Закон із подвійним дном: як влада Польщі використовує війну для боротьби з опозицією

Понеділок, 4 вересня 2023, 09:40 — , для Європейської правди
Фото: Piotr Matusewicz/East News
Новий закон отримав неофіційну назву "lex Tusk", адже прізвище колишнього прем'єра згадувалося як у пояснювальній записці, так і у владних колах

Трохи більше ніж за місяць, вже 15 жовтня, у Польщі пройдуть вкрай важливі парламентські вибори.

Наближення виборів, успіх у яких далеко не є гарантованим, пояснює багато суперечливих ініціатив польської влади: і погрози блокувати імпорт української агропродукції, якщо Єврокомісія не продовжить дію заборони, і проведення в день виборів вкрай суперечливого референдуму.

Чергова, втім, вкрай важлива ініціатива – призначення Сеймом кандидатів до комісії з вивчення російського впливу у 2007-2022 роках. Скандальність цього кроку пояснюється тим, що опозиція переконана: ця комісія стане інструментом проти небажаних політиків, адже йдеться саме про ті роки, коли при владі була теперішня опозиційна партія "Громадянська платформа". Яка зараз має істотні шанси повернутися до влади. 

На додачу усіх кандидатів до складу цієї комісії висунула панівна партія "Право і справедливість" (ПіС), адже опозиція на знак протесту своїх претендентів до комісії не представляла та не брала участі в голосуванні.

Тож не дивно, що ідея польської влади зустріла серйозний опір з боку Заходу. А це означає, що офіційна Варшава може знову мати проблеми як всередині країни, так і за її межами.

Закон проти експрем'єра

Ще наприкінці листопада минулого року депутати від "ПіС" подали законопроєкт про створення державної комісії з розслідування російського впливу на внутрішню безпеку Польщі у 2007-2022 роках – органу, який має проводити провадження, спрямоване на з’ясування справ "державних службовців або членів вищого керівництва, які в зазначений період під впливом Росії діяли на шкоду інтересам Республіки Польща".

На переконання членів керівної політсили, комісія потрібна, щоб визначити, наскільки великий вплив мали росіяни на внутрішню політику Польщі.

Робота над цією ініціативою відразу стала об’єктом критики. Новостворену інституцію почали звинувачувати, зокрема, в тому, що вона одночасно виконуватиме функції спецслужб, прокуратури та суду, а її рішення не оскаржуватимуться у судовому порядку, що, своєю чергою, може призвести до усунення з політичного життя осіб, на яких вони поширюються.

За словами представників опозиції, закон спрямований проти політичних опонентів партії влади, в першу чергу – проти лідера "Громадянської платформи" Дональда Туска (за що й отримав назву "lex Tusk"), тим більше – його прізвище згадувалося як у пояснювальній записці, так і у владних колах.

А правознавці однозначно оцінили комісію як неконституційний витвір, створений суто з пропагандистською метою.

Так, інституція, за задумом, мала отримати широкі повноваження, зокрема практично необмежений доступ до документів, у тому числі тих, що охороняються професійною таємницею. Також передбачена можливість застосування "запобіжних заходів" у вигляді заборони терміном на 10 років виконувати функції, пов’язані з розпорядженням державними коштами, та позбавлення на 10 років доступу до секретної інформації.

Зазначене викликало занепокоєння не лише серед опозиційних кіл, а й у США та Євросоюзі. Так, у Брюсселі виникли побоювання, що комісія може вплинути на парламентські вибори у Польщі, призначені на 14 жовтня цього року.

Попри критику, президент Анджей Дуда підписав закон. Однак, щоб зменшити напругу, оголосив про його передачу до Конституційного трибуналу, водночас внісши до Сейму проєкт поправок.

Згідно зі змінами, парламентарі не зможуть брати участь у комісії з вивчення російського впливу, скасовуються контрзаходи, які містяться в чинному законі (зокрема, заборона на виконання функцій щодо розпорядження державними коштами на строк до 10 років), а основним предметом висновків комісії буде визнання того, що особа не гарантує належного виконання діяльності в суспільних інтересах.

На початку серпня закон із поправками набув чинності. Втім, більш м’який, здавалося, характер "lex Tusk" не зняв проблеми.

Опозиційні політики у Польщі все ще бояться, що їх сприйматимуть як "російських агентів". Особливо коли стало ймовірно, що комісія запрацює ще до виборчих перегонів, що своєю чергою може вплинути на їхній демократичний перебіг.

Попередження від ЄС

"Lex Tusk" потужно мобілізував польську опозицію, яка 4 червня організувала чи не найбільшу вуличну демонстрацію з 1989 року. За даними організаторів, у варшавському "Марші Туска" взяли участь близько пів мільйона людей.

Критика продовжила лунати і від Заходу, зокрема від Європейського Союзу. Так, Єврокомісія попереджає, що вживатиме подальших заходів у справі про порушення польської влади, якщо комісія "lex Tusk" почне працювати до виборів.

Вже у червні було екстрено ініційовано провадження через положення "lex Tusk", які, як пояснила заступниця голови ЄК Вера Юрова, "можуть бути використані для впливу на можливість обрання людей на державні посади без належної процедури".

А в липні єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс у своєму листі до польського міністра у справах ЄС Шимона Шинковського вель Сенка наголосив, що президентські поправки до "lex Tusk" не усунули деяких ключових проблем.

Ба більше, 26 липня Венеційська комісія закликала Польщу повністю і якомога швидше скасувати "lex Tusk".

Там відзначили, що президентські поправки "не здатні усунути його фундаментальні вади".

Утім, польська влада продовжила роботу над комісією, що спонукало Брюссель оприлюднити застереження Рейндерса.

"Комісар Рейндерс чітко дав зрозуміти, що навіть якщо поправки внесуть певні покращення, закон і надалі викликатиме серйозні занепокоєння щодо відповідності законодавству ЄС, якщо комісія запрацює і почнуться її перевірки в контексті майбутніх виборів. З цієї причини ми закликаємо польську владу не вдаватися до таких кроків у контексті виборів", – заявив 29 серпня речник ЄК Крістіан Віганд.

Окрім того, він попередив, що Єврокомісія "без вагань зробить наступний крок" у провадженні щодо правопорушень у справі Польщі, якщо "(польська) комісія вживатиме заходів у контексті майбутніх парламентських виборів".

Та навіть це не змусило владу зупинитися, й "ПіС" таки висунув свої кандидатури. Йдеться про науковців, публіцистів та навіть політиків, пов’язаних із панівною політсилою.

Вже 30 серпня Сейм Польщі голосами "Права і справедливості" (опозиція бойкотувала) затвердив склад комісії, до якої увійшли: Славомір Ценкевич, Анджей Зібертович, Пшемислав Журавський вель Граєвський (радимо ознайомитися з його інтерв'ю на "ЄвроПравді"), Лукаш Чеготура, Міхал Войновський, Марек Шиманяк, Аркадіуш Пулавський та Анджей Ковальський.

Не обійшлося без антиукраїнського сліду. В останній момент свою кандидатуру відкликав колишній прокурор Марек Чешкевич. Замість нього до комісії увійшов Юзеф Бринкус – депутат від "ПіС", який раніше входив до ультраправої партії "Кукіз’15" та відзначився низкою антиукраїнських заяв. 

Зазначимо, що відповідно до ухваленого закону членів комісії не можна зняти без згоди президента.

* * * * *

Польська влада демонстративно проігнорувала зауваження і опозиції, і юристів, і Єврокомісії. 

Тож не виключений перехід провадження Єврокомісії на наступний етап – подання "мотивованого висновку" щодо звинувачень із встановленим терміном для усунення дефектного закону.

Опісля ж, у разі відсутності порозуміння з державою-членом ЄС, – скарга до Суду ЄС, заклики до чого вже лунали від багатьох євродепутатів під час липневих дебатів щодо Польщі.

Таким чином, Варшава знову може опинитися у непростій для себе ситуації.

По-перше, це поглиблення поляризації всередині країни, яка з наближенням виборів іще більше зростатиме.

А по-друге, це чергове погіршення відносин із Заходом, що є вкрай загрозливою тенденцією, особливо на тлі триваючої російсько-української війни.

Проте схоже, що у польській партії влади готові заплатити таку високу ціну, аби лише забезпечити собі перемогу на виборах 15 жовтня. 

Чи вдасться владнати ситуацію? Можливо. Проте, з огляду на вищезазначене, такий сценарій стає все менш імовірним.

 

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.