Аргументи на користь Nord Stream-2. Де збрехав "Газпром"

П'ятниця, 12 лютого 2016, 15:07 — Карел Хірман, енергетичний експерт, Словаччина

Нова причина для гордості керівництва "Газпрому" – зростання експорту газу в Європу, зафіксоване за підсумками минулого року. Враховуючи, що в попередні роки поставки суттєво зменшувалися, таке зростання – привід для радості не лише для керівництва російського концерну, але й для бюджету РФ.

Згідно із заявою голови "Газпрому" Олексія Міллера, загальний обсяг експорту компанії в Європу (в термінології росіян – "до країн далекого зарубіжжя"), в тому числі до Туреччини, в 2015 році виріс на 8%, перевищивши 159 млрд кубометрів.

"В абсолютному вираженні експорт збільшився на 11,8 млрд кубометрів, що можна порівняти з річним обсягом поставок "Газпрому" до таких країн, як Франція – до 9,7 млрд чи Велика Британія – 11,1 млрд кубометрів", – цитує слова Міллера російська агенція ТАСС.

Такий результат є особливо цінним (насамперед – для Кремля), оскільки його встановлено на тлі погіршення відносин Москви як з Євросоюзом, так і з його ключовими членами: Німеччиною, Францією і Британією, спричиненого подіями в Україні, що зрештою і призвело до взаємного запровадження санкцій.

Відомі також зусилля Європейської комісії зі скорочення залежності ЄС від російського газу та запровадження прозорих правил контрактних закупівель російського газу європейськими компаніями.

У такій ситуації зростання експорту сибірського газу подається як доказ того, що, незважаючи на серйозні проблеми, ЄС і Росія зберігають перспективи розвитку своєї торгівлі. Так само, як це було за часів "залізної завіси".

Збільшення експорту як привід для Nord Stream-2

Приємна для "Газпрому" статистика стала ключовим елементом нової інформаційної кампанії росіян, що доводять ЄС необхідність будівництва нового газопроводу в обхід України і Словаччини. Йдеться про запланований проект Nord Stream-2 (що дозволить збільшити транзит через Балтику ще на 55 млрд кубометрів).

Відразу ж після презентації результатів минулого року і "Газпром", і його стратегічні партнери – німецька компанія Witershallu і австрійська OMV – вже встигли звернути увагу, що торішнє зростання – це чергове підтвердження необхідності будівництва нового газопроводу.

Зокрема, "Газпром" заявив, що очікує подальшого зростання поставок в Європу і в наступні два роки. За їхніми розрахунками, цього року поставки зростуть до 162,6 млрд кубометрів, а у наступні – до 166 млрд.

Причиною такого оптимізму "Газпрому" стало зменшення видобутку газу на території самого ЄС, чи то в Голландії, чи то на шельфі Північного моря. Ще одна причина – збільшення використання газу у виробництві електроенергії, бо він, після зниження цін, став конкурентоспроможним порівняно з вугіллям.

Подібні оцінки можна почути і від європейських партнерів "Газпрому". Бос OMV Райнер Зееле вже заявив, що "ми повинні збільшити зусилля, щоб переконати Європейську комісію, що цей проект відповідає інтересам Європи".

При цьому віце-президент "Газпрому" Олександр Медведєв заявив своєму босу, що через газопровід "Північний потік" (з Росії до Німеччини через Балтійське море) в 2015 році було експортовано 39,1 млрд кубометрів газу, що становить майже 71% потужності газопроводу. Це подається як ще один аргумент на користь будівництва.

Український чинник

Отже, з’ясуймо, наскільки змістовним є аргумент про зростання поставок російського газу в Європу для доказу рентабельності проекту Nord Stream-2.

Ще раз нагадаємо, що, згідно з офіційними даними, експорт "Газпрому" до Європи, включаючи Туреччину, в абсолютному вираженні зріс у 2015 році на 11,8 млрд кубометрів. Водночас поставки до Туреччини минулого року залишалися стабільними – на рівні 27 млрд кубометрів, а отже, весь приріст пояснюється поставками до європейських країн.

Та в 2015 році на європейському газовому ринку відбулася ще одна важлива зміна: Європа стала важливим постачальником газу в Україну.

Згідно з опублікованими даними, НАК "Нафтогаз України" в 2015 році імпортувала 10,3 млрд кубометрів газу з Європи. Водночас імпорт газу з Росії знизився з 14,5 млрд кубометрів в 2014 році до 6,1 млрд.

Причини такої зміни – не лише політичні: анексія Криму і російська інтервенція на Донбас, – але й ринкові реалії. Покупки у європейських газових трейдерів протягом усього року дозволили купувати газ дешевше (або за порівнянною ціною), ніж безпосередньо у "Газпрому" на україно-російському кордоні.

Якщо порівняти дані "Газпрому" про збільшення експорту в Європу на 11,8 млрд кубометрів і закупівель "Нафтогазу" обсягом 10,3 млрд кубометрів, то важко не помітити, що ці цифри дуже близькі.

Оскільки постачання газу в Україну з території Європи здійснюються шляхом реверсу з території Словаччини, Угорщини та Польщі, то стає зрозуміло, що європейські трейдери, які уклали контракти з Україною, фізично здійснюють реверс російського газу.

Втім, навіть якщо цей газ споживається в Україні, в російській статистиці він вказується як експортований до країн ЄС, наприклад, до Німеччини чи Великої Британії.

"Північний потік" на наш рахунок

На підставі цих фактів можна дійти простого висновку, що значне зростання експорту російського газу до Європи минулого року парадоксальним чином зумовлене зміною системи закупівель газу Україною.

Відповідно, очікуване "Газпромом" зростання експорту в нинішньому та наступних роках підозріло близьке до обсягу, який "Газпром" постачає в Україну напряму. Але і цей обсяг газу, швидше за все, незабаром буде переведений Україною з прямих поставок на реверс з ЄС.

Отже, ми отримуємо дуже суперечливу картину. "Газпром" і його німецько-австрійські партнери кажуть про необхідність будівництва Nord Stream-2 через очікуване збільшення попиту на російський газ у Європі.

Водночас зростання попиту України на газ з Європи майже точно відповідає збільшенню російських поставок. Виходить, що успіх "Газпрому" практично повністю був забезпечений політикою української влади з демонополізації постачання газу в країну.

Більш того, якщо підсумувати експорт "Газпрому" в ЄС та Україну, то стає очевидно, що

жодного зростання експорту минулого року не було і найближчими роками не передбачається.

Тому аргумент для доказу необхідності будівництва газопроводу Nord Stream-2, який активно використовується, є явним обманом. Насправді ж відмова від будівництва нового газогону не призведе до проблем з поставками російського газу до ЄС.

Єдиною зміною, яку відчують європейські споживачі в разі будівництва нової гілки газопроводу через Балтику (особливо країни, що знаходяться між Україною та Німеччиною), стане зростання цін на газ внаслідок здорожчання транзиту.

 

Автор: Карел Хірман,

радник з енергетичних питань
прем'єр-міністра Словаччини у 2010-2012 роках Івети Радічової

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.