Перші тижні турборежиму та євроінтеграція: що обнадіює і що насторожує

Вівторок, 24 вересня 2019, 13:41 — , Європейська правда
Фото УНІАН

На відміну від попередньої влади, нинішня не ставить надзадачі щодо євроінтеграції та не дає обіцянки з цього приводу багато разів на день. Не було це їхньою "фішкою" і під час минулих виборчих кампаній.

Таку словесну стриманість дехто сприймає як ледь не відмову від курсу на ЄС. 

Однак початок роботи Ради у "турборежимі" дає змогу судити також за справами.

"Європейська правда" проаналізувала роботу нової влади в частині, що стосується виконання Угоди про асоціацію та інших важливих євроінтеграційних напрямків. Треба визнати, що підсумки цих тижнів багато в чому обнадіюють, однак де в чому і насторожують. Детальніше – нижче. 

Якщо стисло, то висновки "турботижнів" є такими:

  • Ухвалено в цілому або в першому читанні низку довгоочікуваних важливих законопроєктів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію з ЄС: у сферах митниці, стандартизації, публічних закупівель, географічних зазначень, ядерної енергетики.
  • Кілька законопроєктів містять недоліки, які мають бути виправленими до другого читання – наприклад, щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
  • Прийнято – в цілому чи за основу – чотири президентські антикорупційні законопроєкти, які тривалий час перебувають на порядку денному відносин ЄС та України і стосуються ВАСУ, НАЗК, НАБУ та скандального скасування кримінального покарання за незаконне збагачення у березні цього року.
  • Знято проблему, яка могла би заблокувати роботу Вищого антикорупційного суду.
  • Проблемними видаються три законопроєкти, що стосуються реформи органів прокуратури, органів суддівського самоврядування та державної служби – вони можуть ускладнити відносини з Євросоюзом, не гарантуючи водночас якісних змін європейського ґатунку.

Митниця: успіх, майже успіх і проблема

Не секрет, що протягом 2014-2019 років Угоду про асоціацію виконували неквапливо, накопичивши "борги" з імплементації десятків директив Євросоюзу та регуляторних актів. Це визнавав навіть сам уряд, де наводили доволі невисокі відсотки виконання угоди.

Однією з найпроблемніших сфер традиційно є митниця. І протягом трьох останніх тижнів найбільше сталося саме в цій сфері. 

Однозначний успіх – ухвалення довгоочікуваного закону "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи". Він уможливлює інтеграцію України до спільної транзитної системи, участь у якій беруть ЄС і низка інших країн. 

На практиці це означатиме швидші митні процедури при переміщенні товарів – у тому числі через кордон України та Євросоюзу. Що, своєю чергою, надзвичайно важливо для максимального використання можливостей глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі з ЄС. Дехто взагалі називає спільний транзит "митним безвізом". 

Також ухвалено в першому читанні законопроєкт, що передбачає вдосконалення інституту авторизованих економічних операторів (АЕО) та приведення його до норм ЄС, що є вкрай важливим зобов’язанням за Угодою про асоціацію. Отримання бізнесом статусу АЕО означає довіру до підприємства чи компанії з боку митниці та надання пільг у митному оформленні, що спрощує роботу для добросовісного та законослухняного бізнесу.

Обидва документи позитивно оцінили і представництво ЄС в Україні, і експертна спільнота. 

Щоправда, щодо останнього проєкту є цікавий нюанс: вітаючи ухвалення законопроєкту в першому читанні, представництво Євросоюзу дипломатично натякнуло, що важливо зберегти його у погодженій з Єврокомісією редакції. 

Очевидно, дехто не проти відкоригувати документ. Гранично відверто про цю небезпеку написав голова Державної митної служби Максим Нефьодов: "Залишилось дотиснути АЕО в другому читанні, аби він раптово не спортився. Бо вже звучали ідеї поширити режим довіри на весь одеський бізнес".

Є ще третій "митний" законопроєкт від "слуг народу", який розглядався протягом вересня – про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. 

Його заявлена мета – сприяння очищенню внутрішнього ринку від контрафактної продукції, яка часто є небезпечною для споживачів. 20 вересня його ухвалили в першому читанні. 

Однак ще до голосування законопроєкт викликав серйозні питання – насамперед до визначення поняття "контрафактний товар". 

"Реформатори хочуть визнавати контрафактом тільки ті товари, по яких отримано відповідне рішення суду країни, де зареєстрований виробник товару, – прокоментувала законопроєкт у Facebook колишня депутатка Вікторія Пташник. – Не отримали рішення суду країни виробника – для України це не підробка!"

Дискусія під її дописом свідчить, що проблеми справді є. На них відреагував Євросоюз, звернув увагу у своєму висновку парламентський комітет з питань інтеграції з ЄС, спеціальну заяву оприлюднила Європейська бізнес асоціація. 

Але, за словами того ж Максима Нефьодова, розробники законопроєкту обіцяють врахувати зауваження при підготовці тексту до другого читання. 

Подальша доля законопроєкту 1230 покаже, наскільки здатні "слуги народу" реагувати на власні законотворчі похибки. Водночас варто визнати, що цей випадок – єдиний негатив у низці законопроєктів, які вносилися задля виконання Угоди про асоціацію. 

Далі – знову про приємне.

Крок до "промислового безвізу"

Торгівлі стосується ще один ухвалений минулого тижня закон – про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям закону України "Про стандартизацію".

Читайте також
"Промисловий безвіз": чим важлива угода ACAA та чому її підписання гальмується

Щодо нього немає суперечок. Закон наближає Україну до так званого "промислового безвізу" – укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність (англійська абревіатура – АСАА), передбаченої Угодою про асоціацію 

Наявність такої угоди з Євросоюзом дозволила би виробникам певної промислової продукції отримувати необхідні для продажів до ЄС сертифікати в Україні – що значно заощаджує час та кошти експортерів.

Ухвалено в цілому ще один євроінтеграційний законопроєкт, пов’язаний із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС – щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень. У законі закріплено нові визначення поняття "географічні зазначення" та вимог щодо їх реєстрації. 

Про якість закону свідчить радісний допис на сторінці профільного проєкту Євросоюзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні": "Цей день ми наближали, як могли. В документі враховано всі пропозиції, підготовлені нашим проєктом. Тепер на черзі секторальні закони, які унормують географічні зазначення для продуктів харчування, агропродукції, вин і спиртних напоїв".

І останній важливий євроінтеграційний закон, ухвалений протягом "турботижнів", вдосконалює систему публічних закупівель в Україні.

Нові положення зберігають систему міжнародних закупівель ліків, зобов’язують використовувати ProZorro при тендерах від 50 тисяч гривень, зменшують ризики тендерних зловживань, спрощує невеликі закупівлі.

Щодо цього закону так само немає суперечок всередині експертного та антикорупційного середовища. Важливо, що в його остаточній редакції враховано поправки, запропоновані депутатами "Європейської солідарності" та "Голосу". 

Чи не вперше відбулася плідна співпраця монобільшості з проєвропейською опозицією, що покращило євроінтеграційний законопроєкт. 

Перераховані вище проєкти – не вичерпний список ухвалених на виконання Угоди про асоціацію. 

До "списку успіху" можна додати хоча й менше резонансне, але також важливе ухвалення законопроєктів про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії; про вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів

Щоправда, ухвалений за основу законопроєкт "Про концесію" отримав негативний висновок комітету з питань інтеграції з ЄС – як такий, що не відповідає Угоді про асоціацію та потребує доопрацювання.

Антикорупційний марш

Боротьба з корупцією – один із ключових напрямків відносин між Україною та ЄС. Від нього залежить багато іншого: від загальної політичної атмосфери у діалозі до збереження безвізового режиму та надання Євросоюзом допомоги. 

Перші три тижні принесли переважно добрі новини. 

5 вересня запрацював Вищий антикорупційний суд (ВАСУ), створення якого свого часу наполегливо вимагали Євросоюз та інші міжнародні партнери. І хоча його створення є заслугою попередньої влади, у спадок від неї залишилася й проблема. 

На самому старті до ВАСУ мали спрямувати понад 3000 справ, які стосувалися не лише високопосадової корупції, що могло заблокувати роботу суду (є версія, що це і було мотивом внесення даної норми в закон). Цю проблему зняло ухвалення президентського законопроєкту, який встановив, що ВАСУ розглядатиме справи, досудове розслідування яких здійснюється чи здійснювалося НАБУ і САП. 

І це – саме той випадок, коли "турборежим" став рятівним.

Інший законопроєкт стосується перезавантаження Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Цей орган створено за допомогою ЄС, і він був однією з передумов запровадження безвізу – однак швидко дискредитував себе, здобувши імідж підконтрольного адміністрації колишнього президента.

Досі не налагоджено повноцінну верифікацію електронних декларацій – НАЗК не має необхідного рівня доступу до державних інформаційних реєстрів. Зволікання із цим стало однією з причин недоотримання Києвом 600 млн євро третього траншу з попередньої програми макрофінансової допомоги і є серед умов для отримання 500 млн євро в нинішній програмі. 

Внесений Зеленським законопроєкт вирішує ці проблеми та дає можливість зробити роботу агентства ефективнішою та гарантувати його незалежність. 11 вересня законопроєкт прийнято за основу зі скороченим терміном підготовки до другого читання.

Наступний проєкт – спрямований на повернення кримінального покарання за незаконне збагачення. Конституційний суд скасував раніше діючу норму в березні 2019 року, що викликало негативну реакцію з боку всіх міжнародних партнерів, включно з ЄС.

Крім поновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, законопроєкт встановлює механізм цивільної конфіскації незаконно набутого майна. Його прийнято за основу 11 вересня.

Ще один президентський законопроєкт має вирішити питання, на якому давно наполягає Євросоюз: надання НАБУ права автономного прослуховування у рамках проведення негласних слідчих та розшукових дій (звісно, за дозволом суду). 

Нова влада цілком могла би додати ухвалення цього закону до свого активу – однак голосування за нього 19 вересня стало першим "бунтом на кораблі" у фракції "Слуги народу": 44 депутати проголосували проти, бо проєкт дозволяв розслідувати також дії самих депутатів. Щоправда, найімовірніше, згодом закон все ж буде ухвалено.

Проблемні реформи нової влади

Євросоюз та інші західні партнери вкладають купу зусиль та грошей у становлення в Україні верховенства права та є дуже чутливими до реформ у цій сфері. Саме тут між Києвом з одного боку та ЄС і Канадою з боку іншого пробігла чорна кішка.

На думку партнерів, законопроєкт 1032 щодо реформи прокуратури надмірно збільшує повноваження генпрокурора, не встановлюючи належного рівня прозорості та підзвітності його дій.

Однак Рада ухвалила цей закон, зберігши усі положення, які викликали стурбованість партнерів. 

Чи справить це вплив на відносини, і якщо так, то який саме – побачимо згодом. В уряді кажуть, що досягли згоди з європейцями. З боку ЄС підтвердження цього не було. Але помітно, що після ухвалення закону критика з їхнього боку справді вже не лунає – схоже, західні партнери вирішили подивитися, які результати ці зміни принесуть на практиці.

Інший суперечливий законопроєкт стосується діяльності органів суддівського самоврядування. Його ухвалено 12 вересня у першому читанні. Претензії Євросоюзу стосуються запланованого зменшення кількості суддів Верховного суду. ЄС та Канада також вважають, що заплановане перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової Комісії з етики та доброчесності не буде ефективним без перезавантаження Вищої ради правосуддя.

Третій суперечливий секторальний законопроєкт "Про перезавантаження влади" стосується державної служби. 

Для Євросоюзу реформа держслужби завжди мала особливу вагу, адже без належного функціонування держслужби зайве очікувати на успіх в інших реформах. ЄС вклав у вдосконалення українського держуправління великі кошти, досить позитивно оцінює його результати і не висловлював претензій до Закону про держслужбу, ухваленого кілька років тому – навпаки, вважав його дуже непоганим. 

Тепер закон суттєво змінено. 

До ухваленого 19 вересня законопроєкту була величезна кількість (цілих 10 сторінок!) критичних зауважень Головного науково-експертного управління Верховної ради. "Для проєкту характерна тенденція до закріплення свавілля керівника відносно державних службовців", – ця, зокрема, характеристика окреслює одну з головних проблем. 

Законопроєкт "...не відповідає праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи, а також не враховує основні принципи державного управління, такі як демократія, верховенство права, повага до прав людини і основоположних свобод", йдеться у висновку євроінтеграційного комітету парламенту. Його голова Іванна Климпуш-Цинцадзе взагалі назвала його "законом про скасування реформи державної служби".

Прикметно, що за цей законопроєкт проголосувала незвично мала для "турборежиму" кількість депутатів – 228, що лише на два голоси більше за необхідний мінімум. "За" голосували винятково депутати "Слуги народу".

* * * *

Такими є результати перших трьох тижнів роботи нової влади. 

Ухвалено чимало справді добрих євроінтеграційних законопроєктів, але поруч із ними є й ті, що викликають настороженість.

Цікава деталь: згадані вище якісні законопроєкти з виконання Угоди про асоціацію були напрацьовані раніше і навряд чи можуть вважатися заслугою винятково теперішніх депутатів – натомість суперечливі є продуктом винятково нової влади.

"Європейська правда" і надалі стежитиме за роботою нової влади. Зокрема, за тим, що і як зміниться після виходу з "турборежиму".

Автор: Анатолій Марциновський, 

"Європейська правда"

Матеріал підготовлений "Європейською правдою" в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту Keeping Focus on Reforms Ahead of Elections and Beyond. Оцінки та думки журналістів та дописувачів ЄП можуть не збігатися з позицією Євросоюзу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua