"Разом ми здатні змусити Росію відновити зернову угоду". Стаття глави дипломатії ЄС

Середа, 2 серпня 2023, 09:21 — , високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики
Збір врожаю пшениці 2023 року. Його експорт на світові ринки залежить від того, чи оживе зерновий коридор. Фото AFP/East News

17 липня, майже за рік після укладення у Стамбулі угоди щодо Чорноморської зернової ініціативи, що дозволяє Україні експортувати сільськогосподарську продукцію на світові ринки, Росія вирішила її не продовжувати. Попри те, що ця ініціатива, як підкреслював генсек ООН, була "маяком надії у світі, який її відчайдушно потребує".

Як відомо, до початку загарбницької війни Росії Україна була для світу критично важливим постачальником продовольства.

Україна постачала на світові ринки п’яту частину ячменю, шосту частину кукурудзи та восьму частину пшениці від обсягу глобальної торгівлі.

Після того як Росія вторглася в Україну, завдаючи ударів по полях із зерновими і зерносховищах та блокуючи українські порти, світові ціни на продовольство різко зросли до рекордного рівня та поставили під загрозу постачання вкрай необхідного продовольства до багатьох країн-імпортерів. "Зернова угода" мала на меті відновити життєво важливий шлях експорту сільськогосподарської продукції з України та знизити світові ціни на продовольство.

Та попри численні виклики, домовленість досягла своєї головної мети.

Від серпня 2022 року експорт майже 33 мільйонів тонн зерна та продовольства з України до 45 різних країн відіграв важливу роль у зниженні світових цін на продовольство. Під час дії угоди ціни впали приблизно на чверть від піка, який був досягнутий невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії.

Відкриті дані щодо торгівлі показують, що більше половини зерна, що пройшло зерновим коридором (а пшениці – то навіть дві третини), йшло до країн, що розвиваються.

Окрім того, завдяки "зерновій угоді" було забезпечено постійний доступ до зерна для Всесвітньої продовольчої програми (WFP). У 2023 році Україна забезпечила постачання 80% пшениці, закупленої для підтримки гуманітарних операцій у найбільш незахищених країнах, таких як Афганістан, Джибуті, Ефіопія, Кенія, Сомалі, Судан та Ємен. Без Чорноморського маршруту Всесвітній продовольчій програмі (WFP) доводилося б отримувати зерно від інших країн за вищими цінами та протягом більш тривалого періоду, в той час як світ стикається з безпрецедентною продовольчою кризою.

Росія вирішила зупинити "зернову угоду" навіть попри нові пропозиції генерального секретаря ООН щодо роботи над вирішенням питань, що хвилюють РФ.

Щоб перекласти провину, Росія стверджує, що сприяння експорту її власної сільськогосподарської продукції було недостатнім, проте це спростовують загальнодоступні дані щодо торгівлі, які показують, що російський експорт сільськогосподарської продукції процвітає. Росія також отримала важливі переваги від Меморандуму про взаєморозуміння з ООН щодо експорту добрив, який був ухвалений паралельно із "зерновою угодою". ООН невпинно працювала над роз’ясненням нормативно-правової бази та співпрацювала з приватним сектором, щоб знайти спеціальні рішення для банківського та страхового секторів.

Ці зусилля здійснювалися у тісній співпраці з ЄС та його партнерами.

Всупереч російській брехні, Євросоюз забезпечив відсутність впливу наших санкцій на глобальну продовольчу безпеку.

Немає жодних санкцій щодо російського експорту продовольства та добрив до третіх країн. ЄС надав розгорнуті вказівки для економічних операторів, в яких пояснив, що такий експорт до третіх країн дозволений. Ми також провели необхідну роботу з ООН, щоб дозволити відповідні платежі.

Попри ці добре відомі факти, які можна перевірити, Росія вирішила вийти із "зернової угоди".

Росія використовує продовольство як зброю та поставила під загрозу глобальне постачання харчів. Тому через кілька годин після відмови від продовження ініціативи Росія почала знищувати українські зерносховища та портову інфраструктуру щоденними цілеспрямованими ударами не лише в самому Чорному морі, а й на Дунаї. Реакція світових ринків була миттєвою, гуртові ціни на пшеницю та кукурудзу зросли до рекордного рівня від початку російської загарбницької війни.

Підвищена волатильність цін на продовольство, ймовірно, зберігатиметься доти, доки Росія навмисне обмежуватиме глобальне постачання продовольства, посилюючи глобальну кризу вартості життя, особливо для людей, які страждають від нестачі їжі в країнах, залежних від імпорту. Це неприпустимо і підлягає рішучому засудженню.

Поки світ вирішує питання з перебоями в поставках і зростанням цін, Росія звертається до вразливих країн, зокрема в Африці, з двосторонніми пропозиціями щодо обмежених поставок зерна, вдаючи, що розв’язує проблему, яку вона сама створила. Це цинічна політика свідомого використання продовольства як зброї.

У відповідь на безвідповідальні дії Росії ЄС діє за трьома основними напрямками. По-перше, ми продовжуватимемо підтримувати невтомні зусилля ООН і Туреччини щодо відновлення Чорноморської зернової ініціативи. По-друге, ми продовжуємо зміцнювати наші "Шляхи солідарності" як альтернативні шляхи для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки через ЄС.

Наразі ці шляхи дозволили експортувати понад 41 мільйон тонн української сільськогосподарської продукції, і ми збільшуємо цей обсяг, наскільки це можливо, щоб пом’якшити наслідки припинення Росією "зернової угоди". По-третє, ми збільшили фінансову підтримку для країн і людей, які найбільше її потребують, надавши 18 мільярдів євро на забезпечення продовольчої безпеки до 2024 року.

Ми закликаємо міжнародну спільноту та всі країни збільшити обсяги допомоги на підтримку глобальної продовольчої безпеки. Ми просимо всіх наших партнерів закликати Росію повернутися до переговорів, як це вже зробив Африканський союз, а також утриматися від ударів по сільськогосподарській інфраструктурі України.

Маючи чітку та єдину позицію, ми можемо змусити Росію відновити її участь у "зерновій угоді".

Світ поділяє зацікавленість у відповідальному управлінні глобальною продовольчою безпекою. Ми маємо забезпечити таке управління заради тих, хто найбільше цього потребує.

Автор: Жозеп Боррель,

високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, віцепрезидент Європейської комісії

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.