У першій частині нашого інтерв'ю з латвійською експерткою з фінансової розвідки Ілзе Знотіною вона детально розповіла про необхідність навчання щодо законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT) і, зокрема, про те, чому необхідно зосередити увагу на навчанні державних службовців методам боротьби з відмиванням грошей. Вона також розповіла про те, як боротьба з відмиванням грошей у Латвії вийшла на передній план.

У другій частині пані Знотіна розповідає про те, що потрібно для створення ефективної системи освіти у сфері AML/CFT, чому це важливо, і які організації можуть об'єднати навчальні системи.

Наталія Форсюк: Ільзе, ви кілька разів згадували, що система, яку прагне розробити Україна, є своєрідною платформою на замовлення. Які виклики ви передбачаєте при впровадженні такої системи? Крім того, які можливості, на Вашу думку, може дати Україні впровадження такої системи, і як латвійський досвід може бути корисним для України?

Ілзе Знотіна: Звичайно, я була б рада заглибитися в це питання. Намагання України створити унікальну та всеосяжну систему створює як виклики, так і можливості. Спираючись на свій досвід роботи в Латвії та оцінки, які я проводила в інших країнах, я можу висвітлити критичні фактори.

Перш за все, наріжним каменем успіху є політична воля. Це урок, засвоєний не лише Латвією, але й іншими країнами, які стали на шлях трансформації системи AML/CFT. Політична воля має бути найвищим пріоритетом. Політичні лідери та інші впливові особи повинні усвідомити величезну цінність системи навчання та сертифікації. Їхня активна підтримка є необхідною як з боку психологічної підтримки, так і з боку фінансових інвестицій.

У Латвії, коли ми зіткнулися зі значною кризою і отримали негативну оцінку Moneyval щодо нашої системи AML/CFT, саме наш уряд на чолі з прем'єр-міністром підтримав ініціативи, представлені моєю робочою групою. Вони запропонували не лише моральну підтримку, але й виділили бюджет, а також забезпечили додаткове фінансування від зовнішніх донорів. Це підкреслює ключову роль політичної волі у просуванні таких ініціатив.

Політичні дивіденди такої системи є суттєвими. Вона може відігравати головну роль у відновленні України, сприяючи зміцненню довіри між міжнародними донорами та урядами країн-партнерів. Україна може позиціонувати себе як надійну партнерку, віддану боротьбі з незаконними фінансами та фінансовими злочинами. Це, в свою чергу, може залучити вкрай необхідне фінансування для відновлення країни.

Окрім того, система спрямована не лише на посилення фінансової безпеки; вона також має на меті забезпечити культурні зміни та трансформувати мислення тих, хто проходить навчання. Це важливий крок до того, щоб Україна не продовжувала страждати від історичних проблем відмивання грошей та фінансових злочинів.

Окрім політичної волі, ще одним критично важливим фактором є довірлива співпраця. Усі зацікавлені сторони, незалежно від їхнього сектору, повинні розуміти переваги системи і демонструвати непохитну відданість. Саботаж або незгодні голоси мають бути відкинуті на користь відкритого діалогу та співпраці. Інновація полягає у створенні платформи, яка сприяє співпраці між різними зацікавленими сторонами, будуючи довіру через взаєморозуміння.

Підсумовуючи, можна сказати, що політична воля та довірлива співпраця є основою успішного впровадження системи. У поєднанні з належною експертизою ці фактори не лише посилять фінансову безпеку України, але й забезпечать міцний фундамент для майбутнього країни.

Наталія Форсюк: Чудово. Ви згадали про вже існуючі організації, що спеціалізуються на навчанні та сертифікації. Що це за організації і як Україна може з ними співпрацювати?

Ільзе Знотіна: Безумовно, давайте заглибимося в ці організації, що спеціалізуються на навчанні та сертифікації, і як Україна може сприяти співпраці з ними.

Існує кілька постачальників послуг у цій сфері, які в основному зосереджені на навчанні та сертифікації приватного сектору, але деякі з них також надають свої послуги і державному сектору. Хоча вони обслуговують обидва сектори, їхня основна орієнтація часто спрямована на приватний сектор. Ці організації пропонують сертифікаційні програми, що охоплюють різні аспекти AML/CFT.

Дві всесвітньо визнані організації в цій сфері – ACAMS (Асоціація сертифікованих фахівців з протидії відмиванню грошей) та ICA (Міжнародна асоціація з комплаєнсу). ACAMS дещо більше орієнтована на США, тоді як ICA – на Європу. Обидві організації здобули міжнародне визнання і налічують сотні тисяч власників сертифікатів у всьому світі.

У своєму аналітичному звіті я описала різноманітність провайдерів послуг, що пропонують програми, пов'язані з AML/CFT. Вони охоплюють пропозиції, адаптовані як для державного, так і для приватного секторів. Однак, розглядаючи можливість співпраці з цими організаціями, важливо враховувати такі фактори, як вартість та відповідність конкретним потребам України.

Співпраця з добре відомими організаціями, такими як ACAMS або ICA, може бути дорогою. Зазвичай, вони беруть понад тисячу євро за сертифікацію, а також періодичну плату за ресертифікацію. Враховуючи амбітну мету України – навчити та сертифікувати всіх зацікавлених осіб, такий підхід може виявитися не найбільш економічно ефективним або індивідуальним рішенням.

Натомість я пропоную звернутися до нових і менш відомих постачальників послуг. Ці організації часто пропонують більш сучасні навчальні програми і, як правило, є більш економічно ефективними. Важливо, що вони відкриті до адаптації свого контенту до унікальних вимог України. Співпраця з такими провайдерами може призвести до створення більш індивідуалізованої та орієнтованої на внутрішній ринок системи навчання та сертифікації.

Крім того, неурядові організації (NGO) та міжнародні організації також проводять навчання. Такі організації, як UNODC, EGMONT's ECOFEL та Базельський інститут управління пропонують навчання для зацікавлених сторін у державному секторі. Європейський банківський орган також розглядає можливість проведення тренінгів для наглядових органів і, можливо, деяких інших.

Підсумовуючи, можна сказати, що хоча такі авторитетні організації, як ACAMS та ICA, мають добру репутацію, співпраця з ними може бути пов'язана з більшими витратами і може не повністю відповідати потребам України. Вивчення нових, адаптивних постачальників послуг, а також розгляд пропозицій від неурядових та міжнародних організацій може стати більш підходящим та економічно ефективним рішенням для національної системи сертифікації в Україні.

Наталія Форсюк: Навіщо нам це робити під час війни? Чи не могли б ми просто зробити це частиною післявоєнної відбудови?

Ільзе Знотіна: Причина, з якої я хотіла взяти участь у цьому проєкті, полягає саме в тому, що він може стати головним фактором для завоювання довіри та підтримки з боку інших країн у ці складні часи.

Дозвольте мені бути відвертою: міжнародний імідж України до війни був затьмарений значними проблемами, такими як нестримна корупція, гучні скандали, пов'язані з незаконними коштами, та привласнення коштів, призначених для українського народу. Ці кошти часто йшли на розкішний спосіб життя у Великобританії, Швейцарії, Іспанії чи південних регіонах Франції.

Створення системи підготовки кадрів і завоювання довіри інших країн, особливо тих, які можуть запропонувати фінансову допомогу для післявоєнного відновлення України, має вирішальне значення. Хоча сертифікація може мати значення з боку репутації країни, справжня суть полягає в підтримці високого рівня знань і досвіду. Саме через навчання Україна може продемонструвати свою прихильність до запобігання повторенню подібних крадіжок.

Важливість цієї системи не лише з національного, а й з міжнародного погляду неможливо переоцінити. Україна повинна прагнути розвивати цю систему підготовки якомога швидше, оскільки, незважаючи на нашу палку надію на швидку перемогу України у війні, ми також повинні підготуватися до викликів, які чекають на нас попереду.

Виникають питання: як відбудовуватиметься Україна? Як ми можемо гарантувати, що гроші, отримані від інших країн, будуть мудро використані для процвітання та безпеки України, а не стануть предметом зловживань потенційних злочинців, які намагатимуться використати систему?

Наталія Форсюк: Яких змін зазнали інші країни, розвиваючи цю систему? Які переваги можна отримати?

Ілзе Знотіна: Звісно, я можу поділитися досвідом, насамперед, Латвії, де я маю найбільш глибокі знання. Я також спостерігала за розвитком подій в інших країнах, наприклад, на Мальті, де я брала участь у різних заходах з підвищення обізнаності і на власні очі бачила, як вони реагували після внесення до сірого списку FATF.

У Латвії трансформація розпочалася зі вступом до ОЕСР у 2015 році. Нам довелося відповідати на серйозні занепокоєння цієї організації щодо нашої системи AML/CFT під час мого керівництва Національною оцінкою ризиків у банківському секторі в 2016 році, а потім підготовкою Національної оцінки ризиків у 2017 році.

Саме в цей період я вперше поспілкувався зі стейкхолдерами, глибоко залученими до системи AML/CFT. Стало очевидно, що багатьом з них бракувало комплексного розуміння того, що очікується, не тільки з боку законодавства, але й розуміння фундаментальних елементів ПВК/ФТ.

Такі важливі поняття, як "знай свого споживача", належна перевірка та повідомлення про підозрілу діяльність, не були повністю зрозумілі. Усвідомлюючи ці прогалини, ми розпочали інтенсивний навчальний процес у 2018 році. Ці тренінги були покликані об'єднати зацікавлені сторони як з приватного, так і з державного секторів, сприяючи створенню атмосфери співпраці. Крім того, ми створили державно-приватне партнерство – модель, яка відповідає моїй пропозиції про те, що ефективна система навчання та сертифікації повинна мати такі партнерства.

Протягом багатьох років, завдяки ретельному навчанню, гарячим дискусіям та конструктивній самооцінці, ми стали свідками значної трансформації. Наші фахівці перетворилися на одних з найбільш підготовлених експертів у світі. Тепер вони володіють знаннями, необхідними для того, щоб відповідати на питання, вирішувати проблеми та ефективно вести справи.

Ця трансформація не обмежується лише теоретичними знаннями. Латвія досягла конкретних результатів, заморозивши та конфіскувавши потенційно незаконні кошти на мільярди євро. Країна порушила сотні кримінальних справ проти осіб, які відмивали гроші, і конфіскувала сотні мільйонів, які або були репатрійовані до країн-жертв, або поповнили державний бюджет. Це свідчить про ефективність наших розслідувань.

Сьогодні Латвія відновила свою репутацію надійної партнерки на міжнародній арені. До наших експертів звертаються інші країни, які прагнуть перейняти наш досвід. Ця трансформація дозволила нам зробити свій внесок у глобальну безпеку, створюючи безпечніший світ шляхом створення систем, що запобігають фінансовим злочинам.

По суті, подолавши розрив між технічною, сухою професійною та загальною мовою через навчання та співпрацю, ми не тільки зробили нашу країну більш безпечною, але й подали приклад для інших. Ця синергія між різними зацікавленими сторонами сприяє створенню більш безпечного світу, що у підсумку захищає нашу національну незалежність.

Ця публікація була профінансована Європейським Союзом. Її вміст є власною відповідальністю авторів  і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.