Рік тому запрацювало перше повноцінне сполучення між Одеською областю та ЄС. Чому приклад Орлівки став явищем національного масштабу?

Ця історія демонструє нездатність України освоювати кошти міжнародної допомоги. Вирішення цієї проблеми – справа честі для держави.

І українські, і європейські посадовці не раз спростовували можливість скасування безвізу для України. Проте досі це були лише заяви – натомість тепер маємо офіційний документ ЄС.

Сьогодні – як і два, три або десять років тому – влада України та Польщі системно ігнорує проблеми та потреби людей, які перетинають кордон.

Якщо не змінити правила, то здирники і далі збиратимуть плату за перетин кордону, руйнуючи зусилля держави з подолання епідемії... 

Прикордонна служба вперше обирає своїх співробітників та головне – керівництво, на публічному конкурсі. Звичайно, що такі зміни подобаються не всім.

Україна демонструє прогрес у сфері візової політики, управління кордонами та правоохоронної співпраці, що може стати надійним плацдармом для приєднання до Шенгенської зони. Однак це можливо лише через розробку кількаетапного плану інтеграції без визначеної кінцевої дати.

30 вересня спливає термін, протягом якого уряд та СБУ мають посилити контроль за в'їздом-виїздом іноземців. Але досі залишається чимало запитань. Як працюватимуть нові механізми контролю? Кого стосуватимуться зміни? Чи однаково трактують їх зміст українські органи влади?