Росія погрожує ембарго. Що робить уряд?

Середа, 26 серпня 2015, 10:10 — Олексій Павленко, міністр агрополітики, для Європейської правди

Нещодавно російські чиновники запустили в інформаційний простір іще одну зі своїх погроз – із 1 січня 2016 року буде запроваджене повне ембарго на імпорт української продукції до Російської Федерації.

Щоправда, увесь цей словесний ряд загрозливо звучить лише за формою. За змістом же – є не більш ніж порожнім черговим залякуванням.

Річ у тім, що для українського аграрного сектору "повне ембарго" не матиме жодного суттєвого значення. Уже більш ніж протягом семи місяців 2015 року частка Росії у загальному експорті української продукції не перевищує 2%. Як кажуть: "Збіг? Не думаю!" ;)

 

За перші 7 місяців 2015 року показники українського експорту за деякими товарними позиціями дорівнюють нулю. Якщо за 7 місяців 2014 року Україна експортувала сирів та йогуртів до РФ на загальну суму 84,2 млн доларів США, то за відповідний період  2015 року – на суму близько 1 тис. доларів США. Експорт масла тваринного, зернових, насіння олійних культур, готової консервної продукції з риби та рибопродуктів за 7 місяців 2015 року до Російської Федерації не здійснювався.

Проте деякі види продукції ми все ще експортуємо до Росії. Це м’ясо та субпродукти, кондитерські вироби, незначна кількість плодоовочевої продукції, цукор.

Українських сільгосптоваровиробників зрозуміти можна – торговельні відносини із сусідньою державою вони вибудовували десятками років. Не усі готові приймати нові правила гри. Але наразі кожному гравцеві вітчизняного аграрного сектора, який раніше орієнтувався на російський ринок, треба налаштуватися на суттєві зміни у міжнародному векторі діяльності.

Як Міністерство аграрної політики та продовольства може допомогти українським підприємствам, що експортують  продукцію до Російської Федерації?

Наша основна стратегія – відкриття нових ринків збуту для вітчизняної продукції. І перше півріччя 2015 року показово доводить, що ця стратегія не просто перспективна, вона – успішна.

Диверсифікацію аграрного експорту в американському, європейському, азійському та близькосхідному напрямах ми розпочали ще минулого року. Так, у 2014 році експорт української сільгосппродукції до США збільшився на 33,2%, до країн Азії – на 10,1%, до ЄС – на 4,4% та до Африки – на 0,9%.

Наразі в України є кілька перспективних торговельних партнерів, з якими ми не просто прагнемо розвивати співпрацю.

Наша головна мета – надати вітчизняним сільгосптоваровиробникам право безпосереднього доступу на закордонні ринки.

Ці плани цілком можливо реалізувати на китайському ринку. У 2014 році товарообіг сільгосппродукції між Україною та Китаєм становив 931,9 млн доларів, що на 36,6% більше, ніж за 2013 рік. А за 6 місяців 2015 року загальна сума аграрного товарообігу між країнами склала уже 832,4 млн доларів, що на 84,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Так, Китаєм було імпортовано української продукції на суму 783,3 млн доларів, що вдвічі більше за показники 2014 року.

Наразі 86,5% усього агроекспорту України до Китаю складають зернові та олія соняшникова. Проте за підсумками нещодавнього 5-го засідання Комісії зі співробітництва між Урядом Китаю та Урядом України китайська сторона готова розглянути можливості імпорту українського соняшникового шроту, цукру, вина, кондитерських виробів, а також м’ясо-молочної продукції у разі дотримання її відповідним стандартам.

Величезний китайський ринок – це ще не все, що ми готові запропонувати українським виробникам. Не менш привабливий торговельно-економічний партнер України – Арабська Республіка Єгипет із другою найбільшою часткою в експорті українського агросектору.

Наразі Єгипет імпортує також здебільшого зернові та олію соняшникову. Проте є готовність до розширення співпраці за іншими позиціями. Під час останнього робочого візиту до АРЄ Мінагрополітики отримало офіційну пропозицію щодо постачання 12 тис. тонн української курятини.

Єгипет – це не лише один із важливих партнерів агросектору України, але також наше вікно до країн Близького Сходу. Відкриття нового русла Суецького каналу створить сприятливі умови для транспортування вітчизняної аграрної продукції до даного регіону.

Хороші перспективи співпраці в аграрній галузі відкриваються з Канадою. З моменту набуття чинності Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою українські експортери отримають можливість постачати переважну більшість сільськогосподарських товарів за нульовою ставкою ввізного мита, особливо товари з високою часткою доданої вартості, в тому числі кондитерські вироби, консервовані та готові овочі, олію, соки, алкогольні напої та рибну продукцію тощо.

Потерпають від закриття російського ринку українські виробники яєць – якщо за 7 місяців 2014 року продукції було експортовано до РФ на загальну суму 2,9 млн доларів США, то за відповідний період 2015 року експорт яєць у даному напрямі не здійснювався.

Проте святе місце порожнім не лишається – днями два українських підприємства отримали дозвіл на експорт столових курячих яєць до Ізраїлю. А це – не просто добра новина. Це гарний приклад того, яких можливостей ми шукаємо та що хочемо запропонувати українським виробникам замість російського ринку.

Звісно, багато непростих питань пов’язано з експортом молочної продукції.

Тут все складніше – адже ЄС та інші країни мають складну систему сертифікації якості продукції, виробництво якої має відбуватися з використанням найсучасніших технологій та за мінімального втручання людини.

Наразі 80% молока в Україні виробляються домашніми господарствами, які не можуть собі дозволити придбати сучасне обладнання та контролювати якість молока, а натомість застосовують традиційні методи господарювання.

Що ми можемо запропонувати в цьому разі? Об’єднуватися у кооперативи. В Україні діє близько 300 аграрних кооперативів. Зокрема, на Львівщині існує кілька кооперативних об’єднань з виробництва молока. За словами самих селян, такі об’єднання дозволяють залучати кредитні кошти, купувати сучасне обладнання та виходити на ринок без посередників.

Ще однією з альтернатив є створення молочних фермерських господарств сімейного типу.

Зарубіжні та вітчизняні інвестори готові повністю підтримувати такі ініціативи. Так, нещодавно з метою перетворення перспективних особистих селянських господарств на молочні фермерські господарства сімейного типу МБФ "Добробут громад" (Хайфер Україна), компанія "Данон Україна" та ДОГО "Сільськогосподарська консультаційна служба" за підтримки Мінагрополітики розпочали конкурсний відбір кандидатів у восьми областях України для створення сімейних молочних ферм від 10 голів корів.

Варто розуміти, що якщо для одних видів продукції нам вдається швидко знайти нові ринки збуту, то для інших існує ряд додаткових вимог закордонних партнерів. І головною вимогою є якість.

У кожного, хто зараз готовий вчитися, розвивати своє господарство та удосконалювати методи його ведення, буде шанс знайти споживача для продукції власного виробництва. Виробникам слід приготуватися до змін та бути гнучкими. Можливо навіть переглянути асортимент продукції, що виробляється. Виробництво яєчного порошку, сухого молока, баранини – усі ці напрями мають попит як у Європі, так і в Азії та на Близькому Сході.

Наголошу, що неймовірно перспективним є виробництво продукції з високою часткою доданої вартості. Вівсяні пластівці нам значно вигідніше продавати за кордон, ніж просто сировину – зерно. Тому українські підприємці можуть цілком шукати свій шлях у виробництві готової продукції.

Зі свого боку, ми готові запропонувати альтернативні ринки, залучення закордонних інвесторів, оптимально вільні від державного втручання можливості для розвитку бізнесу.

За виробниками – вибір, чи готові вони продовжувати роботу за нових умов, чи ні. Скажу лише, що від кожного українського аграрія залежить добробут усієї України.

Адже у 2014 році понад 14% від загальної структури ВВП забезпечили сільське господарство та харчова промисловість. Протягом трьох останніх років ми можемо спостерігати суттєвий прогрес у зростанні частки сільського господарства у ВВП. Так, якщо за I квартал 2013 року вона становила 3,1%, за I квартал 2014 року – 3,3%, то за I квартал 2015 року – уже 4,3%. Отже, попри складнощі, аграрний сектор продовжує гарантувати продовольчу безпеку України.

Не маю жодного сумніву, що галузь вистоїть та гідно витримає усі випробування. Адже правда – на нашому боці. 

 

Автор: Олексій Павленко

міністр аграрної політики та продовольства України

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua