Голоси мільйонної діаспори: чи може голосування за кордоном визначити результат виборів

Четвер, 28 березня 2019, 11:55 — , Європейська правда
Фото УНІАН

Віддати свій голос у першому турі виборів президента України можна буде вже цієї неділі. Голосування почнеться о 8 ранку і триватиме до 8 вечора… але є ті українці, хто зможуть проголосувати ще тоді, коли у Києві триватиме субота, або ж наступного дня, у понеділок.

Йдеться, звісно, про українців за кордоном – студентів, трудових мігрантів, дипломатів, просто подорожуючих і, зрештою, "нових діаспорян" – тих, хто виїхав за кордон на постійне проживання, але залишився громадянином України. Перша закордонна дільниця відкриється ще 30 березня, о 23:00 за київським часом, у австралійській Канберрі, а завершаться вибори 1 квітня, о 6 ранку за Києвом, у нашому генконсульстві у Сан-Франциско.

Скільки українців нині живе, працює або вчиться за кордоном?

Точних цифр не має ніхто, але можна із певністю говорити:

йдеться про кілька мільйонів виборців.

Так, нещодавно у Польщі досить цікавим методом – за допомогою смартфонів – порахували кількість українців. Ця методика показала, що в січні на польській території перебувало 1,27 млн наших громадян. Польська влада наводить ще вищі оцінки.

Близько сотні тисяч українців легально працюють або навчаються у Чехії, ще кількадесят, як вважається, перебувають там нелегально або напівлегально – приміром, у межах безвізових 90 днів.

А ще є Італія, Іспанія, Португалія, Німеччина тощо...

Не варто забувати і про Росію. Точну кількість наших громадян на території держави-агресора непросто порахувати. Російська влада каже про два мільйони українців, хоча з урахуванням кримських українців їх, імовірно, набагато більше.

Та якщо у виборців у Росії не буде можливості проголосувати без виїзду за межі держави-агресора (дільниці в Росії на цих виборах не відкривали через безпекові загрози), то в інших країнах живуть українці, які мали би цілком легітимно, правомірно претендувати на участь у визначенні майбутнього своєї держави.

Тут дуже доречний приклад наших сусідів – Молдови, де явище "нової діаспори" є ще виразнішим, ніж у нас. Навіть за офіційними даними, близько 10% громадян Молдови вже виїхали за кордон на постійне проживання (не враховуючи тих, хто виїжджає для епізодичної роботи). Скептики взагалі кажуть про понад 20% заробітчан. І хоча за кордоном можливості голосування завжди обмежені, молдовські трудові мігранти перетворилися на потужну силу.

Вони вишикуються у кількасотметрові черги біля дільниць, а їхні голоси часом здатні навіть визначити підсумок виборів.

Черга до виборчої дільниці на виборах президента Молдови у італійському місті Местре
Черга до виборчої дільниці на виборах президента Молдови в італійському місті Местре
Фото Unimedia

Та найкраще це ілюструють цифри.

У 2016 році на виборах президента свої голоси віддали 138,7 тисяч закордонних молдован. Це – 8,7% від усієї кількості виборців, що прийшли на дільниці! Переважна більшість із них підтримали опозиціонерку Майю Санду. У підсумку вона програла Ігорю Додону, та розрив склав усього 70 тисяч голосів – тобто половину від тієї кількості, що голосували на закордонному окрузі.

На парламентських виборах 2019 році явка дещо впала (та й окремі процедурні деталі ускладнили голосування), та все одно кількість голосів на дільницях за кордоном склала 5,3%. Ці голоси значною мірою забезпечили непоганий результат прозахідної опозиції (26,8%). Та й у будь-якій державі 5-9% – це дуже високий, часом навіть визначальний результат для формування майбутньої влади у державі.

Та в Україні все інакше.

Досі вплив голосів з-за кордону був дуже незначним.

Попередній рекорд активності закордонні виборці встановили на президентських виборах 2014 року – тоді на дільниці прийшло 72,7 тисячі українців. Вже восени того ж року, на парламентських виборах, явка впала – голосувати взялися 40,5 тисяч українців. У 2012 році на вибори парламенту взагалі прийшли лише 20,4 тисячі, а на президентських виборах 2010 року – 45 тисяч українців за кордоном.

Та навіть за рекордної явки 2014 року – це мізерна кількість. На фоні 18 мільйонів голосів по всій державі закордонний округ склав лише 0,4%.

Чи варто чекати змін цьогоріч, після того, як мільйони наших громадян поїхали на заробітки за кордон?

Відповідь категорична – точно ні. Цілком імовірно (навіть майже напевно), цього року буде встановлений новий рекорд – але він все одно залишиться мізерним.

І цьому є три причини.

По-перше, українське законодавство дозволяє голосування за кордоном лише у посольствах, консульствах (таких дільниць буде 99) та у розташуванні миротворців за кордоном (таких буде лише дві – у ДР Конго та Косові). Натомість у Молдові місцем голосування може стати навіть крамниця, якщо громада домовиться про її оренду, отримає згоду ЦВК, забезпечить вибори тощо.

По-друге, непереборною проблемою для голосування українців за кордоном стало... створення комісій, кандидатури до яких надають першочергово кандидати та партії. "Уявіть, телефонуємо ми людині, яку один з кандидатів подав головою комісії, а вона про це вперше чує. Телефонуємо секретарю, від іншого кандидата – і він також про це й не знав. Якби не ця проблема, ми відкрили б у тій же Варшаві і другу дільницю", – пояснив ЄП один із дипломатів, причетних до організації виборів. До того ж, за законом, дипломати не можуть брати участь у роботі комісій. 

По-третє, дільниці просто не пропустять таку кількість виборців, яка могла би сягнути хоча б 1% голосів.

"Коли я працював у Нью-Йорку, у нас проголосувало 2 тисячі, і здавалося, що більше проголосувати технічно не може. Але на наступних виборах процес вдалося організувати так, що проголосувало 4 тисячі", – поділився спогадами Сергій Погорельцев, директор департаменту консульської служби МЗС.

Абсолютний рекорд наразі поставили дільниці в Італії. В Мілані п'ять років тому проголосували 6728 людей, в Римі – 5305. Далі рости нема куди.

Як змінити ситуацію системно?

Мабуть, єдиним варіантом є електронне чи поштове голосування для закордонних українців. Така система діє у низці держави, зокрема у тих, що не мають розгалуженої мережі посольств та консульств. МЗС перед цими виборами пропонував запровадити електронну систему – але згоди законодавців не знайшов.

Скепсис противників "електронного голосу" можна зрозуміти. Не уникнути сумнівів у чесності підрахунку. Немає гарантії вільного голосування (хто знає, чи не голосувала людина під наглядом своїх родичів, а то й спецслужб країни перебування). І, зрештою, постає питання, чи не отримаємо ми мільйони голосів з РФ, у чесності яких ніхто не зможе переконатися.

Тож наразі закордонні українці голосуватимуть "по-старому", і єдиною відмінністю можуть стати... безпрецедентні черги.

Згадаймо фото черг до молдовських дільниць у країнах ЄС. Чималий шанс, що на українських дільницях у Польщі цього року ми зможемо побачити дуже схожу картину. Хоча в МЗС нині запевняють, що проголосувати зможуть усі. "За історію проведення виборів не було випадків, щоби хтось не встиг проголосувати. Черги були, так, але зрештою голосували всі. І я впевнений, що те саме буде на цих виборах", – заявив Сергій Погорельцев.

Автор: Сергій Сидоренко, 

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua