Як непродумана дерегуляція поставила під загрозу український агроекспорт

П'ятниця, 16 жовтня 2015, 08:40 — , World Bank Group

В Україні вже декілька років ведеться активна робота у напрямку дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу.

Без сумніву, така діяльність - необхідна, і сьогодні вже можна говорити про непогані результати. Так, скасовано значний перелік дозвільних документів, метою яких було лише отримання додаткових коштів до державного бюджету. Скорочено кількість державних контролюючих органів. Робота триває і далі. 

Але є одне але...

У гонитві за зменшенням регуляторного навантаження на бізнес виникла ситуація, коли дерегуляція дала зворотній ефект - бізнес опинився в зоні ризику. А разом із ним - життя та здоров’я українських споживачів, тобто наше з вами. 

Йдеться про запровадження спеціального режиму проведення перевірок бізнесу щодо безпечності харчових продуктів.

28 грудня 2014 року було прийнято закон "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України". Пунктом 8 розділу "Перехідні положення" зазначеного закону було встановлено, що протягом січня-червня 2015 року проведення перевірок бізнесу контролюючими органами можливе тільки з дозволу Кабінету міністрів України або за заявкою самого бізнесу. Зазначене правило не поширювалося тільки на перевірки Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Звичайно, якщо уявити, що ми живемо в ідеальному світі і всі виробники харчових продуктів сумлінні та знають, чому так важливо мити руки перед тим, як включитися у виробничий процес, і життя однієї єдиної людини цінніше за будь-який прибуток - тоді державний контроль взагалі можна відмінити.

Але в реальному житті картина дещо інша.

Крім того, людський фактор, який називають найбільшою загрозою харчовій безпеці, неможливо повністю виключити навіть при максимально автоматизованому процесі виробництва. Отже, хоча б мінімальний державний контроль за дотриманням вимог харчового законодавства потрібен.

Мабуть, саме тому, коли експерти ВООЗ, FAO (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) та Європейської комісії почули новину про неможливість проведення планових перевірок підприємств харчопереробної галузі в Україні, вони не зрозуміли цього кроку.

Їм було важко взагалі усвідомити те, що країна сама штовхає себе вниз.

Відсутність можливості проведення планового державного контролю за дотриманням вимог безпечності харчових продуктів на відповідних підприємствах означає відсутність ефективного державного контролю за виробництвом та обігом харчових продуктів.

Це, окрім ризику для споживача, несе ризик для української економіки, і, перш за все, для експорту харчових продуктів.

Будь-яка країна світу, до якої Україна експортує харчові продукти, може відмовитися від такого експорту через відсутність гарантій з боку держави, що українські продукти безпечні. 

В даному випадку відсутність державного контролю дорівнює відсутності гарантій.

І це - в ситуації, коли Україна вважає агропромисловий експорт локомотивом нашої зовнішньої торгівлі!

Та оскільки заборона на проведення перевірок без дозволу Кабінету міністрів України мала тривати до кінця червня 2015 року, а положення закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" щодо державного контролю мали набрати чинності 20 вересня 2015 року, то, здавалося б, проблему вже вирішено. 

На жаль, вступ в дію нового харчового закону ситуацію не змінив.

Після закінчення дії спеціального режиму перевірок їхнє проведення заборонили нормою ще одного закону – "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким проведення перевірок бізнесу вимагає отримання дозволу Кабінету міністрів.

Зазначений порядок діє до кінця 2016 року.

Продовження мораторію на перевірки безпечності харчових продуктів незрозуміле з огляду на те, що в Україні більше п’яти років приймали, і минулого року нарешті ухвалили новий харчовий закон – "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", гармонізований з кращими світовими практиками та законодавством ЄС.

Цей закон, окрім запровадження сучасних механізмів захисту споживачів, має на меті запровадження ефективних європейських підходів до здійснення державного контролю безпечності харчових продуктів.

Все це мало би допомогти українським харчовикам відкрити ринки ЄС та стати більш конкурентоспроможними на інших міжнародних ринках.

Оскільки проблему здійснення ефективного державного контролю щодо харчових продуктів стали все частіше обговорювати на зустрічах за участю міжнародних експертів, а перспектива втратити експортні контракти замайоріла дуже близько

Обговорення мораторію на проведення перевірок вийшло на нову орбіту. 

Почалося детальне вивчення норм, якими цей мораторій встановлено. В результаті з'ясувалося, що наразі існує декілька версій трактування цих норм.

Так, на сайті Державної регуляторної служби України зазначено, що норма про мораторій на проведення перевірок бізнесу "поширюється на всі без винятку контролюючі органи", незважаючи на те, що її було прийнято законом України, який вносить зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи.

Водночас позиція Мінюсту та Державної фіскальної служби – дещо інша. Ці відомства вважають, що положення закону України № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" включно з тим, яке забороняє проведення перевірок підприємств без дозволу КМУ, поширюються виключно на Державну фіскальну службу та її територіальні органи.

Ця дискусія триває і зараз.

А тим часом споживачі залишаються незахищеними, оскільки вже 10 місяців харчові підприємства працюють без державного контролю.

Самі харчовики все частіше звертаються до Держветфітослужби з проханням перевірити їх, бо цього вимагають їхні торговельні партнери.

Виникає питання, чому в Україні запровадили режим проведення державного контролю, який ставить під загрозу споживачів, завдає проблем харчовому бізнесу, створює перешкоди для подальшого розвитку експорту?

Проблему зрозуміли у Верховній раді України, де нещодавно було зареєстровано законопроект "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Пропонується запровадити мораторій на перевірки замість спеціального режиму проведення перевірок, який діє зараз.

Відмінність між двома підходами – в тому, що у випадку мораторію планові перевірки забороняються повністю, а за спеціальним режимом, який діє зараз, планові перевірки можливі за дозволом КМУ.

І головне, з огляду забезпечення високого рівня харчової безпечності, що в законопроекті чітко зазначено, що мораторій не поширюється на проведення державного контролю безпечності та якості харчових продуктів.

Зазначений законопроект є прикладом розумної дерегуляції.

Поява можливості здійснювати на постійній основі державний контроль за тим, як виробляють та поводяться з харчовими продуктами, дасть змогу реалізувати положення нового харчового закону. Це, в свою чергу, означає можливість створення ефективної системи державного контролю, запровадження в Україні європейських стандартів захисту споживачів і ведення бізнесу та наближення до нових ринків. 

Може, вже час діяти з розумом?

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua