Енергопакет ЄС прогинають під Кремль: чи стало рішення СОТ перемогою Росії

Понеділок, 13 серпня 2018, 09:48 — , "Ілляшев та партнери"
Фото: zdf.de

Чи повинна Росія виконувати енергетичне законодавство Євросоюзу? Особливо коли це законодавство вкрай невигідно Москві?

Рішення з цього питання було прийнято 10 серпня, коли на офіційному сайті СОТ був опублікований звіт Групи арбітрів у справі DS 476 "Росія проти ЄС" щодо певних заходів, які стосуються енергетичного сектора.

Про значення цього спору свідчить кількість країн, які приєдналися до нього в якості третіх сторін: Бразилія, Китай, Індія, Японія, Сполучені Штати, Колумбія, Корея, Саудівська Аравія. І звичайно ж, Україна. Для нас ця суперечка є принципово важливою.

Обмеження для "Газпрому"

Початок цій суперечці було покладено ще в 2009 року, коли Євросоюз схвалив "Третій енергетичний пакет" – нове законодавство з регулювання внутрішнього енергетичного ринку. Нові правила передбачали певні обмеження на виробництво, постачання та передачу природного газу, а також нові вимоги до сертифікації, доступу до енергетичної інфраструктури та незалежності національних регуляторів енергетики.

Як наслідок, експортери природного газу РФ, в тому числі "Газпром", були змушені відмовитися від контролю над трубопроводами усередині Євросоюзу, а європейські компанії отримали можливість обирати торговельних партнерів.

Читайте також
СОТ перевела стрілки: Україна програла вже другу справу про російську торгову війну

30 квітня 2014 року Росія як член Світової організації торгівлі скористалася своїм правом і ініціювала консультації з ЄС, поставивши під сумнів відповідність правилам СОТ положення "Третього енергетичного пакета" і спрямованих на його імплементацію деяких заходів держав-членів ЄС, а саме Хорватії, Угорщини та Литви.

Росія стверджувала, що заходи ЄС і її держав-членів не відповідають статтям II, VI, XVI і XVII Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) і їх конкретним зобов'язанням за ГАТС; статтям I, III, X і XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року; ст. 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи; ст. 2 Угоди про інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею (TRIMs); а також статті XVI: 4 Угоди про заснування СОТ.

Оскільки питання не було врегульоване на консультаціях, то згодом, у 2015 році, була створена Група арбітрів для вирішення спору. Через складність суперечки та дуже великий обсяг матеріалів і доказів Панель арбітрів змогла ухвалити рішення лише 2018 року.

Що вирішила СОТ

Вже обидві сторони, як ЄС, так і РФ, відзначили, що рішення Групи арбітрів було прийнято на їхню користь. Це пояснюється тим фактом, що зміст суперечки стосувався кількох аспектів і частина з них була задоволена на користь РФ, а частина – на користь ЄС.

По-перше, Росія намагалася оскаржити один з основоположних принципів "Третього енергетичного пакета" – "unbundling" (анбандлінг).

РФ поставила під сумнів відповідність недискримінаційним зобов'язанням ЄС положень, передбачених у Директиві 2009/73/ЄС, а також у національному законодавстві Хорватії, Угорщини та Литви щодо структурного поділу між суб'єктами, що займаються виробництвом та постачанням природного газу, і організаціями, що ведуть діяльність з транспортування та розподілу природного газу.

Також Москва оскаржувала дискримінаційне звільнення від вимог поділу за власністю компаній і доступу третіх осіб до об'єктів "нової великої газової інфраструктури" (таких як сполучні газопроводи між державами-членами ЄС, термінали СПГ і газосховища).

Та після ретельного вивчення Група арбітрів підтвердила законність реформування енергетичного ринку ЄС.

Претензії Росії до ЄС щодо дискримінації в "Третьому енергетичному пакеті" стосовно російських трубопровідних транспортних послуг були відхилені.

По-друге, Росія стверджувала, що існує перевага у операторів трубопроводів скрапленого природного газу (СПГ) порівняно з операторами російського природного газу. Група арбітрів встановила, що Росія не продемонструвала, що СПГ і природний газ є "подібними" товарами за змістом статті I: 1 ГАТТ 1994 року, і на підставі цього дійшла висновку, що порушення даної статті не було.

Читайте також
Новий газовий транзит: про що домовилися Україна, ЄС та Росія в Берліні

Ще одна позиція, де РФ була близька до успіху, але не змогла довести порушення конкуренції, полягає в тому, що Росія звинувачувала ЄС у наданні преференцій відповідним інфраструктурним проектам, спрямованим на підвищення енергетичної диверсифікації, через наділення їх статусом "проектів спільного інтересу".

На думку Москви, критерії, які використовуються для відбору "проектів спільного інтересу", є дискримінаційними стосовно російського природного газу, оскільки така диверсифікація повинна призвести до скорочення імпорту газу з РФ.

Група арбітрів визнала, що, з огляду на статус Росії як основного переважаючого постачальника природного газу для ЄС, критерій "диверсифікація поставок газу" передбачає розвиток інфраструктури, спрямованої на підключення певних держав-членів ЄС до інших джерел поставок природного газу, окрім Росії.

Група дійшла висновку, що такий режим дійсно забезпечує більш сприятливі умови для транспортування природного газу будь-якого походження, відмінного від російського. Однак, на думку експертів СОТ, така практика не була визнана такою, що змінює норми конкуренції.

Ці рішення СОТ матимуть далекосяжні наслідки і в перспективі повинні зменшити залежність ЄС, а водночас і України, від російського газового диктату.

Що вдалося РФ

Втім, існує кілька позицій, також важливих, де РФ вдалося досягти успіху.

По-перше, РФ вдалося довести, що в Директиві 2009/73/ЄC і національному законодавстві Хорватії, Угорщини та Литви містяться дискримінаційні вимоги щодо сертифікації операторів газотранспортних мереж, контрольованих особами з третіх країн.

Однак найпроблемніше рішення Група ухвалила стосовно газопроводу Opal – сухопутного продовження "Північного потоку".

Посилаючись на ст. XI: 1 ГАТТ 1994 року, Росія заперечувала обмеження розподілу транспортних потужностей для "Газпрому" і пов'язаних з ним компаній на рівні 50% пропускної спроможності Opal. Також було оскаржено вимогу ЄС про обов'язковий щорічний продаж "Газпромом" на відкритому ринку 3 млрд кубометрів газу, що транспортується цим газопроводом.

Група арбітрів СОТ підтримала твердження Росії, встановивши, що такі вимоги дійсно обмежують конкурентні можливості для ввезення російського природного газу до Євросоюзу.

Останнє рішення вкрай невигідне Україні – зняття обмежень для транзиту російського газу по трубопроводу Opal дозволить збільшити поставки газу через "Північний потік" на шкоду українському транзиту.

Вже зараз Єврокомісія дозволила "Газпрому" збільшити частку прокачування свого газу в Opal до 80% – і це рішення оскаржує низка членів ЄС. Нинішнє рішення СОТ послабить їхню позицію.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.