"Крок на шляху до НАТО та ЄС": чому Захід так чекає від України нового закону про СБУ

Понеділок, 8 листопада 2021, 08:13 — , Вінета Кляйне, Крістіна Квін, Антті Хартікайнен, керівники дипмісій ЄС, НАТО, США в Україні та глава КМЄС
Фото УНІАН

Перед Україною відкривається історична можливість зробити крок уперед на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Ініційований та підтриманий президентом законопроєкт про Службу безпеки України (СБУ) очікує на остаточне голосування на пленарному засіданні Верховної ради. Це результат наполегливої роботи з реформування СБУ, що тривала декілька років.

Ми, представники ЄС, НАТО і Сполучених Штатів, рішуче підтримуємо законопроєкт № 3196-д, внесений на розгляд парламенту. Якщо законопроєкт у поточній редакції буде ухвалений та повноцінно втілений, він стане фундаментом для комплексного реформування СБУ відповідно до європейських і євроатлантичних принципів та провідної практики.

Важливо, що цей проєкт передбачає поетапне позбавлення СБУ всіх повноважень досудового розслідування, суттєве скорочення штату і демілітаризацію Служби, відсторонення СБУ від участі в розслідуваннях економічних злочинів, а також посилення механізмів нагляду за її діяльністю. 

Ми закликаємо всі політичні партії у Верховній раді скористатися цією історичною можливістю і невідкладно ухвалити цей закон.

Це стане важливим кроком на шляху України до ЄС та НАТО.

А ми висловлюємо вдячність президентові Зеленському за особисту активну позицію і підтримку цієї реформи.

Цей текст пояснює позицію ключових партнерів України щодо ухвалення закону про СБУ у чинній редакції. "Європейська правда", що детально висвітлювала дискусію та позицію сторін щодо цієї реформи, публікує також цей заклик, підписаний керівниками посольств ЄС, НАТО, США в Україні, а також очільником Консультативної місії ЄС, що надає поради українському уряду щодо реформування сектора громадської безпеки.

Підвищення довіри до України

Перетворення СБУ на сучасну, деполітизовану й ефективну службу є необхідною умовою для організації її роботи за євроатлантичними та європейськими принципами і провідною практикою.

Новий закон покладає на СБУ такі життєво важливі функції, як контррозвідка, боротьба з тероризмом і захист державної таємниці. Від ефективного виконання цих функцій зараз як ніколи залежить захист України від гібридної агресії Росії та інших загроз національній безпеці.

Натомість нинішні повноваження Служби, успадковані ще з радянських часів, дублюють оперативно-розшукові та правоохоронні функції інших державних органів України, внаслідок чого СБУ не може повною мірою зосередитися на виконанні своїх основних функцій, життєво важливих для держави.

Модернізація Служби розширить можливості для міжнародної співпраці та партнерства із західними службами.

Відхід від правоохоронної діяльності

Центральний елемент реформи, передбачений законопроєктом, – це поступове позбавлення СБУ повноважень досудового розслідування. Завдяки цьому СБУ перетвориться на спецслужбу, що зосереджує свою роботу на контррозвідувальній, а не на правоохоронній діяльності. Слідчі повноваження перейдуть до правоохоронних органів, що спеціалізуються саме на розслідуванні злочинів і чия діяльність є предметом більш пильного нагляду, порівняно з діяльністю спецслужб.

Законопроєкт передбачає, що цей процес буде відбуватися поетапно. Це означає, що Служба, як і раніше, виконуватиме свою роботу, допоки державні органи, що отримують нові повноваження, не розвинуть свою інституційну спроможність для виконання нових функцій. Такий поетапний підхід надзвичайно важливий з огляду на те, що агресія Росії і конфлікт на Донбасі досі тривають.

Із середини 2022 року передбачається звуження слідчих повноважень СБУ до розслідування випадків шпигунства, тероризму і державної зради.

За цими статтями СБУ зможе здійснювати досудове розслідування до кінця 2024 року, після чого Служба перетвориться на суто контррозвідувальний орган, аналогічний спецслужбам держав-членів ЄС і НАТО.

Та є й наступний важливий крок, без якого така трансформація буде неможливою.

Це – своєчасне ухвалення так званого "сателітного" закону, що внесе всі необхідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України.

"Сателітний" закон необхідний для того, щоб передання слідчих повноважень СБУ іншим правоохоронним органам відбулося так, як планується. Ми очікуємо, що комітет Верховної ради з питань правоохоронної діяльності, з-під пера якого зрештою має вийти текст "сателітного" закону, повністю узгодить його із законопроєктом № 3196-д, що забезпечить передання всіх слідчих повноважень у встановлені терміни.

Це – не кінець роботи

Серед інших найважливіших новел законопроєкту – невідкладне впровадження тимчасової системи парламентського нагляду, яка функціонуватиме до моменту створення спеціального наглядового парламентського комітету.

Ще одна зміна – скорочення штату СБУ до 20 000 осіб і демілітаризація більшості штатних посад Служби. Допомогти досягти поставлених цілей має атестація працівників.

Між тим законопроєкт залишає відкритими низку питань.

Зокрема, це – надзвичайно широкі повноваження контррозвідки, що дозволяють порушувати основні права і свободи людини; збереження права на застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї; збереження ізоляторів тимчасового тримання; недостатня визначеність процедури атестації працівників СБУ, а також можливість призначення звільнених працівників СБУ без конкурсу на посади в інших відомствах.

Згадані недоліки потребують доопрацювання, особливо на етапі реалізації ключових положень закону щодо посилення судового контролю і зміцнення механізмів нагляду, але вони не мають бути перешкодою для якнайшвидшого ухвалення закону Верховною радою.

Вперше за всю історію незалежної України склалися такі сприятливі умови для докорінної реформи СБУ. Такою унікальною можливістю не можна нехтувати.

Новий закон про СБУ та узгоджений з ним "сателітний" закон стануть для України дороговказами для успішного впровадження цієї реформи, що має величезне значення для євроатлантичного майбутнього України і для забезпечення безпеки її громадян.

Автори статті:

Матті Маасікас, голова представництва ЄС в Україні

Вінета Кляйне, виконувачка обов`язків голови офісу зв`язку НАТО

Крістіна Квін, повірена у справах посольства США в Україні

Антті Хартікайнен, голова КМЄС в Україні

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua