Вибори у Фінляндії – праймеріз, відкриті списки та інтернет-голосування

Четвер, 28 травня 2015, 09:12 — Довілє Вайшвілєйте, моніторингово-аналітична група "ЦИФРА"
bbc

Фінляндії можна позаздрити – вона стабільно посідає топові позиції у рейтингах Transparency International та Freedom House. Її часто ставлять в приклад як країну з міцними демократичними традиціями, найкращим рівнем представництва жінок у парламенті, високою виборчою активністю громадян, стабільними виборчими інститутами.

Для України досвід Фінляндії цікавий тим, що фінський парламент – Eduskunta – обирається за пропорційною системою відкритих партійних списків. Ця система, із незначними змінами, функціонує у країні тисячі озер вже майже сто років.

Останні парламентські вибори там відбулися відносно недавно – 19 квітня 2015 року. Автору довелося бути спостерігачем на них, що дозволило краще зрозуміти фінську політичну систему.

Можливо, деякі її риси будуть корисні і для України.

Eduskunta налічує 200 депутатів, які обираються у 13 виборчих округах: 12 багатомандатних, величиною від 7 до 35 мандатів.

Ще один округ – Aland – одномандатний. За Аландським архіпелагом закріплене одне місце у парламенті незалежно від кількості його населення. Так гарантується представництво інтересів території, яка в минулому належала Швеції.

Фінська виборча система не передбачає голосування за партію. Віддати голос можна виключно за кандидата, вписавши його порядковий номер у спеціально відведене місце у бюлетені.

 

На виборчих дільницях та у приміщеннях для голосування розміщені плакати із переліком партій. Послідовність розміщення визначається жеребкуванням, а кандидати кожної партії розміщуються у алфавітному порядку.

Нумерація усіх кандидатів є безперервною і починається з двійки. Вважається, що одиниця дає невиправдану перевагу кандидату, який знаходиться під цим номером.

Мовляв, виборець, який голосує за першу партію у списку, але йому байдуже, за якого кандидата голосувати, швидше за все впише в бюлетень саме одиницю.

 

У Фінляндії відсутній виборчий бар’єр, а розподіл мандатів між партіями та кандидатами здійснюється на основі індексів, які розраховуються за допомогою формули D’Hondta - спеціальній формулі розподілення мандатів, що використовується у низці країн, у тому числі і європейських. 

Оскільки результати виборів встановлюються не на загальнонаціональному, а на рівні кожного округу, це провокує ефект розбіжності між індексами і кількістю відданих голосів персонально за кандидата.

Як наслідок, можливою є ситуація, за якої кандидат із більшою кількістю голосів поступається депутатством кандидату із більшим індексом.

Однак це є, швидше, особливістю фінської виборчої системи, ніж її недоліком.

Представники політичних партій вважають фінську виборчу систему надміру персоналізованою: партії не впливають на розміщення кандидатів у списку і не визначають, хто в результаті одержить представницький мандат.

Тому вони змушені залучати у якості кандидатів знаних людей, які зможуть своїм іменем мобілізувати голоси для партії. Також це стосується і фінансової підтримки – під відоме ім’я значно легше мобілізувати кошти.

Спосіб висунення кандидатів залежить від рівня підтримки партії в тому чи іншому окрузі. Там, де підтримка партії незначна і розраховувати на високий результат не доводиться, ажіотажу і конкуренції серед кандидатів не спостерігається.

В округах, де партія є популярною, відбуваються праймеріз – попередні внутрішньопартійні голосування, на яких члени партії визначають, хто потрапить до остаточного списку кандидатів.

 

Ще один цікавий нюанс - статус партії може одержати лише попередньо існуюча громадська асоціація.

У випадку, якщо в результаті двох послідовних парламентських виборів партії не вдається здобути жодного мандата, вона повертається до статусу громадської асоціації.

Це дозволяє фінській партійній системі очищуватись від надлишку організацій, які не здатні ефективно виконувати одну з основних функцій політичної партії – боротись і здобувати владу. Наприклад, у минулих виборах брало учать 16 партій. 

Для зручності виборців у Фінляндії існує можливість дострокового голосування. Для цього на території всієї країни попередньо визначили 900 виборчих дільниць.

Наприклад, під час останніх виборів в округах Satakunta, Savo-Karelia, Oulu достроково проголосувало більше виборців, ніж у день голосування. Найвищий показник було зафіксовано в окрузі Lapland, де майже 59% виборців віддали свій голос завчасно.

Ці округи розташовані на півночі та сході Фінляндії – найменш заселених частинах країни. Завдяки достроковому голосуванню фіни, що там мешкають, поєднують візит до населеного пункту, у якому розташована виборча дільниця, із особистими справами.

Загалом 46% виборців з тих, що взяли участь у голосуванні, зробили це достроково.

Ця практика також значно спрощує роботу членів дільничних виборчих комісій, оскільки вона розвантажує виборчі дільниці у день голосування. Це важливо, з огляду на традиційно високу виборчу активність фінів.

В найближчі чотири роки – з 2016 по 2020 – у Фінляндії проводитимуть експеримент із інтернет-голосуванням. Правда, йдеться не про загальнонаціональні вибори, а про консультативні муніципальні референдуми.

Розробка і розвиток системи інтернет-голосування, за попередніми оцінками, коштуватиме близько 2,4 мільйонів євро і вимагатиме внесення змін до деяких законів. Ключовими завданнями експерименту є ознайомлення виборців із альтернативним способом волевиявлення, а також завоювання довіри громадян до нього.

Кожен муніципалітет самостійно вирішуватиме, як використовуватиметься інтернет-голосування – як альтернатива достроковому голосуванню поштою чи паралельно з ним.

Виборці зможуть голосувати через Інтернет декілька разів і лише останній вибір вважатиметься дійсним.

Однак якщо у день голосування виборець особисто приходить на дільницю і голосує, тоді саме цей його вибір вважатиметься остаточним і враховуватиметься.

Муніципалітети зможуть використовувати цю систему для проведення консультативних референдумів безкоштовно. З огляду на те, що протягом останніх двадцяти років відбулося шістдесят таких референдумів, це значно здешевить вартість їх проведення.

Про застосування інтернет-голосування на загальнонаціональних виборах говорити рано. Найбільше застережень викликають питання безпеки. Та й вартість відповідної системи для загальнонаціональних виборів буде в рази вищою, ніж та, яку використовуватимуть на місцях.

Фінський досвід організації і проведення виборів є повчальним для України. Найочевидніше він апелює до того, що будь-які зміни потрібно впроваджувати без поспіху, різких рухів і, головне, без огляду на політичну кон’юнктуру.

 

Автор: Довілє Вайшвілєйте,

моніторингово-аналітична група "ЦИФРА",

Вільнюс-Гельсінкі-Вільнюс

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua