспільства.

Підтримка може здійснюватися і на рівні індивідуумів, благодійників та меценатів – людей, які вірять у європейське майбутнє України і бажають його наблизити власними діями. Для цього потрібно створити необхідні спрощені можливості для всіх, хто бажатиме приєднатися до цієї благородної справи, на кшталт тих ініціатив, які вже існують в Україні для вирішення внутрішніх проблем.

Крім того, важливими є не тільки бажання та фінансові можливості, а й спрощення процедур підтримки, зокрема підтримки організацій та проектів за межами України. Потрібно максимально спростити процедури та збільшити фонди, надавши тим самим свіжий ковток повітря та надію всім професіоналам та ентузіастам цієї справи.

Розвиток людських контактів

Людський вимір євроінтеграції України є необмеженим і охоплює різні види можливих людських контактів. Об’єднує їх при цьому одне – всі вони сприяють прийняттю українців до родини європейських націй, демонструючи наші найкращі риси і відкритість до світу.

Саме тому його розвитку потрібно надати найбільшого сприяння.

Потрібно заохочувати туризм до України, обміни між різними верствами населення всіх можливих вікових груп, освітні та благодійні поїздки, спільні проекти в області культури, освіти, науки тощо.

Окремої підтримки потребують українці, які живуть і працюють в ЄС.

Ніщо краще не сприяє впровадженню думки про Україну – майбутнього члена ЄС, як працюючий там українець або українка.

Повністю розуміючи загрози, які несе в собі вимивання людського капіталу з України, треба все ж таки визнати, що ці українці-мандрівники є найкращими послами України, провідниками нашого світогляду та ідентичності, а також підтвердженням того, що ми вміємо адаптуватися, вчитися, переймати кращі практики, надавати розвитку вже відкритим винаходам або бути першопрохідцями в чомусь, і цим самим бути здобутком для країн, суспільств, компаній чи організацій.

Сьогодні українці, які працюють в ЄС, пересилаючи частину своїх заробітків в Україну, підтримують родини та економіку країни; переймаючи практики і відкриваючи виробництва в Україні – сприяють розвиткові економіки та приходу інновацій; зберігаючи мову та передаючи знання про традиції своїм дітям, а також організовуючи заходи або свята в українських традиціях – поширюють українську культуру в ЄС.

Своєю чергою вони потребують підтримки України для збереження ідентичності (відкриття та підтримка шкіл, наприклад), спрощення вирішення адміністративних питань, підтримки своїх проектів тощо.

* * * * *

Забагато людських контактів не буває. Їхній розвиток і підтримка разом з внутрішніми перетвореннями в країні, як ніщо інше, здатні допомогти Україні на шляху до майбутнього членства в ЄС.

Отже, перед нами велика мета і багато роботи, яку ми здолаємо спільними зусиллями.

І зробимо це з однієї лише причини – іншого шляху або альтернативи у нас просто немає!

Автор: Олена Карбу,

виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі

Повний змістовний звіт Лабораторії разом з відео панельних дискусій можна подивитися тут

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua