Повернення територій в обмін на розрив із Заходом? Як Кремль може віддячити владі Грузії

П'ятниця, 17 травня 2024, 14:02 — , для Європейської правди
Фото: Abaca/East News
Поступки РФ щодо окупованих територій мають допомогти "Грузинській мрії" виграти парламентські вибори у жовтні. На фото – Бідзіна Іванішвілі (у центрі), прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе (праворуч) та голова партії "Грузинська мрія" Іраклій Гарібашвілі

Заради чого грузинська влада йде на конфлікт із Заходом, ухвалюючи відверто "російський" закон?

У Грузії, а також в окупованій Абхазії є версія з цього приводу – і вона стає дедалі популярнішою.

Ця версія полягає у згоді Кремля піти назустріч грузинській владі, створивши ілюзію повернення окупованих територій. Йдеться про створення конфедерації Грузії та Абхазії, а, можливо, і Південної Осетії – крок, який грузинська влада може вигідно подати своїм виборцям, але який одночасно гарантує збереження контролю РФ і над раніше окупованими територіями, і над самою Грузією.

Про таку можливість почали говорити ще наприкінці минулого року, однак в останні місяці про неї стали заявляти й на офіційному рівні. А наближення набрання чинності закону про агентів іноземного впливу лише підсилює підозри у суспільстві.

Реклама:

То чи дійсно такий план можливий? Спробуємо розібратися. 

Розмова з віцеспікером

Про те, що у Кремлі готові підтримати дружню грузинську владу, було відомо ще з минулого року.

Скасування віз для громадян Грузії, відкриття авіарейсів, а на додачу – у Кремлі почали вимагати від своїх сателітів у Абхазії та Південній Осетії утриматися від кроків, що можуть завадити грузинській владі. Зокрема, у Південній Осетії раптом замовкли розмови про проведення референдуму щодо приєднання до РФ.

Проте активні розмови про можливість обміну лояльності грузинської влади Москві на повернення Абхазії та Південної Осетії до складу Грузії шляхом створення конфедерації почалися з березня.

Все почалося з того, що активісти грузинської опозиційної партії "Дроа" ("Час прийшов") оприлюднили зміст розмови та відеозапис зустрічі одного з лідерів "Грузинської мрії", першого віцеспікера парламенту Грузії Гії Вольського, з російським бізнесменом Давидом Хідашелі, на якій обговорювали, зокрема, і "конфедеративну" тему.

Зустріч політика та підприємця відбулася у популярному тбіліському кафе "Мелограно" поряд із парламентом. Очевидці переговорів розповіли журналістам, що у кафе було дуже галасливо, тому Вольський та Хідашелі розмовляли дуже голосно, відповідно, зміст розмови міг, навіть не бажаючи того, підслухати кожен відвідувач закладу.

Темами переговорів були налагодження транзитних транспортних маршрутів, відновлення зруйнованої 37-кілометрової залізничної ділянки у Гальському районі.

А разом із тим – "можливість створення конфедерації з Абхазією та Південною Осетією".

Під час розмови російський бізнесмен розповів першому віцеспікеру парламенту Грузії про контакти з представниками Сухумі, передав позицію абхазького керівництва, порадив, з ким із представників Абхазії доцільно спілкуватися грузинській владі.

Після зустрічі в кафе Вольський заявив представникам "Дроа": "Ви тільки не переживайте, ми поговорили, у нас відкрита держава, нам нема чого приховувати. Яка конфедерація? Я вас благаю, це не залежить від нього! Поки що цього нічого не буде зі зрозумілих причин".

Пізніше перший віцеспікер заявив журналістам, що не був знайомий з Хідашелі, зустріч відбулася з ініціативи бізнесмена та була неофіційною. "Є люди, які просто діляться своєю думкою з іншими людьми", – висловився Вольський щодо ролі російського бізнесмена (видання "Эхо Кавказа", однак, нагадує, що свого часу Давид Хідашелі обіймав посаду віцепрезидента російської АФК "Система", один з власників якої, Владімір Євтушенков, нібито є другом Бідзіни Іванішвілі).

"Зі мною Хідашелі розмовляв не як із представником "Грузинської мрії". Він сказав, що налагодження особистих стосунків з абхазькою стороною може бути корисним. У відповідь я пояснив, що абхазька сторона хоче говорити з грузинською як незалежна республіка Абхазія, і ця обставина унеможливлює встановлення будь-яких особистих контактів і відносин…Чесно кажучи, я б не дуже вникав у задум цих розмов, якби не галас, який здійняла "Дроа", – цитує слова грузинського політика "Эхо Кавказа".

Вольський підтвердив, що на зустрічі обговорювали створення "торгових коридорів" між Росією, Грузією та Вірменією через території окупованих Абхазії та Південної Осетії: "Жодних тем, пов'язаних із відносинами з Росією, не обговорювалося, за винятком того, що він сказав, що було б добре повернутися до тієї угоди, яка була з Грузією у 2011 році". (Угода про "торгові коридори" була підписана між Грузією та Росією у 2011 році).

"Щодо слова "конфедерація" – його Хідашелі вимовив настільки голосно, що люди в кафе обернулися – мовляв, добре б з абхазами створити таке об'єднання. Більшість нашого суспільства знає, що конфедерація була можлива, але тільки не в сьогоднішній ситуації – про це не може бути й мови, немає передумов", – сказав Вольський.

Пробна куля

У Грузії впевнені, що йдеться про абсолютно зрежисований цілеспрямований вкид "пробної кулі" для перевірки реакції суспільства на "конфедеративний план" врегулювання абхазького та південноосетинського конфліктів.

Версію про виникнення розмов про конфедерацію не на порожньому місці підтверджує і заява голови Верховної ради Автономної республіки Абхазія (у вигнанні) Джемал Гамахарія.

Він, зокрема, розповів журналістам: "Наразі Верховна рада Абхазії працює над конституцією Абхазії. Але ми не можемо ухвалити її в односторонньому порядку, у нас мають бути зустрічні пропозиції. Ми постійно говоримо абхазам, що у разі об'єднання готові надати їм найширші права на основі світового досвіду. Ми відвідали низку європейських країн, автономій, зустрічалися з їхніми представниками. Попереду ще два візити. Йде процес, і робота триває".

За його словами, коли настане час переговорів з абхазькою стороною, "у грузинської сторони мають бути не порожні слова щодо надання широкої автономії, а конкретний документ".

Тема створення конфедерації для повернення Абхазії та Південної Осетії не є новою.

Вона неодноразово "випливала" на різних мирних переговорах, особливо до війни 2008 року та визнання Росією цих сепаратистських утворень. Втім, з 2008 і до цього року ця тема вважалася закритою.

У Тбілісі кажуть, що її активізація пов’язана з тим, що РФ, яка перебуває під санкціями, конче потрібні транспортні коридори, насамперед запуск залізниці з Росії через Абхазію до Грузії і далі на Південний Схід.

В Сухумі висловлюються більш відверто.

"Для Кремля, який вибудовує навколо себе своєрідну зону безпеки, ідея конфедерації Грузії з Абхазією та Південною Осетією – дуже вигідний проєкт, щоб гарантовано через такий союз прив'язати до себе Грузію. Зробити з неї як мінімум нейтральну територію, звідки для Росії не виходитиме жодних загроз. Як максимум – надалі включити цю конфедерацію до складу якогось союзного об'єднання", – пише головний редактор газети "Чегемська правда" Інал Хашиг.

Реальний план чи піар-хід?

Грузинські та абхазькі спікери не виключають, що "конфедеративний план" дійсно може існувати, тим більш, що після кейсу Нагірного Карабаху від Росії на Південному Кавказі чекають чого завгодно.

В Тбілісі (і, що цікаво, в Сухумі) вважають, що Грузії розмови про можливий конфедеративний устрій потрібні для того, щоб за допомогою "моркви" у вигляді повернення Абхазії та Південної Осетії заручитися підтримкою електорату напередодні осінніх виборів та відвернути увагу людей від суперечок через закон про "іноагентів" (до речі, подібний закон в Абхазії наразі не схвалений через спротив суспільства).

Нагадаємо, в жовтні у Грузії відбудуться парламентські вибори. Більш того, вперше ці вибори пройдуть без мажоритарних округів. А це – суттєва проблема для влади, чиї рейтинги й так послаблені нинішніми протестами та конфліктом із Заходом.

За таких обставин "Грузинській мрії" потрібна яскрава перемога – і нею може стати лише повернення окупованих територій.

Втім, у Грузії вважають, що конфедерація насправді не буде створена, і сприймають нинішнє обговорення як піар-хід "Грузинської мрії".

Ба більше, опозиційні політики вважають, що якраз ухвалення закону про "іноагентів" і гальмування європейської інтеграції є тим фактором, який робить неможливими домовленості з Абхазією та Південною Осетією, в тому числі й щодо "конфедеративного плану".

"Умовно, напевно, конфедерація була б нормальною, але, звісно, з тією умовою, що Грузія увійде до Євросоюзу. Наскільки це реально зараз – це дуже складне питання. Чи готова Росія піти на те, щоб повернути Грузії ці території у формі частин конфедерації, за умови, що Грузія до Євросоюзу вступить? Напевно, ні", – констатував нещодавно політолог Торніке Шарашенідзе.

Але є одне "якщо"

Показово, що у Цхінвалі ідею конфедерації сприйняли без оптимізму, але достатньо спокійно. Попри те, що влада цієї самопроголошеної республіки завжди декларувала бажання увійти до складу РФ, там не готові конфліктувати з Москвою.

Натомість в Абхазії ця тема викликала неабияку суспільно-політичну дискусію.

Найбільш актуальними темами в абхазькому інформаційному просторі стали загрози створення конфедерації для "незалежності Абхазії" та необхідність чіткого формулювання та захисту "національних інтересів Абхазії".

На думку учасників численних розмов на YouTube-каналах, авторів статей та блогів, Абхазія має суб’єктність, яку треба і, головне, можливо захистити. Відповідно, варіант створення конфедерації не відкидається, але сприймається з великою пересторогою.

Побоювання абхазів можна сформулювати так: а за що ми тоді воювали? Показово, що серед активних критиків "конфедеративного плану" – учасники бойових дій 1992-1993 років.

Виходить дуже дивний розклад, коли проти російського "мирного плану" для Грузії найгучніше висловлюються в Абхазії.

Але на тлі нарощування і без того значної російської військової присутності в "республіці" реальних шансів на відстоювання своєї особливої позиції абхази не мають.

Якщо "так" конфедерації скажуть у Москві та Тбілісі, у Цхінвалі та Сухумі будуть вимушені погодитися.

Але ключовим словом у цьому прогнозі є "якщо".

 

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач",

експерт з питань Південного Кавказу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: