Нескінченний конфлікт: чому катарська криза не має вирішення

Вівторок, 28 листопада 2017, 09:01 — , Університет Тарту (Естонія)

"Холодна війна" на Близькому Сході – одне з довгострокових протистоянь. Це протистояння Саудівської Аравії та Ірану відбивається на всьому Близькому Сході, і особливо в регіоні Перської затоки.

Одним з його проявів стала катарська криза. Катар, який, по суті, з червня цього року перебуває в облозі, без сумніву, не випадково обраний актором чергового акту близькосхідної драми.

Тим більше, що ця криза ще не завершена.

Вся почалося 5 червня, коли кілька країн: Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет, Бахрейн, Ємен та інші – заявили, що припиняють дипломатичні зв'язки з Катаром.

Що ж стало причиною такого жорсткого і несподіваного вчинку? Це нібито була хакерська атака зі зламом сайту новинного агентства Катару в травні 2017 року, що і спровокувало кризу. У цьому зламі підозрювали різні групи, в тому числі тінь підозри впала на російських хакерів, але також звинувачували і "фахівців" з ОАЕ.

У будь-якому разі, хто б за цим хакерством не стояв, їм було вигідно спровокувати кризу в регіоні.

Причин звинуватити Катар знайшлося багато, як і обвинувачів. Звісно, давні зв'язки з ісламським екстремізмом у Катару були і, мабуть, є і зараз, але у кого з країн Перської затоки їх немає? Та розглянемо деякі з цих звинувачень (втім, у всіх цих гріхах можна було б звинуватити ту ж Саудівську Аравію, і навіть з більшим успіхом).

Ключове звинувачення полягає в тому, що Катар має зв'язку з радикальним ісламізмом в регіоні (зокрема, в Сирії). З цього робиться висновок, що Доха підтримує тероризм в особі ісламістських радикальних угруповань.

Крім того, "підсудному" закидають і те, що Доха втручається у внутрішні справи країн арабського світу.

А головне – Катар звинувачують також у дружбі з Тегераном.

Головним обвинувачем виступає, звісно, Саудівська Аравія, яка сама є чи не основним експортером крайнього салафітського ісламізму в усьому регіоні. Серед обвинувачів знаходяться й інші країни, які об'єдналися з Ер-Ріядом в один антикатарський фронт. Бахрейн, який також приєднався до цього фронту, звинувачує Доху в тому, що вона бажає завдати шкоди безпеці й стабільності Бахрейну, втручаючись у його справи, і фінансує тероризм та угруповання, які пов'язані з Іраном.

 

До обвинувачень із задоволенням приєдналися також ОАЕ і Єгипет, які оголосили, що причиною розриву відносин із Катаром стала підтримка ним "Аль-Каїди" і ІДІЛ, а також той факт, що Катар надавав підтримку тероризму на Синайському півострові, втручався у внутрішні справи Єгипту й інших країн.

На додачу Єгипет звинуватив владу Катару в тому, що катарський телевізійний канал "Аль-Джазіра", створений в 1996 році за наказом катарського еміра, а також ряд катарських сайтів підтримують тероризм, масово виробляють фейкові новини та пов'язані з організацією "Брати-мусульмани", забороненою в Єгипті.

Влада Катару з цими звинуваченнями не згодна і спростовує їх. Втім, Саудівська Аравія і низка інших країн, які звинувачують Доху в усіх смертних гріхах, виходять не з логіки і старого принципу права in dubio pro reo ("в разі сумніву – на користь обвинуваченого"), а з принципу "винний винен за всіма статтями, тому що винен".

Хоча, м'яко кажучи, Катар далеко не безгрішний і в зв'язках з радикальним ісламізмом має досить значний багаж.

Криза, між тим, триває. Після активних дій сторони перейшли до стадії взаємних звинувачень.

Наприклад, шейх Катару Тамім бін Хамад бін Халіфа Аль Тані на сесії Консультативних зборів Катару днями заявив, що Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн і Єгипет всіляко уникають діалогу і не хочуть вирішити ситуацію. Саудівська Аравія і ОАЕ блокують постачання продуктів і товарів у Катар, намагаючись загнати Доху в патову ситуацію і покарати непокірний емірат.

Іран, який прагне посилити свої позиції в регіоні, надає допомогу Катару – як дипломатичну, так і економічну.

Важливий факт: у Катарі розташована військова авіабаза Ель-Удейд, яку використовує армія США. Ця база в свою чергу є в певному сенсі гарантом безпеки для Катару, але також виступає як червона ганчірка для Тегерана.

Хоча Саудівська Аравія і США – теж союзники і мають спільні інтереси, Ер-Ріяд вражає, що військова співпраця Катару і США свідчить про те, що Доха має побоювання (і небезпідставні) не тільки перед Іраном, а й перед Саудівською Аравією.

Конфлікт між союзниками Вашингтона, якими є і Катар і Саудівська Аравія, на руку і Кремлю. Якщо союзники американців будуть сваритися між собою, то це тільки потішить Москву, тому фактор кремлівського втручання в організацію "облоги Катару" виключати не варто.

А що ж Катар? А йому лишається лавірувати між молотом (Саудівська Аравія) і ковадлом (Іран), покладаючись на підтримку Ірану, а також на співпрацю з США та іншими країнами.

Чи є Катар винуватцем усіх бід Саудівської Аравії, ОАЕ і низки інших країн? Навряд чи.

Але Катар, у якого багато гріхів (зв'язки з радикальним ісламізмом), був ідеальним кандидатом у "цапи-відбувайли" і був обраний в якості цього "цапа" не випадково. І це підвищує ймовірність нової серії катарської кризи. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.