Наскільки реальна загроза для безвізу: деталі звіту ЄС про порушення з боку українців

Четвер, 30 вересня 2021, 14:45 — , Європейська правда
Фото: Avalon/Photoshot/East News
Пункт пропуску "Косино" на україно-угорському державному кордоні. 7 квітня 2021 року

У середу український інтернет облетіла новина, джерелом якої став внутрішній документ Євросоюзу про проблеми з дотриманням правил безвізового режиму громадянами східних сусідів ЄС, включаючи Україну. Його опис одночасно з’явився на кількох європейських новинних сайтах, у тому числі на авторитетному EUObserver та "Радіо Свобода".

Як це часто буває, у публікаціях ЗМІ загроза почала наростати, як сніговий ком – від зважених повідомлень про те, що окремі держави ЄС "занепокоєні ситуацією", до відверто неправдивих новин на кшталт "Німеччина пропонує позбавити Україну безвізу" (це, до речі, реальний заголовок). Щоправда, надвечір з’явилися не лише заяви представників України, а й коментар президента Німеччини, який за збігом обставин перебував з візитом у Молдові та запевнив журналістів, що про скасування безвізу наразі не йдеться.

Втім, закривати очі на проблеми також не варто.

Натомість треба розібратися, що саме стало реальною причиною "безвізових розборок" у Євросоюзі та які небезпеки ці процеси несуть саме нашій державі.

"Європейська правда" мала змогу прочитати 16-сторінковий документ із відгуками держав-членів ЄС, розібралася в обставинах його появи та має відповіді на ці та інші питання. Зокрема – про те, що кажуть у ЄС.

Безвіз без загрози

Перше, на чому варто наголосити: підстав для скасування безвізу для України немає. А ближчим часом немає навіть теоретичної загрози, що це станеться. У згаданому документі, що став причиною для поширення новин, які збурили українських читачів, ця можливість не обговорюється навіть теоретично. Тож німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр був цілком щирим, коли спростовував таку можливість.

Цей документ взагалі не містить жодних проєктів рішень. Це – робоче листування, адресатом якого мало бути вузьке коло дипломатів (чому його вирішили запустити в ЗМІ – окреме важливе питання, до якого ми повернемося далі у статті). Втім, він справді обговорює можливу стратегію дій ЄС на майбутні роки і підкреслює проблеми з міграцією, які часом наростають.

Читайте також
Гірше, але не катастрофічно: чи є шанс втратити безвіз після нового звіту ЄС

Дехто з читачів помітив, що у серпні, у розпал літніх відпусток, ЄС вже зняв загрозу призупинення безвізу не тільки для України, а й для інших безвізових держав Балканського регіону та Східного партнерства. Про це йшлося у щорічному звіті Єврокомісії, виданому в рамках так званого "механізму призупинення". ЄвроПравда тоді писала, що документ не став безхмарним для України, він підкреслив низку проблем, причому не тільки реально існуючих, – однак рекомендував зберегти візову лібералізацію (детальніше про це читайте у статті "Гірше, але не катастрофічно").

Так от.

Нинішній закритий документ ЄС присвячений саме цьому звітові.

Його ініціатором стала Словенія, що головує у Раді ЄС до кінця 2021 року. Любляна звернулася до інших держав членів із проханням прокоментувати висновки Єврокомісії. Серед іншого, Словенія попросила зазначити найпроблемніші безвізові держави та запитала, що робити з тими, хто не втілює рекомендації ЄС, які звучать на їхню адресу щороку.

Свої відповіді надали сім держав ЄС – Австрія, Бельгія, Чехія, Франція, Німеччина, Італія та Словаччина.

Одна з них, Словаччина, наголосила, що не має претензій до жодної з держав-сусідів Євросоюзу в міграційних питаннях, інші зазначили певні проблеми. Однак усі без винятку держави, позиція яких процитована, заявили про підтримку висновків звіту ЄК, який виступає за збереження безвізу для всіх держав під моніторингом у рамках даного механізму, включно з Україною.

Що за проблеми?

Моніторинг ЄС у рамках механізму призупинення охоплює дев'ять країн та територій – шість на Балканах, три (Україна, Молдова, Грузія) – на схід від ЄС. Втім, нас цікавлять передусім претензії до України.

Про ситуацію з нашими мігрантами згадали Бельгія, Чехія, Німеччина.

При цьому Берлін наводить помірні міграційні показники для України, які менші за критичний рівень, визначений законодавством ЄС, а по заявах на притулок засвідчує їхнє суттєве зменшення, тобто позитивну тенденцію. Отже, від Німеччини до нас точно немає ані претензій, ані тим більше "погроз" (принагідно – привіт тим журналістам, які безпідставно поклали на Берлін відповідальність за нібито можливе призупинення безвізу).

Головні міграційні питання до нас лунають з боку Чехії. І вони мають підстави.

На жаль, ця держава здавна має популярність серед українських нелегальних робітників, а від минулого року проблема загострилася.

Якщо у 2019 році там затримали 1504 нелегалів з України, то в 2020 році ця кількість зросла у понад два рази та склала 3242 людини. А у 2021 році зростання просто неймовірно прискорилося: цьогоріч тут фіксували учетверо більше затримань нелегалів, ніж за той самий період навіть у рекордному 2020 році!

Так, лише у липні 2021-го чеські правоохоронці виявили 3592 нелегалів-українців, у 2,38 раза більше, ніж за весь 2019 рік. Це – справді серйозна проблема, і занепокоєність чеського уряду нескладно зрозуміти.

А тепер увага: навіть попри такі високі показники Чехія не ініціює перегляд безвізових норм (хоча й має для цього юридичні підстави), та й загалом у своїх коментарях наголошує, що схильна бачити причиною цієї тенденції не безвіз, а пандемію.

Третя держава, від якої лунали зауваження до України – Бельгія. Втім, там історія є зовсім іншою.

Бельгійський уряд не наводить цифри міграційних показників, але не включає Україну до групи ризику, де показники зростають (там лише Молдова та Північна Македонія), хоча зазначає, що міграція з України потребує "моніторингу".

Натомість Бельгія нагадує: Україна досі не виконала політичні умови скасування віз.

І це, на жаль, є правдою.

У 2017 році, ухвалюючи рішення про візову лібералізацію, ЄС пішов на поступки і закрив очі на те, що Україна не відповідала окремим антикорупційним індикаторам ПДВЛ ("безвізового" плану дій). Через це Бельгія пропонує нагадувати Україні про це, а також про можливі наслідки для безвізу.

Але і тут з обережних пояснень бельгійців випливає, що політичного бажання призупиняти безвіз немає – хоча немає і гарантій того, що воно не з'явиться у майбйтньому.

"Загалом Україна викликає занепокоєння через ці показники, що стосуються блоку правосуддя та безпеки (у ПДВЛ). Схоже, що за роки після скасування віз проблеми у цій сфері лишаються. І хоча національне законодавство було формально схвалене, схоже, що воно так і не застосовується належним чином. Тому, зважаючи на постійний брак відповідності вимогам "дорожньої карти" у цьому питанні, варто поміркувати над варіантами дій, якщо тільки ми не захочемо задіяти механізм візового призупинення для України (we might want to reflect on the options to consider, should we not want to trigger the visa suspension mechanism for Ukraine)", – йдеться у бельгійській відповіді.

Нащо це було?

Отже, підсумовуючи, можна констатувати: твердження про загрозу втрати Україною безвізу позбавлені підстав. Взагалі. Цей документ, втім, має іншу, приховану небезпеку, і на неї Києву варто звернути увагу. Про неї трохи далі.

Але перед тим – про публічний бік. Хтось з європейських посадовців або представників країн-членів вирішив передати зміст документа у медіа, що спричинило справжній медійний спалах.

Від українських посадовців вже пролунало припущення, що причина появи цього зливу – наближення саміту Україна-ЄС. Втім, "Європейська правда" має вагомі підстави практично виключати таку можливість. Це виходить і зі змісту документа, і з деталей його поширення. Серед іншого, зверніть увагу: ніхто з брюссельських ЗМІ, які розповідали про документ ЄС, не розповів про бельгійську претензію – а вона була б найсерйознішою, якби – суто теоретично – хтось хотів атакувати Україну.

Натомість головні зауваження і в документі, і в західних ЗМІ стосуються держав Західних Балкан, куди цього тижня поїхала президентка Єврокомісії. Наступного тижня відбудеться також саміт ЄС-Західні Балкани. А Україна у цій історії радше "потрапила під роздачу".

Хоча годі заперечувати, що українські політичні гравці, а також телеграм-канали доклалися до "розганяння зради". Дехто – свідомо поширював фейки; доклався до цього навіть експрезидент Порошенко, який заявив, що нібито підписану ним "угоду про безвіз" (такого документа не існує, рішення ЄС про безвіз є одностороннім) можуть скасувати, бо нова влада "руйнує те, що він будував". Хоча, як бачимо, головні претензії у звіті стосуються якраз недопрацювань у сфері антикорупції, закладених ще за його каденції.

P.S.

Отже, про "загрозу втрати безвізу" наразі можна забути. Вона може з’явитися у разі погіршення міграційних показників або відкату реформ, здійснених у рамках ПДВЛ, але підстав для цього немає. Втім, у документах ЄС є одна нова проблема, яка непокоїть.

"Європейська правда" вже розповідала, що у щорічному звіті Єврокомісії за "механізмом призупинення безвізу" на адресу України прозвучали дуже дивні вимоги, чи то "рекомендації". Ми тоді наголосили на одній з них – про скасування практики Києва видавати два закордонні паспорти – і закликали офіційний Київ не виконувати її. Але була ще одна деталь, яка звернула на себе увагу. Уперше за час безвізового моніторингу ЄС висунув на адресу України ще одну "рекомендацію", якої досі не звучало. Євросоюз хоче, щоби усі безвізові держави з часом "синхронізували візову політику з європейською.

Для України це – геть неприйнятно. Це означає, наприклад, потребу запровадити візи для Туреччини чи інших дружніх до нас країн. Київ на це точно не піде. Однак "злитий" документ засвідчив, що і ЄС не планує поступатися та зараз обговорює, що робити з тими країнами, які ухиляються від її виконання.

Наскільки вдалося з’ясувати, Україна і тут "потрапила під роздачу за компанію": ця вимога адресована передусім Сербії, яка стала точкою в’їзду до Європи громадян азійських держав, як-от Бангладеш, які потім нелегально прямують до ЄС. Але Київ має поставити це питання руба. Вимоги до Сербії не повинні ставати умовою збереження безвізу для нас. ЄС не повинен змінювати правила під час гри. Є сподівання, що уряд та президент піднімуть цю тему також під час саміту Україна-ЄС, який відбудеться менше ніж за два тижні.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua