Голосування поштою і "зневірені виборники": маловідомі правила виборів президента США

Вівторок, 3 листопада 2020, 16:00 — , Європейська правда
Фото: Abaca/East News
Дострокове голосування у Morgan State University (Балтімор, штат Мериленд)

В ніч на 4 листопада у США розпочнеться підрахунок голосів, який має визначити наступного президента Сполучених Штатів. Зважаючи на неймовірну поляризацію американського суспільства та поширену думку про те, що ці вибори є історичними, експерти та медіа сходяться на думці, що явка поставить історичний рекорд.

Втім, рекорди у США – річ умовна. Приміром, у 2016 році, коли Дональд Трамп виборов посаду в змаганні з Хілларі Клінтон, на дільниці прийшло лише… 55,7% виборців! За мірками США ця явка була дуже високою. За мірками інших західних країн – відверто малою. Наприклад, в Україні явка на президентських виборах лише одного разу в історії впала трохи нижче 60% – у 2014 році, коли на Донбасі розгорялася російська гібридна агресія і далеко не всюди вдалося провести голосування.

Але чому так відбувається у США? Чому найвпливовішого політика світу обирає лише відносно невелика частина його співвітчизників?

У цій статті ми пояснимо особливості американських виборів, які впливають на цей дивний показник; дамо відповідь, чому в Штатах можна голосувати багатьма різними способами, у тому числі поштою, не чекаючи на день виборів.

При цьому нагадаємо, що в США можливо набрати більшість голосів, але не стати президентом, бо голоси рахуються не напряму, а за допомогою механізму виборників. І найцікавіше – навіть після підрахунку голосів частина виборників має змогу проголосувати за іншого кандидата.

Тому зберігається шанс, що 4 листопада ми не будемо мати певності у тому, хто стане наступним президентом США.

Чому США голосують у вівторок?

Україна мала досвід проведення виборів в усі пори року – від зими до осені.

Натомість у Штатах усі федеральні вибори – включаючи президентські і парламентські – відбуваються лише у листопаді. "День голосування" у США законодавчо встановлений як перший вівторок після першого понеділка листопада.

Цього року він припав на 3.11.

Цей вибір сягає корінням у XVIII сторіччя, коли Штати були переважно аграрною державою – у цій сфері була зайнята переважна більшість населення. Саме відтоді голосування проводять у листопаді. Це – пора, коли врожай вже зібрали (тобто фермери мають змогу подумати не про роботу, а про майбутнє держави), але погода ще не занадто сувора, щоби завадити голосуванню та підрахунку голосів. А щоби день виборів не збігався з релігійним святом, "Днем всіх святих" 1 листопада, додали складну формулу про "вівторок після першого понеділка листопада".

Вибір саме вівторка як дня голосування також не випадковий і також заснований на вимогах минулих століть.

За тодішніми міркуваннями, у неділю голосувати недобре – цього дня треба йти до церкви. По середах у Штатах традиційно проводили фермерські ярмарки, тому цей день також не підходить. А ще, за мірками XVIII-XIX сторіч, треба було передбачити один вільний день прямо перед днем голосування для організації дільниць і, за потреби, для переїзду виборців до місця голосування. Тобто у понеділок та четвер (після церкви та ярмарку) голосувати також не виходить. Із варіантів, що лишилися, обрали вівторок.

Втім, у XXI сторіччі цей вибір видається дивним.

Америка вже давно не аграрна держава. Вівторок – робочий день для переважної більшості американців, і не кожен може піти на дільницю. Однак традицію у США поважають, і тому заклики змінити день голосування якщо й лунають, то лишаються маргінальними.

Щоби побороти цю проблему, у деяких штатах день виборів оголосили вихідним. У деяких інших влада стимулює роботодавців надавати своїм співробітникам принаймні кілька годин, а то й повний день оплачуваного часу для голосування.

Але, напевно, найефективнішим став дозвіл голосувати не лише у день виборів. Про нього – трохи згодом, а спершу нагадаємо, як саме обирають президента США.

Маловідомі деталі "системи виборників" США

Про те, що в США президента обирають не на прямих всенародних виборах, а за посередництва так званої "колегії виборників", багато хто чув. Особливо – після виборів президента в 2016 році.

У публічній площині зазвичай кажуть про ці вибори як про змагання двох лідерів (Трампа і Байдена зараз, Трампа і Клінтон у 2016 році). Однак насправді кандидатів більше. Так, чотири роки тому в бюлетені було сім прізвищ. Також у більшості штатів можна було вписувати свого кандидата поза цим списком. Наприклад, Берні Сандерс хоч і не був офіційним кандидатом, але набрав 112 тисяч голосів.

Через це жоден з лідерів перегонів тоді не отримав підтримку більшості. При цьому Клінтон помітно випередила свого суперника – її підтримало 48,18% американців, які взяли участь у виборах. Трамп отримав 46,09% – але саме він став переможцем, причому, у підрахунках за американською системою, його перемога була безсумнівною – 306 виборників проти 232 у Клінтон.

Причиною цієї системи є те, що Сполучені Штати – це не унітарна держава, а федерація. І не лише за назвою (як, скажімо, РФ), а з реально високими повноваженнями штатів (приміром, законодавство у різних штатах є дещо відмінним). Тому й результати виборів кожен штат рахує окремо.

І там, де один з кандидатів набрав хоча б на 1% більше, ніж інші суперники – усі "голоси штату" зараховуються йому: кандидат-переможець отримує право призначити своїх людей до колегії.

Кожен штат має свою квоту виборників, яка дорівнює кількості членів обох палат Конгресу від даного штату. Штат із найбільшою кількістю населення, Каліфорнія, має найбільшу кількість голосів у колегії – 55 з 538. Сім найменших – мають по три виборники, але у перерахунку на кількість населення у них – найбільше голосів.

Саме члени колегії – а не звичайні громадяни – зрештою обирають нового президента США.

А тепер несподіванка: вони цілком можуть обрати іншого кандидата, ніж той, якого вони зобов’язалися підтримати.

Так, дії виборників не є абсолютною формальністю. Із підрахунком голосів по штатах вибори не завершуються.

Тим більше, що голосування колегії відбувається за майже півтора місяця після дня голосування. Цього року воно відбудеться 14 грудня. А за цей час теоретично можуть статися карколомні зміни.

Вибори без віри

Не існує жодного федерального закону або конституційної норми, яка би змушувала членів колегії виборників голосувати так, як їм доручили виборці їхнього штату. Є навіть спеціальний термін для таких людей – "зневірені виборники", тобто ті, які втратили довіру до свого кандидата.

Щоби запобігти цьому явищу, в кількох штатах запровадили місцеві норми, за якими голос "зневіреного виборника" вважається недійсним. Деякі інші – запровадили грошові штрафи.

У США була низка випадків "неправильного" голосування виборників. Наймасовіша така історія сталася 1872 року, коли кандидат, що посів друге місце на виборах, помер до зустрічі колегії, і голосування виборників за нього було позбавлене сенсу. А найсвіжіша – у 2016 році, на вже неодноразово згаданих виборах Трамп-Клінтон, де десять виборників спробували проголосувати інакше. "Спробували" – бо це вдалося не всім. Голоси трьох "зневірених" анулювала влада їхнього штату. Однак сім голосів дійсно розподілилися не за планом (що, втім, не змінило переможця).

Однак у разі, якщо ставки будуть зависокими – приміром, якщо розрив між Трампом і Байденом у колегії складатиме лише кілька голосів, – "боротьба за зневірення" чужих виборників розгорнеться не на жарт.

Тому можна бути впевненим: щоби 4 листопада 2020 року один із кандидатів міг заявити про впевнену перемогу, йому потрібен переконливий відрив від суперника, у кількадесят голосів колегії. Інакше – на США та на весь світ чекає "захоплива" сага зі спробою змінити результати голосування, яка триватиме до середини грудня. А у разі втрати переможцем абсолютної більшості голосів – то й довше.

Бо у цьому разі право визначати переможців виборів – президента та віцепрезидента США – переходить до Конгресу – Палати представників та Сенату відповідно.

Вибори поштою

У США голосують далеко не тільки у день виборів. Зважаючи на те, що це – вівторок, у країні давно ухвалили рішення, яке дозволяє раннє голосування. Дедалі поширенішими стають також спеціальні машини, у які виборці складають бюлетені; це дозволяє відмовитися від урн, частково автоматизувати підрахунок та вирішити проблему з безпечним зберіганням бюлетенів тих виборців, які проголосували наперед.

Але набагато цікавіше інше голосування – поштове.

Є байка (яка цілком може бути правдою) про українського політика, що під час візиту до США сказав американським партнерам: "Якби у нас діяла ваша виборча система, то найвпливовішою людиною країни був би керівник Укрпошти".

Річ у тім, що в США значна частина виборців голосують не у день виборів, а наперед. У тому числі – поштою. За бажання виборець може отримати свій бюлетень наперед, заповнити його і надіслати до своєї дільниці чи до виборчої комісії – чи то знову ж таки поштою, чи особисто вкинувши конверт із заповненим бюлетенем у спеціальні скриньки для збирання результатів поштового голосування.

Правила поштового голосування дуже відмінні штат від штату (знову нагадаємо, що США – це федерація). Втім, у більшості штатів такий механізм доступний для виборців. А у п'яти штатах, у тому числі у штаті Вашингтон на Західному узбережжі, майже 100% виборців голосують поштою.

Чотири роки тому цей спосіб голосування обрала приблизно чверть тих, хто голосував за президента США. Однак цього року, через пандемію і небажання багатьох американців зайвий раз іти у місця скупчення людей, їхня кількість буквально зашкалює.

Точна кількість поштових голосів стане відомою лише після їхнього підрахунку у ніч виборів. Між тим станом на початок листопада вже відомо про орієнтовно 62 мільйонів поштових голосів – і ця кількість ще може зростати, пише АВС.

Не виключено, що через це переможця виборів у США буде неможливо швидко встановити.

Адже ще 29 мільйонів бюлетенів можуть надійти в останні дні чи навіть після дня голосування – і вони будуть зараховані. Різні штати встановили різний дедлайн надходження конверта із бюлетенем для його зарахування.

Раніше така проблема також існувала, але кількість пізніх листів не була вирішальною. А зараз йдеться про мільйони!

Важлива деталь.

Так історично склалося, що поштою схильні голосувати виборці Демократичної партії, тобто суперники Трампа. Через це Трамп вже кілька місяців поспіль атакує систему поштового голосування, у тому числі вимагає зупинити підрахунок 3 листопада, не враховуючи голосів, які надійдуть після.

Це навряд чи вплине на дії виборчих комісій, бо ті керуватимуться законами, а не вказівками президента. Але суспільне визнання виборів – і без того не безпроблемне – це може додатково підважити.

Тому вибори у США у ніч на 4 листопада можуть не завершитися. А невизнання їхніх результатів кандидатом, що програв, є цілком реальною перспективою.

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua