Шторм чи диверсія? Фінляндія та Естонія розслідують "вибух" газогону на дні Фінської затоки

Четвер, 12 жовтня 2023, 16:35 — , Європейська правда
Фінляндія та Естонія шукають силу, яка змогла зрушити та зруйнувати газопровід. Фото DPA/East News

Третій день інфопростір Фінляндії та Естонії гуде, немов розтривожений вулик. 

У той час, як у більшості держав світу однозначною топтемою є події в Ізраїлі, тут увага передусім прикута до мапи Фінської затоки і двох інфраструктурних об’єктів – газогону й телекомунікаційного кабелю, назви яких донедавна пам’ятали хіба що урядовці, експерти та профільний бізнес. 

Чи сталася прикра випадковість, чи двоє членів НАТО зіткнулися з нахабною диверсією? 

Чи стирчать за нею "російські вуха"? Хоча у даному випадку точніше сказати – "російський якір".

Реклама:

Відповіді на ці запитання ще належить знайти офіційним розслідуванням Естонії та Фінляндії, які лише починаються.

Але поза сумнівом, інцидент вже став чітким сигналом для Заходу – вже другим після підриву "Північних потоків" – про те, що критична інфраструктура у морі потребує ще ретельнішого захисту. Як і про те, що гарантувати цей захист непросто навіть після того, як Балтика стала фактично "внутрішнім морем НАТО".

Була диверсія, "але це не точно"

Газопровід Balticconnector є спільним фінсько-естонським проєктом, що мав на меті забезпечити транспортування газу між Фінляндією, Естонією і Латвією без додаткових витрат і зменшити залежність, передусім у транзиті, від російського "Газпрому". 

Balticconnector працює з січня 2020 року і може прокачувати газ в обох напрямках – залежно від того, на якому березі Фінської затоки є вільні обсяги газу.

Товста труба довжиною 77 км, вкрита бетонною оболонкою і шаром гальки, пролягає через Фінську затоку між фінським Інкоо та естонським Палдіскі, звідки забезпечує сполучення з газосховищем у Латвії. 

У штормову ніч неділі 8 жовтня, приблизно о 02:00 за місцевим часом, фінський оператор ГТС Gasgrid Finland разом з естонськими колегами Elering помітили аномальне падіння тиску у газогоні.

"Виникла підозра, що на морському газопроводі між Фінляндією та Естонією є витік. Наразі клапани на морському газопроводі закриті", – повідомила вранці Gasgrid Finland.

Згодом стало відомо про пошкодження тієї ж ночі телекомунікаційного кабелю, що прокладений паралельно і належить естонському провайдеру Elisa.

Близько доби фахівці з’ясовували деталі, зберігаючи тишу, а у вівторок інцидент став темою термінової розмови президента Фінляндії Саулі Нііністьо з генсеком НАТО, в якій він сказав, що ушкодження газогону та кабелю "ймовірно, стали наслідком зовнішнього впливу"

Фінським ЗМІ урядові джерела уточнили: спецслужби підозрюють російську диверсію. 

До слова, місце витоку газу на той момент знайшли і дослідили.

Втім, в офіційних заявах і Фінляндія, і Естонія утрималися від квапливих висновків.

На спільному брифінгу силових структур Фінляндії щодо цього інциденту Національне бюро розслідування оголосило, що попередньо розслідує його як "завдання шкоди з обтяжуючими обставинами". Але представник відомства наголосив, що слідчі поки не знають, чи йдеться про умисні дії, чи про випадковість.

В Естонії також утримувалися від "зайвої" конкретики.

"Кадри (пошкодженої ділянки газопроводу), які ми бачили, підтверджують, що пошкодження завдане якоюсь силою. Це не дії якогось дайвера чи невеликого підводного робота – йдеться про більш масштабні пошкодження", – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур. 

Він додав, що поки не можна з абсолютною впевненістю стверджувати, що пошкодження газогону і кабелю пов’язані між собою. Бо хоча обидві події були близькі у часі, вони відбулися не у безпосередній близькості одне до одного. Дірку на газогоні знайшли в межах економічної зони Фінляндії, тоді як пошкодження кабелю майже напевно – в економічній зоні Естонії. Обидва – на глибині 60-70 метрів.

Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна зазначив, що вже відомо, які кораблі пересувалися у цьому районі у час, коли газопровід зазнав пошкодження, але поки немає підстав пов’язувати інцидент з якимось конкретним судном.

Вибух чи "механічна сила"?

Цікава деталь: на початку фіни виключали ймовірність того, що пошкодження завдані вибухом, та послалися на те, що сейсмостанції не фіксували поштовхів.

Але невдовзі після цього норвезький неурядовий інститут NORSAR, що займається сейсмологічними спостереженнями, заявив: їхня станція у Фінляндії зафіксувала ознаки можливого вибуху біля фінських берегів у Балтійському морі після 01:20 за фінським часом 8 жовтня (22:20 за Гринвічем) – тобто просто перед тим, як оператори помітили падіння тиску в газопроводі. 

 

Цей інститут вже має специфічний досвід: він свого часу, у вересні 2022 року, зафіксував імовірні вибухи, які пошкодили гілки "Північного потоку". 

Цього разу коливання мало набагато меншу магнітуду – близько 1 (коли підірвали труби "Північних потоків", йшлося про магнітуду 2,2). Фахівці також зауважили, що поки не впевнені у точності даних і додатково досліджують їх. 

Втім, представники сейсмологічних центрів і в Естонії, і у Фінляндії переконані, що якщо якийсь вибух і був, то зовсім незначний. "Дуже слабкий вибух ми би не обов’язково зафіксували… А у період, коли почався витік, тривав шторм, що теж могло вплинути на чіткість визначення", – сказав у коментарі Yle науковий директор фінського Інституту сейсмології Тімо Тііра.

Однак згодом версію про вибухівку, схоже, остаточно "поховали".

У середу слідчі фінського Національного бюро розслідування повідомили про "зовнішні сліди" на морському дні поруч з місцем витоку. Розслідування надалі зосередиться на технічному обстеженні місця і зборі даних про те, які кораблі рухалися у цій зоні. 

В Нацбюро при цьому підтвердили своє попереднє припущення, що шкода завдана не вибухівкою, а, скоріш за все, "механічною силою". А на запитання ЗМІ у відомстві уточнили, що не виключають у тому числі пошкодження якорем судна. 

Очільник контррозвідки Supo Антті Пелттар зазначив, що причетність до інциденту певної держави "не можна виключати", але утримався від уточнень, наскільки ймовірним відомство вважає таку причетність. А один з його колег додав: Росії це вигідно, незалежно від того, чи Москва якось причетна до цього. 

Політики також утримуються від припущень: прем’єрка Естонії Кая Каллас зазначила, що не бачить сенсу спекулювати з приводу версій і поки що варто дати можливість слідчим спокійно робити їхню роботу.

У пошуках російського якоря

На відміну від посадовців, яким доводиться ретельно зважувати кожне слово, у медіа та експертному середовищі прямо ставлять питання про ймовірну причетність Росії. 

Бо якщо це умисно завдане пошкодження (ймовірність чого не підтверджена, але й не виключена), то хто ще міг захотіти зробити щось з газовою інфраструктурою двох "недружніх держав" саме перед початком зими?

Слід, утім, зазначити, що йдеться про зону дуже інтенсивного судноплавства і стратегічної важливості: на берегах Фінської затоки стоять три великих міста – Гельсінкі, Таллінн і російський Санкт-Петербург, у кожному з яких є порт. Зона пролягання трубопроводу – найкоротший відтинок між естонськими і фінськими берегами затоки, який є, по суті, перехрестям морських шляхів, що ведуть з цих трьох міст.

 

Одна з версій, яку розглядають у публічній дискусії – про якір великого судна чи інший об’єкт на морському дні, який він зачепив і потягнув за собою. 

Вище вже йшлося, що труба газопроводу не просто так лежить на дні моря. Труба діаметром пів метра зроблена зі сталі завтовшки 15,9 мм та закрита бетонною оболонкою, а поверх неї вкладений шар гальки, який надійно покриває трубу – товщина шару над бетонною оболонкою має бути не меншою за метр. 

Тобто просто так цей захист не пробити.

Фото пошкоджень наразі не публікують, але командувач естонського флоту Юрі Саска, описуючи естонським ЗМІ картину пошкодження, розповів, що захисна бетонна оболонка на трубі пробита і зідрана, трубу зрушено з місця, при цьому пошкодження на ній – лише з одного боку й не схожі на ті, яких завдав би вибух.

Тож теоретично можливо, що якір великого судна, який волікся по дну – випадково чи з умислом, – з великою силою наштовхнувся на трубу, пробивши її і зрушивши. 

Yle поспілкувалися з норвезькими експертами згаданого вище інституту NORSAR, який зафіксував у цій зоні певний поштовх. Вони не виключають, що сильний удар якоря та вивільнення з труби газу, коли витік тільки починався, і могли створити сигнал, зафіксований приладами.

До версії з якорем дуже великого судна схиляються і очільник фінського парламентського комітету з питань оборони Юкка Копра, і Юкка Саволайнен з Європейського центру протидії гібридним загрозам. Останній кілька років тому разом з колегами якраз аналізував гіпотетичний сценарій, що якесь європейське торгове судно у шторм зриває з якоря і тягне над умовним "Північним потоком", якір пошкоджує газопровід, а умовна Росія після цього вимагає від ЄС компенсацій.

А зважаючи, що все сталося під час сильного шторму (з вітром до 28 м/с), неможливо виключити також, що інцидент справді не був навмисним. На додачу, навіть якщо це була умисна диверсія, довести це буде вкрай важко – судновласник і капітан можуть відповідати, що, мовляв, ніхто не застрахований від прикрих випадковостей за складних погодних умов.

Які будуть наслідки і як відповість НАТО?

Оператори оцінюють орієнтовні терміни ремонту Balticconnector у п’ять місяців – щонайменш до квітня 2024 року. Тобто газопровід виведений з ладу якраз на найхолодніші місяці року.

На щастя для Фінляндії та Естонії, це важливий, але не критично необхідний елемент інфраструктури. 

Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо зазначив, що енергопостачання країни й після інциденту залишиться стабільним. Те ж саме сказала і прем’єрка Естонії Кая Каллас. 

До того, як Фінляндія припинила купувати газ у "Газпрому" наприкінці весни 2022 року, цей трубопровід відповідав за постачання до Фінляндії приблизно третини газу, який вона отримувала через трубопроводи. Але тепер Фінляндія має в Інкоо СПГ-термінал, запущений буквально з весни 2023 року для більшої безпеки постачань – і ця інвестиція виявилася дуже вчасною.

Для Естонії, утім, пошкоджений газопровід є важливішим, і зупинка цієї балансуючої потужності може призвести до зростання ціни на газ на ринку країни.

Хай там як, але вже друге – після "Північних потоків" – пошкодження газогону в Балтійському морі є серйозним викликом для НАТО.

"Якщо доведуть, що це умисна атака – то це серйозний інцидент, і на нього буде об’єднана і рішуча відповідь НАТО", – заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг.

Фінські експерти між тим кажуть, що цей інцидент вже зіграв на руку Кремлю. 

"Головна експортна стаття Росії – не сировина, а страх. Це відповідає їхній стратегії – створити страх, що ціллю може стати будь-яка інфраструктура. А коли немає впевненості, хто насправді винен, це навіть збільшує психологічне відчуття страху", – коментує професор Велі-Пекка Тюнккюнен з Університету Гельсінкі. 

Він додає: якщо з’являться переконливі докази провини Росії, реакція має бути серйозною. "Бо якщо агресивні дії не зупинили, не засудили і не продемонстрували, що воно не було того варто – такі дії продовжаться… Нам доведеться вчитися співіснувати з країнами-піратами і говорити з ними мовою, яку вони розуміють", – вважає Тюнккюнен. 

Та навіть якщо участь Росії в інциденті та її умисні дії не вдасться довести, союзникам все одно доведеться замислитися про захист численних газогонів і кабелів там, де вони можуть стати об’єктом відкритих чи гібридних атак – і в Балтиці, і в Атлантичному океані, і не тільки. 

Зрештою, до агресивних дій здатна не лише Росія.

"Звісно, усе, що знаходиться під водою, захистити важче, ніж те, що на поверхні. Але важливо, щоб ми запобігли наступним інцидентам", – наголосила Кая Каллас. 

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: