Пастка для ЗМІ: чи здатний новий податок для медіа розсварити Польщу та США

Середа, 9 вересня 2020, 16:44 — , для Європейської правди
Фото пресслужби президента Польщі

Разом із урядовими перестановками у Польщі назріває ще один скандал – тепер дотичний до свободи слова.

Після того як урядова ініціатива "деконцентрації ЗМІ" була розкритикована Сполученими Штатами, польська влада знайшла інший інструмент впливу на медіа – спеціальний податок.

Навіщо вносяться такі ініціативи? І чому вони викликають протести як всередині країни, так і за кордоном? 

Іноземцям не місце у медіа

Правляча партія "Право та справедливість" вже давно намагалася внести зміни у медіаринок.

Звичайно, що політики з "ПІС" переконують у зворотному. На їхню думку, Польщі бракує плюралізму, а тому засоби масової інформації повинні належати саме польським, а не іноземним концернам.

Вперше законопроєкт про деконцентрацію ЗМІ "ПіС" підготувала ще у 2017 році.

Він передбачав значне зменшення частки іноземного капіталу у польському медійному просторі. Однак тоді акт так і не було винесено на розгляд парламенту, після чого той було відкладено у довгу шухляду.

У 2018 році польська влада повернулася до цієї ініціативи.

Новий законопроєкт передбачав не тільки атаку на надмірну присутність іноземного капіталу, але й антимонопольне регулювання.

Політики "ПіС" не приховували, що йшлося про польський комерційний телеканал TVN, на який припадає значна частка реклами. При цьому канал виявляє незмінно вороже ставлення до уряду. Схожа ситуація і з каналом Polsat, який, втім, більш нейтрально висвітлює дії влади.

Проте й тоді до втілення задумів на практиці справа не дійшла.

Тема деконцентрації ЗМІ повернулася до публічних дебатів після того, як Анджей Дуда переміг на президентських виборах 2020 року.

До того ж, за наявною інформацією, у правлячому таборі розробляються два варіанти положень про деконцентрацію капіталу в секторі ЗМІ.

Більш м’який варіант законопроєкту підготує Міністерство культури та національної спадщини Польщі. Він має виникнути на підставі французьких і німецьких положень.

Натомість політики з "Солідарної Польщі" – молодшого партнера "ПіС" у провладній коаліції – підтримають радикальнішу версію.

На думку Gazeta Wyborcza, прийняття більш жорсткої версії може викликати напруженість у відносинах не лише з країнами та інституціями Європейського Союзу, а й зі США.

США: "Це цензура"

Дійсно, реакція США не забарилася.

Так, наприкінці серпня ідею деконцентрації медіаринку гостро розкритикувала посол США Джоржетт Мосбахер.

У своєму Twitter вона написала, що "примушування медіакомпаній продавати акції змусить інвесторів шукати інші ринки".

"Це не є хорошим інвестиційним кліматом — це цензура", — написала американська дипломатка, додавши, що залучення іноземних інвестицій та сильна економіка вимагають передбачуваності.

Мосбахер не вперше критикує плани "ПіС" щодо польських ЗМІ. У 2018 році вона попереджала правлячу партію, що Конгрес США прихильно ставиться до Польщі, але після "замаху на вільні медіа" це може змінитися.

Втім, не лише глава американської амбасади зробила попередження польській владі щодо зазначеної медійної ініціативи. Так, державний секретар США Майк Помпео під час нещодавнього візиту до Варшави чітко дав зрозуміти політикам провладного табору, що дії уряду, які завдають шкоди американським компаніям, спричинять реакцію США.

Така позиція Вашингтона зрозуміла: власником TVN є американський концерн Discovery. А американський фонд приватних інвестицій Kohlberg Kravis Roberts (KKR), який рік тому придбав 43,5% акцій німецького видавництва Axel Springer, став найбільшим його акціонером.

Своєю чергою Axel Springer та швейцарська компанія Ringier AG мають по 50% акцій холдингу Ringier Axel Springier Media — видавця Onet, Fakt і Forbes.

Нова спроба

Ще одним ударом по ініціативі щодо деконцентрації ЗМІ стало рішення ЄС, яке фактично поставило виплати з європейського бюджету у залежність від стану свободи слова.

Так само США через свого посла дали зрозуміти, що захищатимуть свої інвестиції у польських медіа.

Втім, у польської влади з’явився новий задум з "угамування" ЗМІ.

На випадок, якщо плани щодо деконцентрації не спрацюють, альтернативним рішенням може бути запровадження податку на рекламу.

Така ідея народилася в колах польської політичної парії "Солідарна Польща", яка досі була найзапеклішим прихильником деконцентрації як методу впливу на ЗМІ.

Це було б схоже на комерційний податок: окрім уже діючих зборів, компанії повинні будуть сплачувати до бюджету певний відсоток від продажів рекламного часу, рекламних площ та інтернет-реклами.

Не секрет, що така данина від рекламних доходів найсильніше вдарить по незалежних медіа, адже, як очікується, прихильні до влади ЗМІ зможуть розраховувати на замовлення, які компенсують їм додаткові витрати.

* * * * *

Відразу після виборів ініціатива зі встановлення контролю над медіа знову повернулася до найвищих пріоритетів "ПіС".

Партію влади не зупиняє гостра критика таких ініціатив, навіть від Сполучених Штатів.

Готовність Варшави йти на конфлікт із ЄС та США – сама по собі погана новина для України.

А на додачу зменшення у ЗМІ критики дій польської влади згодом може знову спонукати "ПіС" підняти чутливі для відносин Варшави і Києва питання, додаткового загостривши відносини з Україною.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua