Вільна торгівля з ЄС. Почати не можна відкласти

Субота, 13 вересня 2014, 19:06 — , Європейська правда

В п’ятницю 12 вересня черговий раунд переговорів представників України, ЄС та Росії закінчився несподіваним результатом.

ЄС погодився продовжити односторонні преференції для України до 31 грудня 2015 року.

Нагадаємо, ці преференції були введені ЄС у квітні заради допомоги українській економіці. Згідно з ними, ЄС відмовився збирати мита з українського експорту, в той час як європейські товари експортувалися в Україну за старими митами.

Ці пільги мали діяти до листопада, після чого, як очікувалося, їх мав замінити повноцінний режимом вільної торгівлі. Однак, згідно з новими домовленостями, дію пільг продовжено більш ніж на рік.

Відповідно, Угода про асоціацію в частині зони вільної торгівлі не буде застосовуватися протягом найближчого року.

Це рішення стало несподіваним для всіх учасників.

Лише за два дні до історичної домовленості під час неофіційних розмов із високими чинами Єврокомісії кореспондент ЄвроПравди чув раз за разом – переговори у п’ятницю нічого не принесуть, а відповідно - треба ратифікувати Угоду і готуватися до нових раундів переговорів із росіянами.

Росія також не очікувала даної пропозиції.

Київ наголошує, що домовленість - виключно вигідна. Адже українські товари продовжуватимуть експортуватися в ЄС без мит, тоді як мита на європейські товари зберігатимуться.

Варто зазначити – такий крок не означає збільшення доходів держбюджету України.

В уряді прогнозують, що дія автономних преференцій ЄС протягом квітня-листопада збереже українським експортерам біля 500 млн євро. Ці гроші експортери мали сплатити митним органам країн ЄС, однак тепер зможуть заощадити їх.

Однак на практиці ця лібералізація не призвела до значного зростання українського експорту до ЄС і,  відповідно – до зростання виробництва у країні.

Формально зростання експорту є – за даними Держстату, збільшення поставок українських товарів до ЄС складає біля 15%. Але самі підприємці переконані: такий результат в першу чергу досягнуто завдяки девальвації гривні (що суттєво підвищує конкурентоздатність української продукції), а вплив пільгового режиму - другорядний фактор.

Позитивний ефект саме від обнуління європейських мит також матиме місце, але це – справа майбутнього. Український бізнес ще має знайти нових партнерів у ЄС, підписати нові угоди.

Зазначимо, що економічний ефект від продовження преференцій все ж існує. Але йдеться не про збільшення бюджетних надходжень, а про запобігання їх зменшенню.

"Пам'ятаєте, як в Адміністрації президента пояснювали, чому не можна поспішати із ратифікацією Угоди про асоціацію, а треба дочекатися закінчення терміну автономних преференцій?

Аргументом було те, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн на місяць",- нагадує президент Європейської бізнес асоціації Томаш Фіала.

Відповідно, продовження дії автономних преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень на суму біля 3 млрд грн.

Однак варто згадати, що кілька місяців тому українські урядовці зовсім інакше оцінювали перспективи пролонгації автономних преференцій. У червні Європейська правда просила прокоментувати таку можливість урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія П’ятницького (зараз він обіймає посаду торговельного представника України).

За словами чиновника, такий варіант не є найвигіднішим для України.

"Сценарій можливий, але в такому випадку ми не отримаємо бонус у вигляді ще одного річного обсягу тарифних квот. Крім того, з боку ЄС поступове зниження мита відбувається дуже швидко. Ми можемо з початку 2015 року перейти до режиму другого року дії вільної торгівлі. Це ще більше спростить експорт в ЄС, що дуже вигідно для українського бізнесу. У разі пролонгації автономних мит це буде відтерміновано ще на рік. І нарешті - режим вільної торгівлі дозволить українським компаніям інтегруватися у європейську торговельну систему, стати частиною великих торговельних ланцюжків",- заявив три місяці тому Валерій П’ятницький.

Звичайно, що таку заяву можна назвати не зовсім відвертою, адже, за даними єврочиновників, українські урядовці все ж піднімали питання пролонгації преференцій. Однак до викладених аргументів варто прислухатися.

Протягом п’яти місяців дії автономних преференцій українські експортери вже використали річні квоти безмитних поставок пшениці та кукурудзи.

Поява у нинішньому році додаткової квоти (на яку багато хто розраховував) дозволила би вже зараз збільшити експорт, а відповідно – приток валюти у країну.

Також залишається питання заморозки збільшення квот. Втім, цю проблему можна вирішити окремо, домовившись із ЄС, щоб із кінця наступного року розміри квот розраховувались, виходячи із норм другого року угоди.

Третій ризик – заморожування модернізації української економіки. Значною мірою вона залежить від того, чи певний український бізнес у незворотності набрання чинності економічної частини угоди.

Саме в цьому суспільство зараз переконують і вітчизняні, і європейські політики.

Євродепутат Валдіс Домбровскіс, який незабаром обійматиме посаду віце-президента ЄК з питань єврозони та соціального діалогу, пояснив Європравді, що відтермінування торговельної частини угоди дозволить уникнути торговельної війни з РФ.

"Нинішній стан української економіки такий, що економічні шоки, які очікуються (в разі повномасштабної торговельної війни) в ряді галузей, наприклад - у машинобудуванні, будуть непосильними для країни. Тому таке рішення є доцільним. Але Україна не відмовляється від Асоціації, як кажуть деякі", - вважає Домбровскіс.

"Ніхто не сумнівається у тому, що Угода набере чинності в повному обсязі. Для ЄС було принциповим не допустити Росію до перегляду цього документу, а тому там вирішили піти на певні економічні поступки Україні, розмір яких для ЄС насправді несуттєвий",- впевнений Томаш Фіала.

Однак все це залишає відкритим питання – що буде за рік?

Очевидно, що економічні претензії Росії не зникнуть, а відповідно – сторонам доведеться знову сісти за стіл переговорів.

І хоча у сторін є у запасі цілий рік, чи зможуть вони використати його із користю? Принаймні, зараз можна говорити, що аналогічні консультації ЄС, України та Росії, що йшли майже півроку, не дали ніякого результату.

Росія, як і раніше, переконує про ризики власній промисловості, ігноруючи аргументи України та ЄС. Чи можна сподіватися, що рік дії санкцій зробить Москву більш уважною до чужих аргументів?

Поширеним поясненням цього є твердження, що за рік українська економіка вийде з кризи, а тому матиме більше сил протистояти економічному шантажу східного сусіда. Дійсно, зараз, в умовах різкого падання ВВП країни, таких можливостей в України немає.

Але чи з’являться ці можливості за рік? Чи є хоч хтось із експертів, хто очікує відновлення економіки за такий короткий термін?

В деяких міжнародних фінансових організація, зокрема – в ЄБРР, прогнозують продовження падіння української економіки і у 2015 році. То чи стане українська економіка сильнішою на момент завершення строку дії торговельних преференцій?

Відповіддю на ці питання майже напевно є слово "ні".

В такому разі - що дає Україні заморожування на рік торговельної суперечки із Росією?

Тим більше – після того, як у Кремлі зрозуміли, що в них достатньо можливостей впливати на документ, підписаний двома суверенними сторонами.

Саме це - демонстрація того, що Кремль здатний диктувати умови, - врешті-решт, і є головним результатом угоди 12 вересня.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua