Аеропортова "русофобія". Чому Україна має повторити досвід Молдови і зробити це саме зараз

П'ятниця, 22 грудня 2023, 12:30 — , Європейська правда
Фото УНІАН
Україна переконала світ, що назва столиці пишеться як KYIV. Але коди аеропортів і досі є радянськими та посилаються на KIEV та навіть VOROSHILOGRAD

Не секрет, що влада України шукає можливості відновити регулярне авіасполучення України зі світом. Про це не раз говорив президент Володимир Зеленський. Днями глава ОПУ Андрій Єрмак похвалився вильотом пасажирського Boeing-777 з Борисполя – мовляв, це довело, що аеропортові та диспетчерські системи працюють нормально. А вже після цього секретар РНБО Олексій Данілов чи не уперше назвав можливий термін.

"Рано чи пізно зможемо користуватися нашим небом... Думаю, що у 2024 році це питання точно зрушить з мертвої точки", – заявив він.

Чи реальні ці плани влади?

Точної відповіді на це питання наразі не існує. Надто багато залежить від подій на фронті, від тиску партнерів, від наявності достатньої кількості дефіцитних систем ПРО, від готовності авіакомпаній літати в Україну під час війни тощо.

Але якщо Київ і справді вірить у можливість відновити часткове авіасполучення, то має якнайшвидше зробити те, що легше втілити саме зараз, коли літаки в Україну не літають. Зокрема – зробити кроки для дерусифікації та декомунізації авіаційної інфраструктури.

Наприклад, чи знаєте ви, що в Україні за документами досі є аеропорт Ворошиловграда?

Йдеться про окупований луганський аеропорт, міжнародна кодована назва якого (IATA-код) лишилася ще від радянських часів. Від "Кіровограда" до "Кієва" та "Ніколаєва" – в авіації повно подібних радянських маркерів українських міст.

Цікаво, що досі у Міжнародній асоціації повітряного транспорту (це повна назва організації ІАТА, яка є всесвітнім саморегулятором авіагалузі та, серед іншого, присвоює аеропортам кодовані назви) запевняли, що ця прив’язка до радянської/російської назви – довічна.

Однак Молдова довела, що у новій реальності, коли світ відмежовується від Росії, "неможливе" часом стає реальністю.

Уряд Молдови протягом року намагався зробити те, що заборонено правилами, і позбавитися "російського маркера", до якого був прив’язаний головний аеропорт країни – і зрештою досяг успіху.

І Україні також варто використати це історичне вікно і вичистити російські маркери зі своєї авіаційної інфраструктури. До слова, у Молдові заявили "ЄвроПравді", що для цього готові віддати українцям свій старий код, який пасуватиме аеропорту "Київ".

"Урок русофобії" від Кишинева

Останнім часом Молдова традиційно відставала від України практично в усіх питаннях, що стосуються відмежування від радянських символів.

Причому на початку 1990-х наші сусіди були значно наполегливішими за Україну і в декомунізації, і у відновленні статусу румунської мови, – але далі, у тому числі під впливом фактичної поразки Кишинева у Придністровській війні з РФ, ці процеси зупинилися і навіть відкотилися.

Натомість в останні 10 років, коли в Україні почалася нова, загальнодержавна хвиля (чи навіть декілька хвиль) декомунізації, Молдова вже перебувала під потужним гібридним впливом Москви. Серед молдовського населення, навіть румуномовного, була популярною русофілія, а її прояви були справді гротескними. Наприклад, там пишалися тим, що саме у Кишиневі щороку на 9 травня розгортали "найбільшу в світі георгіївську стрічку" довжиною понад 300 метрів.

Про це важливо згадати, щоби пояснити, наскільки важливими є ті зміни, що відбулися у Молдові після 2022 року.

Адже тепер наші сусіди іноді опиняються попереду України у викоріненні радянських та російських маркерів.

Зокрема – в авіації.

Молдова, як і увесь західний світ, з лютого 2022 року припинила рейси до РФ – навіть ті, які виконували національні перевізники. Згодом молдовський уряд націоналізував аеропорт Кишинева, який перебував у концесії у російських власників.

А крапку у процесі поставили наприкінці 2023 року.

Міністр інфраструктури Молдови Андрей Спину несподівано для усіх повідомив, що єдиний міжнародний аеропорт країни, розташований у Кишиневі, змінює міжнародний код IATA, який використовується під час бронювання квитків, відображається на табло інших аеропортів, друкується на багажних бірках тощо.

Зараз у реєстрі IATA аеропорт Кишинева фігурує за кодом KIV.

Цей код лишився "у спадок" ще від радянських часів і є скороченням від російського слова "Кишинёв" (або KIshineV, якщо "на слух" записати це слово латинськими літерами). Однак ще від 1989 року, відколи Молдова повернулася до румунської мови, назва її столиці пишеться як Chișinău (погодьтеся, жодної схожості з кодом KIV).

Понад 30 років влада Молдови цим питанням не переймалася, і лише зараз у Кишиневі вирішили позбавитися російського маркера та погодили з IATA перейменування аеропорту. "З 18 січня 2024 міжнародний аеропорт Кишинева матиме код RMO, скорочення від "Республіка Молдова". Стара абревіатура KIV більше не з’явиться на таблицях рейсів!" – повідомив Спину.

Це повідомлення стало абсолютною несподіванкою для громадськості – жодних анонсів такого наміру до того не було. Не обійшлося і без критики на адресу уряду, про яку трохи далі. Адже цей досвід знадобиться і Україні.

Україна – від "Кієва" до "Ворошиловграда"

Варто наголосити, що така "дерусифікація аеропорту" Молдовою стала прецедентом; принаймні, редакції ЄП не вдалося знайти подібні прикладі у державах, які постали на уламках радянської/російської імперії. (ОНОВЛЕНО: вже після публікації дізналися про ще один свіжий прецедент перейменування аеропорту Нурсултану з TSE, від радянської назви Целіноград, на NQZ).

Зокрема, Україна досі не дозріла до такого кроку – хоча давно варто було. Бо у кодах українських аеропортів є чимало таких "маркерів російського простору".

До прикладу, далеко не кожен українець, особливо з молодших поколінь, згадає, де розташоване місто Ворошиловград. Бо насправді йдеться про окупований Луганськ, що перестав бути "містом Ворошилова" ще за пізнього совка, у 1990 році. Однак аеропорт Луганська досі зберігає радянський ІАТА-код VSG.

Серед українських летовищ, коди яких побудовані на російській назві, є також столичний аеропорт "Київ".

Ось повний перелік:

Київ

IEV (kIEV)

Дніпро

DNK (DNepropetrovsK)

Івано-Франківськ

IFO (Ivano-FrankOvsk)

Кропивницький

KGO (KirovoGrad)

Луганськ

VSG (VoroShilovGrad)

Миколаїв

NLV (NikoLaeV)

Ми не стали включати до таблиці львіський аеропорт (LWO), адже цей код з високою імовірністю походить від довоєнного польського Lwów; в СРСР букву "в" не передавали на письмі як "w".

Водночас, до переліку варто додати місто Київ у цілому – тобто як об’єднання аеропортів "Бориспіль", "Київ" (Жуляни) і Гостомель – яке у кодифікаторі IATA також має назву IEV. Саме цей код, що походить від російського Kiev, фігурував в усіх міжнародних системах бронювання, коли хтось шукав можливість прилетіти до української столиці без переваги якогось конкретного аеропорту.

Примітно, що навіть після Революції гідності та початку російської агресії, коли Україна почала позбавлятися імперських маркерів, від пам’ятників до топонімів – до "чистки аеропортових кодів" не дійшло. Принаймні, офіційного запиту до ІАТА про це Київ не надсилав.

"Відколи я почав працювати на авіаційному ринку України, питання зміни IATA-кодів аеропортів публічно або на офіційному рівні жодного разу не обговорювалося. А тим більше – з аргументом щодо етимології походження коду IATA від російських назв", – стверджує Євген Дихне. Він мав би знати про такі ініціативи, оскільки від вересня 2014 року обіймав топпосади в українському авіабізнесі – був заступником директора та директором аеропорту Бориспіль, а також президентом авіакомпанії "МАУ".

Не пам’ятає про подібні ініціативи – навіть на рівні обговорення – також Андрій Шевченко, тодішній посол України у Канаді, де розташована штаб-квартира IATA.

Між тим буде помилкою вважати, що уряд узагалі не вів боротьбу за дерусифікацію авіасфери.

Навпаки, зусиль було вдосталь, просто їхній фокус був іншим. Тоді Мінінфраструктури сконцентрувало зусилля на тому, щоби змінити написання англомовних назв українських міст – зокрема, змусити авіарегуляторів та усі авіакомпанії писати назву української столиці як Kyiv. "Ми ініціювали цей процес у 2015 році. І лише за підтримки США ми у 2019 році змогли переламати ситуацію і ІАТА почала писати Kyiv, а не Kiev", – пригадує Володимир Омелян, заступник міністра (2014-2016) та міністр (2016-2019) інфраструктури. Омелян нагадав, що тоді перейменування не було одностайно підтримане гравцями ринку, а також зустріло опір ІАТА – організація, на його переконання, перебувала під значним російським впливом.

На останньому твердженні варто зупинитися детальніше.

Вікно можливостей для України

"У міжнародних авіаційних організаціях справді було багато росіян. Я за сумісництвом був послом також при ICAO (штаб-квартири ICAO та IATA розташовані у Монреалі, Канада. – ЄП), і бачив там навіть робочі місця посадовців з розвішаними над ними георгіївськими стрічками", – пригадує Андрій Шевченко. І справді, Росія завжди була представлена у керівних структурах ІСАО, її викинули звідти лише восени 2022 року.

Ситуація з ІАТА – дещо інша.

Ця організація створена авіакомпаніями, а не державами. Росія як суверенний учасник там формально не присутня, але ця структура іноді дивує рішеннями. Наприклад, після того як влада Білорусі порушила базові принципи судноплавства та підняла у повітря винищувачі, щоб посадити авіалайнер зі співзасновником NEXTA на борту, що летів транзитом над її територією; і як наслідок, режим Лукашенка стикнувся з блокадою з боку ЄС – ІАТА виступила з дуже дивною заявою, у якій закликала "не політизувати авіаційну безпеку" і негайно скасувати санкції.

Цей принцип – "бути поза політикою" навіть там, де політика руйнує міжнародне право, – дійсно є одним із ключових для міжнародних авіаційних організацій.

Андрій Шевченко додає також, що ці організації дуже консервативні і опираються змінам у принципі.

Усе це разом робило "дерусифікацію" кодів аеропортів практично неможливою. Бо навіть у офіційних правилах ІАТА наперед прописана відповідь "ні, ми не погодимося на зміни з політичних міркувань" – схоже, саме тому Україна і не докладала у цьому напрямку особливих зусиль.

"Ідентифікатори аеропортів вважаються постійними і практично ніколи не змінюються – і то лише за наявності вагомих підстав, передусім задля безпеки польотів", – йдеться на сайті організації. І дійсно, випадки зміни є рідкісними, навіть поодинокими (як-от зміна коду старого аеропорту Стамбула після переїзду всіх рейсів у новий аеропорт, або зміна коду одного з двох аеропортів Вашингтона через плутанину між ними).

А з політичних причин, чи то з причин перейменування міста, ІАТА не вважає за потрібне змінювати коди. Хоча міст з подібною ситуацією на планеті чимало. А згаданий вище приклад Нурсултану лише доводить наскільки це складно, адже переговори з ІАТА про це перейменування тривали 6 років! 

Одного разу Київ, утім, подав заявку щодо коду аеропорту – але отримав офіційну відмову. Це було у 2016 році, коли Державіаслужба попросила анулювати ІАТА-коди аеропортів в окупованому Криму (передусім аеропорту в Сімферополі), які РФ використовувала, попри закрите Україною небо. До того, у 2014-му, Київ вимагав припинити продаж квитків до Криму через систему бронювання ІАТА. Обидва прохання лишилися незадоволені, а відповідь з Канади, про яку публічно не повідомлялося, була ляпасом на адресу України. "ІАТА не може вжити жодних заходів щодо Сімферополя, бо, як ви знаєте, існує суттєва розбіжність урядів щодо юридичного статусу Криму", – йдеться у відповіді за підписом генерального директора ІАТА Ентоні Тайлера ("ЄвроПравда" має копію документа).

Однак Молдова не повірила, що вплив Росії на ІАТА досі є настільки потужним.

І виявилася права.

Історичні зміни – втрата впливу Москви, втрата довіри до російських гравців та співробітників, а також бажання світу допомогти жертвам російської імперської агресії – зробили неможливе реальністю.

Хоча Кишиневу в рамках цього процесу, що проходив непублічно, довелося докласти зусиль, щоби зламати правила ІАТА про заборону зміни кодів аеропорту.

"Ця робота забрала у нас приблизно рік", – розповів "ЄвроПравді" міністр інфраструктури Молдови Андрей Спину.

Що робити Україні?

Немає жодних підстав для сумніву у тому, що Україна – якщо поставить перед собою цю задачу – зможе повторити цей шлях. Причому діяти треба якнайшвидше. По-перше, для того, щоб використати політичний момент і посилатися на молдовський прецедент у діалозі з ІАТА. 

Цілком можливо, що через це робота забере навіть менше ніж рік, який знадобився Молдові – адже наші сусіди, по суті, "пробили діру" у системі для нас.

По-друге, поспішати варто для того, щоб завершити процедуру до того, як в українських аеропортах відновиться принаймні часткове авіасполучення – звісно, якщо заяви про це з боку української влади є чесними.

Євген Дихне каже, що потенційно Молдова може стикнутися з проблемами під час переходу на новий код аеропорту через те, що рейси здійснюються, та й у частини пасажирів є квитки, де місцем призначення є аеропорт зі старою назвою. "Складнощі можуть виникнути тимчасово безпосередньо в момент переходу. Але це точно не може призвести до критичних збоїв. Та й пасажири навряд чи дивляться лише на код – квитки шукають за містом призначення. Тому я дуже вітаю ідею наших молдовських колег і вважаю її доречною і актуальною", – зазначає ексдиректор "Борисполя".

А в українській ситуації задача стає ще простішою. Треба отримати нові коди на непрацюючі аеропорти, а потім запустити авіасполучення вже у новій, дерусифікованій авіаструктурі.

Досвід Молдови тут точно буде у пригоді – і позитивний, і негативний.

Спину запевнив "ЄвроПравду" в готовності поділитися ним з Україною і розповів, хто рік тому розпочав цей процес перейменування від імені Кишинева. "У нашому випадку я попросив Орган цивільної авіації (аналог Державіаслужби) та аеропорт Кишинева", – пояснив він.

Є і негативний досвід.

Через те, що уряд Кишинева взагалі не розповідав про цю ініціативу суспільству і доволі слабо прокомунікував її деталі, у Молдові зміну сприйняли неоднозначно. Зокрема, було багато критики про те, чому замість коду KIV обрали саме RMO – позначення, яке не є інтуїтивно зрозумілим. Лише після валу критичних зауважень уряд пояснив, що усі інші прийнятні абревіатури вже зайняті.

І це правда. Вільних ІАТА-кодів – дуже мало. Наприклад, "ЄвроПравда" спробувала підібрати коди замість русифікованих, і не всі варіанти є ідеальними.

Аеропорт

Код ІАТА

Можливий новий код

Дніпро

DNK

DNY

Івано-Франківськ

IFO

IFR, IVF

Київ (аеропорт "Київ" та місто в цілому)

IEV

KYV, KIV

Луганськ

VSG

LUJ, LUY, LHH

Миколаїв

NLV

UMK

Кропивницький

KGO

KPH, KPK

Усі логічніші варіанти для аеропортів Дніпра, Миколаєва тощо – вже зайняті. Тому Україна зіткнеться з точно тією ж потребою комунікації.

Але є і добра новина – те, що українська столиця, яка зараз має дивний код IEV, матиме аж два варіанти – KYV та KIV.

Останній код до 18 січня буде зайнятий – це саме та абревіатура, якої позбавляється Кишинівський міжнародний аеропорт. І в уряду Молдови окремо наголошують, що готові дати свою підтримку і згоду у діалозі з ІАТА, щоб цей код зарезервували за Україною.

"Я раджу вам взяти KIV для Києва", - заявив "ЄвроПравді" міністр інфраструктури Молдови.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.