Берлін у пітьмі: як Німеччина зіткнулася з новим типом терактів
Масштабний блекаут, внаслідок якого без електрики залишилася чимала частина столиці впливової європейської держави. Саме це сталося на початку року в Берліні – і причиною масштабних відключень стало не природне лихо або ж технічні негаразди, і навіть не провокації агентів РФ – а теракт ультралівого радикального угруповання Vulkangruppe (або просто Vulkan).
"Атака на електростанцію є актом самооборони та міжнародної солідарності з усіма, хто захищає Землю та життя. Ми вибачаємося перед менш забезпеченими жителями південно-західного Берліна. Наше співчуття до численних власників вілл у цих районах обмежене", – йдеться у заяві Vulkan.
Це вже не перша атака німецьких ліворадикалів на енергетичну інфраструктуру. І напевно – не остання.
А отже, перед владою Німеччини постав дуже непростий виклик: як унеможливити такі напади у майбутньому або принаймні мінімізувати шкоду від них.
Адже якщо відповіді на ці питання не буде знайдено, це лише посилить популярність у суспільстві інших радикалів – тільки правих.
Удар по столиці
"Цим нападом ймовірні ліворадикальні екстремісти свідомо поставили під загрозу людські життя. Насамперед пацієнтів лікарень, а також людей похилого віку", – заявив бургомістр Берліна Кай Вегнер.
Інцидент, що стався в Берліні, припав на період, коли температура повітря в місті коливається навколо нуля, а місцями спостерігаються снігопади, що ще більше ускладнювало ситуацію.
Згідно з заявою оператора, проблеми з електропостачанням були спричинені серйозними пошкодженнями кабелів, які зазнали значних механічних ушкоджень. Згодом з'явилося уточнення, що причиною блекауту став підпал на кабельному мосту неподалік теплоелектроцентралі Ліхтерфельде.
Зранку 3 січня без електрики залишилось близько 50 тисяч домогосподарств і понад дві тисячі підприємств німецької столиці. Потерпілі райони Ніколасзеє, Целендорф, Ванзее та Ліхтерфельде – це одні з найбільш престижних і зелених частин Берліна.
Через масштаби ушкоджень швидко відновити подачу живлення не вдалося.
У неділю 3 січня повернули електрику до 10 тисяч домогосподарств у районі Ліхтерфельде. Однак більшість споживачів чекатимуть підключення до 8 січня.
Зважаючи на ситуацію, поліція вжила термінових заходів, посиливши свою присутність на вулицях Берліна. Для поліпшення видимості на темних вулицях були залучені сотні офіцерів, а в деяких районах встановили тимчасові світлові стовпи.
Проте через відключення електрики на багатьох вулицях міста, а також через відсутність енергопостачання, не лише вуличне освітлення перестало працювати, а й системи сигналізації в магазинах виявилися неактивними.
Закриття супермаркетів і магазинів було ще одним наслідком відключення електрики. Багато торгових точок змушені були припинити роботу протягом дня через неможливість проводити оплату або здійснювати будь-які операції без електронних систем.
Не оминула проблема й освітню сферу. Внаслідок тривалого відключення енергії в південно-західних районах Берліна деяким учням продовжили канікули. Школи, які повинні були відновити заняття після різдвяних свят, не змогли повернутися до нормального режиму роботи через відсутність електрики та проблеми з інфраструктурою.
"Якщо ви зараз перебуваєте з дітьми в теплому і світлому місці і хочете/можете там залишитися, будь ласка, зробіть це. Наразі ми очікуємо, що школа відновить роботу не раніше четверга", – заявила одна зі шкіл району Ліхтерфельде.
Теракти "на благо суспільства"
Інтрига щодо винуватця протрималася недовго – вже наступного дня ультраліва екстремістська група Vulkangruppe (в перекладі "група Вулкан") випустила заяву, в якій взяла на себе відповідальність за теракт.
Сам теракт "вулканівці" назвали "дією на благо суспільства". За їхніми словами, підпал кабельного моста є протестом проти "непомірної жадібності до енергії" та зростаючого економічного і політичного впливу технологічних корпорацій, які завдають шкоди не лише довкіллю, а й соціальній справедливості.
Група детально описала, як саме вони здійснили атаку.
Вони вказали, що для підпалу кабелів використали Тельтовський канал, а також застосували сталеві прути, щоб спричинити коротке замикання, що стало причиною масштабних відключень електрики в Берліні.
Зауважимо: подібна технічна підготовка та чітке планування свідчать про високу організованість групи та її здатність здійснювати операції з великою точністю.
Німецька поліція вважає цей лист автентичним. Адже Vulkangruppe вже влаштовувала схожу диверсію – у березні 2024 року у землі Бранденбург через підпал ЛЕП постраждав завод американської компанії Tesla.
Тоді група Vulkan підпалила високовольтну опору на підприємстві, що призвело до значних фінансових втрат для компанії – збитки оцінили в кілька сотень мільйонів євро.
Група обґрунтувала вибір Tesla як цілі вичерпним переліком критичних зауважень до компанії та її власника, американського мільярдера Ілона Маска. Послання лівих екстремістів було чітким: компанія була атакована як представник "системи правління", що дискредитується як тоталітарна і з якою необхідно боротися через її технологічний прогрес та пов'язане з ним руйнування природи і пригнічення людей.
"Повне знищення Gigafactory і, разом з тим, усунення "технофашистів", таких як Ілон Маск, є кроком на шляху до звільнення від патріархату... Разом ми змусимо Tesla впасти на коліна", – заявили тоді у Vulkan.
"Ідеологія необмеженого економічного зростання та віра в прогрес, заснований на руйнуванні, добігли кінця", – також йдеться в їхній заяві.
Важливий момент: у листі-зізнанні також вказано, що ціллю нинішньої акції були не перебої з електропостачанням, а галузь викопного палива. Автори також висловили надію, що виробництво викопного палива буде зупинене і що цей акт зробить вирішальний внесок у досягнення цієї мети.
У звіті Федерального відомства з охорони конституції за 2024 рік підкреслюється, що група Vulkan свідомо обирає цілі, які здатні завдати серйозного та тривалого впливу на громадськість. Згідно з аналізом, її акції спрямовані не лише на короткочасні порушення, а й на створення довготривалих проблем, відновлення яких вимагає значних зусиль і часу.
Метою цих дій є заподіяння шкоди інфраструктурі, яка є критично важливою для нормального функціонування суспільства.
При цьому Vulkangruppe – не єдина ліворадикальна організація, що практикує теракти.
На початку вересня 2025 року на південному сході Берліна через загоряння двох опор високовольтних ліній електропередачі без світла залишилися близько 50 тисяч домогосподарств. Електропостачання вдалося повноцінно відновити 11 вересня.
Тоді відповідальність за підпал опор ліній електропередачі взяла на себе одна з ліворадикальних груп Einige Anarchist:innen – її члени залишили повідомлення на онлайн-платформі Indymedia.
Автори послання стверджували, що їхньою метою був технопарк Adlershof: акція відбулася під гаслом "Саботувати технологічний наступ – перекрити живлення військово-промисловому комплексу".
Останнє – свідчення того, що такі дії можуть становити загрозу і для підтримки України.
А відповідно – хай наразі свідчень "російського сліду" в цих терактах і немає, у Кремлі напевно вже вивчають можливість використання цього інструменту впливу.
Уроки блекауту
Німеччина все частіше стає жертвою таких радикальних екстремістських акцій, що свідчить про зростаючий вплив і організованість подібних угруповань.
Це вже не разова подія, а частина більшої тенденції, коли насильницькі дії застосовуються як засіб протесту проти технологічного прогресу, економічної нерівності та політичної влади.
Аналізуючи останні напади на енергетичну інфраструктуру, німецькі експерти з питань критичної інфраструктури стверджують: для здійснення такого нападу не потрібна спеціальна інформація. Всі необхідні дані злочинці могли легко знайти в інтернеті, адже Федеральне агентство з мереж надає карти, за допомогою яких легко визначити ключові точки електропостачання.
Водночас вони наголошують, що проблема полягає не в тому, що інформація є загальнодоступною, а в тому, що не було створено систему управління надзвичайними ситуаціями.
Незалежна робоча група експертів з критичної інфраструктури AG Kritis неодноразово попереджала, що електромережі повинні бути спроєктовані таким чином, щоб вони не могли вийти з ладу через відмову однієї точки. Це означає, що об'єкти повинні бути краще захищені фізично, але оператори також повинні підтримувати потужності для надзвичайних ситуацій.
Зокрема, речник AG Kritis Мануель Атуг поскаржився, що політики не чинять достатнього тиску на комунальні підприємства та операторів мереж. За його словами, Федеральне міністерство внутрішніх справ надто мало цікавиться посиленням регулювання, наприклад, ефективним загальним законом про критичну інфраструктуру, та його виконанням.
"Конкретні захисні заходи, наприклад для електромережі, не приносять політичних дивідендів. Міністр внутрішніх справ більше зацікавлений у тому, щоб усе виглядало добре. Він волів би відкрити новий центр захисту від дронів, навіть якщо той не захистить від жодного дрона. За нинішніх обставин спочатку має бути багато жертв, перш ніж ми нарешті отримаємо кращі закони для захисту критичної інфраструктури", – наголосив Атуг.
Водночас сенаторка Берліна з економічних питань Франциска Гіффі зазначила, що довжина енергомережі Берліна становить близько 35 тисяч кілометрів, і 99% її вже прокладено під землею. Це означає, що вона має бути краще захищена від атак, ніж надземні лінії. За словами Гіффі, планується перенести під землю і решту 1%.
Однак навіть тоді у мережі завжди будуть вразливі місця.
Нинішні інциденти показують, наскільки вразливими можуть бути сучасні технологічні системи до атак, здійснених радикальними групами. І не лише у Німеччині.
Відключення електрики на таких великих територіях не лише спричиняє економічні збитки, а й створює серйозні соціальні проблеми, підриваючи довіру до здатності державних та приватних структур захищати інтереси громадян у надзвичайних ситуаціях.
З огляду на це, важливо звернути увагу на те, як країна реагує на ці виклики. Посилення заходів безпеки на рівні інфраструктури, оперативна реакція правоохоронних органів і найголовніше – розробка ефективних стратегій для запобігання подібним інцидентам у майбутньому мають стати пріоритетами для уряду та відповідальних органів.
В іншому разі свій план подолання цих проблем суспільству подадуть інші екстремісти – тільки цього разу праві.
Автор: Уляна Кричковська,
журналістка "Європейської правди"