"Тушки" проти Додона: як викрадений депутат додав проблем друзям РФ у Молдові

П'ятниця, 3 липня 2020, 13:28 — , для "Європейської правди"
Фото: reporterglobal.ro

"А у сусідньому районі наречений вкрав члена партії" – ця фраза з фільму "Кавказька полонянка" на диво точно описує останні події у Молдові, через що вони ще більше схожі чи то на драму, чи то на фарс.

Головні дійові особи цієї вистави – депутат парламенту Штефан Гацкан, його колишні соратники по проросійській фракції Партії соціалістів (ПСРМ), депутати від фракції Pro Moldova і президент Молдови Ігор Додон. І хоча останній безпосередньої участі у подіях не брав, однак його тінь була незримо присутня на сцені.

Виглядало би доволі смішно, якби не було так серйозно.

Ця історія ще не добігла завершення, а вже можна оцінювати, хто у ній наразі виграє. Поки що відповідь на це питання не надто втішна для України, але це має шанси змінитися.

Але про все по порядку.

"Золотий голос" соціаліста Гацкана

30 червня депутат Партії соціалістів Штефан Гацкан заявив, що залишає фракцію і переходить до групи Pro Moldova. Ця новина викликала неабиякий резонанс, адже означала, що правляча коаліція остаточно втратила підтримку парламентської більшості.

Відповідно, "завис" і чинний уряд Іона Кіку, який у разі висловлення недовіри ризикував би не отримати необхідний 51 голос.

До викрадення депутата, ім’я якого донедавна було не дуже відоме навіть у Молдові, повернемося згодом, та спершу варто коротко описати події, які цьому передували.

Від осені минулого року влада у Молдові належить коаліції двох партій – президентської Партії соціалістів республіки Молдова (ПСРМ), яка відома своїми тісними контактами із РФ, а також декларативно прозахідної Демократичної партії (ДПМ), лідером якої до літа минулого року був олігарх Влад Плахотнюк, донедавна найвпливовіший у Молдові політик, який рік тому був змушений втекти з країни.

Нинішня дивна, на перший погляд, провладна коаліція прийшла на зміну ще більш дивній коаліції проросійських соціалістів із прозахідним блоком ACUM та дозволила президенту Додону змістити прем’єра від ACUM Маю Санду та зацементувати власне лідерство у країні.

Але час довів, що і воно не є безсумнівним.

Сезон "політичного туризму" в молдовському парламенті відкрився у лютому, коли шість депутатів на чолі з колишнім спікером Андріаном Канду залишили фракцію Демократичної партії і утворили групу Pro Moldova.

Читайте також
Удар по Додону: як проросійська влада втратила більшість у парламенті Молдови

Це саме по собі послабило правлячу коаліцію ПСРМ та ДПМ, але це був лише початок.

З того часу хіба що не щомісяця лави перебіжчиків зростали за рахунок колишніх демократів. Лише за травень фракцію ДПМ залишили сім депутатів. Почався процес міграції і в місцевих радах. А після того, як 17 червня фракцію ДПМ залишила депутатка Єфросінія Крєцу, коаліція опинилася на межі.

У парламенті Молдови – 101 депутат, а у коаліції лишилося тільки 50 партійних членів (37 соціалістів та 13 демократів) плюс незалежний депутат-мажоритарник.

Отже, для втрати більшості залишався один крок. Його зробив саме Гацкан, член фракції соціалістів, що стало для президента Додона вдвічі неприємнішим.

Похоронні вінки та скелети із шафи

Важливо наголосити, що Канду, до фракції якого збираються перебіжчики з парламентської більшості, входив до найближчого оточення вже згаданого екслідера ДПМ Плахотнюка та, як вважають, входить до нього і досі. Через це є чутки про те, що донедавна "господар Молдови" контролює перетікання "тушок" до об’єднання Канду – але твердих підтверджень цьому немає.

Так само немає неспростовних доказів, що новим членам групи Pro Moldova пропонують гроші за цей крок – але заяви про це від політичних суперників Канду лунали багаторазово.

Та повернімося до Гацкана, який став першим "туристом" з фракції соціалістів.

Він став депутатом недавно: його обрали 15 березня, тобто вже під час пандемії коронавірусу, на довиборах у мажоритарному окрузі. Тоді багато хто критикував Ігоря Додона і коаліцію за те, що вони, розраховуючи на перемогу свого кандидата, оголосили надзвичайний стан лише після того, як вибори відбулися, чим піддавали ризику життя виборців.

Після заяви про перехід Гацкана до групи Канду події розвивалися із карколомною швидкістю.

Того ж дня депутати від ПСРМ Влад Батринча і Корнеліу Фуркуліца заявили, що перебіжчикові пропонували $1,2 млн за вихід з ПСРМ. Вони назвали дії Гацкана "політичною проституцією" і закликали його скласти мандат (Додон, щоправда, потім назвав іншу суму, яку нібито заплатили його соратнику – $500 млн).

До приватної клініки, співзасновником якої є Гацкан, депутати-соціалісти та їхні прихильники принесли похоронні вінки, а на дверях кабінету Гацкана в парламенті повісили табличку: "Зрадник, Юда".

Не оминули увагою і будинок депутата-перебіжчика – там відбувся схожий перфоманс.

Далі на світ божий витягли з шафи реальні та вигадані скелети.

Гацкана звинуватили в романі зі своєю племінницею та неефективному використанні бюджетних коштів. А ввечері один з людей ближнього кола президента Додона, депутат Корнеліу Фуркуліца повідомив, що він звернувся до Генеральної прокуратури з приводу підкупу Гацкана.

Pro Moldova своєю чергою твердження про підкуп спростувала і заявила, що на їхнього нового члена чинять тиск.

На ранок наступного дня, 1 липня, вже згаданий соціаліст Фуркуліца на своїй сторінці у Facebook, несподівано повідомив, що... Гацкан склав мандат, хоче "присвятити себе медицині, але залишається частиною команди ПСРМ".

Від самого Гацкана увесь цей час не було чути ані слова. Ба більше, на дзвінки він не відповідав, а його машина залишалася припаркованою біля парламенту.

І, схоже, він мав для цього мовчання поважну причину.

1 липня депутати від Pro Moldova зібралися біля будівлі адміністрації президента. Андріан Канду стверджував, що Гацкана в буквальному сенсі "утримували" в будівлі адміністрації президента і змусили відмовитися від мандата тиском і погрозами.

Пресслужба президента на це відповіла, що ексдепутата в будівлі адміністрації нема.

 

Лише під кінець дня з'явилася перша звістка від депутата: Гацкан опублікував на своїй Facebook-сторінці відео на тлі виноградника, на якому він, одягнений у медичну маску, повідомив, що в нього все гаразд, що він із родиною і просить не турбувати.

А згодом ЗМІ повідомили, що він виїхав до Румунії.

Усі звернули увагу на те, що у своїй заяві Гацкан ані слова не сказав про політику, тому 2 липня депутат (чи, радше, вже колишній депутат) оприлюднив новий короткий запис, у якому повідомив, що "добровільно здав мандат", а зараз "проходить етап психоемоційної реабілітації".

Про своє імовірне викрадення та про підстави для "реабілітації" він не сказав ані слова.

Отже, коаліція у Молдові все одно позбулася мандата, але через стрімкий розвиток подій опозиція його так і не отримала.

Перебіжчики проти "політичного туризму"

Хто ж і що отримав за підсумками цієї блискавичної спецоперації?

Почнемо з того, що Додону і соціалістам вдалося відіграти поразку, яка здавалася неминучою.

Наразі в парламенті Молдови залишилося 100 депутатів, співвідношення влада-опозиція складає 50:50. Звалити уряд за такого розкладу, на перший погляд, проблематично, адже для цього потрібно знайти ще один голос (який буде вже не "золотим", а "платиновим", враховуючи зростання ставок!). А своєю жорсткою реакцією на перехід Гацкана соціалісти показали, що вживатимуть усіх можливих заходів, щоби цього не сталося.

Розклад сил можуть змінити нові довибори на окрузі, на якому обирався Гацкан. Але тут в пригоді команді Додона може стати коронавірус, друга хвиля якого охопила Молдову.

Однак можливе ситуативне голосування. Тим більше, що 2 липня чотири політичні сили – ДПМ, Pro Moldova, PAS та Platforma DA – вже провели переговори з цього приводу

Та навіть якщо їм вдасться, то чи існує гарантія того, що різношерста коаліція зможе сформувати новий уряд? Навряд чи. Адже серед опозиції єдності немає. Партії, що входили до блоку ACUM (PAS на чолі з експрем'єром Санду та Platforma DA Андрея Нестасе) звинувачують одне одного і водночас заявляють, що не будуть об’єднуватися з Pro Moldova, учасники якої асоціюються із Плахотнюком, корупцією та аферою із виведення з молдовських банків близько 1 млрд доларів.

Між тим, щоби уникнути подальшої міграції, у ПСРМ заявили про намір зареєструвати в парламенті законопроєкт, що забороняє депутатам переходити з однієї фракції в іншу. Втім, шанси на його ухвалення невисокі.

Та й соціалісти лукавлять, демонструючи обурення з приводу "політичних туристів". Адже сучасна історія їхньої партії також розпочалася з такого явища – коли 2011 року троє депутатів, що пройшли до парламенту за списками Партії комуністів (чинний президент Ігор Додон, спікерка парламенту Зінаїда Гречаний та Вероніка Абрамчук) вийшли з фракції, щоби проголосувати за кандидатуру Ніколая Тімофті на посаду президента країни (тоді главу держави обирав парламент).

Тим часом Pro Moldova заявила про намір бойкотувати засідання парламенту, вимагаючи розслідування справи з Гацканом.

Тож літо в Молдові обіцяє бути спекотним: політичні чвари тут розгортаються на тлі економічних проблем, спалаху COVID-19, поновлення протиепідемічних обмежень і неможливості виїхати на відпочинок (значна кількість молдаван влітку традиційно відпочивали в Одеській та Миколаївській областях; та й до ЄС зможуть потрапити лише ті, хто має румунський паспорт).

Усе це створює психологічне напруження у суспільстві.

І хоча тактично влада Додона змогла зупинити небезпеки, та стратегічно історія із Гацканом боляче вдарить по проросійському президенту Молдови, до якого у суспільстві і так накопичилися претензії. Це є особливо небезпечним для нього, зважаючи на те, що восени у Молдові мають пройти чергові президентські вибори.

І те, що цього тижня Додон уперше за останній час поступився у президентському рейтингу своїй суперниці Маї Санду, лише підкреслює серйозність викликів.

Автор: Артем Филипенко,

завідувач сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua