Параметри Brexit. Ринок усе вирішив за чиновників

П'ятниця, 27 січня 2017, 13:25 — , Українське товариство фінансових аналітиків
Фото The Independent

Економіка Великої Британії за підсумками 2016 року зросла на 2%, підйом був найнижчим з 2013 року, але при цьому виявився найвищим серед країн "Великої сімки".

Для порівняння, за попередніми оцінками, економіка США зросла на 1,6%, Канади – на 1,3%, Японії – на 0,9%.

Виходить так, що Brexit, всупереч обіцянкам, не тільки не обвалив британську економіку, але й призвів до прискорення її зростання. І справді, хоча рішення про вихід з ЄС девальвувало фунт і спричинило відтік банківського капіталу з Великої Британії, проте економічні підсумки в цілому все одно виявилися протилежними очікуваним.

Булка чи родзинки?

Те, що Велика Британія готувалася до Brexit давно, не є великим секретом.

За рік до голосування Банк Англії вивчав можливості виходу з ЄС. Офіційний Лондон подібні припущення відкидав і відкидає, а прем'єр-міністр країни Тереза Мей неодноразово публічно натякала, що Brexit несе британській економіці значні випробування.

Два головних ризики Brexit – вихід із зони вільної торгівлі ЄС та зміни у фінансовому секторі, які призведуть до послаблення Лондона як фінансового центру Європи.

Зрозуміло, що поки Brexit не відбувся, говорити про практичну реалізацію або несерйозність цих двох ризиків не можна. Та все ж стало зрозуміло, яку лінію оборони обирає британська економіка і як вона позбавиться негативного впливу двох ключових ризиків.

Звісно, офіційний Лондон волів би провести м'який варіант Brexit. Він передбачає, що все краще, що потрібно для британської економіки, влада країни залишить, а від того, що не потрібно, – відмовиться.

Проте в Брюсселі спроби реалізувати такий сценарій вже назвали "виковирюванням родзинок" з булки і виступили категорично проти. Виходить, перед сторонами постала проблема створення персональної зони вільної торгівлі між Британією та ЄС. Та створити нові торговельні правила з нуля буде складно, і на це може піти від 6 до 10 років.

Щоправда, так вважають у Брюсселі, де явно налаштовані саботувати послаблення для британців.

Якщо зона вільної торгівлі між ЄС та Великою Британією не буде створена за два роки, то Британії доведеться домовлятися про мита з кожною з країн-членів ЄС за нормами СОТ.

В такому разі середнє мито на британські товари на континенті може скласти близько 5%.

Проблема? Цілком можливо. Однак вона вже знівельована девальвацією фунта – за друге півріччя 2016 року він подешевшав до євро приблизно на 12%. Якщо в липні 2016 року за 1 фунт давали приблизно 1,3 євро, то на початку 2017 року – вже 1,14 євро.

Так валютний ринок замість чиновників вирішив проблему п’ятивідсоткових мит.

Банки на винос

Асоціація британських банків у жовтні 2016 року приголомшила ринок новиною про те, що чимало британських (як великих, так і дрібних) банків готуються переводити свої штаб-квартири на континент.

Дійсно, страховики та банкіри у Великій Британії мають одну особливість: часто більше половини їхнього бізнесу припадає на іноземні підрозділи. Природно, що компанії, в яких клієнтів з ЄС більше, перетворять нинішні головні офіси на "філії".

А ось інвестбанки альтернативи не мають: ті, у кого бізнес пов'язаний з роботою на фондовій біржі, залишаються в Лондоні.

Швидше за все, інвестбанкірам навіть доведеться збільшити свою присутність у Лондоні через бажання емітентів, акції яких торгуються в євро, переїхати на регульований ринок Лондона і змінити валюту котирування.

Але оскільки чистих інвестбанків залишилося мало, то зараз великі фінансові холдинги просто знаходяться в режимі реструктурування своїх операцій по підрозділах.

Звичайно, топ-менеджменту банків не подобається такий процес, оскільки він вимагає витрат, але, зрештою, нічого страшного для британської банківської системи не станеться.

Бюрократичний балет

Втім, бюрократи не були б бюрократами, якби не влаштували публічне дійство навколо Brexit, демонструючи повне нерозуміння того, що ринки вже давно вирішили, яким буде розлучення Лондона і Брюсселя.

На початку року Лондонський суд зобов'язав прем'єра Великої Британії отримати дозвіл від парламенту на подання заяви про вихід країни з ЄС. Публічно Тереза Мей дивувалася: який ще потрібно дозвіл, якщо своє слово вже сказав народ Британії, який обирав цей парламент.

Однак основна проблема в тому, що в парламенті може не вистачити голосів за вихід.

А без офіційного документа – прохання про вихід з ЄС – у Брюсселі категорично відмовляються вести переговори про Brexit.

Таким чином, може виникнути пауза в процедурній частині Brexit, поки уряд збиратиме голоси в парламенті за вихід з ЄС і опротестовувати рішення судів.

Перші результати щодо цього питання очікуються вже в березні 2017 року, хоча схоже, що процес розлучення між Великою Британією і ЄС бюрократи можуть розтягнути більш ніж на два роки.

Однак, поки урядові чиновники граються в Brexit, ринки, схоже, вже вирішили, як ЄС і Британія існуватимуть один без одного.

І найголовніший висновок – ринки вирішили, що нічого страшного в цьому розлученні немає. Ані для ЄС, ані для Британії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua