Транзитна війна України та РФ. Чи існує юридичний вихід

Вівторок, 16 лютого 2016, 12:43 — Тетяна Гринь, Asters

15 лютого 2016 року пролунала заява прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка про те, що Україна тимчасово призупиняє дію транзитних дозволів, виданих для вантажних автомобілів, що зареєстровані в Російській Федерації.

Тобто Україна закриває транзит для російських вантажівок у відповідь на зупинку транзиту українських вантажів з боку Росії.

Настільки такі дії були виваженими юридично?

З моменту вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) як Росія, так і Україна взяли на себе низку зобов'язань, в тому числі стосовно транзиту вантажів. Вимоги щодо транзиту закріплені в статті 5 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (Угода ГАТТ), яка запроваджує принцип "свободи транзиту".

Відповідно до положень Угоди ГАТТ, принцип свободи транзиту полягає в наступному:

1)      Недискримінація за принципом країни в'їзду чи виїзду: "Не повинна робитися жодна різниця, основана на прапорі суден, місця походження, відправлення, в'їзду, виїзду чи призначення або на будь-яких обставинах, що стосуються власності на товари, судна чи інші транспортні засоби".

2)      Уникнення непотрібних затримок та обмежень: "Будь-яка сторона має право вимагати, щоб транзитний рух через її територію починався з відповідної вхідної митниці, але, крім випадків невиконання застосованих законів та правил, такий рух з території інших сторін чи на територію інших країн не повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень…"

3)      Надання найбільш сприятливого режиму: "щодо всіх зборів, правил та формальностей у зв'язку з транзитом кожна сторона повинна надавати транзитному руху на територію будь-якої іншої сторони чи з території будь-якої іншої сторони режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається транзитному руху до будь-якої чи з будь-якої третьої країни".

Зі вступом до СОТ як Росія, так і Україна взяли на себе зобов'язання щодо надання режиму свободи транзиту, уникнення будь-яких затримок та надання найбільш сприятливого режиму для руху вантажів.

Першою зазначений принцип порушила Росія, заборонивши в'їзд транзитних автомобілів з України. Очевидно, що це був один із "кроків" у відповідь на початок застосування з 1 січня 2016 року Україною торговельних положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Однак на сьогодні принцип свободи транзиту порушений обома сторонами: як Росією, так і Україною.

Як вирішувати це питання?

Варто зауважити, що в рамках СОТ, серед інших, існує позиція, яка передбачає, що частина питань, які стосуються транзиту вантажів, може вирішуватися на регіональному рівні, шляхом укладання регіональних угод.

Зокрема, Україна є стороною "Угоди про порядок транзиту через території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав".

В статті 9 зазначеної угоди визначено, що "питання, не врегульовані цією Угодою і пов'язані з переміщенням товарів і транспортних засобів, що їх перевозять через митні території Сторін (країн, держав СНД), вирішуються відповідно до їхнього національного законодавства. При цьому спірні питання, пов'язані із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів уповноважених органів зацікавлених Сторін".

Таким чином, регіональна угода про транзит закріплює два важливих принципи, які стосуються ситуації, що склалася у зв'язку із зупинкою транзиту між Росією та Україною.

Перший принцип полягає в тому, що питання транзиту по території СНД вирішується на рівні національного законодавства країн-учасниць, а другий зобов'язує сторони вирішувати спірні питання шляхом переговорів і консультацій.

Що стосується національного законодавства України, то, відповідно до положень статті 55 закону України "Про автомобільний транспорт", "дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом – документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін".

Квота таких дозволів узгоджується Міністерством інфраструктури і видається автоперевізникам відповідно до положень наказу Міністерства інфраструктури "Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом". 

Видавши дозволи на транзит вантажів територією України, Україна фактично заборонила транзит вантажів. Які наслідки це матиме для України – покаже час.

Відповідно до заяв представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Україна планує вирішувати питання порушення Росією принципу свободи транзиту в рамках СОТ. На жаль, зазначений шлях вирішення не призведе до швидких позитивних наслідків для України, оскільки процедури врегулювання спірних питань в рамках СОТ тривалі й бюрократичні.

Тому найефективнішим, з практичної точки зору, буде шлях проведення переговорів, консультацій, в тому числі із залученням представників країн Європи та світу.

Збитки в цьому випадку, на жаль, буде нести бізнес. І це не лише російські автоперевізники, але також і європейські замовники, покупці товарів (вантажів) зі всього світу.

Специфіка зовнішньоекономічних торговельних контрактів дуже часто залежить від обраних умов Інкотермс (міжнародних комерційних умов). А це означає, що такі російські автоперевізники, залежно від обраних умов Інкотермс, можуть бути законтрактовані іноземними покупцями, а право власності на товар в транзиті може бути передано європейським чи іншим покупцям.

Таким чином, постраждалими сторонами будуть як російські автоперевізники, так і іноземний бізнес, який є учасником торговельних відносин.

Який шлях вирішення питання транзиту вибере Україна залежить як від позиції представників нашого Уряду, так і від позиції представників Російської Федерації. А ми чекаємо на позитивні зміни.

 

Автор: Тетяна Гринь,

старший юрист юридичної фірми Asters

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua