Залити світ Pfizer'ом: що змінить зняття захисту з вакцин проти коронавірусу

Вівторок, 11 травня 2021, 07:00 — , , Європейська правда
Abaca/East News
Джо Байден почав просувати свій порядок денний у світовій боротьбі з коронавірусом

Вже тривалий час Росія використовує вакцину від коронавірусу "Спутник V" як дипломатичну зброю, що одночасно працює на її імідж і завдає удару по політичних суперниках.

Кожен допуск "Спутника" і кожна поставка вакцини перетворюється на піар-акцію, утверджуючи РФ як "країну-рятівника" у Сербії, Молдові чи Угорщині. А у крихітній Сан-Марино (яка не є членом ЄС) невеличка поставка з РФ закрила питання вакцинації одразу для чверті населення, заодно створивши важелі впливу для Кремля у сусідній Італії. Водночас у двох країнах-членах ЄС, Словаччині та Чехії, самі спроби закупівлі "Спутника" підштовхнули до політичної кризи

І те, що російська вакцина досі не отримала схвалення навіть у ВООЗ, а фахівці кажуть про брак доказів її безпечності, не зупиняє появу нових бажаючих. Про намір закупівлі оголосили Австрія і навіть німецька Баварія.

Пояснення цього очевидне: світ потерпає від дефіциту вакцин.

Тож уряди у пошуках можливості вакцинувати своїх громадян змушені дивитися на всі варіанти. 

І йдеться не лише про "Спутник", просування якого найпомітніше з української перспективи. Так, США більше занепокоєні "вакциновою дипломатією" Китаю (до слова, одну з китайських вакцин, Sinovac, почала застосовувати Україна ще до її схвалення ВООЗ)

Тому не дивно, що президент США Джо Байден підтримав ініціативу, яка може відібрати у Росії та Китаю цей іміджевий козир або принаймні послабити його. А заодно – дати світові кращий доступ до західних вакцин на кшталт Pfizer.

От тільки не факт, що це спрацює.

Патенти чи пандемія?

Йдеться про ідею призупинити дію обмежень, пов’язаних з правами інтелектуальної власності на технології виготовлення вакцин проти COVID-19, на час пандемії. Тобто дозволити іншим виробникам масово виробляти препарати-синоніми запатентованих вакцин, які довели свою ефективність. 

Ця пропозиція не нова. Ще пів року тому Індія та ПАР за підтримки близько 60 країн звернулися до Світової організації торгівлі, наполягаючи, що зняття цих обмежень допоможе наростити виробництва вакцин, зробити їх доступнішими – а відтак і наблизити перемогу над пандемією. 

Згодом кількість держав-прибічників цієї ідеї зросла до 100. На її підтримку висловився і торговий представник України, пояснивши на сторінках ЄвроПравди, що дасть це рішення.

Однак низка багатших країн – США, Британія, Швейцарія, Японія, а також ЄС – виступили проти, заявивши, що це завдало б удару по інноваційних фармацевтичних компаніях та позбавило б їх стимулу працювати над новими розробками. Нічого дивного, адже таке втручання у роботу компаній взагалі суперечить ринковим принципам.

Але тепер позиція одного з найпотужніших опонентів змінилася. 5 травня президент США Джо Байден оголосив, що підтримує ідею призупинити дію патентів. 

"Надзвичайні обставини пандемії коронавірусу потребують надзвичайних заходів. Уряд вважає дуже важливим захист інтелектуальної власності, але задля перемоги над епідемією підтримує зняття такого захисту для вакцин проти COVID-19", – заявила слідом за ним торговий представник США Кетрін Тай.

До слова, це була одна з передвиборчих обіцянок, яку Байден рік тому дав мимохідь, у відповіді на запитання активіста – але після обрання певний час вагався щодо її виконання. Нині йому пригадали ці слова на тлі COVID-катастрофи в Індії. Понад 100 демократів з Палати представників письмово звернулися щодо цього до президента, а 10 сенаторів закликали президента "надати пріоритет людям, а не прибуткам фарміндустрії". Байден не міг не відреагувати на цей тиск.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус не приховував радості, назвавши зміну позиції США "монументальним моментом у боротьбі проти COVID-19".

Але наразі схоже, що радість Гебреїсуса була передчасною. 

А Європа – проти!

Вже наступного дня – за підсумками дискусії з цього приводу на саміті ЄС – Байден отримав дипломатичне, але тверде "ні" у відповідь від європейських колег. 

А крім того, дуже схоже, що у Європі сприйняли зміну позиції США як піар-гру, а не як реальний намір зняти патентний захист з вакцин.

Читайте також
Нові умови в’їзду до ЄС: коли та як Шенген відкриє кордони для українців

Одним із найвідкритіших критиків лідера США виявився президент Франції Еммануель Макрон, який звинуватив Штати у погіршенні доступу до вакцин через обмеження на їхній експорт. "100% вакцин, що виробляються в США, йдуть на американський ринок", – зауважив він. Також США заборонили експорт сировини для виробництва вакцин.

"Та й проблема зараз не в інтелектуальній власності. Якщо ви передасте інтелектуальну власність лабораторії, яка не вміє виробляти вакцини, вона точно не почне виробляти їх вже завтра", – додав Макрон.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн дотримується такої ж думки. "Ні у коротко-, ні у середньостроковій перспективі це не дозволить виробити жодної додаткової дози вакцини", – запевнила вона. Цікаво, що позиція фон дер Ляєн суттєво пожорсткішала після закритої дискусії на саміті ЄС.

А канцлерка Німеччини Ангела Меркель у відповідь вдарила по болючому для США питанню – заявила, що зняття обмеження щодо інтелектуальної власності посилить передусім Китай, який отримає доступ до біотехнологій, яких йому бракує. 

Втім, Євросоюз не палить мости остаточно: там кажуть, що готові розглянути ідею Байдена, якщо той оформить її детальніше.

Можна лише здогадуватися, чого більше у позиції ЄС – тих аргументів, що звучать публічно, чи просто бажання захистити свої фармкомпанії (не дарма найгучнішими критиками "антипатентної" ініціативи стали держави з розвинутим біофармвиробництвом). Але треба визнати, що ідея про зняття патентного захисту справді не позбавлена вад.

Зокрема, постає питання, чи захочуть фармгіганти надалі вкладатися у розробку вакцин проти нових штамів коронавірусу, якщо знатимуть, що їх розробки відразу стануть надбанням конкурентів.

Вакцина з України?

Навіть якщо Байден знайде переконливі аргументи і ЄС приєднається до його позиції, це ще не гарантує схвального рішення у СОТ щодо зняття патентного захисту. Для цього необхідно переконати й інших противників, на кшталт Швейцарії, Японії тощо, тож перемовини можуть бути тривалими. 

Але уявімо, що згода є і СОТ пішла на цей безпрецедентний крок, щоби "залити світ Пфайзером" і здолати пандемію.  

Та чи змінить таке рішення ситуацію з доступністю вакцин від COVID-19 у всьому світі? Однозначної думки з цього приводу немає. Наприклад, низка експертів каже, що головною причиною дефіциту вакцин є не патенти, а обмежена доступність компонентів для виробництва вакцин – тож з цими самими проблемами зіткнуться потенційні нові виробники. 

Звісно ж, найрішучіші аргументи "проти" лунають від представників фармацевтичної галузі, і деякі їхні доводи видаються  слушними. 

Також виконавчий директор американської компанії Moderna Стефан Бансель пояснює, що запуск біотех-виробництва є тривалим процесом. "Вони (компанії, які захочуть виробляти препарати-синоніми) повинні будуть провести клінічні випробування, зібрати дані, отримати допуск регулятора, налагодити виробництво. Такі процеси відбуваються не за пів року, рік чи півтора", – цитує його Reuters

Крім того, у фарміндустрії наголошують, що зняття патентного захисту не дозволить усім бажаючим отримати необхідні ноу-хау та досвід. 

А без цього якість вакцин-копій може виявитися неприйнятною

"Ви можете взяти рецепт геніального пирога від найкращого кондитера. Але чи зробите ви його так само добре? Якщо дозволити компаніям пробувати робити вакцини – можна скомпрометувати їхню якість і безпеку", – цитує BBC Томаса Куені, керівника Міжнародної федерації виробників ліків. 

З цим важко не погодитися – а ще додати проблему довіри до вакцин-реплік. 

Достатньо згадати, як в Україні сприйняли індійську Covishield, попри те, що вона була виготовлена за ліцензією і за технологіями компанії AstraZeneca. Чи буде такою самою довіра до вакцини-синоніма Pfizer, виготовленого не компанією-розробником і не під її контролем? 

Тож якщо ЄС та США справді почнуть перемовини про зняття патентного захисту, то мають врахувати всі ці проблеми та небезпеки.

Але якщо відповідь на них буде знайдена, це справді створить більше можливостей для тих країн, які досі перебувають у пошуках вакцини і можуть лише мріяти про показники вакцинації, як у Британії чи США. Однією з таких держав є Україна.

Читайте також
Втеча від AstraZeneca: як Україні допоможе досвід ЄС з поєднання вакцин

До слова, а чи є шанс на виробництво в Україні аналогів якісних вакцин?

Зараз у нашій державі взагалі відсутня індустрія та потужності з виробництва вакцин, але деякі українські фармкомпанії стверджують, що його можливо налагодити в стислі терміни.

"У разі трансферу технологій, за нашими оцінками, налагодити виробництво можна за 3-6 місяців. Усе залежить від технології та методів контролю", – цитує DW техдиректора компанії Андрія Гоя.

А гендиректор "Юрія-Фарм" Дмитро Деркач в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна" казав, що компанія зараз має потужності, придатні для біофармвиробництва, та вже веде переговори з розробниками вакцини проти COVID-19 із США та Китаю, розробки яких перебувають у фазі третіх клінічних досліджень, про те, щоби локалізувати виробництво їхньої продукції на своєму заводі в Україні.

Втім, поки що це лише слова, і лишається сподіватися, що український уряд не розраховує на цей шлях забезпечення вакцин як на основний, а нарешті намагається закупити якісні вакцини від перевірених виробників. Бо це – єдиний шлях здолати пандемію вже зараз, а не колись, у невизначено далекому майбутньому.

Автори: 

Марія Ємець, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua