Секрети у шафі Трампа. За що ФБР переслідує експрезидента США та що йому загрожує

Понеділок, 15 серпня 2022, 14:05 — , Європейська правда
AFP/East News

Минулого тижня однією з топ-тем американських ЗМІ став черговий скандал довкола 45-го президента Дональда Трампа – обшуки в його резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.

Обшуки в попереднього президента – подія безпрецедентна, таке відбувається вперше в історії США. Але їхні результати, які частково зробили публічними, стали не менш несподіваними. У будинку Трампа знайшли та конфіскували пачки секретних документів, частина яких, можливо, навіть стосувалася ядерної зброї, і які він, звісно ж, не мав права зберігати.

Звинувачення, які загрожують Трампу через це, можуть призвести до його ув’язнення – що також може статися вперше в історії. Та іронія долі у тому, що за правом США навіть це не заборонить Дональду Трампу поборотися за посаду президента у 2024 році. 

Цей текст пояснює, що може зупинити експрезидента та на чому ґрунтуються претензії до експресивного політика.

Що сталося у резиденції Трампа

8 серпня головною новиною для Америки стало повідомлення про те, що агенти Федерального бюро розслідувань провели обшук у Мар-а-Лаго – ймовірно, за наведенням інформатора з оточення Трампа. Це місце після програшу республіканця на виборах стало офісом, з якого він веде політичну діяльність і де він продовжує приймати високоповажних гостей. 

Наприклад, прем’єра Угорщини Віктора Орбана.

Першим про обшуки розповів сам Дональд Трамп, звинувативши владу в політичних переслідуваннях. 

Ближче до кінця тижня ФБР, відповідаючи на ці звинувачення, опублікувало частину документів, пов’язаних з обшуком. З них випливає, що слідчі знайшли в Мар-а-Лаго та вилучили:

- оригінал указу Трампа про помилування колишнього радника Роджера Стоуна, якого засудили за брехню під присягою в Конгресі, коли він свідчив у справі про злив листування штабу Гілларі Клінтон у WikiLeaks;

- написану від руки записку, зміст якої не уточнюється;

- довідку на президента Франції (вочевидь, йдеться про документи, які Білий дім готував перед одними з переговорів Трампа з Еммануелем Макроном);

- два фотоальбоми;

- папку з документами у шкіряній палітурці;

- а тепер найцікавіше: 11 комплектів конфіденційних документів, зокрема з грифом TS (top secret, тобто цілком таємно) та TS/SCI (Top Secret Sensitive Compartmented Information – гриф, що присвоюється документам, які регулюють таємні спецоперації США, вимагає найвищого рівня допуску).

Пізніше стало відомо, що за результатами обшуків Трампу інкримінують перешкоджання правосуддю, незаконне приховування чи знищення документів і незаконне оволодіння конфіденційною інформацією.

Останній пункт передбачений так званим Законом про шпигунство – і Трамп став першим президентом США, якому інкримінують його порушення. Ба більше, Трамп – також перший американський президент, нехай і колишній, щодо якого ФБР отримало ордер на обшук.

Від порваних документів до ордера на обшук

Щоб зрозуміти суть справи, повернімось у травень 2021 року.

У США існує спеціальний орган – Національне управління архівів і документації (National Archive and Records Administration, NARA), або, скорочено, Національний архів. Його обов’язок – зберігати оригінали всіх офіційних документів країни, починаючи з Декларації про незалежність.

У вже згаданому травні 2021-го у Національному архіві виявили, що не мають частини документів, створених за адміністрації Дональда Трампа. Представники органу зв’язалися з офісом експрезидента – і ті почали повертати документи, які, як виявилось, він вивіз до Мар-а-Лаго з Білого дому.

Це не просто забаганка Національного архіву. У США з 1978 року існує спеціальний закон, який зобов’язує господарів Білого дому після завершення терміну повноважень передавати на зберігання всі документи з обмеженим доступом.

Документи офіс Трампа повертав, але дуже повільно. У січні 2022 року – через сім місяців після першого звернення – Національний архів нарешті отримав перші 15 коробок документів.

І виявив, що частина з них… порвані, тож працівники мусили їх склеювати.

На цьому тлі історія про змиті в унітаз секретні документи, яку приблизно у той самий час розповіла у своїй книзі про Білий дім часів Трампа журналістка The New York Times Меггі Хаберман, вже не видається неправдоподібною.

Десь тоді ж, у лютому-2022, ЗМІ повідомили, що Національний архів звернувся до міністерства юстиції США (яке виконує функції генеральної прокуратури) з проханням перевірити, чи не порушив Трамп законодавство таким недбалим ставленням до офіційних документів.

Адже серед зниклих паперів, стверджує відомство, були документи з грифом "цілком таємно" – які в принципі не можна брати куди заманеться!

Саме в межах цього розслідування і здійснили обшук у Мар-а-Лаго 8 серпня. При цьому ордер підписував особисто глава міністерства, генеральний прокурор Меррік Гарленд – річ настільки ж непересічна, як і обшук у резиденції експрезидента. А оскільки схвалити такий ордер, за американським законодавством мав суддя, аргументи в ньому мали бути достатньо переконливі.

До слова, це далеко не перший випадок, коли Трамп зневажливо ставився до конфіденційної інформації. Зокрема, у тому самому Мар-а-Лаго, який навіть за часів Трампа-президента, коли він облаштував там свою резиденцію, продовжував виконувати роль елітного клубу, що приносив дохід Трампу-бізнесмену. 

Приміром, у 2017 році на галявині маєтку президент Трамп разом із тодішнім прем’єром Японії Сіндзо Абе за присутності десятків випадкових гостей обговорювали та узгоджували реакцію на ракетні випробування Північної Кореї, хоча мали право робити це лише у захищеному від прослуховування приміщенні (у Білому домі тоді, щоби погасити скандал, пояснили, що лідери обговорювали не реакцію, а "технічні аспекти взаємодії зі ЗМІ").

Нехлюйство Трампа у ставленні до закритих даних проявлялося і в інших місцях. У 2020-му під час зустрічі з донорами Республіканської партії він розповів тим деталі таємної операції з ліквідації генерала іранського Корпусу вартових ісламської революції Касема Сулеймані.

Дві брехні Трампа

Сам Дональд Трамп і його прихильники відреагували на обшук прогнозовано: назвали його "полюванням на відьом" та заперечили будь-які порушення зі боку експрезидента.

Ось головні раціональні аргументи, які виклав сам Трамп: "По-перше, всі вони (документи) були розсекречені. По-друге, вони (ФБР) не мали нічого "вилучати", а просто могли б узяти і не гратися в політику, вриваючись у Мар-а-Лаго. Документи були в надійному сховку, який на їхнє прохання захистили додатковим замком".

Утім, ФБР стверджує, що гриф таємності не був знятий. Крім того, американський закон не дозволяє забирати з Білого дому оригінали навіть розсекречених документів (зрештою, навіщо вони Трампу?).

А те, що Національний архів США півтора року не міг домогтися у Трампа повернення цих паперів, спростовує також другий аргумент. Звісно ж у експрезидента просили їх повернути, а не додати ще один замок. Тим паче, що, за даними The New York Times, адвокат Трампа в червні підписався під тим, що вони, мовляв, повернули всі матеріали з обмеженим доступом, вивезені з Білого дому.

Але це та історія, коли емоції Трампа та його прибічників, можливо, важливіші за раціональні аргументи.

Адже вони показали готовність трампістів до різких вчинків.

Після 8 серпня, коли стало відомо про сам факт обшуку в Мар-а-Лаго, експрезидент США доволі переконливо заявляв, що йдеться про "безпрецедентне порушення прав кожного американського громадянина" – зокрема, права на недоторканність приватного життя.

Опитування серед однопартійців Трампа, проведене 10 серпня, показало: лише 16% вважають "великою проблемою" те, що він міг узяти конфіденційні документи в порушення закону.

Найбільш палка прихильниця експрезидента США в Конгресі і відома адептка теорій змови Марджорі Тейлор Грін закликала взагалі "позбавити ФБР грошей", а його син Ерік Трамп сказав, що Штати перетворюються на "країну третього світу". Дійшло до того, що озброєний прихильник Трампа напав на офіс ФБР у місті Цинциннаті штату Огайо і був застрелений на місці поліцією. А відомство попередило про підвищений ризик загроз своїм офісам і працівникам.

Але це було до того, як у ФБР пояснили деталі.

Коли стало відомо, що в Мар-а-Лаго справді знайшли конфіденційні документи – до того ж, за даними джерел ЗМІ, пов’язані з ядерною програмою, – у Республіканській партії побільшало тих, хто вже не так огульно критикував ФБР і Мін’юст. Ба більше: почали прямо говорити, що розслідування може обернутися для Трампа серйозною проблемою.

Засудити не означає зупинити

Почнімо з головного: офіційно щодо Трампа поки не висунуто кримінальні звинувачення, тож розмови про те, посадять його чи ні, наразі є лише спекуляціями. 

Поза тим, кожна з трьох претензій, які фігурують в ордері на обшук його житла, передбачає ув’язнення на строк від трьох до 20 років. А американський закон прямо стверджує, що особа, визнана винною у приховуванні конфіденційних документів, "втратить можливість обіймати державну посаду в США".

Ви спитаєте, чи це заборонить Трампу змагатися за посаду президента? 

Всенародні вибори мають свої правила. Конституція США передбачає лише три критерії для "відсіву" кандидатів у президенти: вік не менше 35 років, американське громадянство за народженням і проживання у США останні мінімум 14 років.

Заборони обирати президентом США засуджену особу в конституції немає.

А отже, схоже, що гіпотетичне засудження Трампа не заборонить йому балотуватися на президентських виборах США у 2024 році.

Є навіть приклад, який свідчить на користь цього прочитання закону: Джордж Буш-молодший, якого двічі обирали президентом США, колись був засуджений за водіння в нетверезому стані.

Утім, це прочитання не є бездоганним. У разі засудження Трампа знайдеться хтось, хто оскаржить його балотування, посилаючись на колізію у законодавстві. Це буде безпрецедентна справа з невідомим фіналом. Американські юристи, коментарями яких рясніють ЗМІ, не мають єдиної думки щодо того, чим може завершитися такий (гіпотетичний) суд.

В теорії є також шлях закрити Трампу шлях до президентства через новий імпічмент у Конгресі. Конституція США не виключає імпічмент колишнім посадовцям, а тому числі президентам, а Сенат може заборонити балотування особи, звинувачення щодо якої доведено. Утім, імпічмент вимагає ⅔ голосів у Сенаті, а їх у противників Трампа немає. Дві спроби покарати Трампа через процедуру імпічменту, нагадаємо, провалилися.

* * * * *

Хай там як, перспектива кримінального обвинувачення щодо Дональда Трампа стає все більш реальною.

Окрім нинішньої справи про "документи в Мар-а-Лаго" є не менш актуальне розслідування подій 6 січня 2021 року під Капітолієм, у якому Трампа можуть звинуватити в саботажі своїх обов’язків як верховного головнокомандувача.

Є також підозри щодо можливого втручання Трампа в затвердження результатів президентських виборів у штаті Джорджія.

І ще – розслідування прокуратурою Мангеттена фінансових махінацій бізнес-імперії Трампа, що тягнуть на кримінальне правопорушення.

Теоретично засудження Трампа може відвернути від нього прихильників – і, таким чином, поховати його шанси на переобрання президентом у 2024 році. Але соціологія поки не дозволяє вбачати підстав для цього. Хоча відкидати такий варіант подій (хай яким малоймовірним він видається) теж не варто.

 

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: