Від безвізу до Донбасу: про що домовилися на саміті Зеленський та лідери ЄС

Вівторок, 6 жовтня 2020, 20:10 — Європейська правда
Фото пресслужби Європейської ради
Володимир Зеленський та президент Європейської ради Шарль Мішель

6 жовтня в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС.

"Європейська правда" вже повідомляла, що ця зустріч, яку доводилося переносити через пандемію, відбулася на непростому фоні: у Брюсселі з’являється все більше запитань до політики української влади. Зокрема, щодо протидії корупції.

У той самий час джерела "Європейської правди" запевняли, що, попри це, саміт завершиться успіхом Зеленського.

Підсумкова заява саміту, опублікована сайтом Європейської ради та згодом, в українському перекладі, сайтом президента, це підтверджує.

Треба визнати, що за роки президентства Петра Порошенка Київ не мав настільки амбітних формулювань у рішеннях самітів Україна-ЄС. У тому числі – щодо опору російській агресії. У цьому документі йдеться також про оновлення Угоди про асоціацію, про рух у напрямку "промислового безвізу", а також про перспективи відновлення "звичайного" безвізу після того, як пандемія COVID-19 піде на спад.

"Європейська правда" публікує цей документ (текст заяви поданий курсивом) із редакційними коментарями, для "перекладу" його ключових тез "із дипломатичної мови на звичайну".

Спільна заява за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС

1.         Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ). Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.

Це – стандартне формулювання, яке з року в рік "кочує" між рішеннями ЄС. Втім, воно є важливим, бо засвідчує незмінність політики ЄС щодо України.

2.          Про міцність наших відносин свідчить єдність, солідарність та взаємна відданість, продемонстровані  в умовах пандемії COVID-19. ЄС та Україна спільно борються з коронавірусом та його наслідками, які є безпрецедентним викликом для систем охорони здоров'я та економіки як держав-членів, так і України. Ми наголосили на важливості посилення нашої готовності та спроможності реагувати, обмінюватися інформацією у вільному, прозорому й оперативному режимі та вдосконалювати міжнародну відповідь, зокрема через відповідні міжнародні організації, такі як ВООЗ, спираючись на досвід світового реагування. Ми висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами.

Цей довгий абзац можна перекласти одним реченням: Євросоюз готовий допомогти Україні отримати вакцину проти COVID-19.

У Брюсселі розуміють, що для зупинки пандемії недостатньо вакцинувати лише громадян Євросоюзу – хвороба буде поширюватися через контакти з іноземцями. ЄС вже виділив 400 млн євро для глобальної ініціативи доступності вакцини. Рішення саміту гарантує, що Україна підпадатиме під цю програму.

Ми визнали, що глобальна солідарність, співпраця та ефективний мультилатералізм як ніколи необхідні для перемоги над вірусом, а також для забезпечення стійкого економічного відновлення. Пакет підтримки в розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами. Ми відзначили вдячність керівництва та громадян України за надану допомогу.

ЄС нагадує Києву (і той погоджується!), що за часів епідемії Брюссель став головним донором антикризової підтримки. Втім, ця фраза ще не означає, що обіцяні 1,2 млрд євро надійдуть до Києва (про це далі).

3.          Ми підтвердили нашу відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки "зеленої" та цифрової трансформацій та підвищення стійкості. Ми обговорили імплементацію Угоди про асоціацію з моменту набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.

Останнє речення – це відсилання до сумнозвісного антиукраїнського референдуму у Нідерландах, після якого лідери ЄС мали ухвалити спеціальне рішення, яке дозволило ввести в дію Угоду про асоціацію без жодних змін у ній.

Україна щороку ставить питання про те, що досить вже згадувати про цей епізод, під час якого російські агенти фактично "хакнули" демократичні процедури, і щороку отримує очікувану відмову. Це (на щастя, розмите) формулювання лишиться з нами надовго.

4.          У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди і у зв’язку з цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Ми привітали вже досягнуті результати з імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 65% з початку її застосування у січні 2016 року, завдяки чому ЄС на сьогодні є найбільшим торговельним партнером України.

Фраза про визнання європейських прагнень і європейського вибору також повторюється щороку. Вона не є "перемогою" Зеленського, попри заяви окремих членів його команди. Однак добре, що вона є.

5.          Ми підтвердили пріоритетність підтримки макроекономічної стабільності України, дотримання зобов'язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у рамках програми макрофінансової допомоги ЄС, включно із сильним та незалежним Національним банком України.

Попри те, що у заяві "обидві сторони" кажуть про важливість незалежності Нацбанку та співпраці України з МВФ, насправді це натяк, чи навіть докір на адресу Києва: без дотримання цих умов Брюссель не перерахує до Києва 1.2 млрд євро макрофінансової допомоги (детальніше про це - у статті Європравди про підсумки саміту, що буде опублікована у середу).

6.          Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі здійснення реформ, і погодилися з необхідністю подальшого прискорення цих зусиль. Ми привітали початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий прогрес у децентралізації. Ми привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду. Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів ("деолігархізація"). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні.

Нагадаємо, що це – спільна заява, пропозиції ЄС були жорсткішими. Однак суть лишилася. Тут перераховані най-найпріоритетніші, на думку ЄС, реформи та позначені напрямки, де зусилля України є недостатніми. Це – судова реформа, боротьба з корупцією та деолігархізація.

7.          ЄС підтвердив свою триваючу вагому підтримку України та її обумовленість ефективним впровадженням реформ та політичних заходів. Базуючись на успішних українських реформах та міжнародній підтримці після Революції Гідності, ЄС оголосив про нові програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств (МСП), зокрема за рахунок кредитування у місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для сходу України. ЄС також продовжує підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та у посиленні боротьби з корупцією. Ми привітали підписання фінансових угод у рамках Інструменту європейського сусідства щодо сходу, громадянського суспільства та клімату.

Але не все погано. Є напрямки, де Євросоюз вважає реформи успішними. Про них – у цьому абзаці.

Під час візиту Зеленського ЄС підписав кілька угод, де виділив додаткові кошти на підтримку реформ.

8.          Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України, зокрема з боку Росії. ЄС та Україна домовились започаткувати формат кібердіалогів. Ми також відзначили важливість активізації співпраці у сфері Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та узгодження Спільної зовнішньої і безпекової політики, вітаючи з цього приводу участь України в місії EUFOR Althea. Крім того, ми визнали важливу роль, яку відіграють Група підтримки Європейської комісії для України (SGUA) та Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки (EUAM), зокрема завдяки її регіональній присутності в Україні та новому регіональному офісу в Маріуполі.

Російські фейки – це реальність, і нове керівництво ЄС це визнає, тому Єврокомісія продовжить підтримку програм, що спрямовані на боротьбу з пропагандою та дезінформацією.

Окрему вагу має згода ЄС започаткувати з Україною формат діалогу з питань кібербезпеки. Зараз, як стверджують у Брюсселі, ЄС має такий формат лише з шістьма найвагомішими державами, Україна буде сьомою.

9.          Ми привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголосили на важливості продовжувати виконувати критерії лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ. Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, як тільки це дозволять епідемічні умови.

Це – украй важливий пункт.

У ньому ЄС дає чіткий сигнал, що про жодне призупинення безвізового режиму не йдеться, наразі підстав для цього у Брюсселі не бачать, оскільки поки що немає "регресу" в питанні боротьби з корупцією, є лише "небезпека такого регресу".

А отже, після спадання пандемії безвіз має відновитися. Але коли саме – наразі невідомо.

10.        Ми очікуємо подальшого зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:

Навколо формулювань цього пункту суперечки між українськими та європейськими дипломатами точилися буквально до останнього моменту – його остаточне узгодження тривало навіть у день візиту. Зрештою до нього увійшли слова про глибшу економічну інтеграцію, як і наполягала Україна.

Втім, навіть компромісне формулювання знаменує собою головну (нехай і прогнозовану) новину року у відносинах України з ЄС: Євросоюз погоджується на оновлення Угоди про асоціацію. Це – лише початок шляху, але менше з тим, перший крок важливий.

Далі визначені напрямки оновлення: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату (включаючи роль України у політиці Green Deal), фінансова співпраця. Попередня робота на цих напрямках вже почалася.

•           У цифровій сфері ми взяли до відома здійснену на місці оцінку виконання зобов’язань України у межах Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми також обговорили залучення ЄС до подальшої підтримки України та її інституцій у наближенні до Єдиного цифрового ринку для отримання всіх переваг Угоди про асоціацію. Ми домовились підготувати до кінця 2020 року спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

•           Ми привітали прогрес щодо оновлення додатків до Угоди про асоціацію стосовно телекомунікацій, навколишнього середовища, клімату та фінансового співробітництва. Вітаючи прагнення України наблизити свою політику та законодавство до Європейського зеленого курсу, ми наголосили на важливості прогресу у виконанні зобов’язань України у галузі зміни клімату, довкілля, морської екосистеми, освіти, енергетики, транспорту та сільського господарства на основі наявних секторальних діалогів і домовилися щодо цільового діалогу стосовно необхідних кроків у цих сферах.

•           Ми визнали важливість повного дотримання зобов’язань у частині ПВЗВТ, зокрема у сферах прав інтелектуальної власності, державних закупівель, захисту торгівлі, санітарних і фітосанітарних стандартів з метою побудови відкритого та передбачуваного ділового та інвестиційного клімату в Україні. Ми домовилися про подальше обговорення та вивчення шляхів покращення імплементації ПВЗВТ з метою подальшого розвитку та сприяння двосторонній торгівлі.

А ось тут йдеться про проблеми, які створює Україна. У перекладі "з дипломатичної мови на звичайну", лідери ЄС дорікнули Зеленському, що Київ порушує частину своїх зобов’язань. Причому б’ють ці порушення передусім по самій Україні.

•           Ми привітали започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції.

Це – ще одне досягнення 2020 року. Робота над створенням так званого "промислового безвізу" вже розпочалася. Євросоюз затвердив місію, яка аналізуватиме виконання Україною критеріїв, що дозволять скасувати додаткову сертифікацію промислових товарів для експорту до ЄС.

•           ЄС також привітав готовність України приєднатися до майбутньої Рамкової програми досліджень та інновацій ЄС "Горизонт Європа" та Програми EU4Health, що стане важливим фактором для "зеленого" та цифрового відновлення після пандемії COVID-19.

•          Ми нагадали про важливість та підтвердили наше зобов'язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату.

На жаль, Євросоюз так і не підписав з Україною договір про Спільний авіаційний простір, більше відомий за назвою "відкрите небо". Цей документ, погоджений ще сім років тому, ніяк не набуде чинності. І це – чи не найголовніша негативна новина саміту. Детальніше "Європейська правда" пояснить це у статті.

•           Ми підтвердили роль України як стратегічної транзитної країни для газу і привітали угоду про транзит газу до ЄС після 2019 року. Ми підкреслили важливість проведення модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо зміцнення європейської енергетичної безпеки. Ми наголосили на важливості співпраці України з ЄС з метою її інтеграції до енергетичного ринку ЄС на основі ефективної імплементації оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, а також координації подальших кроків щодо інтеграції ринків газу та електроенергії.

•           Ми домовилися покращити сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних та сталих транспортних зв'язків та підтримки контактів між людьми.

•           Ми привітали участь України у програмах ЄС та підкреслили важливість програми "Еразмус+" для освіти, навчання, молоді та спорту, а також програми Creative Europe для культури. Ми розраховуємо на активізацію відповідної співпраці в межах поточних та майбутніх програм.

11.        Ми домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено Угодою.

Це – технічна, але важлива складова оновлення Угоди про асоціацію.

12.        Ми підтвердили наше рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Росією, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові, а також обмеження свободи пересування громадян України до Кримського півострова та з нього. Ми засудили процедури голосування за поправки до Конституції Російської Федерації, здійснені 1 липня 2020 року на Кримському півострові, а також вибори так званого "губернатора Севастополя" 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисників до районів, які на цей час не перебувають під контролем України, включно з Кримським півостровом, та поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід до Азовського моря та з нього відповідно до міжнародного права. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та постійному оновленню нашої відповідної політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці на міжнародних форумах. У цьому контексті ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України у рамках її міжнародно визнаних кордонів.

ЄС ніколи не визнає незаконну анексію Криму та буде зберігати та поновлювати санкції та інші методи тиску на РФ. Формулювання цього пункту саме такі як треба; втім, вони були і у попередніх підсумкових рішеннях самітів.

13.        Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Ми привітали відновлення взаємодії сторін на Нормандському саміті в Парижі в грудні минулого року і підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів з метою повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії у зв’язку із цим. Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі та закликали Росію відповісти взаємністю.

Для Банкової це – дуже важливі тези, і вони відповідають реальному стану речей. У той час як в Україні дії ОПУ у контексті переговорів на Донбасі дуже часто критикують, в ЄС мають іншу думку з цього приводу.

Там дійсно вважають, що Україна, залучаючи Росію до переговорів, обмежує простір для її дій і створює ситуацію, коли РФ позбавлена можливості перекладати відповідальність на Київ.

Всебічне і безстрокове припинення вогню – це досягнення, яке має бути збережене. Ми закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні та використати свій значний вплив на підтримувані нею збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей та забезпечення вільного і безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України територій, включаючи райони вздовж українсько-російського державного кордону, відповідно до її мандату.

За обстріли на Донбасі (якщо ті поновлюються), а також за обмеження, з якими стикаються монітори СММ ОБСЄ, відповідальна саме російська сторона, констатують у Брюсселі.

Ми знову закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, і ми залишаємося глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних Уряду територіях України. Ми  наголосили на своєму засудженні впроваджуваних Росією заходів, що дають право громадянам України на тимчасово непідконтрольних Уряду України територіях подавати клопотання про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостям. Нещодавно ЄС продовжив термін дії своїх економічних санкцій проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей.

Настільки чітких тез на підтримку України у спротиві російській агресії у заявах ЄС не звучало дуже давно.  Зверніть увагу – тут жодних згадок про "обидві сторони", чітко підтверджена відповідальність Росії тощо. Гуманітарна активність Києва по обидва боки лінії розмежування також виписана як ніколи детально. Відчувається, що цим формулюванням Банкова приділила особливу увагу; втім, ЄС із ними погодився.

14.        Ми домовились продовжувати співпрацю щодо вирішення соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, наголосивши на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу вздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей та вантажів і забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних Уряду України територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права. В умовах пандемії COVID-19 стає ще більш важливим продовження забезпечення постачання гуманітарної допомоги, також важливо забезпечити для представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста безперешкодний доступ до тимчасово непідконтрольних Уряду України територій. Ми підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також у нових районах, які слід узгодити. Ми також домовились про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами у регіоні, ураженому конфліктом. ЄС готовий надалі підтримувати всеосяжний підхід України щодо своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відновлення країни, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей, як тільки Мінські домовленості будуть виконані.

Втім, треба визнати, що слова про "провідну роль ЄС" у відновленні Донбасу поки що лишаються красивою декларацією, гарантії втілення якої поки що немає.

15.        Ми підкреслили нашу підтримку усім зусиллям, спрямованим на встановлення істини, справедливості та відповідальності за 298 жертв та перед найближчими родичами, і закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність та повною мірою і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.

16.        Ми привітали зустріч лідерів Східного партнерства, яка відбулась у форматі відеоконференції 18 червня 2020 року. Беручи до уваги результати та орієнтири цієї зустрічі і виходячи зі Спільної комунікації від березня 2020 року, ми підтвердили стратегічну важливість цього партнерства та очікуємо на проведення Шостого саміту Східного партнерства у 2021 році, під час якого передбачається ухвалення довгострокових політичних цілей та наступного покоління досягнень на період після 2020 року на основі цих цілей, а також внесків держав-членів та країн-партнерів.

Брюссель, 6 жовтня 2020 року,
XXII саміт Україна-ЄС

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: