Конгрес проти Трампа: що загрожує експрезиденту США за роль у штурмі Капітолія

Вівторок, 20 грудня 2022, 11:45 — , Європейська правда
Дональд Трамп був віртуально присутній на засіданні спецкомітету, що рекомендував почати його кримінальне переслідування. Фото Associated Press/East News

Дональд Трамп знову став "першим в історії", і знову в негативному сенсі. Цього разу – першим експрезидентом США, щодо якого в Конгресі рекомендують почати кримінальні провадження.

Це вже не перший сигнал про можливе порушення закону епатажним 45-м президентом США. Але на відміну від нещодавно розпочатого розслідування щодо секретних документів із резиденції Трампа у Флориді, тепер від початку йдеться про найболючіше для республіканця покарання: у Конгресі пропонують заборонити йому обіймати будь-які посади у США, включно з найвищою. 

Усе – через роль Дональда Трампа у штурмі Капітолія 6 січня 2021 року.

У понеділок спеціальний комітет Палати представників США підбив підсумки півторарічного розслідування цієї події, що стала однією із найдраматичніших сторінок сучасної американської демократії, і пообіцяв найближчим часом опублікувати значну частину зібраних (і досі секретних) матеріалів

Що ж означають порушені проти Трампа звинувачення? Які наслідки вони можуть мати?

Шлях у півтора року

Коротко нагадаємо, про яке розслідування йдеться.

Майже одразу після штурму Капітолія в Конгресі виникла ідея створення двопалатного комітету з розслідування подій 6 січня 2021 року. У Палаті представників, де більшість була за Демократичною партією, ініціатива була підтримана (до того ж до неї долучилися кількадесят республіканців). У Сенаті ж її заблокували однопартійці Трампа – як, власне, й два імпічменти до того.

Тоді спікерка Палати представників демократка Ненсі Пелосі оголосила про створення спецкомітету лише в нижній палаті Конгресу. Він почав працювати 1 липня 2021 року у складі дев’ятьох конгресменів, зокрема двох критично налаштованих до Трампа республіканців – Ліз Чейні та Адама Кінзінгера. Обом через це виголосив догану Національний комітет Республіканської партії (також уперше в історії: досі він жодного разу не застосовував таку санкцію проти чинних членів Конгресу).

Більша частина роботи спеціального комітету з розслідування нападу на Капітолій США 6 січня (або скорочено "спецкомітету 6 січня") відбувалась непублічно і зводилась до заслуховування свідків (загалом понад 1200 людей!), аналізу документів (їх назбиралось більш як мільйон!), аналізу інших доказів – записів телефонних дзвінків, відео й фото з місця події, комунікації з правоохоронними органами тощо.

Та розслідування стосувалося не лише подій 6 січня. Його фокусом радше можна визначити "дослідження деструктивного впливу Трампа на виборчу демократію після президентських виборів 2020 року".

Тож не дивно, що ключові знахідки стосуються саме ролі експрезидента США.

Отже, спецкомітет створив п’ять окремих робочих груп для розслідування різних аспектів штурму Капітолія, які отримали неформальні "кольорові" назви.

"Золота" група досліджувала, чи справді Трамп і його соратники тисли на федеральні органи влади й владу штатів для перегляду результатів виборів 2020 року. "Синя" група встановлювала, чи могли спричинити насилля прорахунки з боку правоохоронних і розвідувальних служб. "Фіолетова" – вивчала роль екстремістських груп і теорії змови QAnon. "Червона" – обставини мітингу прихильників Трампа у Вашингтоні, який передував штурму Капітолія. І, зрештою, "зелена" група вивчала канали фінансування кампанії Трампа зі "скасування" виборів 2020 року.

Іншими словами, розслідування стосувалось не лише конкретно подій біля Капітолія і в ньому, а й ширшого контексту – намірів колишнього президента США втриматись на посаді попри програні вибори. 

Окрім численних закритих зустрічей, спецкомітет провів дев'ять публічних засідань, щоби продемонструвати суспільству найрезонансніші матеріали (як-от презентацію невідомого походження з планом "скасування" результатів виборів президента США 2020 року, про яку ЄвроПравда вже писала) чи допитати ключових свідків.

Мабуть, найважливішим таким допитом стали публічні свідчення Кессіді Гатчинсон, колишньої радниці ексглави адміністрації Білого дому Марка Медоуза. Вона дуже детально розповіла про події, що передували 6 січня, у той день та після, включно із процесами в оточенні Трампа. Зокрема, вона стверджувала, що Трамп, знаючи про наявність вогнепальної зброї у мітингарів, свідомо вимагав зняти рамки металошукачів у Вашингтоні.

До понеділка уявлення про результати розслідування будувалося саме на цих публічних слуханнях, а також коментарях конгресменів.

Якщо коротко: Трамп заздалегідь вирішив не визнавати поразку на виборах 2020 року, планував із соратниками кампанію з їхнього "скасування" – зокрема, шляхом тиску на чиновників федерального й місцевого рівня, а під час подій 6 січня підбурював прихильників до насильницьких дій, а коли насилля почалося – відмовлявся втрутитися, аби відновити правопорядок.

Та фінальним акордом у цьому процесі мало стати рішення "комітету 6 січня", що ж саме робити із зібраними матеріалами.

Покарання для лайливого Трампа

Повний звіт із результатами роботи "спецкомітету 6 січня" має бути оприлюднений у середу, 21 грудня, і це буде величезний за обсягом документ. 

Достатньо згадати, що навіть "коротке" резюме з нього, опубліковане у понеділок, має обсяг у 154 сторінки.

Цей документ, окрім вже відомих фактів і доказів, містить деякі нові деталі – до прикладу, листування між працівниками міністерства юстиції й штабом Трампа наприкінці 2020 – на початку 2021-го. А деякі показові деталі – уточнює.

Приміром, раніше було відомо, що деякі соратники Трампа, які виступали (й виступають) за скасування виборів 2020 року, після штурму Капітолія звернулися до Білого дому з проханням про помилування – "наперед", ще до початку кримінального розслідування щодо їхньої участі у цих подіях. Серед цих прохачів, як щойно виявилось, був і конгресмен-трампіст Метт Гейц, що тепер став співавтором законопроєкту про звітування за допомогу Україні.

Є в резюме звіту інший цікавий епізод, що стосується дій особисто Трампа. 

Як з’ясувалося, коли учасники мітингу 6 січня у Вашингтоні (багато з яких потім брали участь у штурмі Капітолія) вирушили ходою до Капітолійського пагорба, то президент Трамп хотів вийти з авто й долучитись до прихильників. За свідченням кількох присутніх, Трамп був "розлючений" і "запальний", а ще – багато лаявся. 

Але особиста охорона президента (співробітники Секретної служби США) виявилася проти – і її рішення було сильнішим за волю глави держави. Вони забрали Трампа до автомобіля, щоб вивезти з місця мітингу. Але в якийсь момент президент навіть застосував силу проти охоронців – відштовхнув одного з них і намагався схопитися за кермо, – але з машини його так і не випустили.

У повному звіті анонсовано також чимало доказів та свідчень того, що Трамп знав про дуже імовірні насильницькі дії лояльних до нього мітингарів – але, як мінімум, не намагався запобігти цьому. 

Та ключове положення оприлюдненого "спецкомітетом 6 січня" документа – це, звісно, 

рекомендація Мін'юсту США почати кримінальні розслідування щодо Трампа.

"Під час засідань комітету ми представили докази того, що зрештою виявилось багатокомпонентним планом зі скасування результатів президентських виборів 2020 року. Ці докази привели до прямого висновку, який переважає всі інші: ключовою причиною подій 6 січня була одна людина – колишній президент Дональд Трамп, за яким послідували багато інших. Жодна з подій 6 січня без нього не відбулася б", – безапеляційно стверджується у резюме звіту.

Отже, група законодавців Палати представників запропонувала висунути Трампу чотири кримінальні звинувачення. 

Найсерйозніше з них – сприяння повстанню чи участь у ньому, яке передбачає до десяти років позбавлення волі та заборону обіймати будь-які посади у США (так, президентська сюди теж входить). 

Решта рекомендованих звинувачень – змова з метою введення в оману США; свідоме надання неправдивих свідчень федеральному уряду; втручання чи перешкоджання офіційній процедурі – передбачають до п’яти років ув’язнення. Зважаючи на те, що у США строки за різними звинуваченнями сумуються, потенційно Трампу загрожує до 25 років за ґратами.

Позиція прокуратури

За всієї категоричності висновків, "спецкомітет 6 січня" – це не прокурор, і його рішення юридичної сили не мають. Депутати можуть лише давати рекомендації Мін'юсту США, який у США є також аналогом генпрокуратури та уповноважений розслідувати кримінальні провадження проти найвищих осіб.

Головне питання: чи дослухається генпрокурор Меррік Гарленд до конгресменів? Наразі ані він, ані його відомство ніяк не коментували результати роботи "комітету 6 січня". 

Але відомо, що відносини між сторонами не склалися.

Річ у тім, що Мін’юст паралельно здійснює свої розслідування, пов’язані з подіями 6 січня, включно з діями окремих учасників штурму Капітолія, і раніше намагався отримати зібрані спецкомітетом матеріали – передусім стенограми свідчень фігурантів справ – для того, аби пришвидшити розгляд справ у суді. Та конгресмени не поспішали ділитися зібраним. 

Через це розгляд справ затягувався, і зрештою в кількох справах, як-от щодо членів ультраправого угруповання Proud Boys, судді почали розгляд по суті, так і не отримавши додаткових доказів.

А на додаток наміри "комітету 6 січня" оприлюднити частину зібраних доказів можуть додатково затягнути розгляд: адвокати обвинувачених можуть вимагати призупинення процесу, посилаючись на необхідність вивчити тисячі документів.

Утім, і без цього додаткового подразника у відносинах генпрокурор вже натякав, що він не зобов’язаний дослухатися до рекомендацій "розслідування від законодавців". Раніше він заявляв, що Мін'юсту цікаві зібрані свідчення та інші докази, і ані пари з вуст – про рекомендації.

Є ще один епізод, який показує дещо обережний підхід міністерства юстиції США до рекомендацій конгресменів. У квітні 2022 року спецкомітет рекомендував притягти до відповідальності за неповагу до Конгресу чотирьох соратників Трампа. Але з них обвинувачення висунули тільки двом: колишнього стратега Білого дому Стівена Беннона засудили до чотирьох місяців в’язниці, а радник експрезидента США з питань торгівлі Пітер Наварро постане перед судом у січні 2023-го.

Та якщо Мін'юст визнає вагомими докази проти Трампа, з офіційним розслідуванням затримки не буде. 

Перші, превентивні кроки для цього вже зроблені.

У листопаді 2022 року Гарленд призначив спецпрокурора, який має займатися кримінальними справами федерального рівня, де фігурує Трамп (сюди входять і події 6 січня, й неналежне поводження із секретними документами, про що ЄвроПравда писала раніше). Ним став позапартійний досвідчений юрист, прокурор Міжнародного кримінального суду Джек Сміт. І одразу після призначення він почав активну роботу з виклику свідків і збору свідчень.

"Під моїм керівництвом темп розслідувань не спиниться й не зупиниться. Я ухвалюватиму незалежні судження й швидко та ретельно доведу розслідування до того результату, який диктуватимуть факти й закон", – заявляв Сміт після призначення.

І вже наступного року стане зрозуміло, чи прискорили це розслідування зібрані Конгресом матеріали.

Токсичність проти Трампа

Головний фігурант розслідування "спецкомітету 6 січня" відреагував на оприлюднення нових доказів щодо його ролі у подіях дворічної давнини коротким постом, який містить мало конкретики і звинувачує усіх у змові проти нього.

"Республіканці та патріоти по всій країні повинні стати сильними та об'єднаними проти головорізів та негідників, – написав він, емоційно охарактеризувавши таким чином парламентарів зі спецкомітету. – Попереду темний період в американській історії, але за темрявою приходить світло!!!"

Це не стало несподіванкою. Під час роботи спецкомітету Трамп відмовлявся від співпраці з ним, звинувачуючи Палату представників у "полюванні на відьом". 

Тактика Трампа проста, але ефективна: виставити розслідування своїх дій як політичне переслідування та як передвиборчу боротьбу проти нього – адже Трамп вже оголосив про намір участі у виборах президента США у 2024 році.

Опоненти Трампа також борються з ним не лише юридичним шляхом.

Бо навіть якщо прокуратура збере справді тверді докази проти експрезидента, немає певності у тому, що суд проти Трампа завершиться вироком до кінця президентської кампанії і що це юридично завадить йому поборотися за президентське крісло. 

Утім, розслідування проти Трампа можуть вдарити по його репутації, зробити його "токсичним" кандидатом, про якого згадують лише через скандали. І це вже починає працювати. 

Свідчення цього – провальні для трампістських кандидатів проміжні вибори до Конгресу в листопаді. Трамп тоді спробував перекрити негатив оголошенням старту президентської кампанії, та зазнав невдачі: в соцопитуваннях усе впевненіше починає лідирувати губернатор Флориди Рон Десантіс

На проміжних виборах від Дональда Трампа відвернулись навіть улюблені ЗМІ консервативної групи Мердока – Fox News, The Wall Street Journal і The New York Post, і неясно, чи повернеться їхня лояльність та у якому обсязі.

Обговорення участі Трампа в насильницькому штурмі Капітолія стане ще однією "антитемою", яка битиме по скандальному експрезиденту, надто ж після виходу мемуарів віцепрезидента його адміністрації Майка Пенса, який чинив активний опір намірам трампістів усупереч закону визнати недійсними голоси виборників на виборах-2020. 

Усе це, вкупі зі звинуваченнями у нехлюйському ставленні до секретних документів, може підточити політичний капітал Трампа до кінця 2024 року.

 

Автор: Олег Павлюк, 

журналіст "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: