Оборонний союз ЄС: що зміниться в системі безпеки Європи

Іренеуш Біль, Amicus Europae _ Середа, 22 листопада 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі

13 листопада 23 з 28 держав-членів ЄС об'єдналися в оборонний союз PESCO (Permanent Structured Cooperation).

 

Якою є мета цього союзу? І як він змінить систему безпеки Європи?

Мета об'єднання – дати новий поштовх європейській співпраці в галузі оборони і військової промисловості. За допомогою PESCO реалізується можливість спільної розробки групою країн членів-ЄС проекту майбутнього розвитку, передбачена ще в Лісабонському договорі.

Підписання документа про реалізацію такої ініціативи – великий успіх, що сприяє подоланню застою в сфері оборони ЄС. До сих пір військову присутність на Сході здійснював лише НАТО, в той час як ЄС обмежувався політичними заходами впливу, зокрема, санкціями проти Росії і структурною підтримкою України.

Відтепер ми бачимо готовність більшості країн-членів Євросоюзу нарощувати зусилля в сфері оборони в політичному, економічному, технічному та фінансовому аспекті, причому робити це всередині самого ЄС.

Це добра новина для ЄС як інтеграційного проекту, тому що в нього з'являється ще один важливий вимір.

Особливо тішить те, що держави-члени PESCO вступають у цей союз, незважаючи на різні підходи до політики безпеки: з одного боку, Польща і країни Балтії, які роблять ставку на НАТО, з іншого – Австрія і Фінляндія, що не входять до Альянсу. Це дає надію на зближення різних поглядів на проблеми безпеки і виникнення спільного європейського бачення у сфері оборони.

Більше того, готовність багатьох держав приєднатися до PESCO справді вражає.

Варто нагадати приклад Польщі, щодо якої до останнього були сумніви – оскільки ми неодноразово були свідками багатьох ірраціональних рішень польського уряду. Однак зрештою уряд Польщі, очолюваний партією "Право і справедливість", ухваливши позитивне рішення, швидше за все, керувався насамперед економічними інтересами, а не амбіціями щодо військової інтеграції в складі ЄС.

І тут виникає питання про неоднакові очікування в різних європейських столицях щодо PESCO. Франція дала зрозуміти, що вважає за краще мати амбітний проект з обмеженим колом держав-членів ЄС. Тому буде непросто знайти баланс між гнучкістю і сполучуваністю всередині PESCO.

Водночас європейський оборонний проект має допомогти цим державам знайти аргументи у внутрішньополітичній дискусії на користь підвищення витрат на оборону. Це може добре допомогти в таких країнах, як Австрія, Чехія чи Угорщина.

Зобов'язання в рамках PESCO повинні також протидіяти синдрому "халявщика",

коли деякі країни отримують зиск від гарантій безпеки, але не беруть пропорційної участі в покритті витрат на такі цілі.

Однак найсильнішою стороною PESCO є можливість об'єднання невеликих груп країн-членів ЄС з метою ініціювання проектів, які в цілому покликані служити цілям оборони ЄС. Для одних країн це можуть бути проекти у сфері функціональної сумісності військових логістичних операцій, для інших – ініціативи, що дозволяють подолати існуючі недоліки в розвідувальній діяльності.

Не виключена і можливість приєднання в рамках PESCO нових партнерів до двостороннього німецько-голландської співпраці, що існувала до цього часу. Ще одним напрямком могли б стати операції і місії, що становлять інтерес перш за все для Франції та Італії.

Саме тому ключовим завданням нового секретаріату PESCO стане правильна розстановка пріоритетів і пошук належного балансу між різними пропозиціями. Від цієї розстановки і залежить успішність європейського оборонного проекту.

 

Автор: Іренеуш Біль,

директор Фонду Александра Кваснєвського Amicus Europae

Стаття вперше розміщена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника, з редакційними скороченнями

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда

На порозі торговельної війні: Україна та ЄС вийшли на новий етап суперечки про ліс-кругляк

Днями Україні доведеться ухвалити непросте рішення. Його наслідки можуть виявитися болючими або для країни, або особисто для президента. Євросоюз вже написав до Києва листа, в якому дав кілька варіантів та попередив, що "замовчати" проблему не вийде...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Заступниця генсека НАТО: У рішенні саміту Альянсу точно буде йтися про Україну

Роуз Геттемюллер: "У вас усі сконцентровані на обгортці, на формі! Всі питають: а чи буде у нас ПДЧ? Я взагалі не бачу для вас потреби так перейматися отриманням Плану дій щодо членства. Річні національні програми ведуть вас точно тією дорогою..."







Грант Мікаелян, науковий співробітник Інституту Кавказу

Вірменський формат "революції": до чого призведуть протести в Єревані

Ці акції напевно не призведуть до зміни влади. Однак вони обов'язково призведуть, точніше, вже призвели до переформатування опозиції. Зараз опозиція – це ті, хто на площах і вулицях з Ніколом Пашиняном. Як Пашинян може це капіталізувати, поки неясно...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Частковий перегляд "дружби" з Росією: чому президент прямує в пастку

Проблем ініціативі додають обгрунтовані підозри в реалізації президентською командою чергової політтехнології. До слова, не надто вдалої уже на старті, бо ж побіжно Порошенко сам привернув увагу до власної тривалої толерантності до договору про дружбу з країною-агресором.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter