Безвіз у безпеці: чи бачить ЄС підстави для його призупинення

Вівторок, 14 липня 2020, 13:23 — , , Європа без бар’єрів
Фото: nomadasaurus.com

Чи не буде скасовано безвізовий режим з Євросоюзом, адже зараз він значною мірою припинив діяти?

Попри те, що й українські, й європейські посадовці не раз спростовували таку можливість, повністю зняти побоювання не вдавалося. Хоча б тому, що то були просто заяви. 

Натомість тепер ми маємо ще й офіційний документ ЄС.

10 липня Європейська комісія із затримкою на пів року оприлюднила черговий, вже третій, моніторинговий звіт щодо дотримання критеріїв безвізового режиму у рамках "механізму призупинення".

Моніторинг відстежує міграційні тренди – незаконне перебування, відмови у в’їзді на кордоні, кількість заяв про притулок у країнах ЄС і відсоток їх визнання – та показники безпекової стабільності, стан справ і реформ у сферах юстиції, свободи, безпеки, протидії злочинності, корупції та тероризму.

Саме від цих критеріїв залежить збереження безвізового режиму, адже у разі виявлення суттєвих порушень і розбіжностей Єврокомісія або країни-члени ЄС можуть ініціювати призупинення безвізового режиму з певною країною.

Під моніторинг підпадають країни, що мають безвізовий режим з ЄС/Шенгеном, отримавши його в рамках планів дій з візової лібералізації, а не на двосторонній основі. Це Україна, Грузія, Молдова, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Албанія і Чорногорія.

У звіті є хороші для нас новини – Україна загалом продовжує дотримуватися умов безвізового режиму, зокрема, усунувши частину проблем, згаданих у попередньому звіті.

Більше відмов

Почнемо із поганого.

У 2019 році суттєво, на 25%, зросла кількість відмов громадянам України у в’їзді на кордоні (до 66 390) та нелегальне перебування в ЄС – кількість виявлених неврегульованих мігрантів з України зросла на 11%, до 41 705 випадків.

Це, особливо останнє, достатньо серйозні показники, однак на користь України грають два факти.

По-перше, зростання відмов пояснюється перенесенням після безвізу контролю з консульських установ на кордон. А по-друге, згідно з даними Frontex, більшість українських "нелегалів" у ЄС виявляють не в поліцейських рейдах і перевірках, а вже на кордоні під час добровільного виїзду.

Схожі проблеми мають й інші країни в моніторингу.

Менш як тримільйонна Албанія за кількістю неврегульованих мігрантів перебуває в одній категорії з Україною – 34 410 випадків у 2019 році.

У нашій "східній" групі у Молдови, яка вже шість років має безвіз, трохи впали відмови у в’їзді, але на 47% злетіла кількість виявлених неврегульованих мігрантів. У Грузії – +17% відмов у в’їзді та +26% нелегального перебування.

Проте досвід Молдови та особливо Грузії свідчить: погана статистика не є загрозою безвізу, за умови, що країни вживають відповідних заходів.

Суттєвою проблемою обох країн є зростання кількості прохань про притулок, і зокрема необґрунтованих прохань.

Згідно зі звітом, громадяни Грузії часто зловживають системою притулку, аби отримати медичне обслуговування. Також після запровадження безвізу почастішали випадки арешту злочинців, які виявлялися "шукачами притулку" з Грузії.

Натомість грузинська влада пішла на суворі кроки, криміналізувавши сприяння нелегальному перебуванню та поданню фальшивих заявок про притулок. Також у 2018 році в Грузії ускладнили процедуру зміни прізвища.

Наразі безвіз із Грузією продовжує діяти, а вдала тактика протидії пандемії навіть дозволила грузинам першими у Східному партнерстві знову повноцінно користуватися безвізом.

Контрабанда та антикорупція

Позитивно у звіті відгукнулися про запуск Міжвідомчої робочої групи з інтегрованого управління кордонами – спеціального колегіального органу для координації відомств, що причетні до питань кордонів, та схвалення спеціалізованої Стратегії.

У контексті управління кордонами експерти ЄС підняли ще одне питання, про яке варто згадати окремо – криміналізацію контрабанди. 

Проблема криміналізації давно і послідовно турбує наших партнерів.

Про її необхідність за останній рік заявляли і в представництві ЄС в Україні, і в Консультативній місії ЄС, що займається питаннями реформи правоохоронних органів. Мотив такої наполегливості можна зрозуміти – голова МВС України свого часу оцінював втрати бюджету від контрабанди у 4 млрд доларів на рік.

В Україні натомість, як зазначили автори звіту, це питання не має одностайної оцінки. І це дійсно так. 

Кримінальне покарання за незадеклароване переміщення товарів скасували у 2012 році. Зараз ЄС відстоює повну криміналізацію для будь-яких типів товарів.

У митниці натомість довгий час відстоювали ідею криміналізації тільки контрабанди підакцизних товарів – на кшталт цигарок і алкоголю.

Також незрозуміло, хто у разі криміналізації отримає повноваження розслідувати такі справи та затримувати порушників і яким буде поріг кримінальної відповідальності.

Різноголосся у такій чутливій сфері з великим обігом коштів вимагає детального вивчення і виважених, хоча й швидких рішень.

На думку експертів Єврокомісії, українські злочинні угруповання часто залучені до торгівлі наркотиками, злочинів з викраденими авто, шахрайськими інвестиційними схемами і спортивною корупцією. Також українці найчастіше стають жертвами торгівлі людьми з країн поза межами ЄС.

Натомість Україну похвалили за міжнародну співпрацю у сфері протидії оргзлочинності та розробку методології аналізу ризиків SOCTA.

Також у звіті згадано про успішне виправлення минулорічних зауважень моніторингу. Так, Україна скасувала обов'язкове декларування для активістів і членів наглядових рад і нарешті запустила Антикорупційний суд.

Україна виконала й інші рекомендації з другого звіту: заново криміналізувала незаконне збагачення і забезпечила повний і автоматичний доступ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) до електронних декларацій посадовців. Національне антикорупційне бюро отримало право на автономне прослуховування.

У Євросоюзі уважно стежать за численними перипетіями навколо антикорупційних органів, належне функціонування яких вбачається запорукою сталості безвізу. У звіті детально описані баталії навколо аудиту НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Що все це означає?

Загалом, попри окремі недоліки, дотримання Україною критеріїв візової лібералізації є сталим і ефективним.

Це означає, що ЄС не бачить причин для призупинення дії безвізу для України.

При цьому залишаються "домашні завдання" на наступний рік. 

Це протидія нелегальному перебуванню громадян України в ЄС, інформування про правила безвізу, забезпечення незалежності, ефективності і сталості антикорупційних інституцій, уникнення політизації їхньої роботи, і наостанок, посилення спроможностей Національної поліції, і ефективна міжвідомча співпраця у боротьбі з організованою злочинністю. 

Читайте також
Платний кордон та безкоштовний вірус: як заробляють на українцях, що повертаються додому

І тут варто окремо згадати про ще дві важливі речі, які, може, й не згадані прямо у звіті, але суттєво впливатимуть на функціонування безвізу з ЄС.

По-перше, те, чи буде безвіз повноцінно працювати, великою мірою залежатиме від того, якою буде ситуація з епідемією в Україні, наскільки довірятимуть нашій статистиці і наскільки відповідально ми самі будемо ставитися до профілактичних заходів.

Поки що масковий режим у приміщеннях і транспорті українці все більше ігнорують, а Україна залишається в "червоному списку" ЄС.

По-друге, зараз, на четвертому році безвізу та в умовах сильного просідання руху через кордони, міграційні показники відступають на другий план і основний акцент має бути зроблено на сталості реформ і інституцій – від впровадження стратегії інтегрованого управління кордонами до спроможності антикорупційних органів.

Це – той вимір безвізу, який працює для всіх, незалежно від наявності паспорта, і навіть в умовах найбільших пандемій.

Автори:

Павло Кравчук, експерт ГО "Європа без бар’єрів",

Ірина Сушко, керівник ГО "Європа без бар’єрів"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua