"Необхідно прояснити місце Туреччини в НАТО" – з такою жорсткою заявою в інтерв'ю телеканалу France 5 виступив президент Франції Еммануель Макрон.

Це не єдина критична для офіційної Анкари заява Макрона. Пройшовшись по всіх проблемних моментах відносин із Туреччиною, Макрон резюмує: з союзниками не поводяться так, як діє Анкара останніми місяцями.

Про що ще говорив Макрон? І які наслідки матимуть такі заяви?

"Щоразу реагувати. Жорстко"

З Туреччиною треба вести діалог, але бути непохитним. На думку французького лідера, саме такий підхід необхідний у відносинах з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом, з яким у Парижа є "глибокі розбіжності".

"Стосовно союзників не роблять те, що зробила Анкара за останні місяці", – заявив Еммануель Макрон в інтерв'ю телеканалу France 5. Воно вийшло в ефір за два дні до саміту НАТО, у вівторок, 23 березня, в рамках документального фільму "Ердоган, султан , що кидає виклик Європі".

На питання журналіста, що робити, коли хтось порушує правила, французький президент відповів: "Щоразу реагувати. Жорстко".

Еммануель Макрон нагадав про дії Туреччини в Середземномор'ї, які Париж не тільки "засудив на словах", а й дав відповідь, відправивши фрегати. "Франція виявилася єдиною країною поруч із Грецією і Кіпром", – підкреслив французький президент.

При цьому він висловив жаль щодо "поблажливості" ЄС стосовно Ердогана: "Ми виконали велику роботу, щоби переконати європейців у необхідності жорсткішої позиції, тому що було багато поблажливості".

Макрон заявив про необхідність "прояснити місце Туреччини в НАТО", а також "дати зрозуміти партнерам, що Туреччина 2021 року – це не Туреччина 2015-го".

Говорячи про розбіжності з Туреччиною, французький президент назвав лівійську проблему "однією з найсерйозніших". За його словами, незважаючи на Берлінську конференцію, проведену в січні 2020 року з метою запобігти ескалації в Лівії, Анкара не дотрималася слова і відправила туди бойовиків та армію.

"Необхідно чинити тиск на Туреччину з метою домогтися відведення військ", – заявив Макрон.

При цьому французький президент впевнений, що з Туреччиною потрібно вести діалог, щоб вона "не повернулася спиною, в бік більшого релігійного екстремізму або поганого для нас геополітичного вибору".

На думку президента Франції, Анкара залишається "важливим партнером у сфері безпеки і в питаннях міграції", хоча й використовує це як "інструмент тиску". "Ми повинні працювати з Туреччиною. Якщо завтра не буде діалогу, вони відкриють двері, і в Європу приїдуть 3 мільйони сирійських біженців", – продовжив Макрон.

При цьому він запевнив, що ніколи не піддавався на шантаж.

Під час інтерв'ю Макрон відреагував також на звинувачення Туреччини в ісламофобії у відповідь на його осінню промову про "ісламістський сепаратизм". Президент Франції вважає, що його висловлювання про боротьбу з радикальним ісламом були спотворені, а Франція "представлена ​​як країна, що має проблеми з ісламом".

Французький президент назвав це "політикою державної брехні", яку "поширили контрольовані Анкарою друковані органи", а також "підконтрольні Катару великі телеканали".

Лідер Франції також висловився щодо президентських виборів 2022 року і заявив про загрозу втручання Туреччини. Втім, в Анкарі діють відкрито: у 2017 році Реджеп Таїп Ердоган закликав німецько-турецьких виборців голосувати проти Ангели Меркель, а нещодавно висловив надію, що "Франція швидко позбудеться Макрона", якого він назвав тягарем.

"Дорогий Таїп!"

Інтерв'ю Еммануеля Макрона було записане 2 березня, одразу після онлайн-зустрічі між лідерами Туреччини і Франції.

Вона відбулася після обміну листами. "Дорогий Таїпе, поговоримо", – люб'язно погодився Макрон у відповідь на лист свого турецького колеги, який в кінці минулого року бажав йому якнайшвидшого одужання від коронавірусу.

Люб'язному листуванню передували кілька місяців відвертої ворожості.

Франція неодноразово висловлювала невдоволення діями Туреччини в Середземному морі. Нагадаємо, минулої весни Анкара почала розвідку шельфу в грецьких територіальних водах, а також буріння на шельфі біля кіпрських берегів.

Після того як улітку Афіни привели свої сили в бойову готовність, Франція відправила винищувачі Rafale та фрегат La Fayette, пообіцявши посилити присутність у Середземному морі з метою захисту Греції від турецької агресії.

На тлі цього французький президент заявив про "смерть мозку" НАТО, у відповідь на що Ердоган порадив Макрону "перевірити голову". Про те, що Туреччина не є партнером у Середземному морі, президент Франції заявив також у вересні минулого року і закликав Євросоюз діяти жорсткіше.

Новий виток загострення стався в контексті нагірно-карабаського конфлікту. Тоді французький президент повідомив про наявні у Парижа докази перекидання через територію Туреччини сирійських бойовиків, які їдуть воювати на боці Азербайджану.

У відповідь Ердоган заявив, що Париж втратив довіру як посередник, а Макрона назвав проблемою для всієї Франції.

Напруга між Туреччиною і Францією проявилася як у геополітичній площині, так і в ідеологічній.

Заяви Макрона про неприйнятність радикального ісламізму викликали бурхливу реакцію Анкари. Президент Туреччини зайшов так далеко, що поставив під сумнів "психічне здоров'я" свого французького колеги.

Зустріч 2 березня стала першим прямим діалогом за останні пів року в контексті глибоких дипломатичних розбіжностей.

Французька сторона не дала оцінки переговорам, але турецький лідер назвав зустріч успішною і підкреслив, що "дружні відносини" між двома країнами протягом історії "змогли подолати безліч перешкод".

Нинішні заяви Макрона показують, що з усіх проблемних моментів досягти згоди так і не вдалося. Поки Анкара не відреагувала на нові звинувачення Макрона. Та, поза сумнівом, ця реакція буде.

Більш того, це інтерв'ю Макрона може виявитися знаковим для майбутніх відносин із Туреччиною.

Автор: Єлена Габріелян

Текст Radio France International, публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника