"Газпром" позбавляють особливого статусу: які наслідки матиме судове рішення щодо OPAL

Четвер, 12 вересня 2019, 11:05 — Іван Лопатинський, Анастасія Синиця, Олена Павленко
Фото: dw.com

Суд Європейського Союзу завдав потужного удару по планах "Газпрому", повернувши трубопровід OPAL під пряме застосування законодавства ЄС.

Цей крок суттєво обмежує можливість Росії збільшити поставки газу через "Північний потік" в обхід України.

Втім, це далеко не єдина спроба вивести газову співпрацю з РФ з-під дії директив ЄС, що лобіюється Німеччиною.

І це при тому, що законодавство ЄС – зокрема, директиви – є обов’язковим для імплементації всіма країнами-членами ЄС, а відповідно, національне законодавство має зберігати зміст і дух директив, щоб забезпечити однакові правила гри для всіх на території ЄС.

Однак в енергетиці трапляється, що одні країни є "рівнішими" за інших.

Газопровід з особливим статусом

Розвиваючи співпрацю з Росією в газовому секторі, Німеччина одночасно розвиває і систему газової інфраструктури для кращого постачання російського газу. При цьому ця інфраструктура іноді виводиться з-під прямого застосування законодавства ЄС і отримує особливий статус для управління чи користування.

Так, зокрема, сталося з трубопроводом OPAL, який був побудований для продовження газопроводу Nord Stream.

 

У лютому 2009 року німецький регулятор Bundesnetzagentur (BNetzA) вивів газопровід з-під дії німецького антимонопольного законодавства на 22 роки, мотивуючи рішення, серед іншого, і тим, що OPAL обʼєднував ринки Німеччини і Чехії.

Того ж року Європейська комісія прийняла рішення вивести 50% потужностей газопроводу з-під вимог Третього енергетичного пакету в частині доступу третіх сторін (т.зв. third party access).

Обсяг бронювання потужностей міг бути вищим лише у разі, якби "Газпром" (або інший постачальник) реалізував т.зв. gas release program – продаж мінімум 3 млрд кубометрів газу через аукціони для стимулювання конкуренції на ринку газу Чехії.

Цю опцію так і не запустили – схоже, "Газпром" і не збирався її реалізовувати.

Ще більше пільг "Газпрому"?

У 2016 році німецький регулятор Bundesnetzagentur повідомив Єврокомісію про свій намір змінити умови використання газопроводу і збільшити доступ "Газпрому" до використання потужностей OPAL.

Комісія погодилась і восени 2016 року своїм рішенням відкрила можливість для "Газпрому" користуватися до 80% потужностей OPAL, не враховуючи вартість потужностей інших газопроводів.

Читайте також
Енергопакет ЄС прогинають під Кремль: чи стало рішення СОТ перемогою Росії

Уже тоді НАК "Нафтогаз України" заявив про несумісність такого рішення з положеннями Договору про заснування Енергетичного співтовариства та можливе зловживання "Газпромом" своєю домінуючою позицією в країнах Центрально-Східної Європи.

У грудні 2016 року польська компанія PGNiG ST подала позов до Суду Європейського Союзу з вимогою зупинити рішення Європейської комісії, оскільки воно порушувало принципи енергетичної солідарності. А у березні 2017 року НАК "Нафтогаз України" подала позов до Загального суду Європейського суду з вимогою скасувати рішення Єврокомісії як таке, що порушує ст. 274 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Зрештою, 10 вересня Суд Європейського Союзу у відповідь на позов PGNiG ST визнав, що ця засада функціонування ЄС була порушена Європейською комісією.

Теоретично Комісія може подати апеляцію на це рішення суду, але вона мусить бути обмежена лише до правових питань. Така апеляція може бути подана протягом двох місяців і 10 днів з оголошення рішення суду. 

Польська сторона вже другий день активно коментує позитивні результати судового рішення. Міністр енергетики Польщі Кшиштоф Тхужевський привітав таке рішення суду і сказав, що воно є гарантуванням енергетичної безпеки не лише Польщі, а й Литви, Латвії, Естонії та України.

Адже український транзит газу міг бути повністю зупинений у випадку повного контролю "Газпрому" над газопроводом OPAL.

А за оцінками президента польської державної нафтогазової компанії PGNiG Пьотра Возняка, таке рішення Суду ЄС спричинить падіння обсягів газу, що постачається через Nord Stream, з 60 до 40 млрд кубометрів на рік, натомість обсяг транзиту російського газу через Україну збільшиться на 12,5 млрд кубометрів на рік.

Nord Stream-2 під ударом

Якщо логіка рішення суду може бути використана для іншого газопроводу в Німеччині - EUGAL, який є продовженням Nord Stream-2, то це може суттєво здорожчити і цей проєкт "Газпрому".

І це дасть додаткові аргументи для збереження транспортування газу територією України, додавши нових козирів українській стороні для переговорів у Брюсселі, які відбудуться вже наступного тижня.

Втім, "друзі "Газпрому" також не збираються здаватися.

Поки країни Центрально-Східної Європи святкують перемогу у справі OPAL, німецька сторона готує наступне рішення, що теж стосуватиметься українського транзиту.

Йдеться про проєкт закону, який має імплементувати Директиву 2019/692/EC – зміни до так званої Газової директиви. Це саме ті зміни, які вимагають поширювати правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн, що не є членами ЄС, і в першу чергу стосуються Nord Stream-2.

Відповідно до нового законодавства, на такі газопроводи мають поширюватися правила внутрішнього ринку ЄС, а саме - доступ для третіх сторін, анбандлінг, недискримінаційні тарифи та прозорість. Країни ЄС повинні імплементувати Директиву до лютого 2020 року.

Однак і тут німецька сторона творчо потрактувала законодавство ЄС в процесі його імплементації.

Відповідний законопроєкт міністра економіки та енергетики Петера Альтмаєра, що передбачає внесення змін до Закону про електро- та газопостачання, було затверджено федеральним урядом 28 серпня. 

Уже зараз законопроєкт вимагає уваги з боку не лише Європейської комісії, але й України. Передусім йдеться про пункти 28b та 28c, які потенційно можуть просувати інтереси "Газпрому", а саме - звільнення від виконання пунктів, де регулюється питання анбандлінгу.

Зокрема, для газопроводів передбачені умови, за яких відповідальний регулятор зніматиме на певний період вимогу анбандлінгу.

Також згадується можливість повернення інвестицій та роль газопроводу для енергетичної безпеки. Наприклад, компанія FNB Gas, коментуючи законопроєкт, уже наголосила, що Nord Stream та Nord Stream-2 "вносять величезну лепту" до енергетичної безпеки Німеччини та ЄС загалом.

Теоретично, така версія, яка буде спробою обійти повноцінну імплементацію директиви, може бути заблокована Європейською комісією.

Але досвід з OPAL свідчить, що сценарії розвитку подій можуть бути різні.

Російський монополіст та його союзники досить вміло ухиляються від вимог права ЄС, отримуючи ексклюзивні умови для свого бізнесу.

Тому, святкуючи, варто залишатись уважними до нових німецьких особливостей європейського законодавства.

Автори: Іван Лопатинський, Анастасія Синиця, Олена Павленко,

експерти DiXi Group

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua