Євроінтеграція та тривалість життя. Шість кроків, які має пройти Україна

Четвер, 26 січня 2017, 14:26 — Катерина Березовська, Європейський парламент
фото pbs.org

Серед положень Угоди про асоціацію, яку Україна підписала з Європейським Союзом, 17 нормативно-правових актів стосуються сфери охорони здоров’я.

Адже Україні є чого повчитися у країн ЄС, які досягли зниження показника смертності на 6,7% за останні 10 років. На жаль, у нашій країні цей  показник за останні 20 років збільшився на 12,7% і на сьогодні дорівнює 15,72 смертей на 1000 населення (у Європейському Союзі – 9,7).

Серед основних причин смертності можна назвати такі: серцево-судинні захворювання (67,3% в Україні до 38.3% у Євросоюзі відповідно), онкологічні захворювання (13% до 25,8%), інфекційні захворювання (1,7% до 3,9%), зовнішні причини смерті (6,3% до 5,9%) і психічні захворювання (3% до 19,8%). 

Тривалість здорових років життя в Україні становить 51,35 рік, у Європейському Союзі – 61,6.

Загальна тривалість життя – 71,25 до 80,5 відповідно (дані станом на червень 2016 року).

Українці найчастіше помирають від серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань (крововиливи в центральній нервовій системі, такі як інсульт), раку, хвороб обміну речовин. Окремою категорією є зовнішні причини смертності, їх частка складає 6,3% від загальної кількості причин.

Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновити національне законодавство у сфері охорони здоров’я (зокрема, за такими напрямками: інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, система кровообігу, людські тканини, клітини та органи, психічне здоров’я (включаючи наркотичну залежність), попередження травматизму, боротьба з тютюнопалінням і вживанням алкоголю, пропагування здорового способу життя).

Нижче пропоную ознайомитися з тим, які саме завдання стоять перед Україною у цій сфері, опираючись на нормативно-правові документи Європейського Союзу, що повинні, у свою чергу, бути ратифікованими нашою державою.

Їх прийняття та вирішення завдань, що з них виникають, сприятиме зниженню основних ризиків, які негативно впливають на здоров’я українців, а саме:

1. Зниження кількості серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу боротьби з причинами їх виникнення.

2. Зменшення кількості інфекційних захворювань населення через створення стандартизованої мережі епідеміологічного нагляду та контролю за їх поширенням.

3. Зниження смертності від раку за допомогою ефективної програми скринінгу.

4. Зниження травматизму та організація умов безпеки для громадян.

5. Регулювання правил поведінки на ринку виробників та продавців тютюнових виробів з метою захисту здоров’я громадян.

6. Зменшення рівня споживання алкогольних напоїв серед підлітків та молоді шляхом стандартизації маркування продуктів, що підпадають під цю категорію.

Завдання 1. Знизити кількість серцево-судинних захворювань за допомогою комплексного підходу до боротьби з причинами їх виникнення

Основними причинами серцево-судинних захворювань визнають перевтому, надмірне фізичне навантаження, психічні травми, гіпертонію, паління, свинцеву інтоксикацію, порушення оптимального співвідношення жирних кислот у харчовому раціоні, надмірне споживання коротко та середньоланцюгових жирних кислот.

Щоб зменшити кількість серцево-судинних захворювань, ключовою умовою є розробка Єдиної стратегії у сфері харчування, фізичної активності та ментального здоров’я, яка серед іншого визначає індикатори об’єктивної оцінки стану здоров’я громадян та ефективності системи охорони здоров’я.

У Європі розроблено 88 таких індикаторів, більше 50 з них на сьогодні успішно введено. Ці індикатори також прописані у Директиві №2005/61/ЄС.

У свою чергу єдина система оцінки ефективності охорони здоров’я дасть можливість спостерігати за її динамікою в Україні загалом і порівнювати досягнення із загальноєвропейськими.

Другим кроком варто врахувати у законодавстві України останні регулювання, що були внесені Європейською комісією у сферу контролю за виробництвом і розповсюдженням тютюнових виробів, а також заходи з обмеження рівня споживання алкоголю (детальніше нижче у завданнях 5 та 6).

Важливим є долучення до спільних європейських ініціатив, наприклад Європейської платформи дій у напрямку дієти, фізичної активності та здоров’я, основним завданням якої є об’єднання європейських громадських організацій у сфері харчування та захисту прав споживачів, які відслідковують сучасні тренди здорового харчування та фізичної активності. Просування таких дій на національному рівні сприятиме підвищенню фізичної активності громадян та покращенню їх фізичного здоров’я.

І останнім, але не менш важливим, є розробка індивідуального підходу до діагностики серцево-судинних захворювань на ранній стадії, що може бути досягнуто за допомогою вже наявних приладів вимірювання тиску у аптечних закладах та медичних пунктах.

Систематичне ведення записів даних вимірювання та їх внесення у мобільні додатки з подальшим автоматичним додаванням у картку пацієнта надасть можливість своєчасно виявити будь-які зміни у стані здоров’я та попередити їх негативні наслідки.

Завдання 2: Зменшити кількість випадків інфекційних захворювань населення через створення стандартизованої мережі епідеміологічного нагляду та контролю за їх поширенням

Людство вже давно використовує людські тканини і клітини для власного лікування. Це несе в собі ризик передачі хвороби та інших потенційних загроз пацієнту від донора, що може викликати епідеміологічну загрозу у випадку недотримання правил безпеки.

Тому форма, в якій людська кров використовується для лікування, вимагає, щоб якість і безпека самої крові та її компонентів забезпечувалися належним чином.

Українська система контролю за донорством крові не відповідає стандартам ЄС.

Термінологія, що використовується в Європі та Україні, відрізняється одна від одної. А це, у свою чергу, перешкоджає автоматичній обробці інформації, її аналізу та подальшому використанню для попередження ризиків. Саме тому Європейським Союзом розроблено механізми законодавчого регулювання системи охорони здоров’я.

Проведення закупівель, критерії відбору донорів, лабораторні тести, що мають бути пройдені донорами перед медичними процедурами, – все має бути чітко визначено нормативами. Ці вимоги європейського регулювання також мають виконуватися третіми країнами, вони стосуються і тих матеріалів, які використовуватимуться як первинний матеріал для виготовлення подальших продуктів (усім нам відомий гематоген та подібні).

Цікавим моментом є регулювання законодавства щодо донорства репродуктивних клітин: якщо репродуктивні клітини використовуються в рамках пари, яка перебуває у стосунках, то вимоги до лабораторних тестів є менш суворими, ніж у випадку, якщо біологічний продукт перевозитиметься, зберігатиметься та використовуватиметься ширше.

За рахунок електронного обміну інформацією можна досягти швидкої уніфікації даних і створити єдину термінологію в Україні та ЄС для ефективної комунікації між лікарями різних країн.

З логічної точки зору, не всі інфекційні захворювання можуть бути охоплені мережею контролю за поширенням епідеміологічних захворювань. Незважаючи на це, для зниження ризику країни-члени вже можуть почати працювати і отримувати досвід щодо можливих способів боротьби з такими захворюваннями.

Європейський Союз приділяє значну увагу протидії поширенню інфекційних захворювань. Відповідно до плану інтеграції Угоди з ЄС Україна повинна ратифікувати 9 нормативно-правових документів – Рішення та Директиви щодо поводження з продуктами людської крові, встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, та інші (більш детальний перелік у додатку).

Превентивна діяльність щодо поширення інфекційних захворювань, можливість оперативного реагування на конкретні випадки, зниження ризику виникнення епідемій сприятиме економії бюджету на безпосередньо саме лікування.

Збір, оновлення і аналіз інформації сприятиме чіткому розумінню епідеміологічної ситуації в регіоні на національному та міжнародних рівнях. А у випадку виникнення епідемії, в рамках системи відповідальні державні установи матимуть змогу оперативно відреагувати, зокрема швидко визначити біологічні проби підозрілого матеріалу.

Завдання 3: знизити смертність від раку за допомогою ефективної програми скринінгу

Обгрунтування ефективності та вимог до програми скринінгу детально описано у Рекомендаціях Комісії №2003/878/ЄС "Про обстеження на виявлення ракових захворювань".

Онкологічний скринінг, спрямований на виявлення ракових захворювань, дозволяє виявити онкоклітини на початковому етапі або навіть перед початком радикальних змін у здорових клітинах, що суттєво збільшує шанси пацієнта на одужання. Основним показником ефективності скринінгу є зниження рівня смертності серед захворілих на рак. На жаль, в Україні немає саме систематичної програми скринінгу, за допомогою якої міг би відбуватися моніторинг пацієнтів групи ризику.

Відповідальність за незнання покладається на пацієнта, який не тільки не знає, але й боїться, або має обмежений доступ до інформації.

Важливо створити централізовану базу даних, яка включає перелік категорій осіб, визначених скринінговою системою по всіх категоріях, з урахуванням функції оцінки і остаточного діагнозу.

Як і для всього, що стосується медичних електронних даних, важливим компонентом тут є високий рівень їх захисту, але створення автоматичної системи скринінгу вирішить також питання комунікації з пацієнтами, а саме організації виклику/повторного виклику пацієнта, відповідної діагностики, лікування та післяопераційного обслуговування.

Відповідно до Рекомендації Європейської комісії під особливою увагою мають бути особи, які мають високий ризик захворювання на рак (біологічні, генетичні причини, умови зовнішнього середовища, спосіб життя). Ефективність скринінгу особливо висока за умови його систематичного проведення та повного покриття цільової аудиторії.

Завдання 4: знизити травматизм та забезпечити безпеку для громадян

Зовнішні причини травмування українців входять у першу трійку основних факторів смертності. При цьому наслідками високого травматизму є втрата "здорових років" життя та вищі видатки держави на реабілітацію та соціальну підтримку постраждалих.

Травми можна попередити за рахунок створення безпечного середовища життя, але цьому питанню в Україні приділяють недостатньо уваги.

Відповідно до Рекомендації Ради Європи щодо попередження травматизму та сприяння безпеці від 31 травня 2007 року в Україні має бути створений (і виконуватись) загальнонаціональний план попередження зовнішніх ризиків із ефективною просвітницькою програмою.

Зокрема, одна з програм може стосуватись безпеки у машині: вона повинна пояснити, що головне завдання пристебнутого паска безпеки в автомобілі – не уникнення штрафу на 85 гривень, а зменшення ризику травмування на 70%. 

Забезпечення безпеки на робочих місцях, вдома, у закладах відпочинку має активно продовжуватись – особливу увагу потрібно приділяти дітям та літнім людям. Цього можна досягнути через ефективні та регулярні інформаційні кампанії, інсталяцію безпекових пристроїв на робочих місцях, зобов’язання громадян застосовувати ці засоби на постійній основі.

Завдання 5: регулювати правила поведінки на ринку виробників та продавців тютюнових виробів з метою захисту здоров’я громадян

Особливу увагу країни ЄС звертають на попередження паління серед дітей та підлітків.

Три тематичних документи (Директиви №2001/37/ЄС "Про наближення законодавчих, нормативних та адміністративних актів держав-членів щодо виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів" і №2003/33/ЄС Європейського парламенту та Ради "Про наближення законодавчих, нормативних та адміністративних актів держав-членів про рекламу та спонсорство тютюнових виробів", а також Рекомендація Ради Європи щодо запобігання куріння та щодо ініціатив покращення контролю за тютюном від 2 грудня 2002 р.) передбачають заборону куріння у громадських місцях та на вулиці, включаючи продаж он-лайн і автомати.

Ці заходи було прийнято у відповідь на щорічні півмільйона смертей, спричинених курінням, та збільшення кількості дітей і підлітків, як починають курити у ранньому віці. Стаючи залежними від нікотину, курці у майбутньому страждають на такі недуги, як ішемічна хвороба серця, захворювання системи дихання, наприклад рак легенів, емфізема тощо.

Протидія поширенню куріння та контроль за тютюновими виробами є серед пріоритетів політики громадського здоров’я Європейського Союзу. Україна вже почала вводити основи цієї політики – відповідно до чинного законодавства куріння заборонено у всіх громадських місцях.

Відповідно до європейського законодавства високий рівень захисту споживання, здоров’я, особистої безпеки та охорони навколишнього середовища має бути збережений з урахуванням будь-яких нових наукових відкриттів стосовно шкідливості тютюнопаління, нездорового харчування та неправильного способу життя. При цьому упаковка сигарет в різних країнах відрізняється не лише дизайном, але й інформативністю.

На сьогодні в ЄС ще залишаються неврегульованими вимоги щодо подачі важливої для здоров’я інформації на упаковках тютюнових виробів на законодавчому, адміністративному та економічному рівнях.

Ці бар’єри мають бути подолані для того, щоб, імпортуючи сигарети з однією країни-члена ЄС до іншої, з метою охорони здоров’я громадян було дотримано вимоги національного законодавства. Йдеться також про важливість нормування поданої інформації, як-то необхідність заборони таких описів, як "м’який" або "легкий", але з чітким вказуванням кількості смол, нікотину і чадного газу. Це дає право споживачу особисто оцінити ступінь впливу товару на його організм.

Європейський Союз забороняє рекламу тютюнових виробів у друкованих ЗМІ, радіомовленні та під час надання інформаційних послуг.

Важливим уточненням є те, що документ не стосується непрямого рекламування товару, моніторингу витрат тютюнових компаній на рекламу чи автоматичний продаж тютюнопродуктів. Запропонована Директива ЄС також не стосується реклами на телебаченні.

У деяких країнах заборонено також спонсорство подій та проектів тютюновими компаніями, особливо на міжнародному рівні. На думку Європейської комісії, подібне поширення тютюнової продукції повинне бути заборонене повністю. Можливо, доцільно було б розглянути це питання і в рамках українського законодавства.

Завдання 6: зменшити рівень споживання алкогольних напоїв серед підлітків та молоді шляхом стандартизації маркування продуктів, що підпадають під цю категорію

План щодо обмеження вживання алкоголю молоддю, який передбачає впровадження європейських вимог, розрахований до 2020 року, включно і для Європи, та базується на Рекомендації Ради №2001/458/ЄС "Щодо вживання алкогольних напоїв молоддю, особливо дітьми та підлітками, від 31 травня 2007 року.

У Європейському Союзі існує чітка потреба вдосконалення досліджень щодо причин, природи і масштабу проблем, пов’язаних із споживанням алкоголю серед молодих людей. Зокрема, це стосується дітей та підлітків.

Рекомендації Ради також регулюють продаж і маркування алкогольних напоїв, зокрема, передбачають невикористання стилю (мотиви, кольори, герої), що асоціюються з молодіжною культурою, кампаній, ілюзійних чи репутаційних об’єктів, пов’язаних із пропагуванням вживання алкогольних напоїв серед молоді, що може поєднуватися із споживанням наркотиків або інших шкідливих речовин, таких як тютюн та ін.

Україна вже сьогодні повинна брати на озброєння пріоритети, визначені в ЄС, адже це полегшить процес відповідності українського законодавства до європейського у майбутньому.

На сьогодні превентивна політика у сфері поширення тютюнових та алкогольних виробів розвивається паралельно, а не як завжди – коли Україна "наздоганяє" вже впроваджені зміни. Хоча працювати ще є над чим.

12 жовтня 2016 року набуло чинності рішення Київміськради щодо заборони продажу алкогольних напоїв у нічний час – з 23.00 до 10.00. Варто відзначити, що Антимонопольний комітет України та Верховний суд України не вважають це рішення законним, аргументуючи свою позицію ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Заборона нічного продажу алкогольних напоїв у першу чергу має на меті обмежити споживання алкогольних напоїв, включаючи пиво, серед підлітків та молоді. На сьогодні це питання ще не вирішено.

Нагальні кроки уряду

ЄС успішно виконує роботу по вдосконаленню системи охорони здоров’я. Підтвердженням цього є вищезгадане зниження рівня смертності серед населення Європейського Союзу на 6,7%.

Система охорони здоров’я України вимагає фундаментальних і системних змін не лише з метою захисту здоров’я українців, але й для забезпечення виконання міжнародних вимог. Випадки зареєстрованого поліомеліту у серпні 2016 року є чітким сигналом важливості ситуації. Чинна влада розпочала загальну реформу сектора охорони здоров’я, яка має повну підтримку міжнародної спільноти.

Україна зобов’язалася гармонізувати своє законодавство у сфері охорони здоров’я з європейськими нормами. Для цього до 2026 року необхідно прийняти 17 нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я. На сьогодні Україна відстає від цього плану на 8 нормативно-правових документів.

Хотілося б відмітити, що законодавство Європейського Союзу має рекомендаційний характер і надає ту гнучкість, яка повинна забезпечуватися державами для розвитку наукової діяльності та бізнесу в самій державі. Це ж стосується і системи охорони здоров’я.

З іншого боку, рекомендаційний характер свідчить про "повагу" до остаточного ухвалення рішення, але не відміняє того, що якщо ми бажаємо жити в європейській країні з високим рівнем охорони нашого здоров’я, то, мабуть, до цих рекомендацій все ж варто дослухатися.

 

Автор: Катерина Березовська,

експерт офісу депутата Європейського парламенту

Стаття підготовлена VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua