Поради для "Великої сімки": як зробити ефективнішою підтримку України

П'ятниця, 2 березня 2018, 10:58 — , Центр "Нова Європа"
Фото: president.gov.ua

До процесу реформування України залучені різні міжнародні партнери і в різних форматах. Один з важливих форматів – Група підтримки України в рамках "Групи семи" (G7), яку очолюють посли країн "сімки" в Україні (США, Німеччини, Канади, Британії, Франції, Японії, Італії).

Їхня активна позиція була визначальною в просуванні низки критично важливих реформ впродовж останніх кількох років. Це мемо є першою спробою проаналізувати роботу "Групи семи" в Україні і надати певні рекомендації для посилення ефективності їх роботи.

Цей формат є новим для G7 і створений винятково для України. У деяких столицях країн "сімки" його навіть називають своєрідним експериментом.

Група підтримки була створена за німецького головування в "сімці" у 2015 році. Серед деяких країн-членів G7 популярною є думка, що Ангела Меркель та її колишній зовнішньополітичний радник Крістофер Хойзген бачили в майбутній Групі підтримки своєрідний аналог "трійки" для Греції.

Важливо підкреслити, що Група підтримки була створена саме для підтримки реформ в Україні. "Група підтримки G7 – це не про безпеку, не про Донбас, і не про Крим, а про реформи", – чітко окреслив один з дипломатів напрямок діяльності групи.

Публічний вимір роботи Групи підтримки зводиться до заяв з приводу тих чи інших реформ в Україні. Менш публічний – до зустрічей з ключовими акторами в процесі реформ в Україні та безпосередньо президентом.

З січня головування в G7 перейняла Канада. В Україні з головуванням цієї країни були пов'язані особливі сподівання, враховуючи високий двосторонній рівень партнерства двох країн, характерний після Революції гідності та початку російської агресії в Україні.

Дійсно, Канада від початку головування демонструє бажання суттєво посилити роль Групи підтримки. Як зауважують представники інших країн G7, помітними, зокрема, є спроби певної "інституціоналізації" групи.

Якщо за німецького головування вона була створена для більш неформального спілкування, то за канадського зустрічі послів G7 відбуваються кожні два тижні (по середах), що дозволяє главам дипломатичних місій заздалегідь планувати свій графік. Це не беручи до уваги зустрічей послів G7 з українськими партнерами. 

Канада одразу ж оприлюднила пріоритети свого головування. Як пояснив один зі співрозмовників, якщо створення НАБУ, САП та Антикорупційного суду вважати за 90% успіху, то без Антикорупційного суду діяльність НАБУ та САП варто розглядати не як 60%, а як близько нуля.

Одночасно у деяких послів G7 вже впродовж певного часу спостерігається занепокоєння, що група перетворилась фактично на групу швидкого реагування з чітким фокусом на антикорупцію. Показово, що якщо раніше в дискурсі міжнародних партнерів влада протиставлялась опозиції, то сьогодні у риториці послів влада протиставляється громадським організаціям, що, очевидно, є досить тривожним трендом.

"Останніми роками ми були жертвами порядку денного або влади, або громадських організацій", – констатує один з послів G7.

Спостерігається також бажання створити нові параметри для дискусії з президентом. Замість зустрічі у форматі висловлення занепокоєнь з поточних питань посли також хотіли б мати і стратегічну дискусію з главою держави. Є підстави вважати, що такий підхід буде позитивно сприйнятий і на Банковій. Очевидно, для більш предметної комунікації щодо реформ послам "сімки" було б варто розглянути і запропонувати формат щомісячних зустрічей з прем'єр-міністром.

Очевидно, постала необхідність перейти до тихої дипломатії й публічні заяви видавати лише у виняткових ситуаціях. Заява G7 має бути виявом крайнього занепокоєння колективного Заходу. Замість негайної публікації тих чи інших заяв доцільно провести закриті зустрічі з відповідними стейкхолдерами та обговорити ситуацію. Принцип простий: спочатку діалог, потім – заява.

Одним з прикладів такого підходу може бути зустріч з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим 2 лютого, яку посли G7 провели у зв'язку з появою на вулицях Києва так званих "Національних дружин".

Натомість однією з найбільших невдач Групи підтримки залишається неспроможність вплинути на скасування рішення про електронне декларування для громадських активістів.

Офіційний Київ свої пропозиції щодо канадського головування озвучив у відповідному односторінковому нон-пейпері, підготовленому ще минулого року. Серед наданих пропозицій були цілком передбачувані побажання (закріпити у фінальному комюніке саміту готовність G7 "вжити наступні обмежувальні заходи для підвищення ціни, яку платить Росія, якщо її дії цього вимагатимуть"). Були й доволі неочікувані, такі як пропозиція Канаді очолити міжнародну групу друзів українського Криму.

Також серед побажань української сторони, зокрема, фігурувала і участь України (читай – президента Порошенка) як запрошеного гостя на саміті G7.

Практика G7 дійсно дозволяє подібну участь. Щодо запрошення президента Порошенка до участі в саміті в Шарлевуа, то це теж має вирішити Канада як господар саміту. На момент підготовки цього матеріалу відповідь українській стороні щодо участі президента в цьому саміті надана не була.

Однак навряд чи вона буде позитивною з двох причин. По-перше, саміт G7 буде присвячений темі світових океанів та кліматичних змін, з якою Україна не надто асоціюється. По-друге, у другій половині 2017 року Канаду з перервою в один місяць відвідали президент і прем'єр України.

Нове запрошення українського президента до Канади дещо більше, ніж за рік після останнього візиту, навіть при нинішньому активному рівні співпраці між Києвом та Оттавою, викликало б додаткові запитання до канадського керівництва з боку лідерів інших країн світу.

Набагато реальніша перспектива – і це те, над чим потрібно працювати українській дипломатії сьогодні, – запрошення міністра закордонних справ Павла Клімкіна до участі в квітневій зустрічі міністрів закордонних справ G7.

Отже, для посилення взаємодії з Групою підтримки G7 українській стороні було б варто звернути увагу на такі речі:

- Оперувати реалістичними очікуваннями від головування Канади в G7.

- Підтримка не означає лише схвалення тих чи інших дій української влади. Дружня критика також може бути частиною підтримки. В інтересах українського керівництва – щоб ця критика була врахована після закритих зустрічей з відповідними стейкхолдерами, а не в форматі публічних заяв "сімки".

- Сфокусуватись на запрошенні до участі міністра закордонних справ Павла Клімкіна у міністерській зустрічі G7 у квітні цього року.

- Ініціювати щомісячні зустрічі послів "Групи семи" з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, якому, власне, належить портфоліо реформ.

Автор дякує за сприяння у вигляді інтерв'ю в підготовці мемо послу Канади в Україні Роману Ващуку, послу Республіки Франція Ізабель Дюмон, послу Японії в Україні Шігекі Сумі, заступнику посла Німеччини Вольфгангу Біндзейлу, представникам посольства США в Україні, представникам Адміністрації президента України

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.