Трюдо втратив більшість: які наслідки для України матимуть вибори у Канаді

Вівторок, 22 жовтня 2019, 10:12 — , для Європейської правди
Фото: thestar.com

21 жовтня в Канаді відбулися чергові федеральні вибори, на яких близько 27,4 млн виборців обирали 338 депутатів Палати громад.

Ці вибори ще на етапі перегонів встигли охрестити "референдумом з переобрання Трюдо".

Втім, перемога прем’єрської Ліберальної партії не була такою очевидною, більше того, всі опитування показували перевагу Консервативної партії за відсотком голосів (в середньому 34% проти 33%).

Однак система виборів у канадську Палату громад дуже нагадує українську мажоритарку, де партіям необхідно виграти чим більше із 338 округів.

Зрештою, це і забезпечило успіх лібералів – партія чинного прем'єра Джастіна Трюдо перемагає з невеликим відривом у 35 мандатів.

За результатами голосування, ліберали отримують 157 місць (втративши 29 місць у порівнянні із минулими виборами 2015 року), консерватори – 121 місце (здобувши 23 місця), "Квебекський блок" – 32 місця (здобувши 22 місця), Нова демократична партія (НДП) – 24 місця (втративши 18 місць) та зелені – три місця (здобувши одне місце).

П'ять переможців

Хоча в Канаді багатопартійна система, але вже традиційно основна боротьба відбувається між Ліберальною партією на чолі з 47-річним Джастіном Трюдо, представником знаної у всьому світі політичної династії, та Консервативною партією на чолі із 40-річним Ендрю Широм.

Останній, попри досить молодий вік, вже майже 15 років знаходиться у великій політиці і може похизуватися посадою спікера Палати громад за часів другого уряду Стівена Гарпера в 2011-2015 роках.

Частину парламентських місць заповнить Нова демократична партія, політична ідеологія якої коливається на межі соціал-демократії та лівого лібералізму. Її очолює представник сікхських мігрантів Джагміт Сінгх, який фактично став першим представником етнічної меншості, що очолив федеральну партію на постійній основі. В медійному просторі він відомий завдяки яскравій зовнішності та постійному носінню тюрбана.

Ще за результатами виборчих перегонів мали успіх націоналістична франкомовна партія "Квебекський блок", яка апелює до ідей незалежності Квебеку на чолі з новоспеченим лідером Івом-Франсуа Бланше, а також Партія зелених, яка різко збільшила популярність останніми роками під керівництвом Елізабет Мей, визнаної в світі захисниці довкілля, та кілька незалежних кандидатів.

Фактично основна боротьба була зосереджена в трьох найбільш густозаселених регіонах – Квебеку, Онтаріо (Велике Торонто) та Британській Колумбії. Перший із них дає 78 депутатських місць, а другий – аж 121.

Онтаріо залишилася прихильною до теперішнього уряду, давши 78 місць лібералам та 37 місць консерваторам.

На попередніх виборах ліберали отримали більшість у Квебеку, але цього року "Блок" значно відіграв своє, здобувши місць майже на рівні, що повністю поховало шанси на ліберальну монобільшість.

Окрему роль зіграла Британська Колумбія, яка хоча і дає 42 місця, але шанси отримати мінімальну перевагу в голосах мали одразу три партії – Ліберальна, Консервативна та НДП. Врешті-решт, більшість місць взяли саме консерватори (17 проти 11 та 11).

Читайте також
Трюдо з проблемами: чим завершиться політична криза у союзника України

Нафтові провінції Альберта, Саскачеван та Манітоба, які найбільше постраждали від нафтової кризи і звинувачували уряд Трюдо у відсутності належної підтримки, плановано віддали абсолютну більшість голосів консерваторам.

Хоча цьогорічні перегони відбувалися достатньо спокійно, дався взнаки скандал у зв’язку з відставкою взимку 2019 року колись однієї із близьких соратниць Трюдо, міністра юстиції та генерального прокурора Джоді Вілсон-Рейболд, яка заявила, що прем’єр тиснув на неї з метою зупинити розслідування компанії SNC-Lavalin, яка начебто була замішана в корупційних скандалах, пов’язаних із Муаммаром Каддафі.

Трюдо звинуватили в порушенні етики та зловживанні повноваженнями, хоча він відкидав ці звинувачення. Тим не менше, ця ситуація, як і низка помилок впродовж останніх років, значно вдарили по репутації прем’єра.

Разом із тим, ці вибори відзначаться найбільшим відсотком гендерної рівності – загалом 651 кандидатка подавалася по всіх партіях, і в більшості випадків пропорція чоловіків і жінок серед кандидатів складала близько 50/50.

Хто піде в коаліцію до Трюдо

Таким чином, жодна з партій не матиме одноосібної більшості.

В парламентській системі Канади це означає необхідність утворення уряду меншості, коли партія-лідер повинна шукати коаліцію з іншими партіями. З ким найімовірніше доведеться домовлятися новому уряду Трюдо?

Друга за результатами Консервативна партія стане опозицією та вкотре сформує тіньовий уряд. "Квебекський блок", який можна вважати найбільшим переможцем у цій ситуації, швидше за все, також обере опозиційну лінію, намагаючись дистанціюватися від влади, натомість буде змушувати уряд меншості узгоджувати свою політику з опозицією для того, щоб дозбирати голоси.

Отже, НДП, попри значну для себе втрату місць, отримає золоту акцію і допомагатиме Трюдо отримувати більшість голосів у парламенті.

Для Канади уряди меншості не є новиною (той же уряд Гарпера був міноритарним в 2006-2011 роках), але статистика свідчить, що вони є найменш стабільними та результативними.

Чи зможе Трюдо втримати команду довше – покаже час, але, швидше за все, це буде складно зробити на тлі низки проблем, які поляризували канадське суспільство в останні роки.

Згідно з опитуванням компанії IPSOS в період між 4 і 7 жовтням, ключовими темами для канадійців у виборчих перегонах були питання охорони здоров’я, кліматичних змін, податки і вартість життя, а також економічний розвиток.

Уряд Трюдо спромігся досягнути відносного зростання економіки на рівні 3% в останні роки, що є добрим результатом для розвинутої країни на тлі загальносвітового скорочення економіки.

Разом із тим знизився рівень безробіття та покращився інвестиційний клімат, особливо у сфері цифрових технологій. Це вплинуло на зростання кількості мігрантів до Канади (близько 300-350 тис. на рік), частина з яких були висококваліфікованими працівниками.

Отримавши такий приплив кваліфікованої робочої сили, уряд планує ще збільшити кількість мігрантів майже на 1 млн за наступні декілька років.

Канада також прийняла багато біженців, особливо із Сирії, однак обмежила їхню кількість в останні роки у зв’язку з низкою спекуляцій на цьому питанні.

В той час як ліберали закликають до збільшення видатків на охорону здоров’я та реструктуризації витрат (наприклад, пропонують виділяти до 3% на програми з підтримки психічного здоров’я), консерватори та "нові демократи" закликають до поширення адресної допомоги.

Трюдо зробив питання виконання цілей Паризької кліматичної угоди основним пріоритетом попередньої кампанії, і успіхи в реалізації кліматичної програми стали одним із наріжних каменів виборчої кампанії.

Сьогодні провінції повинні сплачувати 20 доларів за кожну тонну вуглецевих викидів з метою переведення канадської індустрії на "зелене" виробництво до 2050 року.

Ліберали планують поступово збільшувати цю плату, щоб виконати цілі, їх у цьому підтримують зелені, пропонуючи ще швидший поступ в "озелененні" виробництва та ще більші тарифи вже до 2030 року, натомість "нові демократи" закликають перекласти відповідальність на промисловість, а консерватори закликають взагалі скасувати квоти та оподатковувати лише найбільших забрудників та інвестувати кошти у технології забору вуглецю на підприємствах.

Дров до вогню дебатів доклало рішення щодо купівлі державою північного Трансгірського нафтопроводу (Trans Mountain) за 4,5 млрд доларів, який був заморожений судом заради консультацій із місцевим населенням, яке має побоювання щодо витоку нафти біля тихоокеанської території Британської Колумбії. Основна ідея полягала в збережені робочих місць, однак багато екоактивістів дорікали Трюдо за необґрунтовані витрати на ризиковані підприємства.

У сфері зовнішньої політики ліберали дотримуватимуться візії 2015 року, коротко сформульованої Трюдо словами "Канада повернулася!".

Продовжуючи попередні напрацювання, ліберали обіцяли збільшити видатки на міжнародну присутність та міжнародну фінансову допомогу, які сьогодні складають близько 6 млрд доларів. Наріжним питанням повинна стати також підтримка ініціатив у сфері захисту прав жінок та жіночого лідерства.

Консерватори натомість обіцяли зосередитися на допомозі бідним країнам, що розвиваються (на кшталт Афганістану чи країн екваторіальної Африки), скоротивши, проте, бюджет до 25%.

"Нові демократи" обіцяли зорієнтувати зусилля Канади на глобальних миротворчих операціях і збільшити міжнародну допомогу до 0,7% ВВП, витрачаючи більше на ініціативи, пов’язані з охороною здоров’я, такі як Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Натомість програма Партії зелених не визначала жодних пріоритетів у контексті міжнародної політики, зосереджуючись більше на внутрішніх справах, зокрема щодо боротьби з таненням арктичних льодовиків, а також використання військових сил для захисту місцевих жителів від лісових пожеж та штормів, спричинених кліматичними змінами.

Що означають ці вибори для України

Хоча українське питання не відображене в політичних програмах партій, однак українська діаспора, яка становить другу найбільшу етнічну меншість та складає більш ніж 3,5% населення, є важливим аргументом в політичній боротьбі.

Усі основні канадські партії одностайно виступають за підтримку України в питанні протидії російській агресії.

Починаючи ще з уряду Гарпера, Канада послідовно дотримується санкційного режиму з Росією та надає матеріальну і технічну допомогу, яка за останні п'ять років склала близько 800 млн доларів.

Канадські спеціалісти допомагають в реформуванні української армії та поліції, здійсненні антикорупційних реформ. Ще з 2015 року діє програма навчання військових UNIFIER, яка підготувала тренування для більш ніж 11 тис. українських вояків.

Також за уряду Трюдо вдалося підписати двосторонню Угоду про зону вільної торгівлі, яка відкрила доступ українським експортерам майже до всього канадського ринку, що збільшило експорт майже у тричі.

Однак частина української діаспори разом із консерваторами постійно критикувала уряд Трюдо за недостатню підтримку.

Одним із найбільш яскравих критиків був тіньовий міністр оборони українського походження Джемс Безон, який постійно наголошував на потребі введення миротворчих сил для стабілізації ситуації на Донбасі, а також надання Україні озброєння.

Беручи участь у Львівському безпековому форумі у 2017 році, він наголошував, що українське питання повинне стати одним із пріоритетних для зовнішньої політики Канади з огляду на той вплив, який здійснили та здійснюють українці в канадському суспільстві.

Якими б не були результати виборів, Україна точно може сподіватися, що співпраця з Канадою не буде обмеженою.

Тепер вона може бути навіть розширена, враховуючи достатньо ліберальну риторику щодо міжнародної допомоги та співпраці, яку висловлюють і ліберали, і "нові демократи".

Останні взагалі заявляли про необхідність надання безвізового режиму українцям, щоправда, ця обіцянка була висловлена в період виборчих перегонів.

У будь-якому разі, Україні потрібно враховувати всі політичні обставини, в яких перебуватиме новий уряд Трюдо, та активніше просувати власні інтереси, особливо в економічній сфері.

Автор: Дмитро Шеренговський,

Аналітичний Центр УКУ 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua