Організатори блокади українського кордону відчувають, що успіх вислизає з рук, і тому йдуть на ескалацію, залучаючи усі можливі ресурси.

Від блокування кордону збитків зазнають як українські, так і польські компанії. Страйк не підтримали ані більшість польських перевізників, ані органи влади Польщі.

Спільний контроль діє лише в кількох пропускних пунктах на кордоні з Польщею – відповідна угода була підписана ще до вступу Варшави до ЄС.

Хто має право скористатися механізмом ЄС "тимчасового захисту" для громадян України? І як не дати ошукати себе шахраям?

Попри проблеми, український кордон стає більш захищеним, але й водночас більш дружнім до мандрівників і торгівлі.

Рік тому запрацювало перше повноцінне сполучення між Одеською областю та ЄС. Чому приклад Орлівки став явищем національного масштабу?

Країни ЄС, які критично залежать від туристів, перед початком сезону відпусток вже скасували заборони для українців. Що далі? 

Ця історія демонструє нездатність України освоювати кошти міжнародної допомоги. Вирішення цієї проблеми – справа честі для держави.

І українські, і європейські посадовці не раз спростовували можливість скасування безвізу для України. Проте досі це були лише заяви – натомість тепер маємо офіційний документ ЄС.

Сьогодні – як і два, три або десять років тому – влада України та Польщі системно ігнорує проблеми та потреби людей, які перетинають кордон.

Якщо не змінити правила, то здирники і далі збиратимуть плату за перетин кордону, руйнуючи зусилля держави з подолання епідемії... 

Уряд на час карантину отримає право забороняти виїзд громадян України за кордон. Незрозуміло, на кого спрямована ця новація... 

Уряд схвалив закриття 170 українських КПП на кордонах – залишаться працювати лише найбільші, де є обладнані приміщення для карантину...

Прикордонна служба вперше обирає своїх співробітників та головне – керівництво, на публічному конкурсі. Звичайно, що такі зміни подобаються не всім.

Головних причин непропуску українців через кордон ЄС дві: на першому місці – відсутність належного підтвердження мети поїздки, на другому – відсутність достатніх засобів для існування.